МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Харківський національний університет внутрішніх справ
Факультет № 6
Кафедра кримінально-правових дисциплін
ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ
З дисципліни Кваліфікація корупційних злочинів
За темою: 2. «Кримінально-правова характеристика та кваліфікація корупційних злочинів». Лекція 1.
Галузь знань 0304 Право (08 Право)
Спеціальність 7.03040101 Правознавство (081 Право)
Ступень вищої освіти СПЕЦІАЛІСТ, МАГІСТР
М. Харків
Рік
| СХВАЛЕНО Науково-методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ _______________________ Протокол № _______ (дата, місяць, рік) | ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою навчально-наукового факультету права та масових комунікацій ХНУВС _______________ Протокол № ___ ______________ _______________ (підпис) (П.І.Б.) |
| ПОГОДЖЕНО Секцією Науково-методичної ради ХНУВС з ___________ дисципліни _______________________ Протокол № _______ (дата, місяць, рік) ________________________ __________________________ | ЗАТВЕРДЖЕНО На засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін ФПМК ХНУВС ________________ Протокол № ___ _________________________ _________________________ (підпис) (П.І.Б.) |
| Рецензенти: Храмцов О.О.доцент кафедри кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н Каразіна, к.ю.н., доцент. Литвинов О.М. начальник кафедри кримінального права та кримінології факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ, д.ю.н., професор. | |
| Розробники: к.ю.н., доцент Кундеус В.Г. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2016. |
© Харченко В.Б., Кундеус В.Г., 2016
© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2016
План лекції:
1. Поняття і види кваліфікації злочинів. Етапи кваліфікації злочинів.
2. Правила кваліфікації при конкуренції норм. Відмінність конкуренції від колізії правових норм, шляхи подолання колізії.
3. Значення судової практики та її узагальнень з окремих категорій кримінальних справ для правильного тлумачення і застосування кримінально-правових норм Особливої частини.
Література:
Основна:
1. Кримінальний кодекс України: Закон України Закон № 2341-III від 05 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
2. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією № ETS173 від 27 січня 1999 року// Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 47-48.
3. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII
4. Про засади антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки від 14 жовтня 2014 р. № 1699-VIII
5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України від 13 травня 2014 р. № 1261-VII
6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів від 14 жовтня 2014 р. № 1701-VIII
7. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ
8. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 7 червня 2001 р. № 2493-ІІІ
9. Про очищення влади: Закон України від 27 січня 2015 р. № 132-VIIІ
10. Про утворення Національного антикорупційного бюро України: Указ Президента України від 16 квітня 2015 р. № 217
11. Про Національну раду з питань антикорупційної політики: Указ Президента України від 14 жовтня 2014 р. № 808
12. Про Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки: Указ Президента України від 21 жовтня 2011 р. № 1001
13. Про Стратегію сталого розвитку «України 2020»: Указ Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015
Додаткова:
1. Дем’янчук Ю.В. Порівняльний аналіз протидії корупції в країнах Європейського Союзу / Ю.В. Дем’янчук // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – 2014. – № 3. – Т. 27(66). – С. 113–118. – (Серия «Юридические науки»).
2. Мельник М.І. Антикорупційне законодавство України: досвід застосування та проблеми вдосконалення / М.І. Мельник // Юридична Україна. – 2003. – № 6. – С. 64–69.
3. Камлик М.І. Корупція в Україні / М.І. Камлик, Є.В. Невмержицький. – К.: Знання; КОО, 1998. – 187 с.
4. Чубенко І.В. Генезис поняття корупції / І.В. Чубенко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 1(87). – С. 113–117.
5. Мезенцева І. Визначення предмета корупційних злочинів / І. Мезенцева // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2014. – № 5(38). – С. 76–81.
6. Кимлик Р.В. Склад злочинів, пов’язаних з корупцією / Р.В. Кимлик // Порівняльноаналітичне право. – 2014. – № 1. – С. 263–265.
Текст лекції
Поняття кваліфікації злочинів
Одним із найважливіших питань при застосуванні кримінального закону є визначення того, який конкретно злочин вчинила особа та якою нормою цей злочин передбачено. Цілком і повністю вирішується це питання в процесі кваліфікації злочинів.
Кваліфікувати (походить від латинського — якість) — це значить відносити те чи інше явище за його якісними ознака ми до певного розряду, виду чи категорії. Якщо йдеться про право, то кваліфікувати — це значить: співвідносити те чи інше діяння із ознаками складу злочину.
Питання кваліфікації розв’язується на всіх стадіях кримінального процесу під час: порушення кримінальної справи; пред’явлення обвинувачення; складання обвинувального висновку; віддання обвинуваченого до суду; винесення вироку; стадій касаційного впровадження.
Поняття кваліфікації має два значення:
по-перше, встановлення ознак того чи іншого складу злочину в діях особи;
по-друге, результат цієї діяльності органів дізнання, слідства та суду офіційно закріплюється у відповідному юридичному акті (це може бути постанова дізнавача, слідчого, обвинувальний висновок, судовий вирок, ухвала), де йдеться про відповідність ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину.
Кваліфікацію злочинів можна визначити як кримінально - правову оцінку вчиненого діяння, вибір і застосування до нього кримінально - правової норми, яка найповніше описує його ознаки.
