Запорука її виховної дієздатності

Самостійно організовувати сюжетно-рольові ігри: обирати тему гри, імпровізувати в її здійсненні, створювати предметно-ігрове середовище, спільно й поодинці ставити й розв'язувати ігрові завдання, створювати ігрову ситуацію, розгортати ігровий сюжет, виконувати ігрові дії, вступати у взаємини, характерні для обраних ролей. Додержуватись зумовлених певною роллю правил поведінки та створених дітьми правил щодо організації й розвитку спільної гри. Виявляти в грі та поза нею чуйність, помічати потребу в допомозі, знаходити способи надати її, спільно долати труднощі. Знаходити вихід у незвичних ситуаціях тощо.

Цікаво й змістовно гратись як наодинці, так і вдвох-утрьох чи в більших за кількістю дітей ігрових групах. Самостійно розвивати сюжети ігор на основі творчого поєднання набутих кожним уявлень, знань особистого життєвого досвіду та здобутих у навчально-виховному процесі. Гнучко й динамічно пов'язувати зміст здобутих на екскурсіях та з літературних творів знань з потребами власної гри. Користуватися набутими під час різних видів діяльності вміннями, необхідними для розвитку гри, а саме: придумувати, планувати, самостійно описувати події, пояснювати уявлювані ситуації та власні переживання всім учасникам гри.

Задовольняти, поглиблювати, розширювати виникаючі інтереси, опановувати конкретні й більш загальні відомості про навколишній світ, способи переведення їх у самостійну діяльність. Обирати з пізнавального багажу події, що найбільше підходять для гри, намічати послідовність використання певного змісту в сюжеті гри, визначати дійових осіб. Зосереджувати свою увагу на обраній темі, виявляти її розвиток у грі, самостійно програвати уявні ситуації, створювати й розвивати на основі задуманого сюжетну лінію гри.

Помічати й підтримувати яскраві задуми, цікавий пізнавальний зміст, творче втілення його в барвистих, гнучких сюжетах окремими дітьми та ігровими групами. Взаємно сприяти одне одному розкривати індивідуальні задуми, інтереси. Знаходити способи їх поєднання та задоволення в спільній грі.

Виявляти живий інтерес до навколишньої дійсності, бажання більше внести з неї в гру, вникнути в суть повсякденних явищ та подій, а також тих, які цікавлять, якщо вони й відділені від щоденного життєвого досвіду.

Добирати, виготовляти чи використовувати образні іграшки з умовними, узагальненими предметами-замінниками, багатофункціональні предмети, атрибути, динамічно й творчо змінюючи ігрове середовище відповідно до змісту знань, моральних уявлень усіх учасників гри та кожного зокрема, задовольняючи потреби розвитку багатоманітністю варіантів кожної гри.

Театралізовані ігри

Оволодіти прийомами інакомовності (алегорії), фантастичного перетворення, перебільшення; емоційно та інтонаційно виразно (залежно від змісту твору) характеризувати персонажів, виявляти власне ставлення до героїв та їхніх вчинків. Опановувати виразні засоби, необхідні для виконання різних ролей, відображення рольових дій, взаємин. Помічати емоційний стан партнера й рахуватися з ним; оволодіти різними способами та прийомами емоційного впливу (усмішка, лагідний і тихий голос, дружній дотик тощо).

Користуватися набутим досвідом постановки ігор-драматизацій, розігрувати знайомі й нові сюжети за змістом і мотивами літературних творів, казок та інших малих форм усної народної творчості.

Використовувати й виготовляти елементи атрибутів, що характеризують типові риси образу, місця подій тощо. Створювати сюрпризні, жартівливі ситуації.

Будівельні ігри

Удосконалювати вміння спільно будувати. Творчо розвивати сюжети ігор з будовами.

Створювати нові споруди за зразком, різні варіанти їх за умовами щодо розміру, форми, кольору, призначення, оздоблення тощо.

Користуватися узагальненими уявленнями про можливості створення та зміни різних конструкцій з тих чи інших матеріалів.

Збагачувати та розширювати предметно-ігрове середовище власноруч та створеними з участю дорослого конструкціями й іграшками-саморобками. За їх допомогою реалізовувати ігрові задуми.

Дидактичні ігри

Самостійно невеликими групами гратися в знайомі настільно-друковані й деякі словесні ігри, народні ігри з іграшками та хороводні, ігри-загадки, головоломки.

Порівнювати предмети, помічаючи незначні відмінності між ними, поєднувати їх за загальними істотними ознаками (колір, форма, розмір, матеріал); орієнтуватися щодо розміщення предметів у просторі (попереду, позаду, зверху, знизу, праворуч, ліворуч, посередині, збоку), встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між типовими ознаками предметів, їх призначенням та використанням.

Застосовувати й удосконалювати сенсорні вміння, способи зорового, слухового й тактильного обстеження предметів. Упізнавати за словесним описом чи названою окремо ознакою живі істоти, складні предмети (транспорт, будова тощо), явища природи, діяльність людей, суспільні події тощо.

Доречно й активно використовувати в спілкуванні слова, що позначають названі вище властивості предметів та явища навколишньої дійсності. Швидко й виразно добирати слова. Створювати розповіді-описи, розв'язувати пізнавальні та морально-етичні ситуації відповідно до ігрового завдання та правил гри.

Народні ігри

Знайомити дітей з національними дитячими іграшками свого регіону, села чи міста. Розповісти про рубель і качалку й навчити використовувати для прасування іграшкового одягу (білизни, рушників). Іграшковий посуд (дерев'яний і глиняний горщики-двійнята, полумиски, мисник, казан, цебро, діжа, качалка), стіл, лаву, ліжко, скриню, заохочувати малюків використовувати в іграх згідно із задумом.

Використовувати народні іграшки для творчих ігор: дзиґа (веретено), дзиґа — іграшка, млинок (із очерету, дерева, соломинки), паперовий змій, візок, солдат, дерев'яна іграшка —

пильщик (чоловічок з пилкою), ковалі (2 чоловіки — ковалі), пищики (з дерева, жита, з листя), дудка (з гарбуза), скрипка (з очеретинок).

Застосовувати дитячі музичні іграшки — інструменти: (цимбали, цитру, гуслі, бандуру, балалайку, арфу, барабан під час розваг та святкових ранків). Виховувати допитливість та бережливе ставлення до іграшок.

Виховувати рухову активність, спритність та бажання змагатися в швидкості з однолітками за допомогою ігор («Латки»; «Порожнє місце»; «Поливай»; «Штандер»; «Мишка та кіт»).

Розвивати розуміння краси в природі, трудовій діяльності, спілкуванні («Воротар»; «Господарство»; «Бильце»; «Крем'яхи»; «Ой ти, коте ловкий»).

Засвоювати колисанки та веснянки з метою їх подальшого використання в самостійних іграх («А ну, люлі, люлі»; «Бая, баї, баї, бай»; «Люлі, люлі, Василечку»; «Не пустимо»; «Шум»; «Огірочки»; «Ягілочка»; «Пастушка»).

Продовжувати знайомити дошкільнят із способами виготовлення деяких народних іграшок, зокрема ляльок. Поглиблювати навички роботи з папером та картоном, виготовлення різноманітних виробів (літак, голуб, кораблик, гаманець), а також іграшок з рухомими частинами (візок, млинок, собачка, вітрячок) з подальшим їх використанням в ігровій діяльності.

Організовувати між малорухомими колективними видами діяльності рухливі ігри: «Мишоловка»; «Піжмурки»; «Залізний ключ». Використовувати забави для подолання почуття страху: «Був у лісі?»; «День і ніч»; «Квач».

Стимулювати вживання українських народних прислів'їв, приказок, скоромовок, лічилок, мовчанок. Розвивати мислення, пам'ять і бажання бути ініціатором початку ігор. Учити розігрувати інсценівки за змістом знайомих творів дитячого фольклору та за новими іграми («Сміх»; «Іду додому, на зелену солому»; «Та продай, бабусю, бичка»; «Господарство»). Сприяти зміцненню доброзичливих стосунків, товариськості.

Виховувати бажання забавляти однолітків та менших дітей, загадувати загадки, розповідати небилиці та жартувати, спільно з дорослими виготовляти найпростіші іграшки.

Організовувати проведення раніше вивчених забав та святкового дійства із залученням рідних: «У що любили гратись ми».

Учити складати розповідь чи загадку про народну іграшку.

Розширювати знання про різні види іграшок: дерев'яні, глиняні (полив'яні та неполив'яні), трав'яні, солом'яні, ганчір'яні. Ознайомлювати з майстрами дитячої народної іграшки.

Захоплювати дівчаток поетичними образами пробудження природи й заохочувати їх до ігор зі співом («Шум»; «Воротар»; «Ой хвалилася берізонька»), що розвивають легкість рухів, поставу, граціозність. Залучати дітей до участі в іграх про тварин і птахів («Зайчик»; «Дзьобка»; «Перепілочка»; «Горобчику, пташко, пташко!»; «Пташка в клітці»).

Поглиблювати уявлення вихованців про старовинні способи виготовлення предметів домашнього вжитку. Ознайомити їх із прядкою чи ткацьким верстатом.

Підготовча до школи група (Сьомий рік життя)

Високий рівень гри — передумова готовності до школи

За власним бажанням, порадою товаришів, однолітків, дорослих обирати гру з усіх знайомих видів — сюжетно-рольову, режисерську, театралізовану, гру-забаву, будівельну, дидактичну, рухливу тощо. Вільно володіти різними видами ігор.

Гратися з інтересом, мати задоволення від гри, бачити радісну перспективу її розвитку протягом дня, тижня.

Організовувати як свою індивідуальну гру, так і колективні ігри. Зосереджено гратись, не заважаючи іншим або творчо співробітничаючи з партнерами по грі. Виявляти інтерес до діяль­ності інших, емоційний відгук, чуйно ставитись до партнерів. Утворювати ігрові групи за ігровими інтересами та особистими симпатіями.

Цілеспрямовано, послідовно, творчо відтворювати й поглиблювати уявлення про навколишню дійсність, реалізувати їх в ігрових діях, правилах, взаєминах, обумовлених роллю, а також в організаційних взаєминах, які виникають з приводу гри. Фантазувати, вигадувати, уявляти, придумувати нові ігрові завдання та знаходити різноманітні способи їх

розв'язання, використовуючи досвід спілкування з оточуючими.

Свідомо добирати нескладні іграшки, атрибути, предмети-замінники, уявні предмети для утворення предметно-ігрового середовища, яке обслуговує індивідуальні та спільні задуми, стимулює й забезпечує їх творче варіювання.

Сюжетно-рольова гра

Оволодівати ігровими формами пізнання дійсності і встановлення взаємин з навколишнім світом. Вільно оперувати (в діях чи словесне) певними знаннями, вміло спілкуватися з дорослими й однолітками, додержуючи правил співжиття, добиватися глибшого пізнання явищ навколишньої дійсності. Довільно й легко переходити від гри до інших видів діяльності, самостійно додержувати властивих іграм норм, «законів», правил, а також творити їх, діяти згідно з рольовим правилом, логікою розгортання сюжету тощо. Володіти своєю поведінкою, спілкуванням, взаєминами з однолітками й дорослими, ігровою та іншими формами їх зображення, зважаючи на ігрові мотиви. Враховувати в своїх висловлюваннях, учинках, поведінці як безпосередні стосунки з дітьми чи дорослими, предметну ситуацію, так і усвідомлювати й брати до уваги загальні завдання, норми й правила. В спілкуванні стримувати імпульсивні реакції, поступатися ними заради свідомо прийнятих дій, висловлювань відповідно до завдань, вимог, які ставлять діти собі й іншим.

Уміло будувати й розгортати ігри з різноманітними сюжетами, розуміти й легко реалізовувати рольові взаємини, різні способи виконання однієї і тієї самої ролі.

Погоджувати ролі як з різним змістом (лікар — пацієнт), так і з однаковим (лікар — медсестра), а також ті, що прямо не пов’язані між собою (лікар — водій) тощо.

Уміти кожному розігрувати різні ролі, взаємодіяти один з одним на основі гри, однакових та різних ролей, одночасного та послідовного виконання відповідних їм ігрових завдань; додержувати різноманітних властивих кожній ролі правил і зумовлюваних ними стосунків — співробітництва, взаємодопомоги, взаємовідповідальності, взаємозалежності, керівництва й підпорядкування тощо.

Довільно налагоджувати спілкування з однолітками в рольових та організаційних взаєминах, слухати, розуміти,

переконувати одне одного, поєднувати, погоджувати свої інтереси із завданнями та метою спільної гри, оцінювати свої дії та гру однолітків, допомагати їм спільно й творчо розв'язувати нетрадиційні ситуації.

Сприймати ігровий задум у цілому. Планувати його здійснення, орієнтовно визначаючи конкретні ігрові завдання та способи їх розв'язання. Розігруючи свою частину завдання, стежити за діями партнера, співвідносити їх зі своїми, планувати послідовність спільних дій, передбачати результати. Змінюючи роль, обирати нове ігрове завдання, зважати на наслідки цього для спіль­ної гри, для дій партнерів, реалізації їхніх намірів та задумів. Рахуватися з бажанням кожного вступити в гру, з думкою всіх учасників гри, відстоювати власні наміри, справедливо розв'язувати суперечки, ввічливо, доброзичливо спростовувати не­об'єктивні вимоги, відхиляти неприйняті пропозиції тощо.

Знаходити друзів чи товаришів на основі спільних ігрових інтересів, особистих симпатій.

Театралізовані ігри

За сюжетами знайомих казок, оповідань, віршів, малих форм народної творчості розігрувати окремі сценки, влаштовувати тривалі ігри, ставити спектаклі, якими зацікавлювати як власне учасників гри, так і глядачів. На задану тему створювати ігри-імпровізації з широким спектром творчого розігрування теми, образів, ситуацій тощо.

Шаржовано, жартівливо зображати власні звички і вчинки й типові для окремих дітей чи дорослих вчинки. Гумористично й тактовно виділяти й підкреслювати недоліки, яких бажано позбутися.

Поширювати знайомі способи зображення образів, витончено користуватися інтонаціями, мімікою та пантомімікою, емоційно, виразно, правдиво передаючи характерне для ролі. Вміло і вчасно підігрувати партнерові.

З наявних іграшок, атрибутів і матеріалів вибирати предмети, що підкреслюють типові ознаки образу. Створювати й вишукувати нові деталі. Використовувати зразки народно-прикладного мистецтва. Вдало поєднувати їх із сучасністю.

З набору знайомих мелодій, таночків, у тому числі й народних, обирати ті, що можуть доповнити розігрувані сцени, створюючи емоційний настрій відповідно до теми.

Будівельні ігри

Удосконалювати конструктивне мислення, творчу уяву, мову. Відображати широке коло об'єктів навколишньої дійсності. Вільно й творчо користуватися способами конструювання з різноманітних природних та промислових матеріалів.

Задовольняти власні інтереси, самостійно створюючи будови. Поширювати та поглиблювати ці інтереси в будівельних іграх за спільним задумом. З увагою ставитись до пропозицій одне одного. Створювати умови для реалізації творчих рішень кожної дитини під час виконання спільного завдання.

Творчо застосовувати набуті на заняттях уміння. Будувати складні конструкції за зразком, умовою, створювати варіанти із знайомих конструкцій.

З елементів різних «конструкторів» за запропонованими схемами складати статичні й рухомі предмети, збільшувати чи зменшувати їх розмір, конфігурацію і, врешті, створювати нові образи.

Різноманітно використовувати в грі зведені будови, конструкції, споруди. Вносити в них зміни, перебудовуючи відповідно до задумів, ігрових завдань, що виникають по ходу сюжетно-рольової гри.

Дидактичні ігри

Поглиблювати уявлення про навколишній світ — предмети, суспільні явища, природу; оволодівати мовними вміннями, математичними уявленнями, логічними зв'язками й відношеннями між предметами, явищами, складати розповіді-описи.

Розв'язувати ігрове завдання, свідомо користуючись правилами гри. Самостійно ставити й розв'язувати нові завдання, знаходити способи їх розв'язання, відкривати нові правила. Оцінювати успіх гри, способи його досягнення за втіленими в правилах гри критеріями. Об'єктивно, критично й тактовно вимагати додержання правил кожним під час розв'язання ігрового завдання. На основі оцінки дій та вчинків партнерів самокритично оцінювати власну гру.

У настільно-друкованих іграх, у тому числі шашково-шахового типу, логічно планувати й здійснювати ігрові дії, передбачати дії партнера, індивідуально чи спільно будувати план-стратегію гри на один-два ходи наперед, продумувати варіанти дій, знаходити найдоцільніше рішення.

Створювати сюжети на картках, поділених на 12— 20 частин кубиках. Словесно описувати сюжет.

Вільно класифікувати предмети за певними ознаками, призначеннями в іграх з парними картинками (лото, доміно, квартет), із серією картинок та в словесних іграх.

Самостійно організовувати невеликі групки дітей для проведення ігор з предметами, іграшками, настільно-полігра­фічних, словесних, ігор-забав, народних ігор.

Народні ігри

Розвивати навички до розподілу й виконання ролей, взаємодопомоги, поступливості («Жучок»; «Дзвіночок»; «Цурки»; «Бобер»; «Коза»; «В калача»; «Городки»; «Курчата та яструб»; «Чаклун»).

Виховувати життєрадісність під час зимових розваг (катання на санчатах, лижах, ковзанах), весняних забав руханок, гаївок, під час літніх та осінніх розваг з катанням на гойдалках, каруселях («Нещасний ополоник»; «До мене»; «Ой весна, весна»; «Кривий танець»; «Коляд-коляд, колядниця»; «Щедрик, щедрик, щедрівочка»; «Ой, вийтеся, огірочки»).

Стимулювати розвиток діалогічного і зв'язного мовлення за допомогою словесних народних ігор і жартівливих мовних ігор («Мудра назва»; «Грицю, Грицю, до роботи»; «Дитяча іграшка»; «Фанти»), а також використанням байок та інших жанрів фольклору привчати дітей до розуміння небилиць, у яких зміщені поняття, й розвивати бажання критично підходити до прослуханого. Вчитися самостійно мислити й адекватно оцінювати почуте.

Виховувати бажання виготовляти найпростіші іграшки (березове коліщатко з держальцем, свисток із верби, возик).

У співпраці з дорослими виготовляти м'які іграшки, ляльки із соломи, а також учитись вишивати ляльчин одяг.

Використовувати ігри з метою вправлення в ходьби, бігу, стрибках, киданні та ловінні предметів розвивати спритність, координацію рухів («Третій зайвий»; «Коноплі»; «Горобець»; «Квач з м'ячем»; «Квачі парами»; «Класи»). Заохочувати до ігор з елементами змагань під відкритим небом.

Створювати умови для ускладнення відомих ігор (видозмінення зачину чи кінцівки, використання нової лічилки), збагачення і розширення ігрового репертуару дошкільників.

Учити інсценувати окремі сценки речитативу між героями ігор («А ми просто сіяли, сіяли!»).

Розвивати увагу, відпрацьовувати правильне наголошування слів у різних формах (сковорода — сковороду — сковородою — сковороди — сковорід — сковорідка. Організовувати ігри «Кухня»; «Квітки в саду»; «Птахи»). Заохочувати посильну участь дітей у приготуванні національної їжі (узвару, вареників, галушок). Гра-розвага «Варимо український борщ».

Вчити розповідати про улюблені іграшки, ігри та забави. Стимулювати дитячу активність і творчість в ігровій діяльності із знайомими іграшками та новими (праска, ванночка, швейна машинка ліхтарик, колиска)

Залучати дітей до жартівливих рухливих та мовних ігор («Киця мура, де ти була», «Бузок і жаби», «Зайчику, зайчику, де ти був?»).

Розширювати уявлення дошкільників про особливості виготовлення та про роботу шевців. Учити в ігровій формі імітувати дії людей цієї професії («Шевчик»). Закріпити знання про трудівників села бондаря, кравця, ткалю, коваля («Ковалі»; «Овес»; «Вийшли в поле косарі»; «Мак»).

Завчити народні прислів’я, приказки та скоромовки про роботу народних умільців (Коваль клепле, доки тепле; Хто дбає, той має; Куди голка, туди нитка; Напекли млинців на звали кравців...). Вчити шанувати майстрів іграшок.

Ознайомити дітей із шарадами та іншими інтелектуальними іграми.

Проводити вечори загадок, розваги з інсценізацією народних ігор та драматизацією казок. Запрошувати дітей із сусіднього дитсадка на «Козацькі забави».

Спільно з колишніми вихованцями дитсадка організовувати вертеп і навчати малюків виконувати ролі лялькових персонажів.

Спонукати до пригадування раніше вивчених ігор за алфавітом.

Орієнтовний перелік ігор, у які гратиме дошкільник і перенесе свій ігровий досвід у початкову школу «А ми просо сіяли, сіяли»; «»Бобер»; «У Ворона»; «Горюдуб»; «Гуси, гуси додому!» «Дрібушки»; «М'яч з приплеском»; «Котик і миша»; «Жучок»; «Жмурки»; «Залізний ключ»; «Їхав Прокіп мимо кіп», «І рву, і рву горішечки»; «Вийшли в поле косарі»; «Ой, ну люлі, люлі»; «Ковалі»; «Латки»; «Мед і цукор».

«Мовчанки»; «Мовчун»; «Нещасний ополоник»; «Обстановка змінилася»; «Панас»; «Пастушка»; «Ріпка»; «Смішний свинопас»: «Спотиканки»; «Та продай, бабусю, бичка»; «Унадився журавель»; «Хованки»; «Цурки»; «Чаклун»; «Шевчик»; «Шило»; «Щітка»; «Щедрівка»; «А-а, люлі...».

ДИТИНА І НАВКОЛИШНІЙ СВІТ

Перша група раннього віку

(Перший рік життя)

Завдання виховання:

розвивати в дітей бажання спілкуватися з батьками, іншими членами сім'ї, викликати в них позитивні емоції, сприяти розвитку позитивного ставлення до членів сім'ї, спілкуватися з ними;

виховувати інтерес до навколишнього середовища (предметів, іграшок, об'єктів природи;

розвивати чуття до колискових пісень, потішок, забавля-нок, учити емоційно відгукуватися на ігрові дії.

Моя сім'я. Вчити впізнавати маму, тата, інших членів сім'ї, виявляти позитивні емоції, бажання спілкуватися з ними, гратися.

Найближче оточення. Розвивати орієнтування в найближчому оточенні, збагачувати досвід дітей різноманітними враженнями. Ознайомлювати з предметами найближчого оточення та іграшками, стимулювати дії з ними, заохочувати активність дитини. Виховувати позитивне ставлення до гігієнічних процедур, ігор-занять. Учити виконувати дії, що називає дорослий, розуміти слова «добре», «погано», «можна», які вимовляє дорослий; орієнтуватися на тон мови дорослого; учити виконувати найпростіші правила поведінки, позитивно реагувати на заохочення, колискові пісні, забавлянки, потішки.

Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють бажання спілкуватися з батьками, членами сім'ї, іншими дітьми;

виявляють інтерес до навколишнього, прагнення діяти з предметами, розуміють назви навколишніх предметів,

простих дій, прохання та вказівки дорослого, відгукуються на тон, яким дорослий заохочує до певних дій чи забороняє їх;

емоційно відгукуються на ігрові дії, колискові пісні, забавлян­ки; реагують на імена близьких людей, назви іграшок, дій.

Друга група раннього віку (Другий рік життя)

Завдання виховання:

розвивати емоційно-позитивне ставлення до спілкування з дорослими, формувати здатність до наслідування;

активізувати інтерес до різних людей, прагнення до спілкування і спільних дій з ними;

збагачувати зміст спілкування з дорослими, розширювати орієнтацію в навколишньому;

виховувати доброзичливе ставлення до людей, дбайливе ставлення до природи; розвивати позитивні взаємини з дорослими, дітьми в сім'ї, дитячому садку, найближчому оточенні. Формувати правила безпечної поведінки.

Моя сім'я. Розширювати знання дітей про батька, матір, інших членів сім'ї та родини: сестер, братів, дідусів, бабусь, тіток, дядьків, їхні імена. Вчити вітати їх, висловлювати радість при зустрічі, дякувати: «Доброго ранку», «Добрий день», «На добраніч», «Дякую», «Дайте, будь ласка», «Візьміть, будь ласка». Підводити до розуміння того, що в сім'ї всі піклуються одне про одного.

Формувати уявлення про предмети побуту, які найчастіше використовує дитина, назви окремих їх ознак і дій з ними, прості правила безпеки при користуванні ними, а також про іграшки, їх назви і дії з ними. Для формування навичок безпечної поведінки вчити виконувати вимоги-заборони дорослого: користуватися предметами побуту разом з дорослими чи з його дозволу, відрізняти їх від іграшок, якими можна користуватися самостійно; не включати кранів, не підходити до газової плити, електричних приладів, до вікон, не стояти під дверима тощо.

Учити дітей користуватися тарілкою, ложкою, чашкою з блюдцем, серветкою. Стимулювати виконання простих самостійних дій у процесі вдягання, роздягання, туалетних процедур з допомогою дорослого.

Дитячий садок. Учити орієнтуватися в приміщенні гру­пи (групова кімната, спальня, ванна кімната); розуміти при­значення меблів (столи, ліжка, шафки для одягу, стільчики); користуватися посудом під час приймання їжі, з допомогою вихователя виконувати туалетні процедури. Вчити не розки­дати речей, не бруднити одягу, не псувати іграшок.

Формувати уявлення про дорослих, які працюють з ді­тьми: знати вихователя, помічника вихователя, їхні імена, викликати позитивне ставлення до них, бажання спілкувати­ся і діяти спільно з ними. Розвивати доброзичливе ставлення до ровесників, уміння гратися поруч, не заважати іншим, за­охочувати спільні дії.

Праця дорослих. Створювати умови для споглядання і наслідування близьких дітям людей, їх трудові дії, пов'язані з доглядом за малюком (годування, умивання, одягання, роз­дягання, укладання спати), господарсько-побутової праці. Стимулювати бажання дітей виконувати спільні дії, прості доручення, спілкуватися з дорослими, малюками. Викликати інтерес до дій дорослих, предметів побуту за допомогою різ­них аналізаторів (слухових, зорових, тактильних, рухових), підкріплювати їх словом (звуком, складом, звукосполучен­ням), заохочувати до ігрових дій. Учити додержуватись безпеч­ної поведінки з предметами побуту.

Результати навчально-виховної роботи:

діти знають рідних людей, виявляють інтерес до них, ба­жання спілкуватися, вітають їх, дякують їм;

знають назви і призначення предметів побуту, з якими зустрічаються найчастіше у власному досвіді, вміють викону­вати окремі дії з ними;

розуміють прості вимоги-заборони дорослого щодо еле­ментарних правил безпечної поведінки;

виявляють бажання допомагати дорослим у господарсь­ко-побутовій праці, інтерес до ігрових імітацій цих дій;

цікавляться діями вихователя, помічника вихователя, ви­являють бажання спілкуватися з ними й дітьми в групі, спільно діяти;

вміють самостійно мити руки, користуватися ложкою, сер­веткою, пити з чашки; беруть участь в одяганні і роздяганні, з допомогою дорослого скидають у певному порядку і скла­дають одяг.

Перша молодша група

(Третій рік життя)

Завдання виховання :

формувати уявлення про батьків та інших членів сім'ї, виховувати чуйне ставлення до них;

розвивати орієнтацію в навколишньому, збагачувати до­свід дітей знаннями про призначення предметів та дій з ни­ми;

поглиблювати знання дітей про правила спілкування, вчити ввічливих форм звертання та відповіді;

формувати уявлення про житло людини, приміщення групи дитячого садка;

розвивати прості взаємини дітей, стимулювати спільні дії;

виховувати бажання наслідувати дії дорослих у спільній ді­яльності, під час виконання простих доручень, у процесі гри; формувати вміння цінувати результати праці дорослих, бережливе ставлення до рослин і тварин;

стимулювати правила безпечної поведінки.

Моя сім'я. Формувати уявлення про сімейні та родинні стосунки, взаємну турботу і любов; вчити виявляти свої по­чуття любові до мами, тата, інших членів сім'ї пестливими словами: «мамочко», «татусь», «кохана матуся» та ін., інтона­цією, усмішкою, пропозицією допомогти, турботою: «відпо­чинь, бабусенько», ласкавими жестами і діями (погладити по голові, поцілувати, принести потрібну річ, зустріти, провес­ти). Розвивати вміння висловлювати почуття з приводу по­чутої казки, розповіді про любов до рідних людей. Збагачу­вати форми вітання, прощання, подяки, прохання: «Щиро дякую», «Даруйте, будь ласка» та ін. Стримувати себе, коли хтось відпочиває.

Розширювати знання про предмети домашнього побуту (назва, призначення, правила користування), прості заходи запобігання небезпеці. Вчити самостійно їсти, мити руки з милом, умиватися, стежити за порядком в одязі; залучати до участі у прибиранні кімнати, сервіруванні столу. Стимулюва­ти прояви в самообслуговуванні, прибиранні іграшок, ліжка, акуратному зберіганні власних речей. Розвивати уявлення про те, що кожна річ має своє місце.

Прилучати дітей до спільних переживань, пов'язаних з підготовкою і відзначенням родинних та народних свят.

Дитячий садок. Розширювати уявлення про дорослих (медична сестра, музичний керівник), які працюють у дитя­чому садку, їхні імена та роль у житті закладу. Вчити ввічли­вих форм спілкування з педагогами та дітьми в дитячому садку, розвивати вміння спокійно вислуховувати людину, дякувати за послугу, допомогу, відповідати на вітання, про­сити про послугу, співчувати, не заважати іншим.

Орієнтуватись у приміщеннях дитячого садка, їх призна­ченні та використанні. Формувати вміння підтримувати по­рядок: свої речі зберігати в шафі, прибирати іграшки на міс­це, додержуватись чистоти на своєму місці за столом; стимулювати допомогу дітей помічникові вихователя.

Формувати уявлення про територію дитячого садка, май­данчик групи, зелену зону, про те, як дорослі прибирають її.

Праця дорослих. Розширювати інтерес дітей до праці дорослих у сім'ї, дитячому садку, найближчому оточенні. Помічати й називати їх трудові дії, пов'язані зприготуван­ням їжі, сервіруванням стола, прибиранням приміщення, подвір'я, годуванням дітей, доглядом за тваринами та кім­натними рослинами, підготовкою і проведенням занять, ігор, розваг. Орієнтувати дітей на те, що в дитячому садку кухар готує їжу, миє посуд; помічник вихователя прибирає приміщення; двірник — подвір'я, вихователь проводить за­няття, читає дітям цікаві книжки, грається з ними; музичний керівник організовує свята, розваги.

У найближчому оточенні вчити дітей помічати працю во­дія на різних транспортних засобах, лікаря, продавця, буді­вельника та ін.

Створювати умови для спостережень за трудовими діями дорослих, розвивати в дітей бажання допомагати їм у праці, спілкуватися з ними. Вчити користуватись доступними по­бутовими предметами. Знайомити з правилами безпечної поведінки біля предметів побуту і вжитку та в найближчому оточенні. Розвивати бажання відтворювати працю дорослих у дитячій діяльності.

Результати навчально-виховної роботи:

діти знають своє прізвище, імена рідних людей, педаго­гів; уміють виражати своє ставлення до людей за допомогою слів, інтонації, міміки, дій; вітаються, прощаються, ввічливо просять надати допомогу, дякують за послугу, пропонують допомогу;

розуміють призначення різних кімнат людського житла та дитячого садка; уміють використовувати речі за призна­ченням, знають прості правила безпечної поведінки;

самостійно їдять, одягаються і роздягаються з допомогою дорослого; умиваються, користуються носовою хусточкою, складають свої речі, іграшки;

уміють вислухати іншого, не заважати, а також ділитися іграшками;

цікавляться трудовими діями дорослих у сім'ї, дитячому садку, найближчому оточенні, примічають їх, намагаються допомогти дорослим у їхній праці; відтворюють трудові дії в дитячій ді­яльності.

Друга молодша група

(Четвертий рік життя)

Завдання виховання:

розширювати знання дітей про родинні стосунки та рід­ну домівку; виховувати бажання підтримувати затишок;

стимулювати життєрадісність, прагнення до самостій­ності, доброзичливе ставлення до дорослих і дітей;

поглиблювати знання дітей про побутові предмети, одяг, взуття, меблі, продукти харчування, транспорт;

прилучати до святкування народних свят удома, дитячо­му садку, розвивати інтерес до них і під час підготовки;

розвивати товариські взаємини між дітьми, уміння спіль­но гратися і діяти;

розширювати уявлення про значення праці дорослих, орієн­тувати дітей на те, що вона спрямована на турботу про інших людей, дітей, природу;

виховувати повагу до працюючих людей, дбайливе став­лення до предметів рукотворного світу, бажання допомагати дорослим, діставати задоволення від виконаного доручення; додержуватись правил безпечної поведінки під час користування деякими предметами побуту, спостереження праці дорослих.

Моя сім'я. Закріплювати знання дітей про прізвище, ім'я та по батькові, своє та всіх членів сім'ї, родинні взаєми­ни: в сім'ї найповажнішими є люди похилого віку, про них слід піклуватися, ввічливо звертатися до них на Ви, допома­гати їм; турбот­ливо ставитись до батьків, звертати увагу на їхні стан і настрій; допомагати меншим сестричкам і братикам.

Учити не заважати, коли рідні відпочивають або зайняті справою, не перебивати розмови дорослих, чекати черги на увагу дорослого, коли потрібна допомога. Формувати уяв­лення про рідну домівку як місце, де живуть найрідніші, найдорожчі люди, про родинні свята.

Розширювати знання про предмети домашнього вжитку: меблі, посуд, одяг, книги; формувати звичку до порядку: ко­ристуватися спільними речами з дозволу дорослого, знати, що кожен член сім'ї має особисті речі, якими користується лише він. Учити охайності, бережливого ставлення до речей, якими користується дитина, залучати до наведення порядку з допомогою дорослого, якщо річ вийшла з ладу, забрудни­лася тощо.

Дитячий садок. Ознайомлювати дітей з працівниками дитячого садка (завідувач, кухар, двірник), їхніми іменами, характером роботи; виховувати повагу до дорослих, які пра­цюють для дітей у дитячому садку.

Учити вітатися, дякувати, називаючи на Ви, ім'я та по бать­кові.

Формувати уявлення про те, що затишок, порядок і хо­роший настрій дорослих та дітей у дитячому садку залежать від їхніх спільних зусиль, бажання і взаємин, що всі речі є спільними, ними мають право користуватися всі. Розвивати бажання і вміння підтримувати порядок, учити прибирати іграшки, книги, будівельний матеріал, допомагати дорослим у підготовці до занять, прибиранні, роботі в куточку приро­ди. Вчити чергування в їдальні.

Створювати умови для роботи щодо підтримання поряд­ку в груповій кімнаті й на території дитячого садка.

Закріплювати культурно-гігієнічні навички: користуван­ня ложкою, виделкою, серветкою; учити помічати неохай­ність в одязі й з допомогою дорослого позбуватися її, зачісу­ватися, мити руки, повертаючись з вулиці, перед їдою, після туалету; додержуватись порядку під час одягання і роздягання. Звертати увагу дітей на значення зовнішнього вигляду для доброзичливих взаємин з оточуючими і для самого себе.

Учити ввічливих форм спілкування з однолітками і до­рослими, формувати вміння слухати іншого, звертатися до нього, називаючи на ім'я, а дорослих — на ім'я і по батько­ві. Учити поступатися іграшкою, звертати увагу на те, щоб іншому було зручно, відгукуватися на прохання і пропозиції.

Наша вулиця. Формувати знання про назву міста, вули­ці, де дитина живе і де міститься дитячий садок, про назви об'єктів найближчого оточення (парк, кінотеатр, магазин, бібліотека, перукарня); ознайомлювати з основними видами транспорту, (автомобіль, автобус, тролейбус, трамвай), яки­ми користуються діти.

Формувати уявлення про дорожній рух: вулиця складає­ться з проїжджої частини для транспорту і тротуару для пі­шоходів; переходити вулицю в належному місці на зелене світло світлофора, бути пильним, не заважати іншим пішо­ходам, не бігати.

Розвивати вміння культурно поводитися в громадських місцях: не бігати, не заважати оточуючим, говорити спокій­ним голосом, поступатися місцем людям похилого віку.

Учити поведінки з незнайомими людьми: поводитись обачно, не вступати в розмову без потреби, не розглядати людину надто пильно, якщо вона зацікавила, звертатися до незнайомого дорослого за дозволом познайомитися з ним; без дозволу не виконувати пропозиції незнайомих людей, не розповідати про себе, про місце свого проживання, склад сім'ї тощо.

Праця дорослих. Розширювати уявлення дітей про пра­цю дорослих у сім'ї, дитячому садку, найближчому оточенні. Орієнтувати на те, що все, чим користуються діти, створено працею людей, що кожна людина піклується про інших (до­рослих, дітей, природу). Викликати цікавість до процесу праці і її спрямованості. Показати, що мама, тато, кухар го­тують їжу, щоб нагодувати дітей, інших членів сім'ї, хліборо­би вирощують хліб; пекарі випікають булочки, швачка шиє одяг, продавець продає необхідні товари, іграшки; вихова­тель розповідає дітям казки, навчає добре поводитися, грає­ться з ними; музичний керівник організовує свята, розваги; водії водять автомашини, автобуси, льотчики — літаки, ліка­рі лікують; будівельники споруджують будинки тощо. Фор­мувати елементи культури споживання результатів праці до­рослих, використовувати їх за призначенням. Створювати умови для спостереження трудових дій, процесів, розвивати бажання наслідувати їх, допомагати дорослим у праці. Нази­вати знайомі дітям професії батьків, членів родини, близь­ких людей. Сприяти відтворенню їх в іграх, інших видах ди­тячої діяльності.

Результати навчально-виховної роботи:

діти розуміють значення родинних стосунків, злагоди, і порядку в рідному домі;

знають прізвище, ім'я та по батькові свої і членів сім'ї, домашню адресу;

виявляють інтерес до підтримання порядку в рідному до­мі та дитячому садку;

уміють ввічливо спілкуватися з рідними, знайомим та незнайомими людьми:

уміють підтримувати свій зовнішній вигляд у порядку, охайно одягатися, роздягатися, користуватися столовими приборами;

знають прості правила поведінки на вулиці, у громадсь­ких місцях;

виявляють цікавість до трудової діяльності дорослих; від­творюють у дитячих іграх знайомі професії батьків, родини,
близьких людей; прагнуть до спільних дій з дорослими, ба­жають їм допомагати; додержуються культури споживання ре­зультатів їхньої праці.

Середня група

(П'ятий рік життя)

Завдання виховання:

продовжувати формувати свідоме ставлення до обов'яз­ків у сім'ї, навички турботи й піклування про рідних;

виховувати ініціативність у встановленні товариських стосунків з однолітками, уміти виявити турботу про молод­ших дітей;

продовжувати прилучати до використання зразків усної народної творчості;

збагачувати досвід дітей знаннями про взаємини людей;

розвивати інтерес до подій навколишнього життя, праці дорослих, бажання брати участь у них;

виховувати повагу до працюючих людей, захоплюватись їхніми професіями, радіти результатам.

Моя сім'я. Формувати в дітей уявлення про те, що сім'я необхідна кожній дитині для того, щоб народитися, вирости й бути щасливою; кожна людина живе серед найближчих людей, які піклуються одне про одного. Формувати поняття про сім'ю як основу життя людини. Вчити дітей звертати

увагу на те, як почувають себе члени сім'ї, коли хтось незду­жає, зробити приємне, щоб полегшити стан члена сім'ї (ви­кликати лікаря, подати ліки, поступитися зручним місцем, запропонувати допомогу); якщо в людини поганий настрій, не заважати, проявити увагу, розважити.

Розвивати турботливе ставлення до маленьких дітей і людей похилого віку: гратися з малюками, терпляче ставити­ся до їхніх бажань, навчати того, що вмієш сам; з літніми людьми першим ввічливо вітатися, пропонувати їм зручне місце, допомагати у справах, посильних для себе, не турбу­вати, коли вони спочивають, не пустувати. Самостійно готу­вати приємні сюрпризи, подарунки до свят.

Розширювати вміння дітей, що стосуються догляду за рідною домівкою, формувати постійні трудові обов'язки в прибиранні житла, догляді за живими об'єктами (свійські тварини, риби, квіти).

Дитячий садок. Розвивати уявлення, що в дитячому сад­ку є старші і молодші діти. Залучати старших допомагати малюкам (одягтися на прогулянку, розповісти казку, заспо­коїти, допомогти, якщо дитина плаче). Виховувати бажання спілкуватися із старшими дітьми для того, щоб учитися у них нового, спільно гратися. Сприяти використанню усної народної творчості в процесі спілкування (потішки, забавлянки — для малюків; морилки, лічилки, віршики, пісеньки — для однолітків, старших дітей).

Розширювати коло знань дітей про предмети побуту: на­зви та призначення меблів, обладнання в кабінеті медичної сестри, завідувача дитячим садком, на кухні. Ознайомити з електричними приладами (праска, холодильник, плита), учити правил безпеки користування ними з допомогою до­рослого.

Учити дітей правил поведінки за столом. Закріплювати самостійні дії вихованців щодо підтримання в порядку одя­гу, зачіски, взуття, користування носовою хустинкою, сер­веткою, запобігання захворюванням.

Рідне місто. Розвивати знання дітей про рідне місто: на­зву, походження назви, головні визначні місця, назви голов­них вулиць. Формувати уявлення, що в кожної людини, крім батьків та інших рідних людей, є батьківщина — місце, де вона народилась і живе, де народилися й живуть її батьки. Наша Батьківщина — Україна. Люди, які народилися і жи­вуть в Україні — український народ, наші співвітчизники;

у нас спільна Батьківщина, історія, народна мудрість (звичаї, традиції, свята, пісні, приказки, загадки та ін.).

Праця дорослих. Розширювати уявлення дітей про пра­цю людей найпоширеніших професій (лікар, медсестра, аптекар, продавець, будівельник, вихователь тощо). Орієнту­вати на її значущість, результати. Підвести до розуміння то­го, що існує й багато інших професій, які сприяють якісно­му виконанню трудових дій дорослих. Вони так само є важливими й необхідними людям. Зацікавлювати дітей пра­цею садівника, овочівника, тваринника. Орієнтувати на їх значущість, характерні трудові дії (висаджують дерева, кущі, квіти, городні та кімнатні рослини, поливають їх, розпушу­ють ґрунт, годують тварин, чистять їх приміщення).

Звертати увагу на привабливість професій, дій дорослих, їхню вправність у процесі виконання трудового процесу. Спонукати дітей розповідати про роботу своїх батьків, членів родини, про трудові доручення в сім'ї, дитячому садку, спільні дії з дорослими. Створювати умови для відтворення праці дорослих у різних видах дитячої діяльності. Викликати прагнення діяти самостійно.

Результати навчально-виховної роботи:

діти розуміють поняття сім'я, знають про сімейні стосун­ки, взаємини між різними поколіннями в сім'ї:

знають назву рідного міста, її походження, визначні місця;

розуміють зв'язок понять «батьки», «Батьківщина», «рід­ний народ»;

уміють виявляти посильну турботу про людей відповідно до їхнього віку;

володіють необхідними культурно-гігієнічними навичка­ми, знають правила безпечної поведінки з предметами побу­ту, догляду за кімнатними рослинами, свійськими тваринами в умовах сім'ї, дитячого садка;

орієнтуються в значенні праці людей найпоширеніших професій, називають характерні трудові дії;

прагнуть виконувати трудові доручення дорослих, діяти спільно з ними;

відтворюють трудові дії дорослих в іграх, інших видах самостійної діяльності.

Старша група

(Шостий рік життя)

Завдання виховання:

розвивати самосвідомість дитини, формувати інтерес до свого життя та близьких людей;

розширювати етичні уявлення про добро, справедли­вість, чесність;

виховувати повагу по праці дорослих, бережливе став­лення до її результатів, елементи культури, їх використання;

розвивати інтерес до різних професій дорослих, бажання брати участь у трудових процесах, допомагати;

учити відповідально ставитись до трудових доручень, до­водити розпочату справу до кінця;

виховувати любов до рідного краю, розширювати уяв­лення дітей про Батьківщину;

поглиблювати знання дітей про правила безпечної пове­дінки;

розвивати соціальні навички: розуміння інших людей, самоповагу, вміння долати труднощі.

Сім'я, родина. Підводити дітей до узагальнення, що життя сім'ї залежить від ставлення її членів до своїх обов'яз­ків; бать­ки виховують дітей, працюють, щоб матеріально за­безпечити сім'ю; бабуся і дідусь — найстарші, наймудріші, з ними всі радяться; діти допомагають дорослим у підтриман­ні затишку в оселі, приготуванні їжі, сервіруванні столу, прийманні гостей; старші діти беруть участь у догляді за мо­лодшими. Учити без нагадувань виявляти повагу до старших, самостійно знаходити нагоду для виявлення турботи: посту­питися місцем, запропонувати допомогу, пригостити, розра­дити, подати потрібну річ, зустріти, провести. Учити дякува­ти за виявлену до себе турботу.

Звертати увагу дітей на прояви моральності, формувати етичні уявлення про безкорисливість, доброту як найважли­вішу моральну якість людини й людських взаємин, про справедливість як здатність правильно оцінювати вчинки людей, про чесність як вимогу до власної поведінки та вчинків інших людей. Розвивати самоповагу, розуміння своєї індивідуальності. Виховувати наполегливість, сміли­вість і відповідальність за свою поведінку, вміння визнати помилку і виправити її.

Вчити розуміти стан і почуття інших людей з їхнього ви­гляду, інтонації, дії; виховувати повагу до почуттів людини.

Створювати умови для усвідомлення дитиною своїх сильних і слабких сторін Розвивати стриманість і скром­ність як важливі прояви гідності. Учити регулювати взаєми­ни з дорослими і дітьми на основі відвертості, щирості.

Залучати дітей до ведення сімейних альбомів, зберігання і збагачення родинних реліквій.

Дитячий садок. Збагачувати взаємини дітей спільними справами, взаємною відповідальністю й уважністю до інтере­сів кожного. Учити бути відвертими, доброзичливими, щи­рими, добросовісно виконувати доручення, допомагати до­рослим, піклуватися про малюків.

Учити хлопчиків поважати дівчаток: вітатися, виконува­ти важчу роботу, поступатися місцем; учити дівчаток бути ніжними, уважними, дякувати за допомогу.

Поглиблювати знання дітей про приміщення дитячого садка, його територію, обладнання. Заохочувати вихованців допомагати дорослим.

Формувати в дітей знання про оточення дитячого садка. Учити їх безпечної поведінки в неординарних випадках (під час можливої пожежі, стихійних лих, а також у випадках, ко­ли поруч немає знайомих людей, чи виникнення іншої за­грози для життя або здоров'я дитини ).

Рідний край. Поглиблювати знання дітей про визначні місця рідного міста (села). Ознайомлювати з визначними місцями України, столицею Києвом, видатними людьми на­шої держави: письменниками, художниками, музикантами, з державними символами.

Народознавство. Формувати повагу до сімейних та ро­динних традицій у вшануванні пам'яті предків, відзначенні традиційних дат, родинних свят. Знайомити знародними традиціями, звертати увагу дітей на мудрість народних тра­дицій і звичаїв.

Виховувати повагу до оберегів української родини: бать­ківської оселі, хліба, рушників та ін. Ознайомити з традицій­ним обладнанням української хати, з українською кухнею, традиційними стравами, правилами народного етикету.

Поглиблювати знання дітей про народну творчість: пісні, легенди, казки, прислів'я та приказки, ігри та іграшки, витинанки. Ознайомлювати з народними промислами України, українськими митцями.

Праця дорослих. Розширювати і поглиблювати уявлен­ня дітей про працю дорослих. Показувати взаємозалежність у роботі працівників різних професій і необхідність виконан­ня ними своїх трудових обов'язків для одержання потрібно­го результату на прикладі праці дорослих у родині, дитячому садку, сільському господарстві тощо.

Ознайомити з характерними для рідного краю видами праці, народними промислами. Показати їх зв'язок з особ­ливостями краю, суспільне значення. Розвивати інтерес до праці народних митців, конкретних представників тих чи ін­ших професій. Стимулювати бажання дітей допомагати до­рослим у праці, відтворювати її в різних видах дитячої діяль­ності, намагатися поліпшувати результати власної праці, використовувати їх за призначенням, додержуватись безпеки практичної діяльності.

Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють любов і повагу до батьків, інших членів своєї родини;

знають про сімейні традиції, свята, прагнуть зберегти сі­мейний затишок;

орієнтуються в приміщенні дитячого садка, на його те­риторії, вулиці;

уміють поводитися з людьми відповідно до їхнього віку, фізичного стану та настрою:

розуміють значення народних традицій, шанують народ­ну мудрість, знають окремі зразки усної народної творчості;

розрізняють особливості української культури; знають визначні місця України, її столицю, державні символи;

володіють навичками спілкування, не бояться визнати помилку, радіють успіху інших;

розуміють необхідність виконання дорослими своїх тру­дових обов'язків для здобуття потрібного результату;

орієнтуються на взаємозв'язки в роботі працівників різ­них професій на добре знайомих дітям видах праці дорослих;

мають уявлення про народні промисли, значущість праці народних митців;

допомагають дорослим у доступних дітям видах праці, називають найхарактерніші трудові дії людей, знайомі про­фесії, додержуються безпеки практичної діяльності.

Підготовча до школи група (Сьомий рік життя)

Завдання виховання:

розвивати інтерес до історії свого народу;

формувати відповідальне ставлення до зростаючих обо­в'язків найстарших дітей у дитячому садку;

виховувати готовність навчатися в школі;

розвивати почуття належності до рідного народу, інтерес до народних свят, їх походження, підготовки й відзначення;

розвивати впевненість у собі, відповідальність, самостій­ність, ініціативність;

формувати свідоме ставлення до праці дорослих, власної діяльності;

виховувати бажання переймати кращі зразки трудових дій дорослих, шанобливо ставитись до них;

додержуватись правил безпеки праці, дорожнього руху.

Рід і родовід. Виховувати в дітей інтерес до походження свого роду, прізвища. Формувати уявлення, що в кожної лю­дини є батьки, а в них — свої батьки (дідусь, бабуся), дідусе­ві і бабусині батько і мати — це прадід і прабабуся. Усі ці люди становлять рід. Він має історію, яку своїм життям про­довжує кожна людина. Підвести до усвідомлення, що від то­го, як живе людина, залежить честь її роду.

Кожна людина повинна якнайбільше знати про своїх ро­дичів і предків: де і як жили, чим займались, що доброго зробили для людей. Розвивати в дошкільників інтерес до ро­динних реліквій, їх походження, зберігання, вшановування. Вчити складати родовідне деревце.

Розширювати знання дітей про житло (народне і сучас­не), його обладнання, будівництво, про засоби прикрашання та ­особ­ливості українського житла; про догляд за житлом; про предмети сучасного побуту (пилосос, пральну машину, телефон, телевізор), правила безпечного користування ними.

Формувати знання про протипожежну безпеку, найпро­стіші засоби надання допомоги потерпілому в разі потреби.

Розвивати почуття безпеки й захищеності серед рідних людей у рідному домі. Підвести до розуміння психологічно­го комфорту, впевненого самопочуття, готовності створюва­ти комфорт для всіх членів сім'ї. Учити спілкуватися з інши­ми родинами (сусідів, друзів), виховувати інтерес і повагу до їхніх традицій.

Дитячий садок і школа. Розвивати усвідомлення своїх обов'язків як найстарших дітей у дитячому садку, завтрашніх школярів, які готуються до навчання в школі, допомагають дорослим, піклуються про малюків. Ознайомити, дітей із школою, вчителькою, класом, шкільним обладнанням.

Закріпити знання про правила дорожнього руху, корис­тування транспортом, безпечної поведінки на вулиці.

Учити користуватись послугами магазину, бібліотеки, пош­ти, перукарні.

Батьківщина. Виховувати громадянські почуття, вміння поводитися під час звучання Державного гімну, з повагою ставитись до Герба і Прапора України. Розповідати про сим­воли України. Виховувати інтерес до сучасних подій у країні.

Ознайомлювати з визначними історичними датами, за­лучати до участі у їх відзначенні.

Розширювати знання про природні особливості, історич­ні місця України.

Народознавство. Продовжувати знайомити дітей з на­родними традиціями і звичаями, розуміти поняття «береги­ня», «честь роду». Закріплювати знання про народні звичаї, відзначення родинних свят, ушановування пам'яті помер­лих, взаємин між людьми на основі народних заповітів, про народний етикет.

Залучати до підготовки і відзначення національних свят у дошкільному закладі.

Поглиблювати знання про народний побут: українське житло, національний одяг, українську кухню, народний ка­лендар, медицину та ін.

Розширювати уявлення про ознаки української та інших націй, представники яких проживають у регіоні. Формувати уявлення про націю як спільність, походження, мови тради­цій; про особливості української національної психології: емоційність, гостинність, миролюбність, хазяйновитість, працелюбство та ін. Виховувати повагу до свого та інших на­родів.

Початки суспільствознавства. Формувати уявлення про те, що світ населяє багато народів і націй. Ознайомлю­вати з деякими особливостями різних народів світу: зовніш­нім виглядом людей, різноманітністю мов, народних звичаїв, типовими видами занять, казками, особливостями побуту та ін.

Формувати соціальну і національну толерантність, учити виявляти повагу до поведінки і звичаїв різних народів, рас, соціальних груп.

Формувати уявлення про важливість збереження миру в усьому світі, вшанування видатних людей — творців світової культури, борців за мир.

Праця дорослих. Закріплювати й уточнювати уявлення дітей про найбільш доступні й необхідні для розвитку їхньо­го соціального досвіду види праці дорослих. Розкривати їх конкретний зміст, суспільну спрямованість. Показати, що дорослі зайняті в трудовій діяльності не тільки для матері­ального забезпечення, а й для морального задоволення. Формувати пози­тив­не ставлення до різних професій.

Ознайомити з працею вчителя, бібліотекаря в школі, їх­німи трудовими діями. Створювати умови для самостійної діяльності дітей, учити їх обговорювати зроблене. Спонукати дошкільників допомагати працюючим людям у доступних для них видах праці.

Закріплювати і збагачувати уявлення дітей про протипо­жежну безпеку, правила дорожнього руху, про поводження на вулиці та безпеку праці. Створювати умови для виконан­ня потрібних правил.

Знайомити з народними трудовими традиціями, обряда­ми та святами рідного краю. Заохочувати до участі в них ді­тей спільно з дорослими.

Результати навчальна-виховної роботи:

діти знають про походження свого прізвища, імені; про історію свого роду, його традиції, складають родовідне дере­вце;

усвідомлюють становище старших дітей у дитячому сад­ку;

мають знання про житло, догляд за ним, правила безпе­ки в користуванні електроприладами, газом, водою;

знають про основні засоби технічного зв'язку, в разі по­треби можуть скористатися ними;

виявляють готовність створювати комфортну обстановку для себе й інших людей;

виявляють громадянські інтереси, норми громадянської поведінки щодо державних символів і свят;

мають знання про характерні географічні та історичні особливості України;

розуміють значення народних традицій, прагнуть їх додер­жувати;

мають уявлення про національні особливості українців, поважають інші нації і народи;

усвідомлюють значення миру, виявляють прагнення миролюбства, мають сформовану готовність навчатися в школі;

проявляють інтерес до трудової діяльності дорослих, зна­ють про її суспільне і моральне значення;

володіють елементарними вміннями організації самос­тійної діяльності, її планування, обговорення зробленого,

самоконтролю;

мають уявлення про способи протипожежної безпеки, безпеку дорожнього руху й поводження на вулиці, про без­пеку праці;

додержуються відповідних правил поведінки в спеціально

створених ситуаціях;

уміють користуватись послугами бібліотеки, магазину,

пошти, перукарні.

РІДНА ПРИРОДА

Перша група раннього віку

(Перший рік життя)

Завдання виховання:

сприяти виявленню у дітей позитивних емоцій під час спіл­кування з рослинами, тваринами;

показувати приклад обережного поводження з рослина­ми і тваринами;

викликати інтерес до ігор з водою, піском.

Нежива природа. Під час купання, дій з водою викли­кати позитивні емоційні реакції. Дорослий називає дії, су­проводить їх потішками, пісеньками.

Звертати увагу дітей на явища природи й називати їх: дощ, сніг, вітер.

Рослини. Створювати умови для безпосереднього спіл­кування з рослинами: підносити до квітучих рослин, торка­тися листя, стовбура дерева, овочів, фруктів. Дорослий нази­ває частини рослин (квітка, листочок, яблуко тощо) та їх естетичні властивості: гарне, пахуче, смачне.

Показувати приклад бережного поводження: злегка тор­катися листя, квіток, погладжувати їх. Залучати до спостере­жень за поливанням рослин.

Тварини. Звертати увагу дітей на тварин: кішку, собаку, рибок, птахів та ін. Називати їх, викликати позитивні емоції. Спонукати малюків наслідувати крики тварин, спостерігати за їх годуванням.

Показувати приклад обережного поводження з тварина­ми: спостерігати на відстані, говорити тихо, лагідно.

Наше здоров'я і природа. Учити орієнтуватися в части­нах свого тіла: голова, руки, ноги, очі, вуха, ніс, рот; розпо­відати потішки, співати колисанки про дбайливе ставлення до свого здоров'я. Формувати бажання перебувати в природ­ному оточенні.

Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють позитивні емоційні реакції під час спіл­кування з рослинами і тваринами;

прагнуть наслідувати слова дорослого, інтонацію, міміку, деякі дії під час перебування в природному оточенні.

Друга група раннього віку (Другий рік життя)

Завдання виховання:

створювати умови для безпосереднього спілкування з об'єктами і явищами природи;

виховувати позитивне емоційне ставлення до природи;

формувати вміння розрізняти естетичні якості об'єктів природи: колір, звук, запах, відчувати задоволення від їх сприймання;

сприяти розвитку пізнавального інтересу до природи;

формувати елементарні вміння бережливого поводження з рослинами і тваринами.

Нежива природа. Звертати увагу дітей на сонце: воно знаходиться високо в небі, світить, гріє. Під час дій з водою називати її властивості (прозора, ллється) та якості (тепла, холодна, чиста, забруднена). Підводити до розуміння, що во­ду п'ють, нею поливають рослини, миються. Спостерігати за такими явищами природи, як дощ, сніг, називати їх.

Рослини. Вчити елементарно орієнтуватися в рослинно­му світі, розрізняти дерево, траву, квітку та називати їх. По­казувати приклад бережного ставлення до рослин.

Ознайомлювати із зовнішніми властивостями (колір, розмір, форма, поверхня), смаковими якостями найпошире­ніших у даній місцевості городніх та плодових рослин.

Тварини. Учити спостерігати за тваринами найближчого оточення та називати їх (наприклад, кішка, собака, корова, півень, рибка, пташка та ін.). Звертати увагу на частини їх ті­ла, рухи, звуки, які вони видають. Учити правил поводження з тваринами: спостерігати тихо, нечіпати руками, говорити лагід­но.

Учити спостерігати за роботою дорослих з догляду за рослинами і тваринами, виконувати нескладні доручення по догляду за мешканцями куточка природи.

Наше здоров'я і природа. Розрізняти та називати орга­ни свого тіла: ніс, рот, зуби, очі, язик, вуха, шкіра. Показу­вати приклад дбайливого ставлення до свого тіла: мити чис­тою водою, чистити зуби, дихати носом, спокійно пережовувати їжу. Висловлювати почуття радості під час пе­ребування серед природного оточення. Привчати орієнтува­тися у виборі одягу залежно від погоди: холодно — одягати шубу, тепло — літній одяг.

Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють позитивні емоційні реакції на об'єкти та явища природи, бажання спілкуватися з рослинами, твари­нами;

мають елементарні уявлення про сонце, воду, рослини і тварин найближчого оточення;

виявляють бажання допомагати дорослим доглядати за рослинами і тваринами, прагнуть виконувати правила бе­режного поводження з ними;

розрізняють органи свого тіла, наслідують деякі правила догляду за ними, виявляють задоволення від прогулянок.

Перша молодша група

(Третій рік життя)

Завдання виховання:

сприяти розвитку естетичних почуттів: помічати розмаїт­тя барв, звуки природи й радіти ним;

учити виявляти доброзичливість, лагідність у спілкуванні з рослинами і тваринами;

створювати умови для самостійних спостережень; викли­кати в дітей радість від пізнання природи;

підводити дітей до елементарних уявлень про єдність природи: рослини, тварини, люди живуть поряд, є багато спільного в будові тварин і людей.

Нежива природа. Спостерігати за сонцем: сонце знахо­диться на небі, воно світить, зігріває землю, воду, нас, усе нав­круги. Вчити помічати висоту стояння сонця (низько над землею, високо) та залежність між нею і кількістю тепла й світла.

Поповнювати уявлення про властивості та якості води: ллється, прозора, холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена; значення води для тварин, рослин, людей. Привчати до без­печного поводження з водою.

Учити розрізняти каміння, пісок, землю. Пояснювати, що в землі ростуть дерева, трава.

Помічати й називати найбільш виразні явища природи (падає дощ, сніг, дме вітер, світить сонце) та їх вплив на стан рослин і поведінку тварин.

Рослини. Розрізняти та називати квітучі трав'янисті рос­лини, дерева (один-два види), фрукти та овочі. Помічати й називати тварин, які перебувають поряд з ними. Залучати ді­тей до посильної участі в догляді за рослинами.

Тварини. Ознайомлювати з тваринами в процесі безпо­середніх спостережень, за допомогою картинок та іграшок (наприклад, собака, кішка, курка, півень, лисиця, заєць, ведмідь, кріль та ін.), називати їхні частини тіла, спонукати дітей наслідувати їх крики, рухи, спостерігати за рибками в акваріумі, птахами, метеликами, жуками на ділянці, вправляти в бережному поводженні з ними.

Наше здоров'я і природа. Розширювати уявлення про функ­ції життєво важливих органів: носом ми дихаємо; ротом їмо, говоримо; вухами чуємо; очима бачимо. Ці органи є і в тварин, але вони мають інший вигляд. Вправляти дітей у до­держанні правил дбайливого ставлення до свого здоров'я: під час їди не розмовляти, добре жувати тверді продукти, оберігати очі від ушкоджень, уникати сонячних опіків, пере­охолоджування. Пояснювати дітям позитивний вплив прогу­лянок.

Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють бажання пізнавати об'єкти і явища при­роди, а також позитивне емоційне ставлення до них;

мають уявлення про сонячне тепло і світло, воду, ґрунт і їх значення для життя рослин, тварин, людей;

виявляють бажання створювати умови для життя рослин і тварин, бере