Масовидні форми вияву активності — це поведінка великих груп людей, що виникає внаслідок безпосередньої або опосередкованої психічної взаємодії між ними на основі загальних або схожих інтересів, має аналогічні зовнішні прояви і регулюється соціальними нормами лише частково або не регулюється зовсім.
До них відносяться: масовидні явища та організована чи неорганізована масовидна поведінка.
Суб'єктом масовидних явищ є сукупність осіб, які не мають безпосередніх контактів між собою, але об'єднані певним загальним інтересом (мода, масові міграції, релігійні уподобання та ін.). Організована масовидна поведінка представлена публікою, санкціонованими мітингами та демонстраціями, коли присутні дотримуються заздалегідь визначених норм і правил і керуються раціональними приписами. Неорганізована масовидна поведінка — це натовп, учасники якого знаходяться в стані емоційного збудження і характеризуються готовністю до негайної дії.
За визначенням Б.Ф. Поршнева, натовп — це велика група людей, ні зовнішньо, ні внутрішньо не організованих, об'єднаних лише прагненням до негайної дії. Учасники натовпу стають спільністю лише тією мірою, якою вони охоплені однаковою негативною, руйнівною емоцією щодо якихось осіб, настанов, подій. Натовп робить спільністю те, що він «проти», що він «проти них».
Із цього визначення можна зробити висновок, що натовп — не будь-яке масове скупчення людей, а лише сукупність емоційно збуджених, найчастіше — агресивно налаштованих громадян; це неорганізована спільність, що, однак, не виключає можливості наявності в ній організованої групи (ядра), яке провокує й спрямовує індивідуальну агресивність присутніх.
Психологічна характеристика масовидної поведінки 115
Натовп є соціально небезпечною формою масовидної поведінки, оскільки його учасники порушують громадський порядок, створюють загрозу для громадської безпеки, можуть проявляти непокору або протидіяти законним вимогам представників влади, що набуває в окремих випадках характеру адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів (групові порушення громадського порядку, масові безпорядки).
Натовп виникає за наявності масових скупчень громадян, серед яких можна виділити такі найбільш розповсюджені різновиди:
«випадкове» — люди збираються внаслідок залучення уваги до певної екстраординарної події (пожежі, дорожньо-транспортної пригоди, бійки на вулиці тощо), контакти між ними спонтанні та невпорядковані. Вони виявляють інтерес до того, що відбувається, і можуть активно діяти (наприклад, надавати допомогу потерпілим);
«споглядальне» (публіка, вболівальники) — люди збираються для перегляду чи «співучасті» в цікавій для них події; їхня поведінка може бути незвичною за формою, надто емоційною, навіть зухвалою, але за своєю суттю вона не агресивна і не має на меті порушення громадського порядку;
«рятівне»— виникає як реакція на небезпечну чи незрозумілу ситуацію; завжди супроводжується підвищеною активністю, спрямованою на уникнення небезпеки;
«протестне» («мітингове») — люди випадково чи навмисне збираються для демонстрації своєї незгоди зі словами чи вчинками певних офіційних (посадових) осіб.
Всі зазначені та інші різновиди масових скупчень громадян за певних обставин можуть перерости, трансформуватися в діючий натовп. Такі трансформації відбуваються внаслідок сукупного впливу чинників (наприклад, обмеженість простору, відсутність достовірної інформації, вікові та соціально-психологічні особливості учасників, розповсюдження чуток зацікавленими особами, тощо).
Діючий натовп може проявлятися у наступних його різновидах:
1) екстатичний — велика група людей, які перебувають у стані несамовитості внаслідок взаємного емоційного заражен-
116 Тема 5
ня, що поступово та ритмічно зростає (рок-концерти, масові релігійні ритуали тощо). Підвищений емоційний фон, надзвичайно високий показник інтеграції учасників зумовлюють тут високий рівень потенційної готовності до негайних активних дій за наявності навіть незначного поштовху;
2) панічний — більшість учасників несподівано або поступо
во впадають у стан жаху та розпачу, починають поводитися іден
тично і рухатися в тому напрямі, що видається їм шляхом до
уникнення небезпеки, причому її реальність чи уявність не має
при цьому значення;
3) грабіжницький — його представники об'єднані прагнен
ням до досягнення корисливої мети, негайного задоволення пев
них потреб за рахунок перерозподілу матеріальних благ у
суспільстві («бунт бідних проти багатих»). Вони знаходяться в
критичному стані емоційної збудженості та напруженості, пе
реживаючи почуття власної могутності і безкарності;
4) агресивний — велика група людей, які намагаються вирі
шити ті чи інші проблеми за допомогою насильства, що може
мати випадковий та невпорядкований характер (наприклад,
пошкодження транспорту), але частіше спрямоване на досягнен
ня певної мети (насильницькі дії стосовно конкретної особи чи
групи осіб).
