Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодика д≥агностики самооц≥нки псих≥чних стан≥в




(за √.јйзенком)

 

ѕрочитайте, будь ласка, наступн≥ твердженн€ та вибер≥ть потр≥бну в≥дпов≥дь, користуючись наступною шкалою:

 

Ќе згоден Ўвидше згоден, ан≥ж незгоден «годен
     

 

1. Ќе в≥дчуваю в соб≥ впевненост≥.

2. „асто червон≥ю через др≥бниц≥.

3. ћ≥й сон неспок≥йний.

4. Ћегко впадаю в тугу.

5. “урбуюс€ про неприЇмност≥, €к≥ лише у€вл€ю соб≥.

6. ћене л€кають труднощ≥.

7. Ћюблю длубатись у своњх недол≥ках.

8. ћене легко переконати.

9. я схильний до бол≥сного самоанал≥зу ≥ пост≥йних сумн≥в≥в.

10. ¬ажко переношу час оч≥куванн€.

11. Ќер≥дко мен≥ здаЇтьс€ безвих≥дним становище, з €кого насправд≥ можна знайти вих≥д.

12. ЌеприЇмност≥ вкрай мен≥ засмучують, € занепадаю духом.

13. ” випадку великих неприЇмностей € схильний без достатн≥х п≥дстав звинувачувати себе.

14. Ќещаст€ ≥ невдач≥ н≥чому мене не вчать.

15. я часто в≥дмовл€юс€ в≥д боротьби, вважаючи њњ марною.

16. я нер≥дко почуваюс€ беззахисним.

17. ≤нод≥ у мене буваЇ стан в≥дчаю.

18. ѕочуваюс€ розгубленим перед труднощами.

19. ” важк≥ хвилини житт€ ≥нод≥ поводжус€ по-дит€чому, хочу, аби мене пожал≥ли.

20. ¬важаю недол≥ки свого характеру невиправними.

21. Ћишаю за собою останнЇ слово.

22. Ќер≥дко в розмов≥ перебиваю сп≥врозмовника.

23. ћене легко розсердити.

24. Ћюблю робити зауваженн€ ≥ншим.

25. ’очу бути авторитетом дл€ оточенн€.

26. ѕрагну в житт≥ найб≥льшого, не задов≥льн€юс€ малим.

27.  оли розгн≥ваний, погано себе стримую.

28. ¬важаю за краще керувати, ан≥ж п≥дкор€тис€.

29. ” мене р≥зка, грубувата жестикул€ц≥€.

30. я мстивий.

31. ћен≥ важко м≥н€ти звички.

32. ≤з зусилл€ми переключаю увагу.

33. —тавлюс€ до всього нового дуже насторожено.

34. ћене важко переконати.

35. ƒосить часто у мене не виход€ть з голови думки, €ких варто було би позбутис€.

36. Ќелегко зближуюсь ≥з людьми.

37. ћене засмучують нав≥ть незначн≥ порушенн€ плану.

38. Ќер≥дко про€вл€ю вперт≥сть.

39. Ќеохоче ≥ду на ризик.

40. ƒуже переживаю через в≥дхиленн€ в≥д прийн€того мною режиму.

 

—уму бал≥в п≥драховують у кожн≥й з 4-х груп питань:

≤ 1-10 запитанн€ - тривожн≥сть

≤≤ 11-20 запитанн€ - фрустрац≥€

≤≤≤ 21-30 запитанн€ - агресивн≥сть

≤V 31-40 запитанн€ - риг≥дн≥сть

 

≤. “ривожн≥сть

0-7 бал≥в - не тривожн≥;

8-14 бал≥в - тривожн≥сть середн€, прийн€тного р≥вн€;

15-20 бал≥в - дуже тривожн≥.

≤≤. ‘рустрац≥€

0-7 бал≥в - ¬и маЇте високу самооц≥нку, ст≥йк≥ до невдач ≥ не боњтес€ труднощ≥в;

8-14 бал≥в - на€вна фрустрац≥€ середнього р≥вн€;

15-20 бал≥в - у ¬ас низька самооц≥нка, ¬и уникаЇте труднощ≥в, боњтес€ невдач.


≤≤≤. јгресивн≥сть

0-7 бал≥в - ¬и спок≥йн≥, витриман≥;

8-14 бал≥в - середн≥й р≥вень;

15-20 бал≥в - ¬и агресивн≥, невитриман≥, Ї труднощ≥ в робот≥ з людьми.

≤V. –иг≥дн≥сть

0-7 бал≥в - риг≥дност≥ немаЇ, легк≥сть переключенн€;

8-14 бал≥в - середн≥й р≥вень;

15-20 бал≥в - значна риг≥дн≥сть, протипоказан≥ зм≥на м≥сц€ роботи, зм≥ни в с≥мТњ.

 

 

ќпитувальник EPQ

(Eysenck Personality Questionnaire)

 

ћетодику EPQ було опубл≥ковано √.јйзенком ≥ —.јйзенком у 1969р., ≥ вона ув≥йшла до сер≥њ особист≥сних опитувальник≥в јйзенка, €к≥ Ї реал≥зац≥Їю типолог≥чного п≥дходу до вивченн€ особистост≥. √.јйзенк у своњх роботах неодноразово вказував на те, що його досл≥дженн€ зумовлен≥ недосконал≥стю псих≥атричних д≥агноз≥в. Ќа його думку, традиц≥йну класиф≥кац≥ю псих≥чних захворювань сл≥д зам≥нити системою вим≥рювань, у €к≥й представлено найважлив≥ш≥ характеристики особистост≥. ѕри цьому псих≥чн≥ розлади Ї н≥би продовженн€м ≥ндив≥дуальних в≥дм≥нностей, що спостер≥гаютьс€ у нормальних людей.

ћета: опитувальник призначений дл€ вивченн€ ≥ндив≥дуально-психолог≥чних рис особистост≥ з метою д≥агностики ступен€ вираженост≥ нейротизму, екстра-, ≥нтроверс≥њ та психотизму.

ќпитувальник м≥стить 101 питанн€, на €к≥ досл≥джуваний повинен в≥дпов≥сти Ђтакї (+) або Ђн≥ї (Ч). „ас в≥дпов≥дей не обмежуЇтьс€, хоча зат€гувати процедуру обстеженн€ не рекомендуЇтьс€.

“екст опитувальника EPQ

≤нструкц≥€: Ђ¬ам пропонуЇтьс€ в≥дпов≥сти на запитанн€, що стосуютьс€ вашого звичного способу повед≥нки. Ќамагайтес€ у€вл€ти типов≥ ситуац≥њ ≥ давайте першу Ђприроднуї в≥дпов≥дь, €ка спаде вам на думку. якщо ви згодн≥ з твердженн€м, пор€д з його номером поставте + (так), €кщо не згодн≥, то знак - (н≥). ¬≥дпов≥дайте швидко ≥ однозначно. ѕам'€тайте, що немаЇ Ђхорошихї або Ђпоганихї в≥дпов≥дейї.

1. ” вас багато р≥зних хоб≥?

2. ¬и обдумуЇте заздалег≥дь те, що збираЇтес€ зробити?

3. ” вас часто бувають спади ≥ п≥дйоми настрою?

4. ¬и претендували коли-небудь на похвалу за те, що насправд≥ зробила ≥нша людина?

5. ¬и балакуча людина?

6. ¬ас турбувало би те, що ви зал≥зли в борги?

7. ¬ам доводилос€ в≥дчувати себе нещасною людиною без особливих на те причин?

8. ¬ам трапл€лос€ коли-небудь про€вити жад≥бн≥сть ≥ одержати б≥льше, н≥ж вам належало?

9. ¬и ретельно замикаЇте двер≥ на н≥ч?

10. ¬и вважаЇте себе життЇрад≥сною людиною?

11. ѕобачивши, €к страждаЇ дитина, тварина, ви би сильно турбувались?

12. ¬и часто переживаЇте через те, що зробили або сказали щось таке, чого не варто було робити або говорити?

13. ¬и завжди виконуЇте своњ об≥ц€нки, нав≥ть €кщо особисто вам це дуже незручно?

14. ¬и б одержали задоволенн€, стрибаючи з парашутом?

15. „и здатн≥ ви дати волю почутт€м ≥ в≥д душ≥ повеселитис€ в галаслив≥й компан≥њ?

16. ¬и драт≥влив≥?

17. ¬и коли-небудь звинувачували ≥нших в тому, в чому насправд≥ були винуват≥ сам≥?

18. ¬ам подобаЇтьс€ знайомитис€ з новими людьми?

19. ¬и в≥рите у корисн≥сть страхуванн€?

20. „и легко вас образити?

21. „и вс≥ ваш≥ звички хорош≥ ≥ бажан≥?

22. ¬и прагнете залишатис€ в т≥н≥, перебуваючи в товариств≥?

23.—тали би ви вживати наркотичн≥ засоби, €к≥ можуть мати на вас непередбачуваний або небезпечний вплив?

24.” ¬ас часто буваЇ такий стан, коли здаЇтьс€, що все набридло?

25.¬ам трапл€лос€ брати реч≥, що належать ≥нш≥й особ≥, нехай нав≥ть €к≥сь др≥бниц≥, так≥, €к шпилька або іудзик?

26. ¬ам подобаЇтьс€ часто ходити до кого-небудь в гост≥ ≥ бувати в товариств≥?

27. ¬ам приносить задоволенн€ кривдити тих, кого ви любите?

28. ¬ас часто турбуЇ почутт€ вини?

29. ¬ам доводилос€ говорити про те, в чому ви погано розбираЇтес€?

30. ¬и зазвичай надаЇте перевагу книгам над зустр≥чам ≥з людьми?

31. ” вас Ї €вн≥ вороги?

32. ¬и назвали б себе нервовою людиною?

33. ¬и завжди вибачаЇтес€, коли нагруб≥€ните ≥ншому?

34. ” вас багато друз≥в?

35. ¬ам подобаЇтьс€ влаштовувати розиграш≥ та жарти, €к≥ ≥нод≥ можуть д≥йсно запод≥€ти люд€м б≥ль?

36. ¬и неспок≥йна людина?

37. ” дитинств≥ ви завжди пок≥рливо ≥ негайно виконували те, що вам наказували?

38. ¬и вважаЇте себе безтурботною людиною?

39. „и багато дл€ вас значать гарн≥ манери ≥ охайн≥сть?

40. „и хвилюЇтес€ ви з приводу €кихось жахливих под≥й, €к≥ могли би трапитис€, але не трапилис€?

41. ¬ам трапл€лос€ зламати або загубити чужу р≥ч?

42. ¬и зазвичай першими про€вл€Їте ≥н≥ц≥ативу при знайомств≥?

43. „и можете ви легко зрозум≥ти стан людини, €кщо вона д≥литьс€ з вами турботами?

44. ” вас часто нерви бувають вкрай напружен≥?

45. „и кинете ви непотр≥бний пап≥рець на п≥длогу, €кщо п≥д рукою немаЇ кошика дл€ см≥тт€?

46. ¬и б≥льше мовчите, перебуваючи в товариств≥ ≥нших людей?

47. „и вважаЇте ви, що шлюб Ц €вище старомодне, ≥ його сл≥д в≥дм≥нити?

48. ¬и ≥нод≥ в≥дчуваЇте жал≥сть до себе?

49. ЅуваЇ, що ≥нод≥ ¬и багато хвалитесь?

50. ¬и легко можете внести пожвавленн€ в досить нудну компан≥ю?

51. „и дратують вас обережн≥ вод≥њ?

52. ¬и турбуЇтес€ про своЇ здоров'€?

53. ¬и говорили коли-небудь погано про ≥ншу людину?

54. ¬и любите переказувати анекдоти ≥ жарти своњм друз€м?

55. ƒл€ вас б≥льш≥сть харчових продукт≥в однаков≥ на смак?

56. „и буваЇ у вас ≥нод≥ кепський настр≥й?

57. ¬ дитинств≥ ¬и грубили ≥нод≥ своњм батькам?

58. ¬ам подобаЇтьс€ сп≥лкуватис€ з людьми?

59. ¬и переживаЇте, €кщо д≥знаЇтесь, що припустилис€ помилок у своњй робот≥?

60. ¬и страждаЇте в≥д безсонн€?

61. ¬и завжди миЇте руки перед њжею?

62. „и можна сказати, що ¬и з тих людей, €к≥ не л≥зуть за словом у кишеню?

63. ¬и вважаЇте за краще приходити на зустр≥ч дещо ран≥ше призначеного часу?

64. „и в≥дчуваЇте ¬и себе апатичним, втомленим без €коњсь на те причини?

65. ¬ам подобаЇтьс€ робота, що вимагаЇ швидких д≥й?

66.¬и так любите поговорити, що не пропускаЇте жодноњ слушноњ нагоди поговорити з новою особою?

67. ¬аша мати Ч хороша людина (була хорошою людиною)?

68. „и часто вам здаЇтьс€, що житт€ жахливо нудне?

69. ¬и коли-небудь скористалис€ помилкою ≥ншоњ людини в своњх ц≥л€х?

70. ¬и часто берете на себе б≥льше, н≥ж дозвол€Ї час?

71. „и Ї люди, €к≥ прагнуть уникати вас?

72. ¬ас дуже турбуЇ ваша зовн≥шн≥сть?

73. ¬и завжди вв≥члив≥, нав≥ть ≥з неприЇмними людьми?

74.„и вважаЇте ви, що люди витрачають дуже багато часу, щоби забезпечити своЇ майбутнЇ, в≥дкладаючи заощадженн€, страхуючи себе ≥ своЇ житт€?

75. „и виникало у вас коли-небудь бажанн€ вмерти?

76. ¬и спробували б уникнути сплати податку з додаткового зароб≥тку, €кби були впевнен≥, що вас н≥коли не зможуть викрити в цьому?

77. ƒуша компан≥њ Ч це про вас?

78. ¬и прагнете не грубити ≥ншим?

79. ¬и довго переживаЇте, €кщо з ¬ами трапивс€ конфуз?

80. ¬и коли-небудь напол€гали на тому, щоби було саме по-вашому?

81. ¬и часто прињжджаЇте на вокзал в останню хвилину перед в≥дходом пот€гу?

82. ¬и колись говорили навмисно що-небудь неприЇмне чи образливе дл€ людини?

83. ¬ас турбували ваш≥ нерви?

84. ¬ам неприЇмно перебувати серед людей, €к≥ жартують над товаришами?

85. ¬и легко втрачаЇте друз≥в з власноњ провини?

86. ¬и часто переживаЇте почутт€ самотност≥?

87. „и завжди ваш≥ слова не розход€тьс€ з д≥лом?

88. „и подобаЇтьс€ вам ≥нод≥ дражнити тварин?

89. ¬и легко ображаЇтес€ на зауваженн€, що стосуютьс€ особисто вас ≥ вашоњ роботи?

90. ∆итт€ без €коњсь небезпеки здалос€ б вам дуже нудним?

91. ¬и колись сп≥знювалис€ на побаченн€ або роботу?

92. ¬ам подобаЇтьс€ метушн€ ≥ пожвавленн€ навкруги?

93. ¬и хочете, щоби люди бо€лис€ вас?

94. „и в≥рно, що ви ≥нод≥ повн≥ енерг≥њ ≥ все горить в руках, а ≥нод≥ зовс≥м мл€в≥?

95. ¬и часом в≥дкладаЇте на завтра те, що повинн≥ зробити сьогодн≥?

96. „и вважають вас жвавою ≥ веселою людиною?

97. „и часто вам говор€ть неправду?

98. ¬и дуже чутлив≥ до де€ких €вищ, под≥й, речей?

99. ¬и завжди готов≥ визнавати своњ помилки?

100. ¬≥дчуваЇте ¬и жаль до тварини, €ка потрапила в капкан?

101.„и важко вам було заповнювати анкету?

 

ќЅ–ќЅ ј ƒјЌ»’

ќдержан≥ в≥дпов≥д≥ з≥ставл€ютьс€ з Ђключемї. «а в≥дпов≥дь, що сп≥впадаЇ з ДключемФ, записуЇтьс€ 1 бал, при несп≥впаданн≥ - 0 бал≥в. ќдержан≥ бали п≥дсумовуютьс€.

 люч:

1. Ўкала психотизму:

в≥дпов≥д≥ Ђн≥ї (-): є 2,6,9,11, 19, 39, 43, 59, 63,67, 78,100;

в≥дпов≥д≥ Ђтакї (+): є 14, 23, 27, 31, 35, 47, 51, 55, 71, 85, 88, 93,97.

2. Ўкала екстраверс≥њ Ч ≥нтроверс≥њ:

¬≥дпов≥д≥: Ђн≥ї (-): є 22, 30, 46, 84;

Ђтакї (+): є1,3,10,15,18,26,34,38,42,50,54,58,62,66,70,74,77,81,90,92, 96.

3. Ўкала нейротизму:

в≥дпов≥д≥ Ђтакї (+): є 3, 7, 12,16, 20, 24, 28, 32, 36, 40, 44, 48,52,56, 60, 64, 68, 72, 75, 79, 83, 86, 89,94,98.

4. Ўкала щирост≥:

в≥дпов≥д≥ Ђн≥ї (-): є 4, 8, 17, 25, 29, 41, 45, 53, 57,49, 65, 69, 76, 80,82,91,93;

Ђтакї (+): є 13, 21, 33, 37, 61, 73, 87, 99.

 

≤Ќ“≈–ѕ–≈“ј÷≤я –≈«”Ћ№“ј“≤¬

ћетодика м≥стить 4 шкали: екстраверс≥њ Ч ≥нтроверс≥њ, нейротизму, психотизму та специф≥чну шкалу, призначену дл€ оц≥нки щирост≥ досл≥джуваного, його ставленн€ до обстеженн€. якщо за шкалою щирост≥ к≥льк≥сть бал≥в перевищуЇ 10, то результати обстеженн€ вважаютьс€ недостов≥рними ≥ досл≥джуваному сл≥д в≥дпов≥дати на питанн€ в≥дверт≥ше.

¬ивченн€ роб≥т  .ёнга, –.¬удвортса, ≤.ѕ.ѕавлова, ≈. речмера дозволило √.јйзенку припустити ≥снуванн€ трьох базисних вим≥р≥в особистост≥:

1. ≈кстраверс≥€ Ч ≥нтроверс≥€. ’арактеризуючи типового екстраверта, автор в≥дзначаЇ його товариськ≥сть, зверненн€ енерг≥њ та ≥нтерес≥в назовн≥, широке коло знайомств, необх≥дн≥сть контакт≥в. ¬≥н д≥Ї п≥д впливом моменту, ≥мпульсивний, запальний, безтурботний, оптим≥стичний, добродушний, веселий. ЌадаЇ перевагу рухов≥ та д≥њ, маЇ тенденц≥ю до агресивност≥. ѕочутт€ та емоц≥њ не мають суворого контролю, схильний до ризикованих вчинк≥в. Ќа нього не завжди можна покластис€.

“иповий ≥нтроверт Ч це спок≥йна, соромТ€злива, ≥нтроЇктивна людина, схильна до самоанал≥зу. —триманий ≥ в≥ддалений в≥д ус≥х, окр≥м близьких друз≥в. ѕлануЇ ≥ обдумуЇ своњ д≥њ наперед, не дов≥р€Ї раптовим спонуканн€м, серйозно ставитьс€ до прийн€тт€ р≥шень, любить в усьому пор€док.  онтролюЇ своњ почутт€, його нелегко вивести ≥з себе. ѕесим≥стичний, високо ц≥нуЇ етичн≥ норми.

¬исок≥ оц≥нки за шкалою екстраверс≥њЧ≥нтроверс≥њ в≥дпов≥дають екстравертованому типу, низьк≥ Ч ≥нтровертованому.

2. Ќейротизм. ’арактеризуЇ емоц≥йну ст≥йк≥сть або нест≥йк≥сть (емоц≥йна стаб≥льн≥сть або нестаб≥льн≥сть). Ќейротизм, за де€кими даними, пов'€заний ≥з показниками лаб≥льност≥ нервовоњ системи. ≈моц≥йна ст≥йк≥сть Ч риса, що про€вл€Їтьс€ у збереженн≥ орган≥зованоњ повед≥нки, ситуативноњ ц≥леспр€мованост≥ у звичних ≥ стресових ситуац≥€х. ’арактеризуЇтьс€ зр≥л≥стю, в≥дм≥нною адаптац≥Їю, в≥дсутн≥стю великоњ напруженост≥, занепокоЇнн€, а також схильн≥стю до л≥дерства, товариськост≥. Ќейротизм про€вл€Їтьс€ в надзвичайн≥й знервованост≥, поган≥й адаптац≥њ, схильност≥ до швидкоњ зм≥ни настрою (лаб≥льност≥), почутт€х вини ≥ занепокоЇнн€, заклопотаност≥, депресивних реакц≥€х, неуважност≥, нест≥йкост≥ в стресових ситуац≥€х. Ќейротизму в≥дпов≥даЇ емоц≥йн≥сть, ≥мпульсивн≥сть; нер≥вн≥сть у контактах з людьми, м≥нлив≥сть ≥нтерес≥в, невпевнен≥сть у соб≥, виражена чутлив≥сть, вразлив≥сть, схильн≥сть до драт≥вливост≥. Ќейротична особа характеризуЇтьс€ неадекватно сильними реакц≥€ми на стимули. ¬ ос≥б з високими показниками за шкалою нейротизму в неспри€тливих стресових ситуац≥€х може розвинутис€ невроз.

3. ѕсихотизм. ÷€ шкала св≥дчить про схильн≥сть до асоц≥альноњ повед≥нки, неадекватност≥ емоц≥йних реакц≥й, високоњ конфл≥ктност≥, неконтактност≥, егоцентричност≥, егоњстичност≥, байдужост≥.

«г≥дно √.јйзенку, висок≥ показники з екстраверс≥њ та нейротизму в≥дпов≥дають псих≥атричному д≥агнозу ≥стер≥њ, а висок≥ показники з ≥нтроверс≥њ та нейротизму Ч стану тривоги або реактивноњ депрес≥њ. Ќейротизм ≥ психотизм, у раз≥ вираженост≥ цих показник≥в, трактуютьс€ €к Ђсхильн≥стьї до в≥дпов≥дних вид≥в патолог≥њ.

—ередн≥ показники за шкалою екстра-, ≥нтроверс≥њ: 7Ч15 бал≥в.

—ередн≥ показники за шкалою нейротизму: 8Ч16.

—ередн≥ значенн€ за шкалою психотизму: 5Ч12.

—ередн≥ показники св≥дчать про особливост≥ вашого характеру ≥ темпераменту. јле €кщо ваша знервован≥сть, зайва емоц≥йна невр≥вноважен≥сть, пригн≥чен≥сть, конфл≥ктн≥сть чи ≥нш≥ неприЇмн≥ про€ви турбують вас ≥ створюють багато проблем, не варто в≥дкладати в≥зит до психолога або психотерапевта.

—пираючись на дан≥ з ф≥з≥олог≥њ вищоњ нервовоњ д≥€льност≥, √.јйзенк висловлюЇ г≥потезу про те, що сильний ≥ слабкий типи, за ≤.ѕ.ѕавловим, дуже близьк≥ до екстравертованого та ≥нтровертованого тип≥в. ѕрирода ≥нтро- та екстраверс≥њ вбачаЇтьс€ у вроджених властивост€х центральноњ нервовоњ системи, €к≥ забезпечують вр≥вноважен≥сть процес≥в збудженн€ ≥ гальмуванн€. “аким чином, використовуючи дан≥ обстеженн€ за шкалами екстра-, ≥нтроверс≥њ та нейротизму, можна вивести показники темпераменту за класиф≥кац≥Їю ≤.ѕ.ѕавлова, €кий описав чотири класичн≥ типи: сангв≥н≥к (за основними властивост€ми центральноњ нервовоњ системи характеризуЇтьс€ €к сильний, вр≥вноважений, рухливий), холерик (сильний, невр≥вноважений, рухливий), флегматик (сильний, вр≥вноважений, ≥нертний), меланхол≥к (слабкий, невр≥вноважений, ≥нертний). Ќа граф≥ку можна побачити, €к сп≥вв≥днос€тьс€ типи темпераменту з≥ шкалами опитувальника. “ам же наведено коротку характеристику кожного типу темпераменту. як правило, сл≥д говорити про переважанн€ тих або ≥нших рис темпераменту, оск≥льки в житт≥ в чистому вигл€д≥ вони зустр≥чаютьс€ р≥дко.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1255 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

860 - | 713 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.055 с.