Співробітництво з Європейським інвестиційним банком

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – державна фінансово-кредитна установа Європейського Союзу для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі довготермінових кредитів. Штаб-квартира розташована в місті Люксембург.

Створений у 1958 році з метою надання кредитів для спорудження та реконструкції об'єктів, які становлять інтерес для країн ЄС та асоційованих держав. Статутний капітал формується із внесків країн-учасниць.

ЄІБ разом з ЄБРР надає фінансову допомогу Україні для кредитування реального сектора економіки.

На сьогодні за підтримки ЄІБ на різних стадіях проектного циклу – ідентифікації ідеї, ініціювання, підготовки та реалізації знаходиться 8 інвестиційних проектів в сфері розвитку транспорту, муніципальної інфраструктури, енергетики та енергозбереження, сума позик за якими складає понад 1 млрд. євро (чотири з цих проектів фінансуються спільно з ЄБРР).

14 червня 2005 року в Люксембурзі було підписано Рамкову угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком (набула чинності 8 квітня 2006 року).

Відповідно до мандату Європейського інвестиційного банку на 2007-2013 роки для РФ та країн Східної Європи (Україна, Молдова, Бєларусь), а також країн Закавказзя (Вірменія, Азербайджан, Грузія), ЄІБ виділив 3,7 млрд. євро для фінансування проектів у транспортній, енергетичній, телекомунікаційній та природоохоронній сферах.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) утворена в 1960 році. Місцезнаходження – Вашингтон. Нараховує 160 країн-учасниць, які поділяються на дві групи. До першої групи входить 22 високорозвинуті країни, а також Кувейт і Об'єднані Арабські Емірати. Другу групу складають країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою.

Основні цілі МАР:

Ø сприяння економічному розвиткові країн-членів;

Ø підвищення продуктивності праці;

Ø зростання рівня життя в державах-членах, в першу чергу, таких, що розвиваються.

Діяльність МАР спрямована, головним чином, на допомогу країнам, що розвиваються, через заохочення розвитку приватного сектора, мобілізації внутрішніх і зовнішніх джерел капіталу.

Джерелами фінансування є: прибутки МБРР, внески країн-членів

першої і частково другої груп; повернення кредитів, що були надані раніше. В основному ресурси МАР формуються за рахунок "донорів" – країн першої групи. Частка "Великої Сімки" становить 80% загальної суми внесків.

МАР надає безпроцентні позики найбіднішим країнам. Критерієм "бідності" є рівень ВНП на душу населення, що не перевищує 925 доларів. Позики МАР мають 10-річний пільговий період й погашаються протягом 35-40 років. Решті країн кредит надається за ставкою 5% щорічних.

Кредити плануються в основному в розвиток інфраструктури і в сільське господарство. Так, в 1998 році на кредитування сільського господарства пішло 18% виділених коштів МАР, на освіту – 16%, на охорону здоров'я – 14%, на транспорт – 13%, на енергетику – 12% '. Іноді МАР і МБРР спільно кредитують один і той же об'єкт, якщо на нього необхідні великі кошти. Кредити МАР надаються тільки урядам під їх гарантії. МАР сформувала Фонд для скорочення боргів у 100 млн. доларів; його призначено для найбідніших країн. Кредити надаються в національній валюті держав.

Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС). Головна мета – сприяти притоку іноземних капіталів шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами. Процес урегулювання інвестиційних спорів має дві форми: примирення й арбітраж. Примирення досягається в тому випадку, якщо вдається переконати обидві сторони у можливості вирішити конфлікт узгоджено, через взаємні поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦУІС виносить аргументоване рішення на користь однієї з сторін; така процедура має назву арбітражу.