Читання дітям розповідання та вивчення напам'ять

Усна народна творчість. Продовжувати знайомити до­шкільників з українськими народними піснями-жартами, колядками, щедрівками, лічилками, закличками, стимулю­вати їх розігрування, використання в самостійних іграх. Спонукати загадувати загадки на прохання вихователя, доре­чно вживати приказки, прислів'я, скоромовки. Організову­вати вечори усної народної творчості. Підводити до розумін­ня метафоричного змісту загадок.

Продовжувати знайомити з чарівними казками, казками-легендами, народними думами. Вчити використовувати в спілкуванні з однолітками казки, визначати зачин і кінцівку казок, самостійно змінювати їх у текстах знайомих казок.

Формувати вміння розрізняти за жанрами казку, забав­лян­ку, пісню, загадку, приказку, скоромовку; самостійно розповідати казки за змістом ілюстрацій та без унаочнення, упізнавати за описом казкових героїв.

Продовжувати знайомити дітей з усною народною твор­чістю інших народів.

Читання та розповідання дітям. Ознайомити дошкіль­ників з портретами і творчістю двох-трьох українських письменників-класиків, двох—трьох українських письменників і поетів. Учити упізнавати їх на портретах, називати їхні тво­ри; розрізняти прозове оповідання, віршоване оповідання, вірш, авторську казку. Стимулювати дітей аналізувати засоби художньої виразності творів, застосовувати прийоми психоло­гічного аналізу рис характеру героя, листування з героєм тощо.

Підводити до розуміння змісту зображувальних подій, умо­тивовано оцінювати вчинки та якості героїв. Продовжувати

знайомити дітей з гумористичними творами, небилицями, залучати їх до роботи з книжкою в куточку книги (підклею­вання книжок, виготовлення альбомів, виставок, чергуван­ня, робота в дитячій бібліотеці), в літературних ранках, лис­туванні із сучасними поетами, письменниками. Ознайомити дітей з будовою дитячої книги (обкладинка, сторінка, ілюст­рація), виховувати в них дбайливе ставлення до книги.

Виразне читання. Розвивати поетичний слух, сприйнят­ливість до звучності, ритмічності, співучості, поетичності віршованої мови. Залежно від характеру твору вчити дітей читати вірші дзвінко, весело, сумно, урочисто, м'яко, задум­ливо, використовуючи відповідні засоби інтонаційної вираз­ності. Ознайомити їх з байкою, учити розуміти її мораль. За­лучати вихованців до читання віршів, байок за ролями, до художнього аналізу віршів. Стимулювати їх до поетичної творчості.

Ігри за сюжетами літературних творів. Підтримувати й розвивати в дітей бажання грати в ігри-драматизації й теат­ралізовані ігри за змістом знайомих казок, оповідань, віршів, самостійно втілювати атрибути, декорації, костюми для ігор, розподіляти ролі.

Інсценування, театралізація. Залучати дошкільників до участі в театралізованих виставах (ляльковий театр, театр живих тіней, масок та ін.), інсценівках, до показу діафільмів, до участі в дитячих драматичних гуртках. Учити обговорюва­ти проведені вистави та інсценівки.

Результати навчально-виховної роботи:

діти вміють самостійно драматизувати, інсценувати каз­ки, художні твори;

активно користуються малими жанрами фольклору (при­слів'я, приказки, скоромовки, лічилки, загадки);

відчувають внутрішню потребу читати казки, художні твори, вибирати їх;

переказують нові казки, художні твори;

природно виразно розповідають вірші;

мають смак, інтерес до самостійного читання.

ЦІКАВА МАТЕМАТИКА

Перша група раннього віку (Перший рік життя)

Спонукати дитину обстежувати предмети різної форми та величини; маніпулювати ними. Привчати виконувати дії, пов'язані із знаходженням предметів, однакових за формою та величиною іграшок. Вправляти в пристосуванні рухів руки до величини та форми предметів, якими дитина маніпулює.

Стимулювати бажання орієнтуватися на собі: показува­ти, де знаходяться очі, вуха, ноги тощо.

Друга група раннього віку (Другий рік життя)

Учити розрізняти предмети за величиною (великі, малі) та формою (кубики, кульки); користуватись найпростішими прийомами встановлення подібності і відмінності предметів за величиною та формою (на дотик, порівняння, зіставлен­ня і т.д.); групувати їх відповідно до зразка (знайди такий, як у мене) і на основі словесних вказівок (подай великий м'яч, знайди маленьку кульку).

Спонукати орієнтуватися на собі (показувати, де очі, ніс і т.д.), у просторі (підійди до мене, підійди ближче, стань да­лі, тут, там, туди) і в часі (зараз ти пограєшся, а потім відда­си іграшку другові).

Учити вживати у власному мовленні слова, що дають уявлення про час (зараз, потім), величину предметів (вели­кий, малий), елементарне орієнтування в просторі (там, тут, сюди, туди). Підводити до розуміння слів: такий самий, не такий як, різні, однакові.

Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють інтерес до оточуючих предметів, порів­нюють їх за формою та величиною, розуміють значення слів: великий, малий, сюди, туди, тут, такий самий, не такий як..., зараз, потім, ближче, далі.

Перша молодша група

(Третій рік життя)

Звертати увагу дітей на те, що предмети й іграшки мо­жуть розміщуватися по одному і групами — сукупностями (множинами). Учити встановлювати по елементну відповід­ність двох множин, розуміти значення слів: один, багато, ма­ло, більше, менше.

Формувати вміння розрізняти предмети за величиною і формою (великий, малий, схожий на куб, кулю); групувати подібні та співвідносити різні предмети за величиною, фор­мою; порівнювати об'єкти з урахуванням двох властивостей (величина і форма тощо).

Учити орієнтуватися на собі та в напрямах від себе: по­казувати частини свого тіла, рухатись у зазначеному напрям­ку. Розуміти слова, що означають напрями: вперед — назад, угору — вниз, у сторони, перед і т.д. Розуміти часові та просторові відношення: вчора, сьогодні, завтра, далеко, близько, високо, низько.

Результати навчально-виховної роботи:

діти з бажанням порівнюють групи предметів, називають їх кількість словами: один, багато, мало, більше, менше;

орієнтуються на собі і в напрямах відносно себе;

виявляють зацікавленість при доборі й групуванні ігра­шок, предметів за формою та величиною.

Друга молодша група

(Четвертий рік життя)

Формувати вміння складати групи з окремих предметів — один, ще один, ще один — це багато; ділити групи на окремі елементи, розрізняти поняття «один», «багато», «мало», «по­рівну».

Давати дітям можливість порівнювати групи за кількістю елементів, послідовно накладати один предмет на інший чи прикладати один предмет до іншого, утворювати рівність з нерівності додаванням або відніманням предметів.

Показувати вихованцям, що кілька предметів, іграшок, звуків, що знаходяться поруч, позначають словом «багато», одиничні предмети — словом «один». Підводити до розуміння

питання: скільки?, виразів: стільки — скільки, порівну, по од­ному, більше — менше, мало.

Створювати умови для порівняння предметів за довжи­ною, шириною, висотою (довгий, короткий, однакові за до­вжиною) і за формою (круглий, квадратний, трикутний). Учити обстежувати предмети зором, дотиком, рухом; корис­туватися прийомами прикладання.

Дати уявлення про масу як ознаку предметів. Спонукати користуватися в мовленні термінами: «важче — легше», «важкий — легкий», «однакові — різні».

Учити виділяти й називати геометричні фігури (куб, ку­ля, круг, квадрат, трикутник).

Формувати вміння розрізняти основні напрями відносно себе (вперед, назад, угору, вниз, вліво, вправо).

Ознайомити з частинами доби (ранок, день, вечір, ніч). Учити розрізняти дії, що виконують діти і дорослі в різні частини доби.

Результати навчально-виховної роботи:

діти вирізняють кожен предмет із сукупності, називають словом «один», складають групу з окремих предметів, позна­чають її словом «багато»;

послідовно накладають предмет однієї сукупності на предмет іншої, зрівнюють групи за кількістю елементів;

розуміють суть запитання: скільки?, визначають кількість предметів, іграшок, звуків і позначають словами «один, бага­то, жодного»; «більше (менше) на один, порівну»; розрізня­ють і порівнюють предмети за величиною і формою, вико­ристовуючи геометричні фігури як еталони;

розуміють слова і вислови, що означають орієнтування в просторі (попереду — позаду, вгорі — внизу) і в часі (ранок, день, вечір, ніч);

дістають радість від пошуку і задоволення від одержаного

результату;

легко застосовують знання в різних життєвих ситуаціях.

Середня група (П'ятий рік життя)

Знайомити з числами і цифрами в межах п'яти, утворен­ням числа. Підводити до розуміння відмінності між кількісною і порядковою лічбою та відмінності між групами предметів

(сукупностями, множинами); розуміння, що при лічбі остан­ній числівник належить до всієї групи перелічених предметів (один, два, три — всього три м'ячі, всього п'ять машин). Учити порівнювати дві групи предметів накладанням, при­кладанням, перелічуванням; лічити предмети різні за фор­мою та величиною, незалежно від відстані між ними, в ме­жах п'яти; називати числа по порядку, утворювати рівність з нерівності шляхом зменшення (збільшення) однієї із множин.

Формувати вміння встановлювати рівність і нерівність

між предметами за їх масою (вибираючи за зразком);

порівнювати предмети за величиною, упорядковувати їх за висотою, довжиною, шириною, масою та позначати від­повідними словами: довший, коротший, однакові за довжи­ною тощо.

Знайомити з назвами та ознаками геометричних фігур (квадрат, круг, трикутник, куля, куб, циліндр), використову­вати фігури як еталони для визначення форми предметів, учити виконувати такі завдання: добери однакові або подібні за формою предмети тощо.

Учити орієнтуватися в напрямах відносно себе: ліворуч, праворуч, попереду, позаду; розуміти і використовувати в активному мовленні словосполучення: перед столом, під ша­фою, за дверима тощо.

Створювати умови для орієнтування дітей у часі, учити позначати частини доби словами: ранок, день, вечір, ніч; установлювати послідовність подій: учора, сьогодні, завтра; розуміти вислови: швидко, повільно.

Результати навчально-виховної роботи:

дітивиявляють інтерес до математичної діяльності, са­мостійно шукають способи розв'язання завдань;

порівнюють за кількістю елементів сукупності звуків, предметів, рухів; лічать предмети в межах п'яти;

розуміють значення кількісної і порядкової лічби;

порівнюють предмети за формою та величиною;

орієнтуються в просторі (ліворуч — праворуч), встанов­люють послідовність подій (учора, сьогодні, завтра);

використовують здобуті математичні знання і вміння в самостійних іграх та різних видах діяльності.

Старша група (Шостий рік життя)

Лічити в межах першого десятка, розрізняти кількісну і порядкову лічбу; усвідомлювати, що число не залежить від величини предметів, відстані між ними, просторового розмі­щення і напряму лічби (зліва — направо або справа — налі­во); позначати кількість відповідною цифрою.

Знати склад числа, у межах п'яти.

Порівнювати числа, встановлювати рівність з нерівності; формувати поняття про пару.

Ділити предмети, геометричні фігури на 2, 4 рівні части­ни, порівнювати ціле і частини, знаходити частину від цілого. Визначати рівність і нерівність предметів за масою неза­лежно від їх зовнішнього вигляду. Групувати та класифікува­ти предмети за масою.

Удосконалювати вміння порівнювати предмети за до­вжиною, шириною, висотою, товщиною. Вимірювати вели­чину предмета на око та за допомогою умовної мірки. Мати уявлення про загальноприйняті міри і способи вимірювання довжини предметів, будувати серіаційний ряд за одним із па­раметрів.

Ознайомити з тим, що геометричні фігури можна умовно поділити на дві групи: площинні (круг, квадрат, прямокут­ник, чотирикутник) і об'ємні (куб, куля, циліндр). Визнача­ти форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона (м'яч, кавун — схожі на кулю, косинка — на трикут­ник і т.д.).

Орієнтуватися в просторі відносно себе та інших об'єк­тів; визначати словом розміщення предметів відносно себе та положення предметів відносно один одного, напрям за допомогою плану-схеми.

Послідовно називати дні тижня, знати, який день був учора, який сьогодні, який буде завтра. Диференціювати по­няття: зараз, згодом, раніше, пізніше.

Результати навчально-виховної роботи:

діти з бажанням займаються математикою, прагнуть здо­бувати знання; виявляють пізнавальний інтерес та пізнаваль­ну активність, уміють цілеспрямовано спостерігати, роб­лять висновки й узагальнення;

лічать предмети в межах десяти, знають склад числа у межах 5;

розуміють відношення між числами;

визначають величину та форму предмета в цілому і його частин, уміють вимірювати довжину та об'єм речовин умов­ною міркою; розуміють відношення між предметами за ве­личиною, встановлюють ряд величин за одним з параметрів;

виділяють ознаки геометричних фігур;

орієнтуються в місцезнаходженні предметів, користу­ються схемами;

знають дні тижня;

використовують знання в повсякденному житті.

Підготовча до школи група (Сьомий рік життя)

Розуміти відношення між числами і цифрами до 20, ви­користовувати знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=), біль­ше, менше (<, >).

Знайомити із складом чисел з одиниць і двох менших (у межах 10), суттю і структурою простих арифметичних задач.

Лічити предмети, розташовані хаотично, по колу, лічити групами (парами, трійками, п'ятірками), називати числа по порядку від будь-якого числа (у межах 20); виконувати дії додавання і віднімання, розв'язувати арифметичні задачі і приклади, користуючись картками з цифрами і знаками (в межах 10).

Знати загальноприйняті міри вимірювання; сантиметр, метр, літр, кілограмом.

Розширювати знання про багатокутники: трикутник, чо­тирикутник, п'ятикутник, шестикутник. Називати й показу­вати їх елементи (сторони, кути, вершини). Мати уявлення про круг та коло. Ділити геометричні фігури, предмети на 2, З, 4, 5... і т.д. частин. Порівнювати багатокутники між со­бою, видозмінювати геометричні фігури, класифікувати їх за різними ознаками.

Розрізняти розташування предметів у просторі (вверху, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, посередині, тощо). Визна­чати відстань шляхом зорового сприймання та вимірювання.

Користуватись планом-схемою. Орієнтуватися на аркуші па­перу, сторінці зошита, книги.

Знати одиниці часу: в тижні сім днів, у місяці — чотири тижні, у році — 12 місяців. Ознайомити з календарем (за ка­лендарем визначають місяць, число, день). Вчити користува­тися календарем. Визначати час за допомогою годинника з точністю до півгодини.

Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють зацікавленість у сприйманні й запам'ято­вуванні математичних понять; легко виконують математичні завдання;

розуміють відношення між числами і цифрами (в межах 20), склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10), зна­ють структуру й суть простої арифметичної задачі; вміють розв'язувати задачі та приклади на додавання і віднімання, пояснюють вибір арифметичної дії (в межах 10);

порівнюють предмети за величиною і формою, геомет­ричні фігури між собою; уміють ділити їх на частини;

визначають розташування предметів у просторі, вико­ристовують схему;

уміють орієнтуватися в часі, визначають час за допомо­гою годинника;

користуються календарем;

довільно в потрібний момент відтворюють знання, легко й швидко використовують їх у різних видах діяльності.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Друга група раннього віку (Другий рік життя)

Завдання виховання: розвивати в дітей естетичне сприймання, відчуття кольору, ритму, здатність у штрихах, лініях бачити образ;

виховувати емоційне ставлення до намальованого, виліп­леного; учити поєднувати процес зображення з розвитком мови, звуконаслідуванням, з грою; впізнавати в намальова­ному, виліпленому дорослим, картинках, ілюстраціях знайо­мі образи, радіти від упізнаного;

Малювання. Ознайомити дітей з олівцями, фломастера­ми, фарбами, пензлями. Стимулювати малюків тримати їх, залишати сліди на папері: крапки, штрихи, лінії, плями. Учити розрізняти, називати і використовувати контрастні кольори: червоний, жовтий, зелений, синій, білий. Спонука­ти дітей малювати самостійно прості образи.

Орієнтовна тематика: дощик падає на квіти, жовтий пі­сочок, білі жмутки вати, сині калюжі, червоні вогники; сніг запорошив землю, струмочки біжать, зелена травичка, со­нечко гріє.

Ліплення. Ознайомити дітей з глиною. Учити впізнавати у виліпленому вихователем знайомий предмет. Повторювати рухи дорослого: плескати долонею по шматку глини, натис­кати пальчиком на шматочок, совати по дощечці, відривати маленький шматочок від більшого, м'яти глину, стискуючи в долоньці. Спонукати малюків розкачувати, скачувати та роз­плескувати маленькі шматочки долонями.

Орієнтовна тематика: крихти хліба для півника; куку­рудзяні палички, олівці, цукерки довгі та «горошок», ви­шеньки, м'ячики, кульки, коржики.

Результати навчально-виховної роботи: в малюванні і ліпленні: діти емоційно сприймають картину, ілюстрацію, іг­рашку; впізнають образи, називають їх; малюють, ліплять предмети з однієї частини; називають кольори.

Перша молодша група

(Третій рік життя)

Завдання виховання: розвивати в дітей естетичне сприймання, відчуття кольору, ритму;

учити емоційно сприймати, пізнавати, називати доступні за змістом і виразним кольоровим вирішенням зображення на картинах, ілюстраціях, бачити образне вирішення ігра­шок; пізнавати предмети в довільно намальованих формах;

формувати інтерес до образотворчої діяльності, різних її видів (малювання, ліплення, аплікація);

розвивати формоутворюючі рухи руки, дрібну мускулатуру пальців рук;

спонукати дітей радіти результатам роботи, емоційно відгукуватись на твори мистецтва.

Малювання. Вироблятивміння малювати предмети та явища навколишньої дійсності використовуючи колір, пля­му, лінію; розрізняти, називати й використовувати кольори (білий, чорний, червоний, жовтий, зелений, синій).

Учити дітей малювати на всьому аркуші паперу, користу­ватись кольоровими олівцями, фломастерами, грудочками крейди, гуашшю і пензлем.

Спонукати вихованців малювати предмети з прямих лі­ній, круглих форм; самостійно, домальовувати зображення.

Орієнтовна тематика: дощ падає на травичку крап-крап (дерева, будинки та ін.), падають листочки, сліди від ніг ляльки (котика), ниточки, прив'яжемо стрічки до віночків, олівці, палички, струмочки, доріжки, труби, дошки, клітчаті хустинки, драбинки, парканчики, клубочки, бублики, ви­шні, колобок (м'ячик) на доріжці, сонечко, травичка і кульбабки, квіти.

Ліплення. Ознайомити дітей з пластичними властивос­тями глини. Формувати вміння бачити в шматочку глини образ предмета.

Учити відщипувати маленькі шматочки глини від гру­дочки, розкачувати прямими рухами, скочувати коловими рухами, розпліскувати між долонями глину, з'єднувати ви­ліплені форми (циліндричні, кулясті, дископодібні) для одержання нового образу.

Орієнтовна тематика: камінці, шматочки хліба для пташ­ки, кукурудзяні палички, олівці, цукерки, ковбаски, кульки, вишеньки, горішки, яблука, коржики, котлети, сирники, пе­чиво, брязкальця, грибочок, пірамідка, лялька (з двох час­тин).

Аплікація без наклеювання. Проводити з дітьми підго­товчу роботу до аплікації. З групками дітей чи індивідуально розкладати на фланелеграфі готові форми контрастних кольо­рів, силуети знайомих предметів, тварин, птахів. Створюва­ти з них простіші композиції.

Орієнтовна тематика: яскраві вогники феєрверка, каче­нята плавають на озері, курчата бігають на зеленому моріж­ку, квітучі луки, мамине намисто, сонечко і ялинка, лялька, лопатка, грибок, кульки на ялинці, яблука на яблуньці.

Результати навчально-виховної роботи:

в малюванні і ліпленні: діти емоційно сприймають кар­тини, ілюстрації, іграшки, пізнають художні образи;

малюють, ліплять знайомі предмети, розповідають про них; самостійно добирають матеріали (фарби, олівці);

в аплікації:

вибирають за власним бажанням силуети знайомих пред­метів, тварин, рослин і створюють найпростіші композиції, викладаючи їх на фланелеграфі.

Друга молодша група (Четвертий рік життя)

Завдання виховання: продовжувати розвивати в дітей естетичне почуття, образне сприймання, відчуття кольору, ритму;

привчати вихованців милуватись предметами народного декоративного мистецтва, рушниками, доріжками, серветка­ми, картинами, виробами з кераміки, килимами, які прикра­шають приміщення дитячого садка, домашню оселю, ство­рюють затишок;

виховати бажання самостійно малювати, ліпити, аплікувати;

розвивати інтерес до роботи з різними матеріалами (кольоровий папір, листя, пелюстки), поєднуючи їх у не­складні композиції; учити використовувати різні матеріали для відтворення певного образу, настрою і сюжету;

спонукати дітей виразно зображувати предмети та явища навколишньої дійсності, використовуючи різноманітні зо­бражувальні засоби (колір, лінію, форму);

створювати колективні композиції спільно з вихователем та підводити дітей до розуміння колективної праці;

виховувати охайність;

учити виконувати зображення за власним задумом;

виховувати любов до краси рідного краю.