Ланки, які складають психологічну службу організації

А. Профдобір, розстановка кад­рів, підвищення кваліфікації.

Б. Плинність кадрів, соціально-побутові умови персоналу.

В. Формування економічної політики підприємства.

Г. Естетико-ергономічна

експертиза конструкторської документації.

Д. Безпека праці на виробництві.

Е. Релаксація працівників з тяжкими умовами праці.

В

Завдання 2

А. ІНСТРУКЦІЯ. Виберіть три правильні відповіді із п'яти мож­ливих. Основні функції психолога, який допомагає формувати еко­номічну політику організації, полягають у такому:

1. Розробляти нормативну документацію з питань безпеки та ер-гономічності машин.

2. Вивчати соціально-побутові запити і психологічні характерис­
тики можливих груп споживачів.

3. Формувати попит на продукцію організації методами
психологічного впливу: реклама, пропаганда, мода, заохочення,
мистецтво тощо.

4. Вивчати санітарно-гігієнічні умови виробництва і сприяти їх
поліпшенню.

5. Брати участь у розробці пріоритетних напрямів діяльності відпо­
відно до соціальної необхідності.

Б. ІНСТРУКЦІЯ. Виберіть чотири правильні відповіді із семи можливих.

Основні функції інженера-психолога на виробництві:

1. Розробляти логотипи, товарні знаки, промислові зразки машин.

2. Брати участь у складанні психограм на певні спеціальності й
робочі місця.

3. Брати участь у випробуванні безпеки та ергономічності дослід­
них зразків машин.

4. Проводити дослідження психічних якостей персоналу, щоб
люди з небажаними особистісними характеристиками (ризико­
ваність, імпульсивність і т.д.) не потрапляли на травмонебезпечні
місця роботи.

5. Брати участь у розробці інструкцій на робочі місця з дотриман­
ня норм техніки безпеки.

6. Проводити естетико-ергономічну експертизу конструкторської
документації на машини.

7. Виявляти й узагальнювати причини виникнення нещасних випадків
на виробництві та давати рекомендації з метою їх зменшення і ліквідації.

Теми і запитання для обговорення на семінарських заняттях

1. Охарактеризуйте схему інтегральної психологічної служби орга­
нізації.

2. Назвіть необхідні умови функціонування психологічної служби.

3. Як ПС може вплинути на формування економічної політики
підприємства?

4. Які принципи покладені в основу концепції релаксації праців­
ників з тяжкими умовами праці?

5. Назвіть функції тієї ланки ПС, яка безпосередньо взаємодіє з
відділом головного конструктора.

6. Чим займається інженер-психолог на виробництві?

7. З якими ланками психологічної служби найтісніше взаємодіє
відділ кадрів. Чому?

Теми для рефератів

1. Методи розрахунку економічної ефективності проведення за­
ходів для підвищення рівня безпеки таергономічності машин.

2. Залежність між умовами праці на виробництві і плинністю
кадрів.

3. Методи відновлення життєдіяльності космонавтів після повер­
нення з польотів.

4. Способи підвищення кваліфікації працівників у західній діловій
культурі.

5. Психологічні прийоми при формуванні попиту на продукцію
за допомогою реклами.

Завдання для самостійної дослідницької роботи

1. Визначте ефективність впливу інженера з техніки безпеки на
стан безпеки виробництва.

2. Проведіть опитування перших керівників різних відомств з ме­
тою виявлення їх ставлення до впровадження психологічної служби
в своїй організації. Проаналізуйте ці дані.

3. Проаналізуйте на фактичному матеріалі, як враховуються пси­
хологічні чинники при формуванні економічної стратегії і тактики
підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Уруно Ф. Психологические аспектьі техники безопасности. Дзнки хе-рон. Еіес. Рш., 1987. - Т. 72. - № 5. - С. 455 - 462. Япон. мовою.

КНИГА

ПРАКТИКУМ

З ПСИХОЛОГІЇ

МЕНЕДЖМЕНТУ

ВСТУП

Практикум складається з чотирьох розділів, які репрезентують різноманітні аспекти опрацювання управлінських умінь і навичок, а також сприяють закріпленню теоретичних знань. Автор у своїй книзі стоїть на позиції «незмішування жанрів», тобто завдання подаються не хаотично під загальною привабливою назвою, а чітко скомпоно­вані в блоки-розділи. Адже методики проведення енкаунтер-тренін-гу, аутотренінгу, рольової гри, а також психологічне тестування чи розв'язання управлінського завдання чітко різняться між собою.

Перший розділ «Тренінги» складається з 8-ми завдань. Сценарії проведення транзактного аналізу та групового навчання типу «Си-нанон» є авторськими розробками, які відпрацьовані в студентських аудиторіях і Центрі магістерської підготовки (слухачі) і базуються на відомих теоретичних засадах американської тренінгової школи. Це є розробки двох із відомих 10-ти тренінгових напрямів «груп зу­стрічей».

Сюди ж включена також авторська методика проведення синек-тичного «штурму мозку», яку не відносять безпосередньо до якоїсь зі школи тренінгів, але яка за атмосферою і технологією проведення подібна на тренінг, але без «гарячого стільця».

Оригінальною розробкою є також завдання з порівняння та ана­лізу різних моделей управління. При вмілому використанні елементів «гарячого стільця», коли кожен із учасників по черзі наводить і аргу­ментує приклади вдалого чи невдалого управління, заняття може тривати в активному режимі від 10 до 14 год.

До решти тренінгів (аутотренінгів), що входять у розділ, автором розроблені інструкції, які можна використати для розгортання дис­кусії, активізації мислення, закріплення знань.

Другий розділ «Рольові ігри» містить сім завдань, розроблених

на основі рольових ігор, вперше перекладених з німецької. Перед кожною рольовою грою автором подається власна методика «вход­ження» в матеріал, метою якої є не стільки аналіз, скажімо, міжособистісних чи виробничих конфліктів на теренах ФРН, як по­рівняння вітчизняного і німецького стилів управління.

Питання побудовані так, щоб якомога повніше під час дискусії роз­крити етнічні, менталітетні та інші психолого-соціальні відмінності і подібності, які так чи інакше формують ці стилі управління.

Як показав досвід проведення ігор, вони можуть протікати двома шляхами: за коротким і повним сценарієм. За коротким сценарієм дискусія розгортається навколо вступних запитань. Кожен із членів групи «приміряє» на себе майже кожну роль, і виробляється як ре­зультат загальне рішення або напрям дій. У цьому випадку керівник семінару приймає, фіксує, узагальнює та розкладає (разом із гравця­ми) на «пріоритетні полички» судження та ідеї членів групи. За по­вним сценарієм керівник після нетривалої «розминочної» дискусії проводить гру за розданими ролями, після якої знову проводиться дискусія з перенесенням ситуації на наш управлінський «грунт» і національний менталітет.

У розділі третьому «Управлінські завдання» розроблені, в ос­новному, не традиційні управлінські завдання, які показують, як, ска­жімо, найоптимальніше організувати виробничий час чи виробни­чий процес, а завдання, які базуються на традиційних і популярних тестових методиках. Тобто в якості підґрунтя, на якому базуються управлінські рішення, принцип розподілення функцій у групі і т.ін., береться психологічний чинник. Психологічні тести несуть при цьо­му не інформативний («тепер я знаю, який він»), а скеровуючий ха­рактер. Таким чином, психологічні дані «найкоротшим шляхом» при­в'язуються до управлінської діяльності.

У цьому розділі автором розроблено чотири таких завдання і по­казана технологія розробки подібних завдань. Впровадження в прак­тику таких завдань вимагає активної співпраці керівника і групи та евристичного підходу, тому що містить елементи дискусії і тренінгу.

Вперше розроблена поглиблена методика використання «Опиту-вального листа Ліпмана» - тобто не тільки для складання «психогра-ми» на професію, а для розроблення профдобірного чи профорієн­таційного тесту. В процесі складання тесту студенти були почерго­во і «експертами», і «психологами». Цей тест розроблений на при­кладі спеціальності «інформаційні системи і технології», але за по-

даним алгоритмом (зразком) можна розробити психологічний тест по профдобору для будь-якого фаху.

Заняття за поданою методикою може проходити (і проходило) у вигляді захоплюючої інтелектуальної гри: студенти називають, яким спеціальностям (професіям) повинні бути притаманні психо-фізіо-логічні якості, наведені в листі Ліпмана; хто швидше і точніше на­зве, той набирає більше балів і має вищий рейтинг.

Четвертий розділ репрезентує тести, які виявляють здатність до управлінської діяльності за характерологічними, інтелектуальними, комунікаційними та іншими критеріями. Тести апробовані протягом п'яти років у різних аудиторіях, прояснені в семантичному відно­шенні, підкориговані, де це було необхідним, і місцями доповнені. В основному це проективні тести. Практичні заняття показали, що пи­тання чи ствердження, які містять методики, сприймаються адек­ватно не тільки при читанні «про себе», але й «з голосу».

Розділ 1 ТРЕНІНГИ

Завдання № 1

«Сценарій проведення транзактного аналізу»*

1. Теоретичне підґрунтя**

У кожної людини певний набір схем поведінки співставляється з певним станом його підсвідомості. Це наводить на думку про існування різних станів «Я» (Берн відштовхнувся тут від Фрей-да. -Авт.).

Стан «Я» можна описувати як систему почуттів, визначивши її як набір узгоджених схем поведінки.

Неформально прояви цих станів «Я» називаються:

родитель («батько - мати», «родитель» - див. «Словарь україн­ської мови» Бориса Грінченка);

дорослий;

Дитина.

Психологічне обгрунтування цьому можна дати таке:

1. У кожної людини були батьки (або ті, хто їх замінював), і вона зберігає в собі набір станів «Я», які повторюють стани «Я» батьків (як вона їх сприймала). Ці батьківські стани «Я» при деяких обста-

*Розроблено нами. - Авт.

**Використані першоджерела: 1. Берн 3. Игрьі, в которьіе играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которьіе играют в игрьі. Психология человечеекой судьбьі: Пер. с англ. /Общ.ред. М. С. Мацковского. -СПб.: Лениздат, 1992. - 400 с. 2. Ковалев Г. А. Основньїе направлення исполь-зования методов активного социального обучения в странах Запада// Психол. журнал. - 1989. - ТЛО. - №1. - С.127 - 136.

винах починають активізовуватись. Отже, спрощуючи це поняття, можна сказати: «Кожен носить у собі Родителя».

2. Всі люди (також і діти) здатні на об'єктивну переробку інфор­
мації за умови, коли активізовані певні стани їхнього «Я». Звичай­
ною мовою це звучить так: «У кожній людині є Дорослий».

3. Будь-яка людина була колись молодшою, ніж зараз, тому вона
несе в собі враження колишніх років, які при певних умовах можуть
активізуватися. Можна сказати, що «кожен затаїв у собі маленького
хлопчика чи дівчинку».

Слід відзначити, що «Родитель» може проявляти себе двояко -прямо або побічно: як активний стан «Я» або як вплив «Родителя». В першому, активному випадку, людина реагує так, як реагували б у подібних випадках його батько або мати.

«Дитина» теж може себе проявляти двома способами: як присто­сована «Дитина» і як природна «Дитина». Пристосована «Дитина» змінює свою поведінку під впливом «Родителя». Вона поводить себе так, як цього хотіли б батько або мати. В той же час природна «Дити­на» проявляє себе у спонтанній поведінці: наприклад, у неслухня­ності, бунті або у прояві творчого пориву.

Стан «Дорослий» необхідний для життя. Людина переробляє інфор­мацію і вираховує ймовірності, які треба знати, щоб ефективно взає­модіяти з навколишнім світом. їй знайомі власні невдачі і задоволен­ня. «Дорослий» контролює дії «Родителя» і «Дитини», будучи по­середником між ними. Є люди, в яких «Дитина» недоречно бере управ­ління всією особистістю, хоча в той же час у них наявний добре струк-турований «Дорослий», якого тільки треба віднайти і привести в дію.

На рис. 50 і 51 подані структурна діаграма триєдності станів «Я» та описові аспекти особистості.

Як і в «гештальтгрупах» (також, як вид тренінгу, належить до ен-каунтер-груп), при транзактному аналізі робота здійснюється ліде­ром (керівником, викладачем, тренером) з кожним членом групи по черзі (Г.А. Ковальов).

«Батько» репрезентує авторитарні тенденції людини відносно себе та інших людей.

Особа в позиції «Дитина», як правило, займає підлегле станови­ще щодо інших.

Найбільш оптимальним та здоровим психічним станом є позиція «Дорослого», який уміє захищати свою власну думку, організовува­ти свої взаємини з іншими на основі рівного партнерства.

Обговорення і вивчення домінуючих тенденцій цих трьох позицій та їх різновидів і є основою транзактного аналізу.

Турботли­вий родитель Мати

Контро­люючий родитель

Батько

 

 

Рис.50. Структурна діаграма триєдності станів «Я»

Рис. 51. Описові аспекти особистості