Тема 8. Методи аналізу економічної злочинності

Згідно зі статтею 7 Кримінального кодексу України злочи­ном вважається «передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке посягає на суспі­льний устрій України, політичну й економічну систему, влас­ність, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи гро­мадян...» [1, с. 5]. Економічні злочини становлять специфічну частішу загальної злочинності. До економічних злочинів мо­жуть б\'ти віднесені господарські злочини; деякі види злочинів проти держави; злочини проти державної і колективної влас­ності; деякі злочини проти індивідуальної власності; службові злочини.

Особливостями економічної злочинності є,

по-перше, те, що переважна більшість економічних злочинів скоюється в умовах неочевидності, що ускладнює процес їх виявлення і боротьби з ними; по-друге, особи, які скоїли економічні злочини, не відпові­дають тому стереотипу, який склався про злочинця в суспільстві;

по-третє, злочинна діяльність у сфері економіки не настільки шо­куюча, як загальнокримінальні злочини.

Завдання статистичного аналізу економічної злочинності мо­жна сформулювати таким чином:

- скласти кількісну характеристику стану, рівня, структури, динаміки економічної злочинності й діяльності органів, які ве­дуть боротьбу з нею (описова функція аналізу);

- виявити статистичні зв'язки, залежності, співвідношення, за­кономірності в стані, структурі й динаміці економічної злочиннос­ті та діяльності правоохоронних органів (пояснююча функція);

- визначити тенденції розвитку економічної злочинності, розробити статистичний кримінологічний прогноз (прогнозна функція);

- виявити факти в характеристиці економічної злочинності, які потребують особливої уваги, а також позитивні сторони в роботі правоохоронних органів і недоліки, щоб своєчасно при­йняти рішення відносно їх усунення (організаційна, управлінсь­ка функція).

Основні завдання вивчення економічної злочинності збігають­ся із завданнями правової статистики:

1) визначення стану економічної злочинності, її рівня, струк­тури й динаміки;

2) виявлення причин і умов скоєння економічних злочинів;

3) характеристика особи злочинця;

4) вивчення ефективності роботи правоохоронних органів.

При вивченні економічної злочинності кожен студент повинен звернути особливу увагу на інформацію про економічні злочини у межах державної статистичної звітності, яка найбільш повно наведена у таких формах:

Назва звітності	Основні відомості про економічні злочини
Річний звіт про моральну статистику	Дані про морально-правові явища
Звіт про наслідки боротьби з організованими злочин­ними угрупованнями	Дані про організовані злочинні угруповання, у т. ч. корумповані; про хабарництво і розкрадання майна в особливо великих розмірах і т. ін.
Звіт про зареєстровані і не-розкриті злочини, у т. ч. по лінії БЕЗ	Дані про рух нерозкритих злочинів, про строк провадження, про число зареєстрованих і розкри­тих замахів, які були спрямовані на об'єкти Дер­жбанку, Ощадбанку та кас підприємств
Зведений звіт про злочинність	Дані про злочини проти держави, державної і ко­лективної власності, господарські та службові злочини
Звіт про наслідки оператив­но-слідчої діяльності орга­нів внутрішніх справ у бо­ротьбі зі злочинами, зареєс­трованими по лінії БЕЗ	Дані про структуру злочинності, про наслідки бо­ротьби з виготовленням або збутом підроблюва­них грошей та цінних паперів і тому подібне
Звіт про осіб, які скоїли злочин, зареєстрований по лінії БЕЗ	Дані про соціальний, сімейний стан злочинця, йо­го вік. стать та ін...

Аналіз стану економічної злочинності здійснюється за до­помогою абсолютних і відносних показників. Абсолютні по­казники відображають її рівень: кількість виявлених еконо­мічних злочинів в цілому і окремих видів по лінії БЕЗ, орга­нами МВС та іншими службами; число виявлених осіб, які скоїли економічні злочини; встановлена сума матеріальних збит­ків і т. д.

При вивченні економічної злочинності застосовують три види узагальнюючих відносних показників:

1) поширеність чи інтенсивність економічної злочинності;

2) структура економічної злочин­ності;

3) динаміка економічної злочинності.

Поширеність зло­чинності характеризують загальний та диференційований коефі­цієнти злочинності.

Структура злочинності вивчається за видом виявленого злочину або об'єктом посягань, за ознаками об'єктивної та суб'єктивної сто­рін злочину, за суб'єктами економічних злочинів, за мірами пока­рання. Порівняння цих показників за різні періоди часу характе­ризує динаміку злочинності. Аналіз динаміки економічної зло­чинності повинен досягати дві мети:

1) давати уявлення про змі­ну показників, виявляти закономірності й тенденції цієї зміни;

2) розробляти кримінологічний прогноз про можливу зміну еко­номічної злочинності у майбутньому.

Стан економічної злочинності залежить від зміни історичних і соціальних, економічних і політичних умов, від зміни законо­давства, від рівня виявлення злочинів і від ефективності роботи органів МВС, відділів боротьби з економічною злочинністю та інших служб. Залежності між вказаними чинниками та наслідками від економічних злочинів можуть розглядатися у двох формах – функціональні та стохастичні.

Функціональними, в соціально-економічних дослідженнях, називають причинно-наслідкові залежності, в яких умовно вважають, що отриманий наслідок (результат) обумовлений дією обмеженої кількості чинників, а тому зв'язок між ними може бути описаний, як y=f(x_i), де і – певне ціле число.

 

Види взаємозв'язків

 

Стохастичний зв’язок   Кожному значенню фактора відповідає певна множина значень результату y, яка утворює умовний розподіл.   Приклад: Залежністьрентабельності виробництва від форми власності

Функціональний зв’язок   Кожному значенню фактора відповідає одне значення результату y   Приклад: Залежність обсягу статутного капіталу компанії від кількості акцій та ціни однієї акції