Переваги та недоліки роботи різних видів конвеєрів.

Переваги гумотканевих стрічок:

1) можливість їх вибору в широкому діапазоні параметрів на міцність;

2) відносна простота виконання стиків;

3) висока амортизаційна здатність при динамічному навантаженні.

Недоліки:

1) значне подовження (до 4%) при робочому навантаженні;

2) збільшені розміри барабанів при більшому числі прокладок.

Завантажувальні пристрої (рис 16.2) призначені для завантаження вантажу на стрічку конвеєра і повинні забезпечувати:

Рис. 16.2. Схеми завантажувальних пристроїв.

а – з суцільним лотком; б – з гратчастим жолобом; в – з амортизуючими гумовими стрічками.

– центрування і рівномірне розташування вантажу по довжині стрічки;

– швидкість подачі вантажу на стрічку, близьку до швидкості руху стрічки;

– формування вантажопотоку в завантажувальному пристрої, а не на стрічці;

– виключення по можливості впливу на стрічку і шарикоопори ваги вантажу, що поступає;

– відсутність завалів і розсипання вантажу по сторонах;

– можливість регулювання швидкості подачі.

Розвантажувальні пристрої – плужкові скидачі або барабанні розвантажувальні візки (рис 16.3) служать для правильного і ефективного розвантаження стрічки конвеєра.

Рис. 16.3. Схеми розвантажувальних пристроїв.

а,в – пересувні плужкові скидні пристрої відповідно двохсторонні і односторонні; б – барабанний розвантажувальний візок.

До переваг стрічкових конвеєрів відносять:

1) значну продуктивність до 20000-30000 т/год;

2) можливість створення складних і довгих трас з горизонтальними і похилими ділянками;

3) простоту конструкції і експлуатації;

4) можливість автоматизації управління;

5) високу надійність навіть при роботі в складних умовах.

Недоліками є:

1) відносно висока вартість стрічки і роликів;

2) труднощі при транспортуванні пиловидних, гарячих і тяжких штучних вантажів, а також при кутах нахилу траси, що перевищує 18-20°.

Пластинчасті конвеєри використовують в основному для транспортування різноманітних тяжких, штучних, насипних, навалочних і інших вантажів. Тяговим органом у них є ланцюг, а вантажонесучим органом – жорсткий металічний, пластмасовий, гумотканевий настил (полотно) що складається із окремих пластин, які закріплені на ланцюгах, що рухаються по направляючому шляху (рис 16.4).

Рис. 16.4. Пластинчастий конвеєр.

 

Вантажонесучий настил (рис. 16.5) складається із пластин, які виготовляються розімкнутими, зімкнутими і хвилястими. Хвиляста форма сприяє надійному перекриттю сусідніх пластин, збільшує жорсткість настилу і підвищує зчеплення вантажів з полотном, що забезпечує їх переміщення під більшими кутами нахилу. Конвеєри, у яких пластини виконані у формі лотків називають лотковими.

Рис. 16.5. Схеми з’єднань пластин пластинчастого конвеєра.

 

Перевагами пластинчастих конвеєрів в порівнянні з стрічковими є:

1) більша пристосованість для транспортування крупнокускових, гострокромкових, гарячих і т.п. вантажів, що визивають пошкодження стрічки;

3) роботоздатність як при нормальних так і при високих або низьких температурах;

4) можливість транспортування більш широкого асортименту насипних, навалочних і штучних вантажів;

5) велика різноманітність трас транспортування;

6) можливість установки проміжних приводів, що забезпечать безперевантажне транспортування на великі відстані;

7) більша площа поперечного перерізу вантажу на полотні і висока продуктивність при відносно невеликій швидкості руху;

8) можливість виконання настилу зі спеціальними пристроями для кріплення вантажів з врахуванням використання конвеєрів в технологічних поточних лініях;

9) можливість завантаження безпосередньо із бункера (без спеціальних живильників) зважаючи на малу швидкість його руху.

До недоліків відносяться:

1) велика вага, складність виготовлення і висока вартість ходової частини;

2) менша швидкість руху полотна;

3) складність проміжного розвантаження конвеєрів з бортовим настилом;

4) ускладнення експлуатації із-за більшого числа шарнірних з’єднань, складність заміни зношених катків;

5) значно більший опір руху.

Конвеєри скребкові (рис.16.6) використовують тоді, коли необхідно розподілити вантаж між декількома технологічними агрегатами, або для переміщення вантажів під більшим кутом нахилу, якщо не можуть бути використані конвеєри інших типів (наприклад для подачі сипучих вантажів із штабеля в автомобіль-самоскид).

Рис. 16.6. Схема скребкового конвеєра.

 

Тяговим органом в цього виду конвеєрів є ланцюги, а переміщення вантажу здійснюється волочінням по жолобу чи настилу при допомозі скребків, що прикріплені до ланцюгів.

По виду скребків розрізняють конвеєри:

1) з суцільними скребками – з високими і низькими бортами;

2) з контурним (фігурними) скребками.

Такі конвеєри використовуються в харчовій, хімічній, целюлозно-паперовій, металургійній промисловості, в виробництві будівельних матеріалів, на залізничному, водному і автомобільному транспорті при роботі з крупно і дрібно сипучими вантажами, а також в сільському господарстві.

Перевагами скребкових конвеєрів є:

1) простота конструкції, мала висота, безпека;

2) можливість транспортування різноманітних сипучих вантажів по складних трасах без перевантаження;

3) герметичність, відсутність пиління, пожаро- і вибухонебезпеки;

4) відсутність втрат і забруднення вантажу;

5) простота автоматизації завантаження і розвантаження в багатьох точках траси.

До недоліків можна віднести:

1) подрібнення вантажів;

2) значна витрати енергії;

3) підвищений знос рухомих частин і жолобів;

4) шум, що створюється при терті вантажу і елементів конвеєра об жолоб і направляючі;

5) можливість створення заторів вантажу і заклинення скребкового полотна в конвеєрах з закритим жолобом, а також можливість „спливання” скребків над вантажем.

Продуктивність такого конвеєра складає, в залежності від конструкції скребка і швидкості руху, від 300 до 700 т/год.

Конвеєри ковшові використовуються для транспортування пиловидних, зернистих і кускових вантажів в вертикальному і горизонтальному направленні без перевантаження.

Тяговим елементом є пластинчасті ланцюги, а вантаж переміщають прикріплені до них шарнірно ковші (рис. 16.7).

Рис. 16.7. Схема ковшового конвеєра.

1 – упори; 2 – розвантажувальний пристрій; 3,7,8 – зірочки відповідно приводні, натяжні і поворотні; 4 – ковші; 5 – втулочно-каткові ланцюги; 6 – опорна конструкція; 7 – хід натяжної зірочки.

Приводний механізм складається із електродвигуна, редуктора і відкритих зубчастих передач. Ковші зазвичай розташовані майже впритул один до одного, при цьому зазор між ними перекривається боковими планками-козирками. Така конструкція дозволяє завантажувати їх при безперервній подачі вантажу.

Продуктивність таких ковшових конвеєрів до 400 т/год, швидкість 0,3 м/с, місткість ковшів менше 300 л, ширина ковша – 250…1000 мм, висота ковша зазвичай рівна половині довжини.

В люлечних конвеєрах ковші замінені шарнірно підвішеними люльками. Ці конвеєри використовують для транспортування штучних вантажів, в більшості випадків, як спеціальне обладнання, пов’язане з технологічним процесом. Швидкість переміщення люльок 0,1…0,3 м/с, довжина менше 150 мм, висота підйому не більше 30 м, завантажуються і розвантажуються люльки на вертикальних ділянках вручну або автоматично при допомозі спеціальних пристроїв.

Переваги конвеєрів:

1) можливість безперевантажувального транспортування вантажів по горизонтальних, вертикальних і похилих ділянках, що дозволяє цим конвеєрам замінити три окремих конвеєра, а також звести до мінімуму подрібнення і стирання матеріалу;

2) зручність навантаження і розвантаження;

3) більш високий рівень збереження вантажів при транспортуванні.

Недоліками є:

1) складність конструкції і експлуатації внаслідок більшої кількості шарнірів і катків, що потребують догляду і ремонту;

2) більша вага;

3) значна початкова вартість і відносно високі експлуатаційні витрати.

Але дякуючи вказаним вище особливостям використання ковшових конвеєрів, це дозволяє отримати компактні і в ряді випадків найбільш економічні схеми модернізації транспорту.

Лекція 17.