НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Кафедра військової підготовки
ВОС 021000
ФОНД МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Навчальна дисципліна: „ Тактична і тактико-спеціальна підготовка ”
Заняття: Семінарське заняття № 2
|
Київ-2013 р.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Кафедра військової підготовки
| ЗАТВЕРДЖУЮ Заступник Завідувача кафедри військової підготовки О. Г. Максименко “_____” ___________ 2013 року |
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
Для проведення семінарського заняття
зі студентами кафедри військової підготовки
з навчальної дисципліни “Тактична і тактико-спеціальна підготовка”
Тема 2 Основи сучасного загальновійськового бою
Заняття 9 Основи сучасного загальновійськового бою
Час: 2 години
Місце:навчальна аудиторія
Навчальна та виховна мета
1. Поглибити та закріпити знання студентів з питань основ сучасного загальновійськового бою.
2. Поглибити та закріпити знання студентів з питань застосування зброї масового ураження,знання вражаючих факторів та захист від них з використанням індивідуальних та колективних засобів захисту.
3..Виховувати у студентів-майбутніх офіцерів почуття відповідальності
за якісну підготовку підлеглих підрозділів до бойових дій в умовах застосування зброї масового враження.
| Обговорено та схвалено на засіданні ПМГ-1 “___” _________ 2013року Протокол №____ |
Київ 2013 р
Навчальні питання і розподіл часу:
I.ВСТУП...............................................................................................................5хв
II.ОСНОВНА ЧАСТИНА.................................................................................70хв
1. Характерні риси та принципи сучасного загальновійськового бою…20хв
2. Зброя масового враження та захист від її вражаючих факторів,
спеціальна обробка в підрозділах……………..…………………… 30хв
- ядерна зброя,класифікація ядерних боєприпасів,види ядерних вибухів,вражаючі фактори ядерної зброї та їх коротка характеристика;
- хімічна зброя та її вражаючі фактори,класифікація отруйних речовин;
- біологічна зброя та її вражаюча дія;
3. Засоби індивідуального та колективного захисту в підрозділах сухопутних військ ЗСУ………………………………………………….20хв
- індивідуальні засоби захисту:призначення,будова та порядок їх використання;
- колективні засоби захисту: призначення, будова та порядок їх
використання;
- спеціальна обробка бойової техніки та санітарна обробка особового складу в підрозділах сухопутних військ.
III Підведення підсумків занятя:....................................................... 5хв
Навчально-матеріальне забезпечення:
- Схеми;
- Плакати;
- Кодоскоп (лектор);
- слайди;
- Прибори РХ розвідки;
Навчальна література:
1. Підручник «Защита от оружия массового поражения». Воениздат М.
1986г.
2. Підручник сержанта хімічних військ, Воєніздат, М.76.
3. Підручник сержанта механізованих підрозділів СВ ЗСУ. Видавництво
МО, К. 2006р.
Організація та методика проведення заняття.
Підготовка:
1. Семінар з теми проводиться з навчальним взводом після проходження лекційного заняття та групових занять з теми № 2 з метою поглибити та закріпити теоретичні знання, отримані на лекції та групових заняттях і в процесі самостійної роботи над навчальною і науковою літературою, а також привити студентам навички пошуку, узагальнення і викладання в усній формі навчального матеріалу.
На семінар винесені основні навчальні питання теми, що потребує усвоєння і єдиного розуміння.
2. Семінарське заняття проводиться методом бесіди (дискусії) і повинно нести форму живого і творчого обговорення поставлених питань. Навчальні питання семінару не повинні дублювати план лекції, а теоретично поглиблювати тему і направляти студентів на творчу роботу над рекомендованою літературою.
3. В план семінару включається 3 важливі (проблемні) питання. При розподілі часу доцільно виділяти на реферат (доповідь, повідомлення) – якщо вони готуються до 15 хв., на відповіді по питанням до 5хв.
В завданні до семінару вказується деяка більша кількість питань, ніж планується розглянути на занятті. План семінару (завдання) повинен бути виданий студентам не пізніше дня читання лекції. В плані семінару відображається тема семінару і час який відводиться; навчальні питання, які виносяться на заняття; тема реферату; перелік літератури основний і додатковий; що виконати під час самостійної роботи; методичні вказівки (рекомендації) студентам, щодо підготовки до семінарського заняття. План семінару повинен не допускати таких питань на які існують готові відповіді в бойових статутах або підручниках. Завчасно готуються додаткові невеликі проблемні питання, які призвані загострити обговорення основних питань, визначених планом семінару. Викладач за декілька днів до початку семінару визначає доповідачів рефератів (доповідь, повідомлення), вказує які питання розкрити, їх зміст, об’єм та термін готовності реферату (доповіді, повідомлення).
В подальшому викладач контролює підготовку студентів до семінару, надає необхідну допомогу. Підготовка студентів до семінару починається після отримання плану семінару (завдання). Студенти самостійно вивчають рекомендовану літературу, роблять необхідні обґрунтування і помітки в конспектах. На консультаціях, що проводяться викладачем, студенти просять надати допомогу з погано вивчених та складних питань.
4. При підготовці викладача до проведення семінару необхідно ретельно розібратися в даній темі, продумати питання, які можуть задати студенти, вивчити літературу, підібрати для ілюстрації факти, приклади, наглядні посібники, схеми, слайди і т.д.
Перед проведенням семінару викладач може перевірити записи студентів в конспектах та зробити висновки за результатами перевірки.
5. Для проведення семінарського заняття складається методична розробка, яка використовується викладачем, та план семінару для студентів.
Проведення семінару:
1. Основу методики проведення семінару повинна скласти творча дискусія при активній участі всього навчального взводу, аналіз проблем і пошук шляхів їх вирішення.
2. Семінар не повинен перетворюватися в залік або іспит. На протязі 5-7 хвилин викладач оголошує тему та мету заняття, обґрунтовує актуальність і значення теми, доводить вимоги керівних документів з питань, що вивчаються; оголошує порядок проведення семінару.
3. Розгляд навчальних питань починається з прослуховування реферату (доповіді, повідомлення). Виступ заслуховується в об’ємі визначеного часу від початку до кінця. Переривати доповідача потрібно тільки при відході ним від теми виступу, недотриманні часу, суттєвому перекручуванні термінології.
По закінченні реферату (доповіді, повідомлення), керівник семінару влаштовує його обговорення. Саме в цей час слід створити творчу,активну обстановку шляхом виділення проблемних питань за темою доповіді, що потребує обговорення, та постановкою додаткових питань. Щоб прискорити хід семінару та задіяти в активну роботу усіх студентів слід практикувати виклик студента для відповіді не тільки за його бажанням, а й за вимогою викладача.
Інтенсифікація заняття, творча, активна робота кожного студента досягаються: виключенням шаблонної методики в проведенні семінару; постановкою додаткових питань, що дозволяють переконатися в неформальному засвоєнні матеріалу; узгодження студентами висвітлених теоретичних питань з практикою; підведення підсумків виступу в формі, яка викликає ділову зацікавленість студентів та підштовхує прийняти участь в обговоренні.
По реферату та результатам його обговорення викладач дає оцінку, відмічає позитивні та негативні сторони у відповідях та доповідях студентів.
Питання, що розглядаються на семінарі, ставляться перед усіма студентами. Виділивши 30-40 сек для підготовки відповіді на поставлене питання, викладач запитує бажаючих, що готові відповісти, або питає одного, двох студентів біля дошки. Аудиторія уважно слідкує за відповідями, робить помітки у себе в конспектах та по спірним питанням, після відповіді викликаного студента, проводить обговорення теми. Викладачу слід зацікавити студентів, щоб вони не займались підготовкою до наступного питання.
З відповідями на складні питання студентів не слід підганяти, а якщо постає мета перевірити ступінь знання окремих фактів, кмітливості та винахідливості в динамічних умовах, слід вимагати швидких відповідей з чітким формулюванням, з розрахунком на дошці та графічним оформленням, не задовольняючись усною відповіддю.
Показником методичної майстерності викладача на семінарах вважається вміння викликати дискусію та керувати нею, домогтися обґрунтованості відповідей студентів, їх зв’язків з рішенням практичних завдань, життям підрозділів, досвідом бойової підготовки та продуманості побудови доповіді.
Під час семінару повинні вирішуватися проблемні питання, які здійснюються шляхом об’єднання зусиль викладача та студентів при максимальній самостійності других та під загальним направленням першого.
Організація семінару залежить від теоретичної, а особливо практичної підготовки викладача. Остання включає розробку плану семінару, формулюванням в ньому питань, визначення мети заняття, підборі ілюстраційних матеріалів, проведенням консультацій.
Викладач, проводячи семінар, повинен прагнути до того, щоб була дискусія.
Обов’язковою умовою дискусії являється підготовка до неї усіх студентів, при цьому вказується проблема та основні питання, які будуть винесені на семінар. Питання формулюються так, щоб на них не була готова відповідь в підручниках, лекціях, вони повинні тісно бути пов’язані з практикою.
Починається дискусія з короткого вступу викладача або спеціально підготовленого студента. Потім свою точку зору кажуть студенти, а викладач керує ходом дискусії. Під час дискусії можливі питання та колективний пошук відповідей на них.
Початком дискусії можуть бути протиріччя між новими та старими поглядами на будь-яке питання, між теорією та практикою, між фактичними даними.
Під час дискусії слід регламентувати виступи, доцільно запропонувати виступаючим не тільки обговорювати зміст відповіді, а й оцінити методичну майстерність, ораторське мистецтво своїх товаришів. Не слід допускати виступів по підготовленим текстам. Студенти можуть звертатися за допомогою в конспект для перевірки ходу доповіді або підтвердження своїх доводів цифрами, цитатами та інше.
До кожного студенту на семінарі слід підходити індивідуально, більш слабким слід давати індивідуальні завдання при підготовці до семінару, закріпити за ними більш сильних студентів, а також частіше давати змогу виступити перед аудиторією.
По кожному питанню, що розглядається викладач повинен зробити короткий, але змістовний висновок, використовуючи, якщо є необхідність, дошку, відмітити помилки та позитивні моменти, домагаючись єдиного розуміння питання усіма студентами.
