Лабораторна робота № 6
Тема: „ Педагогічна система А.С.Макаренка”
Мета: ознайомити студентів з основними віхами життя та педагогічної діяльності Антона Семеновича Макаренка, основними положеннями його педагогічної системи.
Питання для обговорення
1. Головні віхи в педагогічній діяльності А.С.Макаренка.
2. А.С.Макаренко про формування колективу, закони його розвитку.
3. Поєднання навчання з трудовим вихованням, продуктивною працею учнів і підготовка їх до вибору професії.
4. Питання формування педагогічної майстерності вчителя в працях А.С.Макаренка.
Основна література:
1. Історія педагогіки / За ред. М.С.Гриценка. – К.: Вища школа, 1973. – С.372-386
2. Кравець В. Історія української школи і педагогіки. – К., 1996. – С. 302-322
3. Макаренко А.С. Педагогическая поэма.
4. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу // Твори. – т.5. – С.9-97
5. Макаренко А.С. Лекції про виховання дітей // Твори. – т.4. – С.335-420
Додаткова література
1. Макаренко А.С.С любовью и тревогой. Сб. / Сост., вступ. ст., прим. А.К.Романовского, А.Т.Губко. – К.: Изд-во УСХА, 1989
2. Макаренко А.С. Книга для батьків. – К.: Рад.шк., 1973. – С.3-227
3. Ярмаченко Н.Д. Педагогическая деятельность и творческое наследие А.С. Макаренко: Кн. для учителя. – К.: Рад.шк., 1989
4. Сухомлинський В.А. Идти вперед! // Нар. образование. – 1989. - № 5
5. Путь к мастерству / Сост. Л.Чубаров, Т.Ведина. – М.: Молода гвардія, 1988
Педагог-новатор, ентузіаст, активний борець за нове виховання А.С.Макаренко пройшов великий творчий шлях, з яким необхідно ознайомитись з підручника [1], [2] та з його автобіографічних творів “Педагогічна поема”, “Прапори на баштах”.
Перечитавши “Педагогічну поему”, складіть список різних традицій, які А.С.Макаренко використовував у своїх закладах (при цьому можна користуватися предметним покажчиком з 7-томника).
Центром педагогічної системи А.С.Макаренка є вчення про виховання в колективі. Його можна поділити на три основні розділи:
- структура і організація колективу;
- принципи руху колективної колективу вперед [2, 310], [1 д, 235];
- принципи паралельної дії [2, 309], [5 д, 164].
Опрацювавши матеріал в підручнику [2] з’ясуйте: ознаки колективу, класифікацію колективу за стадіями розвитку, характерні ознаки стилю дитячого колективу. Назвіть приклади з [3].
Вивчення четвертого питання розпочніть з опрацювання матеріалу в підручнику [2, 319], наводячи приклади з [3] та [1 д, 315], [5 д, 120].
Велику увагу приділяв А.С.Макаренко в своїх роботах педагогічній майстерності вихователя [2, 321]. Його думки з цієї проблеми висвітлені в [5 д, 176, 201], [1 д, 315].
Тематика рефератів:
1. А.С.Макаренко про проблему авторитету батьків у сім’ї.
2. А.С.Макаренко про формування свідомої дисципліни.
3. А.С.Макаренко про роль традицій у вихованні.
4. А.С.Макаренко про розумове виховання.
Зміст теми
Педагогічна діяльність, мета та принципи виховання А.С.Макаренка
Етапи педагогічної діяльності:
1(13) березня 1888 року – Народився А.С.Макаренко в місті Білопілля Сумського повіту Харківської губернії.
1901 р. – Переїзд сім’ї до Крюкова, навчання в училищі при вагонних майстернях.
1904 р. – Вступ на річні учительські курси.
1905 р. – Учитель в залізничній школі в Кременчуці.
1911 р. – Переїзд на станцію Долинська в Херсонській губернії, робота в школі.
1914 – 1917 рр. – Навчання в Полтавському учительському інституті.
1920-1928 рр. – Робота в колонії їм. М.Горького.
1920 – 1924 рр. – Діяльність колонії під Полтавою.
1924 –1926 рр. – Діяльність колонії в с. Ковалівці.
1926 – 1928 рр. – Курязький період діяльності колонії.
1927 – 1928 рр. – Робота одночасно в колонії ім. М.Горького і комуні ім. Ф.Дзержинського.
1928 – 1935 рр. – Робота в комуні ім. Ф.Дзержинського.
1933 –12935 рр. – Почав роботу над „Педагогічною поемою”. Публікація „Педагогічної поеми”.
1935 –1936 рр. – Помічник начальника відділу трудових колоній для неповнолітніх правопорушників у Києві.
1937 р. – Переїзд до Москви.
1937 р. – „Книга для батьків”.
1938 р. – „Прапори на баштах”.
1 квітня 1939 р. – Помер А.С.Макаренко.
Проблема мети та завдань виховання у творах А.С.Макаренка:
„Я розумію мету виховання як програму людської особистості, програму людського характеру, причому у поняття характеру я вкладаю всю сутність особистості, тобто і характер зовнішніх проявів, і внутрішньої переконаності, і політичне виховання, і знання – абсолютно всю картину людської особистості...”
„Було б неймовірним верхоглядством ігнорувати людське різноманіття і питання про завдання виховання формулювати однаково для всіх”.
„... формулювання цілей, звичайно, не може бути виведене ні з біології, ні з психології, а може бути виведене тільки з нашої суспільної історії, з нашого суспільного життя.” „Нема нічого вічного і абсолютного у наших завданнях. Вимоги суспільства дійсні тільки для епохи, тривалість якої є більш або менш обмеженою. Ми можемо бути цілком упевненими у тому, що до майбутнього покоління будуть поставлені дещо змінені вимоги, причому зміни ці будуть вноситись поступово, у відповідності з удосконаленням всього суспільного життя”.
Загальні принципи виховання:
- цілісність та діалектичність виховного процесу: „Педагогіка є найбільш діалектичною, дуже складною і різноманітною наукою”;
- педагогічний гуманізм А.С.Макаренка – вихователя, що проявляється у:
· професійній ідеології, у спрямованості, мотиваційно-ціннісному ставленні до педагогічної дійсності, у розумінні мети, змісту, об’єкта і засобів педагогічної роботи;
· щоденному піклуванні про вихованців, батьківській турботі про них, позбавленій жалісливості, але пройнятій оптимізмом і вимогливістю;
- праця як системоутворююча основа усієї сукупності виховних впливів;
- принцип завтрашньої радості.
6.2. Сутність педагогічної логіки, педагогічна майстерність А.С.Макаренка.
Сутність педагогічної логіки: Визначення педагогічної логіки дано в творах „Досвід методики роботи дитячої трудової колонії”, „Проблеми шкільного радянського виховання”, „Методи виховання”. Педагогічна логіка - це обстоювання діалектичного підходу до педагогічних явищ; метод підходу до педагогічних явищ, що спирається на загальні закони діалектики й водночас відбиває всю якісну своєрідність явищ навчання й виховання дітей. Це поняття є узагальненням понять, які ввів А.С.Макаренко, аналізуючи конкретні педагогічні факти. Серед них: „логіка вимоги”, „логіка господарства”, „логіка дисципліни”, „логіка праці”, „логіка покарання”, „логіка педагогічного колективу”, „логіка засобу”, „логіка вчинку”, „логіка побудови дитячого колективу” тощо.
„Співвідношення засобу і мети має бути тією пробною сферою, на якій перевіряється правильність педагогічної логіки”.
Педагогічна логіка А.С.Макаренка проявлялась у таких педагогічних категоріях: мета виховання, метод, засіб, цілісний досвід, кінцевий результат виховання, дедуктивне передбачення, етичний фетишизм.
До методів логіки А.С.Макаренко відносив основні способи організації колективного життя: вимогу, організацію дитячої радості, систему перспективних ліній, громадську думку, безпосередній вплив педагога, покарання.
Поняття засобу в логіці А.С.Макаренка - це все, що використовують педагоги для здійснення навчально-виховних завдань, різні види діяльності виховання, які сприяють формуванню його особистості: навчання, суспільно корисна праця, ігри, гурткова позакласна робота, заняття спортом, художня самодіяльність, живе слово педагога, що стимулює до діяльності.
„Якою повинна бути логіка педагогічного процесу? Передовсім він повинен бути до кінця доцільним, отже, не можна допустити дії будь-яких шаблонів. Немає ніяких безпомилкових засобів і немає засобів обов’язково хибних. Залежно від обставин, часу, своєрідності особистості й колективу, від таланту і підготовки виконавців, від найближчої мети, від кон’юнктури, яку тільки-но вичерпано, діапазон застосування того чи іншого засобу може збільшуватися до рівня повної єдності, або зменшуватися до повного заперечення”.
Доцільність виховного засобу, його відповідність розвиткові особистості - це базове положення, яке повинно бути в основі виховної системи.
Складові майстерності А.С.Макаренка-вихователя
- Ставлення педагога до вихованців і до колег як до суб’єктів взаємодії: необхідно допомогти особистості самій справитися з ситуацією. Створення колективу - перша мета виховання, що забезпечує формування середовища соціалізації особистості.
- Створення ситуації, що спонукає до самозміни.
- Використання слова як засобу впливу.
- Оптимістичне бачення педагогічного процесу, віра в можливості й силу виховання.
