Трудовий колектив – це відносно самостійна, організаційно оформлена група людей, об’єднаних спільною метою і діяльністю, єдністю інтересів, єдиною організацією і відповідністю кожного, відносинами співробітництва та взаємодопомоги. Трудовий колектив – сукупність працівників конкретного підприємства, об’єднаних загальною метою і місією підприємства.
Учасники конфлікту – це сукупність людей, які є основними рушійними силами будь-якого конфлікту (наприклад, опоненти, супротивники, агресори, вороги, ініціатори, групи підтримки, підбурювачі, організатори, медіатори і т.д.).
Мікросередовище конфлікту – це сукупність умов взаємодії людей, що безпосередньо впливають на міжособистісний і міжгруповий конфлікт. Масштаб мікросередовища – це мала соціальна група.
Макросередовище конфлікту – це сукупність тих умов, котрі впливають на розвиток конфліктів між великими соціальними групами і державами.
Діагностика конфлікту – припускає ретельний аналіз меж припустимих суперечностей у групі (організації), у яких ця ситуація здатна не перерости в пряме конфліктне протистояння або, навпаки, має тенденцію до такого протистояння. Діагностика конфлікту – дослідження конфлікту з метою опису його сутності, змісту, функцій та інших характеристик.
Прогнозування конфліктів — це обґрунтоване припущення щодо можливості їх виникнення та розвитку. Воно ґрунтується на дослідженнях конфліктів і на практичній діяльності з діагностики соціальних суперечностей, які назрівають.
Динаміка конфлікту – це процес зміни певних стадій (періодів, етапів) протікання конфлікту, його розвиток у просторі та часі.
Інцидент – начальний етап у динаміці відкритого конфлікту, що характеризується прямим протиборством сторін.
Ескалація конфлікту – розвиток конфлікту, який прогресує в часі, загострення протиборства, за якого наступні руйнівні впливи опонентів один на одного інтенсивніші, ніж попередні. Ескалація конфлікту – це наростання гостроти і розмаху конфліктних дій, обумовлене загостренням протиріч між опонентами.
Реверсія конфлікту – це повернення конфлікту на попередню стадію розвитку.
Завершення конфлікту — це закінчення конфлікту з будь-яких причин (наприклад, у формі розв'язання, урегулювання, згасання, усунення, переростання в інший конфлікт).
Соціальна група – обмежена в розмірах спільність людей, виділених із соціального цілого на основі специфіки діяльності, соціальної належності, спільності відносин, цінностей, норм поведінки, що склались у межах історично визначеного суспільства.
Контактні групи – малі соціальні групи співробітників, що мають протягом робочого дня постійні соціальні контакти.
Лідерство – це міжособистісна взаємодія, яка проявляється в певній ситуації за допомогою комунікаційного процесу і спрямована на досягнення специфічної цілі або цілей. Лідерство – здібність впливати на індивідуумів і групу людей з метою примусити їх працювати разом для досягнення встановлених цілей.
Стиль управління (керівництва) – це гнучка манера поведінки керівника, щодо співробітників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і виявляється в способах виконання управлінських робіт, підпорядкованих керівнику співробітників. Стиль керівництва – це звична манера поведінки керівника з підлеглими, щоб мати на них вплив і спонукати їх на досягнення цілей підприємства.
Формальна (офіційна) група – соціальна спільнота, що має юридично зафіксований статус, нормативно закріплену структуру, керівництво, нормативно закріплені права і обов’язки її членів.
Неформальна (неофіційна) група – соціальна спільнота, що не має юридично зафіксованого статусу, добровільно об’єднана на основі інтересів, симпатій чи на основі прагматичної вигоди.
Внутрішньоособовий конфлікт – це стан структури особистості, коли в неї одночасно існують суперечливі і взаємовиключні мотиви, ціннісні орієнтації та цілі, які вона в даний момент часу не в змозі вирішити, тобто розробити пріоритети поведінки, що ґрунтуються на них. Внутрішньоособистісний конфлікт – виникає на основі існування декількох соціальних стандартів стосовно конкретного індивіда.
Міжособовий конфлікт – це відкрите зіткнення взаємодіючих суб’єктів на основі виникаючих протиріч, що проявляються у вигляді протилежних цілей, не сумісних у будь-якій конкретній ситуації.
Конфлікт між особою і групою – виникає у середовищі міжособових неформальних і формальних стосунків, а тому залежить від ступеню відхилення дій особи від прийнятих у трудовому колективі норм поведінки.
Міжгруповий конфлікт – конфлікт між різними групами, підрозділами, у якому зачіпаються інтереси людей, об'єднаних на період конфлікту в єдину згуртовану спільноту. Міжгруповий конфлікт – це суперечність між підрозділами (функціональними групами) керованої та керуючої підсистем підприємства, в основі якої лежать відмінності у цілях і способах їх досягнення.
Суїцид – це акт самогубства, що здійснюється людиною у стані сильного душевного розладу або під впливом психічного захворювання.
Функціональний конфлікт – конфлікт, спрямований на підтримку цілісності підприємства.
Дисфункціональний конфлікт – конфлікт, спрямований на порушення нормального функціонування підприємства.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2
ТЕМА 2. Природа конфлікту на підприємстві
Питання для обговорення
1. Трудовий колектив. Поняття і визначення. Класифікація трудових колективів. Основні функції.
2. Соціальні групи в трудовому колективі. Формальні і неформальні групи. Контактні і неконтактні групи. Взаємодія особи і групи.
3. Характеристика типів конфліктів в трудовому колективі.
4. Внутрішньоособовий конфлікт. Суїцид – поняття і профілактика.
5. Міжособовий конфлікт, конфлікт між особою і групою, міжгруповий конфлікт.
6. Модель процесу конфлікту.
Завдання 1. Дайте відповідь на тести № 12; 13; 16; 17; 18; 19; 20.
Завдання 2. Вирішити ділові ситуації: 8; 9; 10; 11; 12.
