Конвеєри підвісні – використовують для безперервного внутрішньо цехового переміщення різноманітних штучних вантажів по транспортному або технологічному процесу.
По способу з’єднання тягового ланцюга з підвіскою, на якій знаходиться вантаж, що транспортується і по характеру переміщення вантажів підвісні конвеєри розділяють на наступні типи.
І) Підвісний вантажонесучий конвеєр (рис. 17.1, а) що має каретки для вантажів які прикріплені до тягового ланцюга і переміщуються по постійній трасі монорельсових підвісних шляхів, вздовж яких рухається тяговий ланцюг. Використовується на підприємствах серійного і масового виробництва самих різних галузей промисловості. Основна відмінність вантажонесучих конвеєрів від інших різновидностей підвісних конвеєрів – простота конструкції, безперервність транспортування вантажів з однаковим ритмом по постійній трасі переміщення.
ІІ) Підвісний штовхаючий конвеєр (рис. 17.1, б), у котрого візки з підвісками для вантажів не прикріплені до тягового ланцюга і рухаються по окремому підвісному шляху при допомозі штовхачів, використовується в машинобудівельній електротехнічній, харчовій і інших галузях промисловості. Використовувати їх найбільш вигідно на транспортно-технологічних лініях для сумісного і одночасного транспортування, виконання технологічних операцій і складування самих різноманітних штучних вантажів – виробів.
ІІІ) Підвісний вантажонесучий конвеєр (рис.17.1, в) переміщує вантаж, що вкладений на підлоговий візок, що переміщується по підлозі цеху або складу. Візок має вертикальну ведучу штангу з якої зачіпляється зачеплення або штовхач, що прикріплений на каретці, яка приєднана до тягового ланцюга і переміщується по підвісному шляху. Вони отримали широке розповсюдження на крупних товарних складах, сортувальних станціях і в тих місцях, де необхідно сортувати і розподіляти штучні вантажі на великій площі.
Рис. 17.1. Конвеєр підвісний.
а – вантажонесучий (тяговий); б – штовхаючий; в – вантажоведучий; 1 – каретка з катками; 2 – підвіски; 3 – тяговий ланцюг; 4 – візок; 5 – вантажний шлях; 6 – тяговий шлях; 7,8 – штовхач.
ІV) Підвісний несучо-штовхаючий конвеєр – комбінована машина, що поєднує в собі елементи вантажонесучого і штовхаючого конвеєрів. У нього до тягового ланцюга прикріплена каретка з крюками-штовхачами, що мають запобіжні замки. Підвіска з вантажем прикріплена до вантажного возика і переміщується на одних ділянках траси проштовхуванням, а на інших – в підвішеному стані на крюку каретки.
V) Підвісний несучо-вантажоведучий конвеєр – у нього підлоговий возик шарнірно прикріплений до каретки, що рухається разом з ланцюгом по підвісному шляху. На одних ділянках траси возик рухається по підлозі, а на інших – піднімається і транспортується в підвішеному стані.
Підвісні конвеєри дозволяють автоматизувати процеси завантаження і розвантаження підвісок. Приклад автоматичного завантаження і розвантаження підвісного конвеєра показаний на рис.17.2.
Рис. 17.2. Схеми автоматичного завантаження (а) і розвантаження (б) підвісного конвеєра.
Завантаження відбувається за рахунок проходження вил між рядами роликів. Вили підхвачують вантаж і транспортують його далі до місця розвантаження.
Розвантаження відбувається внаслідок того, що швидкість стрічки стрічкового конвеєра більша чим швидкість підвісного конвеєра. Вантаж, що став на стрічку, випереджує підвіску і уходить від неї раніш, ніж та починає знову підніматись.
В порівнянні з іншими транспортуючими машинами безперервної дії підвісні конвеєри мають наступні особливості і переваги:
1) просторова траса дозволяє одним конвеєром обслужити повний виробничий цикл, що виконується в приміщеннях, які знаходяться на різних поверхах або в рядом розташованих корпусах;
2) легка пристосованість траси конвеєра до можливих змін технологічного процесу виробництва;
3) можливість створення на конвеєрі рухомого запасу виробів для ліквідації проміжних складів в цеху;
4) невелика витрата енергії на транспортування;
5) можливість широкого використання автоматизації управління, розподілення вантажів і навантажувально-розвантажувальних операцій.
Дякуючи цим перевагам підвісні конвеєри є основними і найбільш розповсюдженими засобами поточного виробництва в різних галузях промисловості.
Конвеєри гвинтові – у яких транспортування вантажу здійснюється гвинтом, що обертається. Їх використовують в хімічній і мукомельній промисловості для транспортування сипучих, пиловидних, дрібнозернистих насипних вантажів на порівняно невелику відстань.
Продуктивність цих конвеєрів зазвичай не перевищує 100 т/год. Гвинтовими конвеєрами недоцільно транспортувати липкі і такі що сильно ущільнюються, а також високоабразивні вантажі.
По направленню переміщення вантажів гвинтові конвеєри діляться на горизонтальні, полого- (під кутом 20°) і круто нахилені, вертикальні.
Горизонтальний гвинтовий конвеєр (див. рис. 16.1, ж) складається із гвинта в вигляді розташованого в підшипниках поздовжнього валу з прикріпленими на ньому гвинтовими витками (рис. 17.3), жолоби з напівциліндричним дном, в якому гвинт розміщений співвісно, і приводу, що обертає гвинт. Насипний вантаж подається в жолоб через одне або декілька отворів в його кришці і при обертанні гвинта ковзається вздовж жолобу. Розвантаження жолобу проводиться через одне або декілька отворів в дні, що забезпечені затворами.
Рис. 17.3. Типи гвинтів (шнеків) гвинтових конвеєрів:
а – з суцільною гвинтовою поверхнею; б – стрічковий; в – лопатевий; г – фасонний.
Вертикальні і круто похилі конвеєри – це машини спеціального призначення і використовуються для підйому вантажу на висоту до 30 м. В порівнянні з ковшовими елеваторами вони мають менші розміри і зручне розвантаження в будь-яку сторону. Для вертикальних і круто похилих конвеєрів використовують шнеки тільки із суцільними гвинтовими витками.
До переваг гвинтових конвеєрів відносяться:
1) простота пристрою і нескладність технічного обслуговування;
2) невеликі габаритні розміри;
3) зручність проміжного розвантаження і завантаження;
4) герметичність.
Недоліками є:
1) висока питома витрата електроенергії;
2) значне стирання і подрібнення вантажу;
3) підвищений знос гвинта і жолоба;
4) чутливість до перевантаження, що приводить до утворенню заторів.
Роликові конвеєри – це пристосування які переміщують вантаж по стаціонарних роликах, осі яких закріплені на спеціальній рамі зі стійками (рис. 17.4). Відстань між осями роликів (крок) зазвичай вибирають такою, щоб воно було не більше 1/3 довжини вантажу.
Рис. 17.4. Секція непривідного роликового конвеєра на колесах.
По ступені мобільності конвеєри можуть бути стаціонарними, переставними і рухомими.
По виду роликів – з циліндричними, дисковими роликами і шариками.
По способу дії їх розділяють на:
– привідні – ролики приводяться в рух двигуном;
– непривідні – вантажі переміщуються під дією сили тяжіння (гравітаційні.
Роликові конвеєри можуть мати вузли перетину і розгалуження. Деякі композиційні види показані на рис. 17.5.
Рис. 17.5. Різні конструкції неприводних роликових конвеєрів і їх складних частин.
а,б – з криволінійними секціями; в – стрілка; г,д – вузол перетину на поворотному крузі і кулях.
Елеватори.
Елеваторами називають конвеєри, що транспортують насипні і штучні вантажі по вертикальній і круто похилій (кут похилу 60…75°) трасі.
По виду вантажонесучого елемента вони поділяються на ковшові, люлечні і полочні.
Ковшові елеватори (рис. 17.6) призначені для переміщення сипучих і кускових вантажів в ковшах, що закріплені на закільцьованому тяговому органі, порошкоподібних, зернистих і кускових матеріалів по вертикалі і в похилому положенні під кутом 60…70° до горизонталі.
Рис. 17.6. Елеватор ковшовий ланцюговий.
Продуктивність ковшових елеваторів 5…500 м3/год, швидкість руху ковшів 0,4…2,5 м/с, висота підйому вантажу до 50 м.
Форма ковшів визначається властивостями вантажу що транспортується і залежить від здатності їх завантаження і розвантаження.
В залежності від швидкості руху тягового органу ковшові елеватори поділяються на дві групи:
– тихохідні – зі швидкістю, що не перевищує 1 м/с, з гравітаційним розвантаженням ковшів;
– швидкохідні – зі швидкістю 1,25…2,5 м/с, з центробіжно-гравітаційним способом розвантаження.
Люлечні і полочні елеватори (рис.17.7) використовуються для підйому штучних вантажів (ящиків, кіп, бочок і т.п.).
Рис. 17.7. Елеватори для штучних вантажів.
а – люлечний; б – поличний; 1,5 і 4,9 – верхні і нижні зірочки відповідно; 2,8 – замкнуті ланцюги; 3 – люлька; 6 – полки (захвати); 7 – підкоси.
По виду тягового елементу елеватори поділяються на:
– стрічкові – вони мають швидкість руху до 3,5м/с, плавний хід, малі навантаження, можливість центробіжного розвантаження;
– ланцюгові – мала швидкість до 1,0 м/с, великі навантаження.
Конструкція люлек, що шарнірно закріплені на тяговому елементі, залежить від виду і форми штучних вантажів, що підлягають транспортуванню.
