Методичні вказівки до вивчення теми
Система маркетингу носить цілісний характер, але в різних областях діяльності маркетинг має й свої особливості в рамках окремих його функцій.. У теорії й практиці досліджень прийнято розрізняти маркетинг товарів, послуг, ідей і т.д. У свою чергу маркетинг товарів підрозділяється на два напрямки: споживчих товарів і товарів виробничо-технічного призначення. Тому прийнято окремо розглядати ринки споживчих і промислових товарів.
Ринок товарів промислового призначення має певні особливості, які відрізняють його від ринків товарів споживчого призначення. Особливостями є природа споживача, характер споживання товарів і природа самого товару. У промисловому маркетингу споживачами є організації й операції відбуваються з товарами промислового призначення.
До суб'єктів господарювання на ринку промислових товарів належать: промислові підприємства, підприємства оптової торгівлі, підприємства роздрібної торгівлі, некомерційні організації, урядові організації, підприємства-посередники.
До об'єктів промислового маркетингу належать товари промислового призначення, які можна розділити на три категорії: матеріали й деталі, капітальне майно, допоміжні матеріали й послуги.
Процес ухвалення рішення про покупку на промисловому ринку також відрізняється від аналогічного процесу на споживчому ринку й включає наступні етапи: пізнання проблеми>загальний опис потреб>розробка технічних специфікацій товару>пошук постачальників>подача пропозиції>вибір постачальника>розробка специфікації замовлення>контроль за виконанням.
Термінологічний словник
Промисловий ринок – ринок, що складається зфізичних осіб, фірм, підприємств і організацій, які купують товари й послуги для використання у виробництві, перепродажі або здачі в оренду.
Виробники (промислові підприємства) – зайняті виробництвом товарів для продажу іншим споживачам. Як споживачі промислової продукції закуповують безліч товарів, серед яких - засоби виробництва й різні види послуг.
Підприємства оптової торгівлі – це організації, зайняті придбанням, збереженням, перепродажем товарів роздрібним підприємствам або іншим структурам.
Підприємства роздрібної торгівлі – це організації, зайняті придбанням товарів і послуг для продажу їхнім кінцевим споживачам.
Підприємства-посередники – це організації, які можуть купувати товари для перепродажу, а також товари й послуги, необхідні для функціонування власних підприємств.
Урядові організації також споживають товари й послуги. Однак, з однієї сторони вони представляють стандартний набір продукції для споживачів, а з іншого боку, це можуть бути спеціальні замовлення.
До некомерційних організацій належать музеї, громадські організації, деякі навчальні заклади. Основною їхньою метою є просування суспільних інтересів, а не одержання прибутку в сфері фінансів.
1.3 Семінарське заняття за темою «Сутність промислового маркетингу»
Студент повинен знати
- особливості промислового ринку;
- суб'єкти господарювання на ринку промислових товарів;
- об'єкти промислового маркетингу;
- етапи процесу ухвалення рішення про покупку на промисловому ринку.
Студент повинен вміти
- відрізняти за особливостями ринок промислових товарів від ринку споживчих товарів;
- визначати до якої категорії належать товари промислового призначення;
- визначати фактори, які впливають на ухвалення рішення про покупку на промисловому ринку.
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
- Визначення промислового маркетингу.
- Характеристика суб’єктів промислового маркетингу.
- Характеристика об’єктів промислового маркетингу.
- Процес прийняття рішення споживачами про закупівлю промислових товарів.
1.4 Основні питання для обговорення
- Які особливості відрізняють промисловий ринок від споживчого?
- Надайте коротку характеристику суб’єктам промислового ринку.
- Наведіть класифікацію товарів промислового призначення.
- Вкажіть етапи прийняття рішення про покупку на промисловому ринку
- Які фактори впливають на поведінку покупців промислових товарів?
Практичні завдання
Кейс 1.
«Інститут електрозварювання ім. академіка Є. О. Патона»
Після відходу СРСР в небуття і здобуття Україною незалежності становище, в якому опинився такий науковий гігант, як Інститут електрозварювання імені академіка Євгена Оскаровича Патона, стало типовим для організацій і підприємств такого класу.
Як провідний науково-дослідний центр у галузі електрозварювання інститут був по суті монополістом і обслуговував єдиний народногосподарський комплекс колишнього Радянського Союзу.
Маючи високу наукову репутацію у світі та розробки, які не мали світових аналогів і випереджали конкурентів на кілька років в галузі зварювання і споріднених з ним процесів, інститут зіткнувся з рядом проблем, викликаних розпадом СРСР та новою економічною ситуацією в Україні і світі.
