Для того щоб мати чітке уявлення про можливі комбінації стратегічних ситуацій в геоекономічному просторі, які визначають майбутні конкурентні позиції будь-якої національної економіки, Україні слід зважати на такі методологічні кроки геоекономічного аналізу, прогнозування та оперування:
1) Вихід у геоекономічний простір. Іншими словами, задіяння центральних атрибутів геоекономіки в процес оперування національної економіки у геоекономічному просторі.
2) Визначення відношення України (її національного економічного комплексу) до сучасних цивілізаційних моделей розвитку, а саме: чи є вона віднесеною до індустріальної, техногенної (індустріальної, постіндустріальної), неокономічної фази розвитку.
3) Специфікація формаційних координат національного економічного розвитку (соціально-економічний лад, його форми, типи тощо).
4) Розроблення характеристики стратегічних тенденцій України у глобальній економіці.
5) Фіксування геоекономічного становища України, а саме: чи є вона країною-системою або країною, що орієнтується на зовнішні ареали та очолює інтернаціоналізовані відтворювальні ядра; або країною, що не бере участі в цих відтворювальних процесах і дотримується торговельної доктрини. Таким чином визначається її відношення до формування світового доходу та одержання відповідної його частки.
6) Визначення глибини оперування України (її економічної системи) на геоекономічному атласі чи його національній частині.
7) Нанесення на геоекономічний атлас світу визначених систем національних інтересів, геоекономічних тенденцій, зон впливу.
8) Визначення ступеня готовності національної зовнішньоекономічної системи до відстоювання геоекономічних національних інтересів. Для цього складається графік участі у міжнародних економічних, політичних, військово-політичних організаціях, альянсах, союзах, представництвах у різних країнах, у тому числі у регіональних угрупованнях тощо.
9) Вирішення питання про готовність національної військової компоненти захищати національні геоекономічні інтереси. З цією метою за необхідності на «війському карту» геоекономічного атласу наносяться опорні пункти для розгортання сил швидкого реагування із захисту транснаціональних комунікаційних мереж, об’єктів тощо.
10) Дослідження системи національних геоекономічних інститутів, здатних забезпечити реалізацію геоекономічних стратегічних цілей та інтересів.
11) Аналіз нормативно-правового забезпечення системи геоекономічного оперування, її адаптованості нормам міжнародного господарського права. Стану національної моделі господарчого управління, наявності набору організаційних структур, здатних адаптуватися до глобального середовища.
12) Моделювання на геоекономічному атласі світу та його національній частині різних ситуаційних комбінацій. Головною метою цього є: виявлення тенденцій геоекономічної напруги у певних точках геоекономічного простору за умов зіткнення з національними інтересами інших країн ї пошуком оптимальних шляхів їх гармонізації; аналіз можливих випереджувальних кроків, спрямованих на захоплення нових позицій у мінливому середовищі; відслідковування фінансових потоків, міграції інтелектуальної та робочої сили тощо.
13) Створення на базі високих геоекономічних технологій таких ситуаційних комбінацій, які уможливлюють своєчасне приєднання до процесу формування світового доходу на новому рівні стратегічного оперування.
14) Моделювання на геоекономічному атласі світу ситуацій, пов’язаних з розвитком етноекономічної транснаціоналізації, формування етноекономічних систем у межах відходу від техногенної фази постіндустріалізму та оперування в новій системі цивілізаційних координат – неокономічній.
Отже, послідовне обстоювання визначених національних пріоритетів та економічних інтересів на геоекономічному атласі дасть змогу Україні стати повноцінним учасником глобальних процесів і визначить потенціал її конкурентоспроможності в перспективі.
Викладач ___________ О.Ю. Носов
