Згідно зі статтею 7 Кримінального кодексу України злочином вважається «передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке посягає на суспільний устрій України, політичну й економічну систему, власність, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян...» [1, с. 5]. Економічні злочини становлять специфічну частішу загальної злочинності. До економічних злочинів можуть б\'ти віднесені господарські злочини; деякі види злочинів проти держави; злочини проти державної і колективної власності; деякі злочини проти індивідуальної власності; службові злочини.
Особливостями економічної злочинності є,
по-перше, те, що переважна більшість економічних злочинів скоюється в умовах неочевидності, що ускладнює процес їх виявлення і боротьби з ними; по-друге, особи, які скоїли економічні злочини, не відповідають тому стереотипу, який склався про злочинця в суспільстві;
по-третє, злочинна діяльність у сфері економіки не настільки шокуюча, як загальнокримінальні злочини.
Завдання статистичного аналізу економічної злочинності можна сформулювати таким чином:
- скласти кількісну характеристику стану, рівня, структури, динаміки економічної злочинності й діяльності органів, які ведуть боротьбу з нею (описова функція аналізу);
- виявити статистичні зв'язки, залежності, співвідношення, закономірності в стані, структурі й динаміці економічної злочинності та діяльності правоохоронних органів (пояснююча функція);
- визначити тенденції розвитку економічної злочинності, розробити статистичний кримінологічний прогноз (прогнозна функція);
- виявити факти в характеристиці економічної злочинності, які потребують особливої уваги, а також позитивні сторони в роботі правоохоронних органів і недоліки, щоб своєчасно прийняти рішення відносно їх усунення (організаційна, управлінська функція).
Основні завдання вивчення економічної злочинності збігаються із завданнями правової статистики:
1) визначення стану економічної злочинності, її рівня, структури й динаміки;
2) виявлення причин і умов скоєння економічних злочинів;
3) характеристика особи злочинця;
4) вивчення ефективності роботи правоохоронних органів.
При вивченні економічної злочинності кожен студент повинен звернути особливу увагу на інформацію про економічні злочини у межах державної статистичної звітності, яка найбільш повно наведена у таких формах:
| Назва звітності | Основні відомості про економічні злочини |
| Річний звіт про моральну статистику | Дані про морально-правові явища |
| Звіт про наслідки боротьби з організованими злочинними угрупованнями | Дані про організовані злочинні угруповання, у т. ч. корумповані; про хабарництво і розкрадання майна в особливо великих розмірах і т. ін. |
| Звіт про зареєстровані і не-розкриті злочини, у т. ч. по лінії БЕЗ | Дані про рух нерозкритих злочинів, про строк провадження, про число зареєстрованих і розкритих замахів, які були спрямовані на об'єкти Держбанку, Ощадбанку та кас підприємств |
| Зведений звіт про злочинність | Дані про злочини проти держави, державної і колективної власності, господарські та службові злочини |
| Звіт про наслідки оперативно-слідчої діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинами, зареєстрованими по лінії БЕЗ | Дані про структуру злочинності, про наслідки боротьби з виготовленням або збутом підроблюваних грошей та цінних паперів і тому подібне |
| Звіт про осіб, які скоїли злочин, зареєстрований по лінії БЕЗ | Дані про соціальний, сімейний стан злочинця, його вік. стать та ін... |
Аналіз стану економічної злочинності здійснюється за допомогою абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники відображають її рівень: кількість виявлених економічних злочинів в цілому і окремих видів по лінії БЕЗ, органами МВС та іншими службами; число виявлених осіб, які скоїли економічні злочини; встановлена сума матеріальних збитків і т. д.
При вивченні економічної злочинності застосовують три види узагальнюючих відносних показників:
1) поширеність чи інтенсивність економічної злочинності;
2) структура економічної злочинності;
3) динаміка економічної злочинності.
Поширеність злочинності характеризують загальний та диференційований коефіцієнти злочинності.
Структура злочинності вивчається за видом виявленого злочину або об'єктом посягань, за ознаками об'єктивної та суб'єктивної сторін злочину, за суб'єктами економічних злочинів, за мірами покарання. Порівняння цих показників за різні періоди часу характеризує динаміку злочинності. Аналіз динаміки економічної злочинності повинен досягати дві мети:
1) давати уявлення про зміну показників, виявляти закономірності й тенденції цієї зміни;
2) розробляти кримінологічний прогноз про можливу зміну економічної злочинності у майбутньому.
Стан економічної злочинності залежить від зміни історичних і соціальних, економічних і політичних умов, від зміни законодавства, від рівня виявлення злочинів і від ефективності роботи органів МВС, відділів боротьби з економічною злочинністю та інших служб. Залежності між вказаними чинниками та наслідками від економічних злочинів можуть розглядатися у двох формах – функціональні та стохастичні.
Функціональними, в соціально-економічних дослідженнях, називають причинно-наслідкові залежності, в яких умовно вважають, що отриманий наслідок (результат) обумовлений дією обмеженої кількості чинників, а тому зв'язок між ними може бути описаний, як y=f(xi), де і – певне ціле число.
Види взаємозв'язків
 |
|
Кожному значенню фактора
|
Кожному значенню фактора
 |
