Заходи соціально-психологічноґо впливу на поведінку натовпу.

Кожна людина з моменту народження знаходиться у певно­му соціальному середовищі, розвивається і виховується у різних соціальних групах. Людська поведінка постійно є об'єктом соціального контролю, а моделі поведінки виникають та закріп­люються в спілкуванні. Особливості поведінки багато в чому за­лежить від того, що особистість діє немовби в символічному ото­ченні і намагається бути саме такою, як від неї чекають, якою її хочуть бачити.

Але існують обставини, коли особа з тих чи інших причин перестає зважати на соціальне оточення, на прийняті в суспільстві норми і правила поведінки. Змінюються не тільки особливості перебігу психічної діяльності, а й дії, вчинки, поведінка в цілому. Один із таких прикладів — масовидна (в ан­гломовній літературі — позаколективна) поведінка, спричине-

Психологічна характеристика масовидної поведінки 113

на перебуванням у великих, як правило, неорганізованих гру­пах людей.

Психологічне вивчення феномену масовидної поведінки має досить давню історію. На початку XX ст. Г. Тард, Г. Лебон, С. Сіге-ле, У. Мак-Дугал, С. Московічі здійснили перші спроби надати характеристику одного з найбільш небезпечних різновидів ма-совидних форм вияву активності громадян — агресивного на­товпу; В.М. Бехтерєвим у Росії створені засади соціально-пси­хологічних досліджень масовидної поведінки.

У вітчизняній науці важливу роль для розв'язання проблем у галузі масовидних явищ відіграли дослідження, що здійснюва­лися в межах юридичної психології, зокрема, Г.П. Предвєчного, С.К. Рощина — визначення психологічних феноменів і різно­видів натовпу; Л.І. Казміренко, А.В. Серьогіна — аналіз причин та динаміки його формування і розвитку; Б.Ф. Поршнева, Б.Д. -Паригіна, Г.М. Андреєвої, Т.М. Малкової — характеристика ме­ханізмів впливу на учасників неорганізованого масовидного скупчення.

Але сучасний рівень теоретичної розробленості проблеми не можна вважати достатнім. Це, передусім, пов'язане з тим, що причини виникнення та форма прояву масовидних явищ швид­ко видозмінюються залежно від соціальної ситуації. У суспіль­ствах перехідного періоду, коли загострюється конфлікт між по­требами людей і реальними можливостями їх задоволення, рівень соціальної напруженості досить значний. Тому навіть організований масовий виступ або повсякденна ситуація, що зачіпає інтереси багатьох громадян, можуть призвести до со­ціального вибуху. Він завжди виникає зненацька і має надзви­чайно динамічний перебіг — отже, спланувати та кваліфікова­но провести його дослідження практично неможливо.

Звичайно, поведінку натовпу можна вивчати ретроспектив­но, систематизуючи та узагальнюючи враження його безпосе­редніх учасників. Але при цьому слід зважати, що вони, як пра­вило, фрагментарні та значною мірою емоційно забарвлені: пе­ребуваючи в натовпі, людина не може залишатися безсторон­ньою, вона заражається загальним настроєм (навіть якщо по­вністю виключити ймовірність свідомої тенденційності зацікав-

114 Тема 5

лених осіб). Можливості ж використання традиційних методів юридичної психології (спостереження, експеримент, бесіда, те­стування) в умовах масового скупчення людей обмежені або зовсім відсутні.