Попит на зварювальне обладнання зумовлений в основному попитом на зварні конструкції (ЗК), які є кінцевим продуктом.
Для виробництва ЗК використовується близько 60% всього металопрокату, що виробляється в Україні.
Частка зварних конструкцій безперервно збільшується, витісняючи деякі нераціональні види відливок, поковок і штамповок.
За час з 1975 по 1989 року зварювальне виробництво України розвивалось досить високими темпами:
виробництво ЗК збільшилось на 13,4% і досягло 15,2 млн. т.
З урахуванням підприємств, не охоплених статистичною звітністю, ЗК в 1989 році виготовлено близько 18,2 млн. т. Зростання виробництва ЗК значно випереджає збільшення випуску готового прокату (в 1989 р. на 5,8% у порівнянні з 1975 р.).
Загальний спад в економіці України, який розпочався в 1990 році і продовжується до цього часу, зачепив і зварювальне виробництво, що глибоко інтегрувало в усі провідні галузі народного господарства нашої країни (табл.1.1).
Таблиця 1.1 Спад зварювального виробництва
| Вироблено ЗК, Усього У тому числі У промисловості | 15,2 11,8 3,4 | 14,0 11,3 2,7 | - - - | 10,3 8,4 1,9 | 9,2 7,5 1,7 | 1993-1989, % 60,5 63,5 50,0 |
Тенденція спаду обсягів виробництва ЗК узгоджується з картиною спаду в економіці України в цілому. Так, у порівнянні з 1990 роком в 1995 році національний доход знизився на 39,4%, обсяг промислової продукції — на 24,8%.
Відбулися зміни і в структурі виробництва та споживання прокату, основного матеріалу для виробництва ЗК. За 4 роки (1989-1993) випуск готового прокату знизився на 39,8%, а його споживання — на 24,9%. Дещо менше знизилось споживання листового (22,4%) і тонколистового прокату (17,6%), що пояснюється структурними змінами у виробництві промислової продукції за рахунок збільшення випуску менш металомісткої продукції. Порівняно з 1989 роком у 1995 році дещо змінилась галузева структура виробництва ЗК. Питома вага ЗК у промисловості збільшилась з 77,6 до 81,5%, тоді як у будівництві вона знизилась з 22,4 до 18,5%. Це пояснюється тим, що зниження обсягів капітального будівництва і будівельно-монтажних робіт в 1995 р. у порівнянні з 1990 р. склало відповідно 54,4% і 48%, що значно перевищує темпи спаду обсягів національного доходу та промислової продукції.
Масштаби і широка сфера функціонування зварювального виробництва України пояснюється передусім технічними та економічними перевагами виготовлення і застосування зварних металоконструкцій:
— економією металу на 15—33% у порівнянні з клепаними конструкціями і на ЗО—60% у порівнянні з конструкціями, виготовленими за допомогою кування та лиття;
— економією трудовитрат (зменшенням обсягу перероблюваного металу);
— здешевленням технологічного обладнання для виробництва ЗК у порівнянні з обладнанням для виготовлення поковок, відливок і клепаних конструкцій;
— поліпшенням умов праці;
— високою щільністю, герметичністю та надійністю нероз'ємного з'єднання при зварюванні конструкцій.
Значна техніко-економічна ефективність зварювання сприяла широкому застосуванню ЗК, які експлуатуються у винятково важких умовах — при великих швидкостях, високому тиску, максимальних температурах, ударних навантаженнях, під впливом агресивних середовищ; вони застосовуються в хімічних апаратах високого тиску, парових котлах, космічних кораблях, мостах та інших машинах і спорудах.
Виробництво згаданих конструкцій стало можливим лише завдяки створенню в останні роки принципово нових технологічних процесів — зварювання тертям, електронно-променевого, плазмово-дугового, ультразвукового, дифузійного зварювання та ін. Сьогодні існує близько 100 способів зварювання, розроблених інститутом, які дозволяють з'єднувати практично будь-які метали і сплави різних товщин і конфігурацій, а також багато видів пластмас і композитів.
У колишньому СРСР Україна мала значну питому вагу у виробництві електрозварювального обладнання, особливо для механізованих способів зварювання (в Україні вироблялось 62%, або 25768 одиниць з 34265). Причому з багатьох позицій Україна була єдиним виробником. Забезпечення джерелами постачання в Україні складало 8,4% від загальносоюзних.
Тому у зв'язку з розпадом СРСР виникли певні труднощі із забезпеченням зварювального виробництва обладнанням, яке не виробляється українськими підприємствами, а постачалось з Росії, Узбекистану, Литви і Грузії.
За останніми даними статзвітності, парк зварювального устаткування складає 94,9 тис. Одиниць, причому найбільша питома вага припадає на устаткування для ручного зварювання, автоматичного та напівавтоматичного зварювання в захисних середовищах.
Процент зношеності зварювального обладнання на підприємствах України складає (по видах обладнання):
• автомати і напівавтомати — 18,0;
• машини для контактного зварювання — 34,9;
• обладнання для спеціальних способів зварювання — 24,7;
• джерела живлення — 60,6;
• інше обладнання, якому
понад 10 років — 25,0;
понад 5 років — 56,4.
Сьогодні Україна є монополістом на території СНД по виробництву автоматів, напівавтоматів і флюсів.
