Гравітаційний транспорт має вигляд похилих і гвинтових спусків, по яких під дією сил ваги вантаж спускається. Похилий спуск складається із двох ділянок. На ділянці з більшим кутом нахилу вантаж рухається із заданою швидкістю, а на ділянці де кут зменшується, вантаж сповільнює рух і зупиняється.
Гвинтовий спуск використовується для цього ж, але горизонтальні розміри його менші. Роликовий конвеєр – це конвеєр, на якому переміщення вантажу відбувається на обертових роликах, осі яких укріплені на рамі конвеєра. Такі конвеєри використовують для переміщення вантажу з високою температурою, наприклад, у прокатних станах.
Гвинтовий конвеєр – це конвеєр, у якого переміщення вантажу здійснюється при допомозі обертових рухів валу. Для штучних вантажів використовують двохгвинтові конвеєри (з лівою й правою нарізкою).
При зустрічному їхньому обертанні й паралельному розташуванні штучний вантаж переміщається по поверхні гвинтів уздовж їхньої осі обертання. Гвинтова транспортуюча труба складається з обертової труби із гвинтовими лопатами, якими вантаж пересувається уздовж осі труби. Труба обертається на ролика опорах. Прикладом гвинтової транспортуючої труби є випалювальна піч у цементній промисловості.
Хитний конвеєр являє собою підвішену раму або ринву, що опирається на нерухливу раму, що робить коливальні рухи для переміщення вантажу, що перебуває на ньому. Хитні конвеєри бувають інерційні й вібраційні.
В інерційного конвеєра – хитного конвеєра, у якому переміщення вантажу здійснюється силами інерції без відриву від ринви, приводний кривошип обертається рівномірно, а шарнірні стійки роблять нерівномірні гойдаючи рухи з ринвою - в одну сторону з меншою швидкістю, чим в іншу. Тому вантаж рухається в одному напрямку (убік руху платформи з меншою швидкістю) по інерції. В інерційного конвеєра частота хитання мала (1,7...3,3 Гц), а амплітуда більша. У вібраційного конвеєра, навпаки, частота хитань більша (50 Гц), а амплітуда - мала.
Вібраційний конвеєр – хитний конвеєр, у якому переміщення вантажу відбувається мікрокидками з відривом частини вантажу від ринви, приводиться в рух вібратором, а на пружних стійках кріпиться платформа, по якій рухається вантаж.
Пневматичний і гідравлічний транспорт – спосіб переміщення твердих і сипучих вантажів у потоці повітря або рідини.
Пневматичний транспорт – це установки, що переміщують зважені частинки вантажу по трубопроводах за рахунок потоку повітря, що рухається з великою швидкістю. Їх використовують для переміщення навалочних, сипучих, пиловидних вантажів. Робота будь-якої пневматичної установки заснована на різниці тиску на початку і в кінці трубопроводу, що створюється повітродувними машинами.
В залежності від способу створення перепаду тиску (рис. 17.8) і його величини пневмотранспортні установки поділяють на:
– всмоктуючі – низького (до 5∙103 Па), середнього (до5∙104 Па) і високого (понад 5∙105 Па) вакууму;
– нагнітаючі – низьконапірні (з надлишковим тиском до 5∙103 Па), середньонапірні (з надлишковим тиском до 5∙104 Па) і високонапірні (з надлишковим тиском понад 5∙105 Па);
– комбіновані – всмоктувально-нагнітаючі.
Рис. 17.8. Пневмотранспортні пристрої.
а – всмоктуюча; б – нагнітаюча; в – комбінована; 1 – забірне сопло;2 – гнучкі шланги; 3 – матеріалопровід; 4 – циклон-камера; 5 – шлюзовий затвор; 6 – пиловловлювач; 7 – вакуум-насос; 8 – атмосферний патрубок; 9 – камерний або гвинтовий живильник; 10 – ресивер; 11 – компресор; 12 – магістраль.
У всмоктуючих установках повітря відсмоктується вакуум-насосом, що приводиться в дію електродвигуном, при наявності розгалуженої системи трубопроводів дозволяє забирати вантаж одночасно в декількох точках (трюми, вагони, автомобілі) і направляти його в один пункт розвантаження.
Нагнітальні установки забезпечують захват вантажу в одному місці з одночасною подачею його в декілька пунктів по розгалуженому трубопроводу.
Комбінована пневматична установка придатна для транспортування вантажу на значну відстань із декількох пунктів по завантаження в декілька пунктів розвантаження.
В залежності від кількості трубопроводів (матеріалопроводів) пневмоустановки бувають:
– прості однотрубні – з одним матеріалопроводом;
– розгалужені – з двома і більше матеріалопроводами.
Звичайна продуктивність пневмотранспорт них установок – від декількох десятків до тисячі тон за годину. Дальність безперевантажувального транспортування до 2 км, а висоту до 300 м.
Труби установок, як правило, стальні відносно невеликого діаметру, що вкладаються під будь-яким кутом до горизонту з необхідними поворотами в плані і по висоті.
До переваг пневмотранспорту відносяться:
1) герметичність системи, що особливо важливо при транспортуванні вантажів, що порошать;
2) відсутність втрат вантажу що переміщується і збереження його від впливу зовнішнього середовища;
3) можливість переміщення вантажів по складній трасі;
4) компактність установки гарантує простоту при контролі за її роботою і зменшує експлуатаційні затрати на її обслуговування;
5) переміщення вантажів із декількох місць в одне або із одного місця в декілька, а також поєднання переміщення вантажу з технологічними процесами (охолодження, сушка і т.п.);
6) повна механізація завантаження, розвантаження і можливість автоматизації процесу транспортування;
7) забезпечення високих санітарно-гігієнічних умов в робочих приміщеннях.
Основними недоліками пневмотранспорту є:
1) висока питома витрата енергії 3…5 кВт∙год на 1 ткм вантажу що транспортується;
2) велика витрата повітря 10…15 м3 на одну тону вантажу що переміщується;
3) інтенсивне зношення трубопроводів і інших частин установки, що стикаються з потоком вантажу.
