Ядро конфлікту – сукупність питань, що викликали протидію учасників конфлікту.
Опоненти – суб’єкти взаємодії учасників конфлікту.
Ранг опонентів – це найважливіша їх характеристика, їхня сила і потенціал, рівень наявних можливостей з метою утвердження своїх інтересів і цілей у конфлікті.
Інцидент – це сукупність дій опонентів. Інцидент – початковий етап у динаміці відкритого конфлікту, що характеризується прямим протиборством сторін.
Запобігання виникненню конфлікту – це комплекс заходів, спрямованих на відтягування чи недопущення його виникнення, а також на зниження деструктивного впливу наслідків конфлікту на різні сторони соціальної системи.
Деструктивний стильповедінки – заперечує можливість поступок і компромісів, що розцінюються як прояв слабкості. Конфліктна ситуація сприймається різко емоційно всіма сторонами.
Коригувальний стиль поведінки – характеризується відставанням оцінки ситуації, тому реакція на конфлікт виникає вже після його початку. Добре вираженою є емоційна реакція на конфлікт.
Прогностичний стиль поведінки – характеризується проведенням аналізу небезпечних зон, що найчастіше дозволяє уникнути небажаних конфліктів.
Стратегія поведінки в конфлікті – це орієнтація особи (групи) стосовно конфлікту, установка на певні форми поведінки у конфліктній ситуації.
Суперництво (конкуренція) – стратегія, що полягає у нав'язуванні іншій стороні вигіднішого для себе рішення.
Співробітництво (проблемно-вирішальна стратегія) – стратегія, яка передбачає пошук такого рішення, яке задовольняло б всі зацікавлені сторони.
Компроміс – це стратегія, що припускає взаємні поступки в чомусь важливому та принциповому для кожної зі сторін.
Пристосування (поступка) – це стратегія, що ґрунтується на зниженні своїх вимог і прийнятті позиції опонента.
Уникнення (ухилення, бездіяльності, відхилення) – стратегія, при якій всі учасники знаходяться в ситуації конфлікту, але без будь-яких активних дій щодо його розв'язання.
Тактика вирішення конфлікту – це сукупність прийомів впливу на опонента, засобів реалізації стратегії.
Переговори – спосіб вирішення (врегулювання) конфліктів, сумісна діяльність сторін, які вступили у протиборство, з метою знаходження взаємно корисного методу вирішення проблеми.
Переговорний процес – це специфічний вид спільної діяльності, особливостями якої є: цілі, інтереси, позиції сторін не збігаються; кожен із опонентів тісно контактує з іншими і змушений враховувати його дії.
Технологія переговорів – це сукупність дій, що починаються сторонами в процесі переговорів, і принципів їх реалізації. Вона містить у собі способи представлення позиції, принципи й тактичні прийоми взаємодії з опонентом.
Стресори – це фактори навколишнього середовища або особисті, дія яких виводить із рівноваги фізіологічні та психічні функції людини, що позначається на нервовій системі організму та спричиняє виникнення стресу.
Стрес – стан індивіда, що виникає як відповідь на різноманітні екстремальні види впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, що виводять із рівноваги фізичні чи психологічні функції людини. Стрес – це неспецифічна відповідь організму на будь-яку пред’явлену йому вимогу, і ця відповідь являє собою напруження організму, спрямоване на подолання виникаючих перешкод і пристосування до зростаючих вимог. Стрес – це напруження, що мобілізує і активізує організм людини для боротьби із джерелом негативних емоцій. Стрес – стан людського організму, який характеризується надмірною психологічною чи фізіологічною перенапругою.
Дістрес – це надмірне напруження, що знижує можливості організму людини адекватно реагувати на вимоги оточуючого середовища. Дістрес – негативний вплив, що здійснюється стресом на діяльність індивіда, аж до його повної дезорганізації.
Фактори, що викликають стрес, – це вплив на людину з боку зовнішнього і внутрішнього середовища, що приводить її у стан стресу. Фактори, що впливають на виникнення стресу: організаційні, внутріорганізаційні та особові.
Управління стресами – це процес цілеспрямованого впливу на персонал організації з метою адаптації особи до стресової ситуації, усунення джерел стресу та оволодіння методами їх нейтралізації.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4
ТЕМА 4. Аналіз конфліктів і знаходження методів їх подолання
Питання для обговорення
1. Виявлення причин конфлікту і його елементів. Ядро. Опоненти. Визначення типу конфлікту. Виявлення прихованих інтересів, побажань, страхів.
2. Знаходження рішень шляхом проведення переговорів. Вміння слухати і виражати свої інтереси, враження і почуття.
3. Стиль поведінки в конкретній конфліктній ситуації: (конкуренція, ухилення, співпраця, компроміс).
4. Модель оволодіння конфліктною ситуацією.
5. Спілкування з “важкими” людьми. Захист від важких у спілкуванні людей.
6. Природа стресу та його причини. Організаційні та особові фактори стресу. Шляхи зниження рівня стресу в трудових колективах.
Завдання 1. Дайте відповідь на тести № 22; 23; 24; 27; 28.
Завдання 2. Вирішити ділові ситуації: 19; 20; 21.
