Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 1. ¬иди тест≥в-опитувальник≥в, особливост≥ њх застосуванн€ в психод≥агностичн≥й робот≥.




«ћ≤—“ќ¬»… ћќƒ”Ћ№ 4. “≈—“»-ќѕ»“”¬јЋ№Ќ» »

—“–” “”–ј «јЋ≤ ќ¬ќ√ќ  –≈ƒ»“”  ”–—”

“ема  ≥льк≥сть годин, в≥дведених на:
Ћабораторн≥ зан€тт€ —амост≥йну роботу
модуль 4. “ести-опитувальники
тема 1.¬иди тест≥в-опитувальник≥в, особливост≥ њх застосуванн€ в психод≥агностичн≥й робот≥.    
тема 2.Ўкали самооц≥нки тривожност≥ „.—п≥лбергера Ц ё.’ан≥на    
тема 3.ќсобист≥сн≥ опитувальники √.јйзенка    
тема 4.ќпитувальник структури темпераменту ¬.ћ.–усалова    
тема 5.16PF Ц опитувальник –. еттелла.    
тема 6.ѕатохарактеролог≥чний опитувальник ќ.Ћ≥чко    
тема 7.ќпитувальник ймов≥рних розлад≥в ƒж.ќлдхема, Ћ. ћорр≥са    
тема 8.ƒ≥агностика мотивац≥йноњсфери. ћетодики “.≈лерса та ¬.Ўуберта.    
тема 9.ѕ≥дсумкове зан€тт€.ќбговоренн€ результат≥в    
     

 

 

«а на€вних умов тематичного розмањтт€ ≥ величезноњ к≥лькост≥ створених заруб≥жними та в≥тчизн€ним психологами тест≥в-опитувальник≥в нереально в межах будь-€кого навчального курсу ознайомити студент≥в ≥з р≥зними за зм≥стом досл≥джуваних псих≥чних €костей методиками. ѕри в≥дбор≥ опитувальник≥в дл€ даного зм≥стового модул€ ми ставили наступн≥ завданн€:

1) ознайомити ≥з методиками, €к≥ стали одними з найв≥дом≥ших в ≥стор≥њ психолог≥чноњ д≥агностики ≥ до сьогодн≥ л≥дирують з к≥лькост≥ посилань на них у науков≥й та попул€рн≥й психолог≥чн≥й л≥тератур≥ (16PF опитувальник –. еттелла, опитувальники √.јйзенка); 2) п≥д≥брати р≥зн≥ види опитувальник≥в (однофакторн≥-багатофакторн≥, опитувальники рис -типолог≥чн≥ опитувальники тощо); 3) включити у програму курсу р≥зн≥ за способами ≥ складн≥стю обробки даних та ≥нтерпретац≥њ результат≥в тести-опитувальники; 4) використати у лабораторн≥й та самост≥йн≥й робот≥ под≥бн≥ за зм≥стом методики, що дало би можлив≥сть подальшого €к≥сного та к≥льк≥сного пор≥вн€льного анал≥зу отриманих результат≥в (наприклад, р≥зн≥ типолог≥чн≥ опитувальники).

“ема 1. ¬иди тест≥в-опитувальник≥в, особливост≥ њх застосуванн€ в психод≥агностичн≥й робот≥.

 

«агальна характеристика даноњ групи психод≥агностичних методик. ќсобист≥сн≥ опитувальники. ќпитувальники стан≥в та настроњв. ќпитувальники-анкети. ≈тапи розробки опитувальник≥в. ѕон€тт€ вал≥дност≥. ѕоширен≥ шкали стандартних оц≥нок. ќсобливост≥ застосуванн€ багатофакторних ≥ одном≥рних опитувальник≥в. јдаптац≥€ ≥ншомовних тест≥в-опитувальник≥в.

 

ƒ≥агностичн≥ можливост≥ й обмеженн€ застосуванн€ опитувальник≥в. ѕоширений спос≥б збору психод≥агностичноњ ≥нформац≥њ - використанн€ р≥зних форм опитувальник≥в, анкет, шкал самооц≥нки. –езультати, що отримуютьс€ за допомогою опитувальник≥в, заснован≥ на у€вленн≥ людини про саму себе, про своњ переживанн€, про реальну чи прогнозовану повед≥нку в р≥зних життЇвих ситуац≥€х.

ќпитувальн≥ методи займають одне з пров≥дних м≥сць у психолог≥чн≥й д≥агностиц≥, нер≥дко вит≥сн€ючи експеримент, спостереженн€ ≥ бес≥ду. ÷ьому спри€ють:

Х висока д≥агностична над≥йн≥сть;

Х можлив≥сть проведенн€ €к ≥ндив≥дуальних, так ≥ групових досл≥джень;

Х можлив≥сть за короткий терм≥н з≥брати значний обс€г психолог≥чноњ ≥нформац≥њ;

Х можлив≥сть створенн€ комп'ютерних верс≥й ≥ комп'ютерних програм обробки.

«авданн€ в тестахЦопитувальниках подаютьс€ у вигл€д≥ запитань або тверджень, щодо €ких досл≥джуваний зд≥йснюЇ своЇ судженн€. Ќайчаст≥ше застосовуЇтьс€ двох- або трьохальтернативний наб≥р можливих в≥дпов≥дей, наприклад, Дтак, зг≥днийФ, Дн≥, не зг≥днийФ, Дне можу в≥дпов≥стиФ.

«а зм≥стом серед тест≥вЦопитувальник≥в умовно вид≥л€ють три категор≥њ:

Ø опитувальники-анкети призначен≥ дл€ отриманн€ певноњ ≥нформац≥њ про людину, але ц€ ≥нформац≥€ не повинна стосуватис€ безпосередньо њњ особист≥сних €костей.

Ø б≥ограф≥чн≥ опитувальники зор≥Їнтован≥ на отриманн€ в≥домостей про житт€ людини. Ќайб≥льш типов≥ запитанн€ в них стосуютьс€ р≥вн€ та характеру осв≥ти, спец≥альних навичок та ≥нших обТЇктивних показник≥в, притаманних конкретн≥й людин≥. ≤нформац≥€, отримана шл€хом застосуванн€ б≥ограф≥чних опитувальник≥в, Ї зазвичай допом≥жною дл€ достов≥рноњ ≥нтерпретац≥њ результат≥в ≥нших психод≥агностичних тест≥в, але може мати ≥ власний д≥агностичний, прогностичний характер.

Ø особист≥сн≥ опитувальники €вл€ють собою найб≥льшу групу тест≥в-опитувальник≥в. ¬они призначен≥ дл€ вим≥рюванн€ р≥зних особливостей особистост≥. ќдну й ту ж саму психолог≥чну зм≥нну в цих опитувальниках в≥дображено блоком пункт≥в (не менше шести). ѕункти можуть бути пр€мими, зверненими до безпосереднього досв≥ду субТЇкту (Д„и боњтес€ ¬и темр€ви?Ф) або до його думок ≥ суджень, в €ких так чи ≥накше про€вл€Їтьс€ власний досв≥д людини, њњ оц≥нки та переживанн€ (ДЅ≥льш≥сть м≥л≥ц≥онер≥в Ц люди чесн≥, чи не так?Ф).

ќпитувальники под≥л€ютьс€ на одном≥рн≥, коли в тест≥ представлено лише одну €к≥сть (наприклад, ДЎкала про€в≥в тривогиФ ƒж.“ейлор), та багатом≥рн≥, в €ких одночасно в≥дображено дек≥лька особист≥сних показник≥в (наприклад, тест 16PF –. еттела).

¬иди особист≥сних опитувальник≥в

Ј опитувальники рис особистост≥ застосовують п≥дх≥д, €кий базуЇтьс€ на вид≥ленн≥ категор≥й т≥сно повТ€заних особист≥сних властивостей. ѕрикладом Ї широко розповсюджений тест 16PF –. еттела.

Ј типолог≥чн≥ опитувальники базуютьс€ на обТЇднанн≥ под≥бних досл≥джуваних у групи (типи). ѕозначенн€м пон€тт€ послуговуЇ назва в≥дпов≥дного типу, а зм≥ст розкриваЇтьс€ через опис типового представника. Ќайб≥льш розповсюдженим типолог≥чним тестом Ї ћ≥ннесотський багатопроф≥льний особист≥сний опитувальник (MMPI).

Ј опитувальники мотив≥в дозвол€ють встановити, на що спр€мована активн≥сть людини. ѕрикладом такого роду тест≥в Ї адаптований ё.’ан≥ним скорочений вар≥ант опитувальника ћарлоу- рауна. …ого стандартизовано на виб≥рц≥ спортсмен≥в, а застосовуЇтьс€ цей тест дл€ д≥агностики мотивац≥њ схваленн€, контролю за фактором Дсоц≥альноњ бажаност≥Ф ≥ досл≥дженн€ тих вплив≥в середовища та оточенн€, €ким надаЇтьс€ перевага. ƒо найб≥льш в≥домих за кордоном опитувальник≥в мотив≥в в≥дноситьс€ розроблений ј.≈двардсом Д—писок особист≥сних перевагФ, що призначений дл€ вим≥рюванн€ ДсилиФ потреб, запозичених з перел≥ку, запропонованого √.ћерреЇм дл€ “ематичного јперцептивного “есту. Ф—илаФ кожноњ потреби виражаЇтьс€ не в абсолютних величинах, а в≥дносно ФсилиФ ≥нших потреб.

Ј опитувальники ≥нтерес≥в в залежност≥ в≥д насиченн€ особист≥сними показниками можуть бути в≥днесен≥ до опитувальник≥вЦанкет. Ќайб≥льш в≥домим за кордоном Ї розроблений ≈.—тронгом ДЅланк профес≥йних ≥нтерес≥вФ. «а цим опитувальником визначають чотири характеристики ≥нтерес≥в: 1)под≥бн≥сть ≥нтерес≥в досл≥джуваного до ≥нтерес≥в ос≥б, €к≥ дос€гли усп≥ху в певн≥й профес≥њ; 2)под≥бн≥сть ≥нтерес≥в досл≥джуваного до типово чолов≥чих або ж≥ночих профес≥й; 3)ступ≥нь зр≥лост≥ ≥нтерес≥в; 4)ступ≥нь профес≥йноњ п≥дготовки. Ѕланк м≥стить 40 завдань, под≥лених на 8 рубрик: Дпрофес≥€Ф, Дшк≥льн≥ предметиФ, ДрозвагиФ тощо. “еоретичним п≥дірунт€м дл€ ≈.—тронга стало припущенн€ щодо под≥бност≥ ≥нтерес≥в, пристрастей, навичок у представник≥в окремих профес≥й. ÷ю под≥бн≥сть можна ви€вити шл€хом пор≥вн€нн€ в≥дпов≥дей на одн≥ й т≥ ж сам≥ запитанн€ (завданн€) представник≥в певноњ профес≥йноњ групи з Длюдьми взагал≥Ф.

Ј опитувальники ц≥нностей спр€мован≥ на вим≥рюванн€ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й особистост≥, €к≥ формуютьс€ в процес≥ засвоЇнн€ соц≥ального досв≥ду ≥ про€вл€ютьс€ в ≥нтересах, настановленн€х та ≥нших про€вах особистост≥. —аме тому опитувальники ц≥нностей близьк≥ до опитувальник≥в ≥нтерес≥в, мотив≥в, настановлень. ѕрикладом Ї методика Д÷≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њФ ћ.–ок≥ча, вона визначаЇ зм≥стовний б≥к спр€мованост≥ особистост≥, що складаЇ основу њњ ставленн€ до навколишнього св≥ту, ≥нших людей, себе самоњ, основу св≥тогл€ду та €дро мотивац≥њ життЇвоњ активност≥, основу життЇвоњ ф≥лософ≥њ людини. ” методиц≥ розр≥зн€ютьс€ два класи ц≥нностей: терм≥нальн≥ Ц переконанн€ в тому, що €кийсь к≥нцевий результат, мета ≥ндив≥дуального ≥снуванн€ варт≥ того, щоб њх прагнути, та ≥нструментальн≥ Ц переконанн€ в тому, що певний спос≥б д≥й або €к≥сть особистост≥ дл€ даноњ людини завжди Ї бажаними, такими, €ким сл≥д надавати перевагу у будь-€к≥й ситуац≥њ. “акий розпод≥л автора в≥дпов≥даЇ традиц≥йному розпод≥лов≥ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й на ц≥нност≥Цц≥л≥ та ц≥нност≥ - засоби. ѕеревагами методики Ї широта охопленн€ ц≥нностей, зручн≥сть ≥ економ≥чн≥сть у проведенн≥ та обробц≥. —уттЇвий недол≥к Ц вплив соц≥альноњ бажаност≥, можлив≥сть нещирост≥.

«астосуванн€ тест≥в-опитувальник≥в характеризуЇтьс€ незначним ступенем залученн€ психод≥агноста у процедуру обстеженн€. јлгоритми обробки результат≥в цих тест≥в зазвичай €вл€ють собою просту процедуру п≥драхунку к≥лькост≥ сп≥впадань в≥дпов≥дей досл≥джуваного ≥з так званим ключем та подальшим приведенн€м отриманих результат≥в до нормованого вигл€ду (переведенн€м у стандартизован≥ оц≥нки).

Ќад≥йн≥сть результат≥в д≥агностуванн€ за допомогою опитувальник≥в визначаЇтьс€:

Х на€вн≥стю теоретичноњ концепц≥њ або г≥потетичноњ, науково-обірунтованоњ модел≥ досл≥джуваного феномена, на п≥дстав≥ €ких розробл€Їтьс€ опитувальник;

Х досить великою к≥льк≥стю питань або суджень, адресованих обстежуваному при визначенн≥ того або ≥ншого ставленн€ до себе, до своњх особист≥сних властивостей, пережитих стан≥в тощо;

Х реальн≥стю життЇвих ситуац≥й, що моделюютьс€ опитувальником, в €ких була або може опинитис€ людина, що визначаЇ особливост≥ своЇњ повед≥нки або €костей особистост≥;

Х повторенн€м питань ≥ суджень, включенн€м €к под≥бних, так ≥ р≥знохарактерних ситуац≥й.

“ак чи ≥накше дл€ результат≥в опитувальноњ д≥агностики характерн≥ перекрученн€. Ќеточност≥ пов'€зан≥ з порушенн€ми вимог, €к≥ пред'€вл€ютьс€ до розробки, адаптац≥њ опитувальник≥в, до процедури њхнього застосуванн€. ≤стотн≥ погр≥шност≥ може вносити ≥ сам обстежуваний. ¬≥д ≥ндив≥дуально- та соц≥ально-психолог≥чних особливостей обстежуваного залежать ≥нтелектуальн≥, культурн≥, мотивац≥йн≥, рефлексивн≥ погр≥шност≥. Ќад≥йн≥сть психолог≥чних даних, отриманих за допомогою опитувальник≥в, знижуЇтьс€ через низький ≥нтелектуальний ≥ загальний культурний р≥вень обстежуваного, через в≥дсутн≥сть у нього навичок самоанал≥зу, а також використанн€ хибних еталон≥в дл€ пор≥вн€нн€ власних особист≥сних властивостей, переживань ≥ повед≥нки, у €кост≥ €ких найчаст≥ше використовуютьс€ представники найближчого оточенн€, а не людина взагал≥.

ћотивац≥йн≥ перекрученн€ обумовлен≥ усв≥домленим або неусв≥домлюваним прагненн€м людини в≥дпов≥дати (а в раз≥ потреби не в≥дпов≥дати) соц≥ально бажаним, загальновизнаним груповим чи профес≥йним еталонам. ћотивац≥€ соц≥ального схваленн€, соц≥ального прийн€тт€ може привести до перекрученого завищенн€ в самооц≥нц≥ таких рис особистост≥, €к в≥дпов≥дальн≥сть, самодисципл≥на, самост≥йн≥сть, емоц≥йна ст≥йк≥сть. ≤нтелектуальн≥ можливост≥ досить часто занижуютьс€.

ћотивац≥йна погр≥шн≥сть найб≥льш поширена ≥ найчаст≥ше зустр≥чаЇтьс€ у випадку експертноњ психод≥агностики, тобто коли психолог-д≥агност виступаЇ в €кост≥ оф≥ц≥йноњ особи, €к≥й належить роль посередника в соц≥альному замовленн≥, наприклад, при участ≥ в судов≥й, медичн≥й або профес≥йн≥й експертиз≥ тощо. ћотивац≥йна погр≥шн≥сть залежить в≥д особист≥сного зм≥сту ситуац≥њ д≥агностуванн€ дл€ обстежуваного, в≥д його ставленн€ до психолога ≥ самого обстеженн€. ¬исока особиста значим≥сть тестуванн€, результати €кого можуть з≥грати вир≥шальну роль у дол≥ людини, викликаЇ завищенн€ оц≥нки властивостей особистост≥, що характеризують емоц≥йну стаб≥льн≥сть, самоконтроль, соц≥альну в≥дпов≥дальн≥сть. Ќегативне ставленн€ до тестуванн€ може супроводжуватис€ по€вою п≥дозр≥лост≥, почутт€ провини, фрустрованост≥.

ƒо демонстрац≥њ соц≥ально бажаних рис найб≥льш схильн≥ обстежуван≥, структура особистост≥ €ких м≥стить у соб≥ п≥двищену тривожн≥сть, виражен≥ побоюванн€, сприйн€тт€ багатьох життЇвих ситуац≥й €к загрозливих, а також г≥персоц≥альн≥сть €к в≥дображенн€ г≥пертрофованого почутт€ обовТ€зку, ор≥Їнтац≥ю на безкомпром≥сн≥ взаЇмини з оточенн€м ≥ самим собою, сусп≥льством у ц≥лому.

ћотивац≥йна погр≥шн≥сть значно слабшаЇ, €кщо обстежуваний звертаЇтьс€ до психолога сам дл€ вир≥шенн€ власних проблем, хоча й у даному випадку психолог-д≥агност не застрахований в≥д симул€ц≥њ й агравац≥њ €ких-небудь форм повед≥нки або в≥дносин. ѕрагненн€ до м≥н≥м≥зац≥њ мотивац≥йноњ погр≥шност≥ змушуЇ психолог≥в, що розробл€ють опитувальники, вводити шкали Фбрехн≥Ф Ч питанн€, що провокують демонстрац≥ю соц≥ально бажаних, схвалюваних особист≥сних властивостей. «азвичай под≥бн≥ запитанн€ звучать у такий спос≥б: Дя н≥коли не сп≥знююс€ на роботу або побаченн€Ф або Фя н≥коли не пл≥ткуюФ тощо. ѕеревищенн€ припустимоњ меж≥ бал≥в (у кожному опитувальнику ≥снуЇ сво€ межа, задана автором) за цими шкалами дозвол€Ї розгл€дати отриман≥ результати €к недостов≥рн≥ ≥ вимагаЇ або виключенн€ результат≥в з анал≥зу, або повторного обстеженн€. ќднак перш, н≥ж визнавати результати нед≥йсними, необх≥дно проанал≥зувати причини ви€влених перекручень з урахуванн€м стат≥, в≥ку, с≥мейного стану, особист≥сних рис обстежуваного, суб'Їктивноњ значимост≥ тестуванн€. Ўкали Ђнеправдиї б≥льш коректно розгл€дати, €к шкали над≥йност≥ або закритост≥, щоб уникнути переносу перекрученн€ в≥дпов≥дей обстежуваним на нього €к особист≥сть.

«ниженню мотивац≥йноњ погр≥шност≥ спри€Ї правильна орган≥зац≥€ психод≥агностичного обстеженн€. ƒл€ створенн€ дов≥рливоњ обстановки психолог повинен так орган≥зувати психод≥агностичний прост≥р, щоб обстежуваний (€кщо обстеженн€ ≥ндив≥дуальне) або кожен з обстежуваних (€кщо обстеженн€ групове) сид≥в за окремим зручним столом. «найомл€чи з ≥нструкц≥Їю щодо заповненн€ опитувальник≥в, шкал самооц≥нки, психолог обов'€зково повинен зробити акцент на дотриманн≥ конф≥денц≥йност≥ результат≥в.

≤нтелектуальна погр≥шн≥сть обумовлена р≥внем ≥нтелектуального розвитку обстежуваного, його загальним культурним р≥внем, осв≥чен≥стю. ≤нтелектуальний р≥вень, конкретн≥сть або абстрактн≥сть мисленн€ позначаютьс€ насамперед на розум≥нн≥ зм≥сту суджень, окремих терм≥н≥в. Ќе випадково –.  еттелл, розробл€ючи р≥внозначн≥ форми 16-факторного опитувальника, враховував осв≥тн≥й р≥вень обстежуваних. ќпитувальн≥ форми ј ≥ ¬, що включають 187 запитань, призначен≥ дл€ ос≥б ≥з середньою осв≥тою. ‘орми — ≥ D, що складаютьс€ з≥ 105 запитань, призначен≥ дл€ ос≥б ≥з початковою осв≥тою, форма ≈ Ц дл€ ос≥б малописьменних або культурно не пристосованих. ¬≥кова погр≥шн≥сть пов'€зана з ≥гноруванн€м в≥ковоњ вал≥дност≥опитувальник≥в. «астосуванн€ опитувальник≥в доц≥льно при обстеженн≥ д≥тей лише з 12 рок≥в у зв'€зку з несформован≥стю механ≥зм≥в рефлекс≥њ, нездатн≥стю сп≥вв≥дносити домаганн€ ≥ дос€гненн€ у д≥тей молодших за в≥ком. Ѕ≥льш≥сть дит€чих вар≥ант≥в опитувальник≥в, наприклад, опитувальники √. јйзенка, ¬. ћ. –усалова, призначен≥ дл€ в≥ку 12-13 рок≥в ≥ б≥льше. ƒит€чий опитувальник особистост≥, призначений дл€ найменшого в≥ку, Ч це адаптований опитувальник –.  еттелла дл€ д≥тей 8-12 рок≥в. јвтор формулюЇ питанн€ ≥ даЇ рекомендац≥њ щодо використанн€ опитувальника з урахуванн€м психолог≥чних особливостей д≥тей, зокрема бере до уваги њхню стомлюван≥сть, труднощ≥ само≥дентиф≥кац≥њ. “ому опитувальник з≥ 120 питань розд≥лений на дв≥ частини, що можуть бути заповнен≥ не в≥дразу, а п≥сл€ перерви.  р≥м того, ≥снують вар≥анти опитувальника дл€ д≥вчат ≥ хлопчик≥в. –ефлексивна погр≥шн≥сть викликана головним чином в≥дсутн≥стю досв≥ду самоанал≥зу. ѕриродно, що вона може зумовлюватис€ в≥ком. ѓњ по€ва можлива в зв'€зку з в≥дсутн≥стю навичок самоспостереженн€, що знижуЇ точн≥сть самооц≥нки особист≥сних властивостей, переживань, утруднюЇ визначенн€ нюанс≥в самоставленн€.

 ритика використанн€ опитувальник≥в зазвичай пов'€зана також з њх низьким прогностичним потенц≥алом. ¬важаЇтьс€, що застосуванн€ опитувальник≥в доц≥льно дл€ опису актуальних проблем ≥ в≥дносин особистост≥.

ѕ. ¬ернер ≥ ќ. ѕервин [√айда, 1994] проанал≥зували пункти (питанн€, твердженн€) чотирьох особист≥сних опитувальник≥в ≥ спробували визначити, €кою м≥рою ц≥ опитувальники звернен≥ до р≥зних сфер функц≥онуванн€ особистост≥, чи враховують њхн≥ пункти ситуац≥йн≥ фактори, чи ф≥ксуЇтьс€ частота њхньоњ по€ви в ситуац≥€х, що у€вл€ютьс€, ≥ €кою Ї загальна часова перспектива пункт≥в. Ќижче навод€тьс€ результати, отриман≥ авторами при анал≥з≥ питань опитувальник≥в CPI, MPI, MMPI, 16-PF:

ќзнаки  онкретизац≥€ ознак  
CPI MPI MMPI 16-–F —ередн≥ за опитувальниками
—фери ѕ≥знавальна сфера 38,0 13,7 40,0 25,3 27,1
  ”становки 18.3 14,7 17,3 29,7 20,2
  ≈моц≥њ 22,0 36,3 20,0 22,3 25,0
  ѕовед≥нка 21.0 36,0 20,0 22,3 27,9
—итуац≥њ Ќа€вн≥сть 63,0 44.7 40,0 72,7 55,7
  „астота 29,9 49,0 46,3 38,8 39,3
„ас ћинуле 11,3 7,3 12,3 7,0 7,2
  —ьогоденн€ 70,3 90.0 79,0 69,0 81,4
  ћайбутнЇ 12,0 2,7 6,0 16,7 8,4
  ЌемаЇ сп≥вв≥дношенн€ 6,3 _ 2,7 7,3 3,2

 

Ќаведен≥ результати засв≥дчують, що можливост≥ передбаченн€ (предикц≥њ) на баз≥ перерахованих опитувальник≥в Ї досить обмеженими.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2091 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

480 - | 459 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.