Специфіка та основні види масовидних форм активності громадян

Масовидні форми вияву активності — це поведінка великих груп людей, що виникає внаслідок безпосередньої або опосеред­кованої психічної взаємодії між ними на основі загальних або схожих інтересів, має аналогічні зовнішні прояви і регулюється соціальними нормами лише частково або не регулюється зовсім.

До них відносяться: масовидні явища та організована чи не­організована масовидна поведінка.

Суб'єктом масовидних явищ є сукупність осіб, які не мають безпосередніх контактів між собою, але об'єднані певним загаль­ним інтересом (мода, масові міграції, релігійні уподобання та ін.). Організована масовидна поведінка представлена публікою, сан­кціонованими мітингами та демонстраціями, коли присутні дот­римуються заздалегідь визначених норм і правил і керуються раціональними приписами. Неорганізована масовидна поведін­ка — це натовп, учасники якого знаходяться в стані емоційного збудження і характеризуються готовністю до негайної дії.

За визначенням Б.Ф. Поршнева, натовп — це велика група людей, ні зовнішньо, ні внутрішньо не організованих, об'єдна­них лише прагненням до негайної дії. Учасники натовпу стають спільністю лише тією мірою, якою вони охоплені однаковою не­гативною, руйнівною емоцією щодо якихось осіб, настанов, подій. Натовп робить спільністю те, що він «проти», що він «про­ти них».

Із цього визначення можна зробити висновок, що натовп — не будь-яке масове скупчення людей, а лише сукупність емо­ційно збуджених, найчастіше — агресивно налаштованих громадян; це неорганізована спільність, що, однак, не виклю­чає можливості наявності в ній організованої групи (ядра), яке провокує й спрямовує індивідуальну агресивність присутніх.

Психологічна характеристика масовидної поведінки 115

Натовп є соціально небезпечною формою масовидної пове­дінки, оскільки його учасники порушують громадський порядок, створюють загрозу для громадської безпеки, можуть проявляти непокору або протидіяти законним вимогам представників вла­ди, що набуває в окремих випадках характеру адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів (групові порушення громадського порядку, масові безпорядки).

Натовп виникає за наявності масових скупчень громадян, серед яких можна виділити такі найбільш розповсюджені різно­види:

«випадкове» — люди збираються внаслідок залучення уваги до певної екстраординарної події (пожежі, дорожньо-транспор­тної пригоди, бійки на вулиці тощо), контакти між ними спон­танні та невпорядковані. Вони виявляють інтерес до того, що відбувається, і можуть активно діяти (наприклад, надавати до­помогу потерпілим);

«споглядальне» (публіка, вболівальники) — люди збираються для перегляду чи «співучасті» в цікавій для них події; їхня поведінка може бути незвичною за формою, надто емоційною, навіть зухвалою, але за своєю суттю вона не агресивна і не має на меті порушення громадського порядку;

«рятівне»— виникає як реакція на небезпечну чи незрозумі­лу ситуацію; завжди супроводжується підвищеною активністю, спрямованою на уникнення небезпеки;

«протестне» («мітингове») — люди випадково чи навмисне збираються для демонстрації своєї незгоди зі словами чи вчин­ками певних офіційних (посадових) осіб.

Всі зазначені та інші різновиди масових скупчень громадян за певних обставин можуть перерости, трансформуватися в дію­чий натовп. Такі трансформації відбуваються внаслідок сукуп­ного впливу чинників (наприклад, обмеженість простору, відсутність достовірної інформації, вікові та соціально-психо­логічні особливості учасників, розповсюдження чуток зацікав­леними особами, тощо).

Діючий натовп може проявлятися у наступних його різновидах:

1) екстатичний — велика група людей, які перебувають у стані несамовитості внаслідок взаємного емоційного заражен-

116 Тема 5

ня, що поступово та ритмічно зростає (рок-концерти, масові релігійні ритуали тощо). Підвищений емоційний фон, надзви­чайно високий показник інтеграції учасників зумовлюють тут високий рівень потенційної готовності до негайних активних дій за наявності навіть незначного поштовху;

2) панічний — більшість учасників несподівано або поступо­
во впадають у стан жаху та розпачу, починають поводитися іден­
тично і рухатися в тому напрямі, що видається їм шляхом до
уникнення небезпеки, причому її реальність чи уявність не має
при цьому значення;

3) грабіжницький — його представники об'єднані прагнен­
ням до досягнення корисливої мети, негайного задоволення пев­
них потреб за рахунок перерозподілу матеріальних благ у
суспільстві («бунт бідних проти багатих»). Вони знаходяться в
критичному стані емоційної збудженості та напруженості, пе­
реживаючи почуття власної могутності і безкарності;

4) агресивний — велика група людей, які намагаються вирі­
шити ті чи інші проблеми за допомогою насильства, що може
мати випадковий та невпорядкований характер (наприклад,
пошкодження транспорту), але частіше спрямоване на досягнен­
ня певної мети (насильницькі дії стосовно конкретної особи чи
групи осіб).