Для проведення практичного заняття №2

Методична розробка

з навчальної дисципліни

“Військова підготовка”.

Модуль ТСП 03.02. “ Військова топографія ”

Змістовий модуль 3.2.1.1. “ Топографічні і спеціальні карти ”

 

Заняття 3. “ Умовні знаки топографічних карт. Визначення висот точок,

стрімкості схилів”

Навчальна група: усі групи за всіма спеціальностями

Час: 90 хвилин

Місце: аудиторія згідно з розкладом занять

Навчальна та виховна мета: - ознайомити студентів з системою позначок топографічних карт місцевих предметів і рельєфу; - вивчити суть зображення на карті рельєфу і місцевих пред­метів; - навчити студентів визначати абсолютні висоти та взаємні перевищення точок місцевості та стрімкості схилів; - виховувати навички штабної культури.

Навчальні питання і розподіл часу:

Вступ - 10 хвилин

1. Система умовних позначок на топографічних картах - 35 хвилин

2. Вивчення рельєфу за картою. Найпростіші форми рельєфу - 15 хвилин

3. Визначення абсолютних висот, взаємного перевищення

та стрімкості схилів - 25 хвилин

Підведення підсумків заняття - 5 хвилин

Навчально – матеріальне забезпечення:

1. Стенди “Умовні позначення”, “Зображення рельєфу на карті”.

2. Плакат “Умовні знаки топографічних карт”.

3. Учбові топографічні карти, вимірювальні циркулі, офіцерські лінійки, олівці.

Навчальна література:

1. Шмаль С.Г. Військова топографія. Підручник. Київ,1998.С.60-66.

2. Псарев А.А., Коваленко А.Н.и др. Военная топография: Учебник.- М.: Воениздат, 1986. С.87-139.

3. Комов Г.Ф. Военная топография: Учебное пособие. ХВВКИУ РВ, 1988. С.30-46.

4.Условные знаки топографических карт. Справочник. Москва. 1966 г.

5. Збірник задач з військової топограії.

 

 

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ

 

Організаційно-методичні вказівки

Метою цього практичного заняття є закріплення знань, які студенти отримали на лекційному занятті з цієї теми, шляхом практич­ного відпрацювання індивідуальних завдань (згідно з варіантами). На самопідготовці студенти вивчають конспект лекції, рекомендовану літературу, що вказана для практичного заняття N 2. На заняття прибувають з офіцерськими лінійками і кольоровими олівцями, які необхідні для креслення умовних знаків.

Перед початком заняття черговий отримує офіцерські лінійки, довідники "Умовні знаки топографічних карт" і роздає їх студентам.

У вступній частині заняття перевірити наявність студентів, повноту навчально-матеріального забезпечення, провести контрольне опитування, оголосити тему, цілі, навчальні питання і порядок проведення заняття.

При розгляді першого питання викладач доповідає, що включає в себе система умовних позначень, особливу увагу звертаючи на умовні знаки.

У другому питанні розглянути суть зображення рельєфу гори­зонталями, основні типи і форми рельєфу, порядок вивчення рельєфу за картою.

При відпрацюванні третього питання навчити студентів виз­начати абсолютні висоти, стрімкість схилів за картою, ознайомити з основними правилами вивчення рельєфу за картою.

Після пояснення питань перейти до розв'язування задач в жур­налі практичних занять. Варіанти згідно з номерами студентів у журналі обліку занять. У процесі розв'язування надавати допомогу. При рішенні задач добиватися самостійності, більше уваги приділяти прищепленню студентам практичних навичок у визначенні абсолютних висот і стрімкості схилів, індивідуальності навчання.

 

Методика проведення заняття:

Вступ

1. Отримати рапорт від чергового по навчальній групі.

2. Перевірити зовнішній вигляд та наявність студентів.

3. Перевірити повноту навчально-матеріального забезпечення.

4. Провести контрольне опитування методом летучки, або шля­хом короткого опитування з окремих питань:

а) що включає система умовних позначень?;

б) дайте визначення умовних знаків і назвіть їх види;

в) що таке абсолютна висота і взаємне перевищення точок?;

г) що таке крутість схилів, в чому вона вимірюється і способи визначення?

д) дайте визначення горизонталі і назвіть, які вони бувають? Використовуючи стенди та плакати коректую відповіді студентів.

5. Оголосити тему, цілі, навчальні питання і порядок прове­дення заняття.

 

1. Система умовних позначок на топографічних Картах

 

Умовні позначення, що застосовуються на топографічних картах, являють собою єдину систему, яка складається із:

1. Умовних знаків;

2. Кольорового їх оформлення;

3. Пояснювальні підписи;

4. Цифрові позначення.

1. Умовні знаки

Умовні знаки - це графічні позначення, які показують поло­ження об'єкта на місцевості і визначають його якісну і кількісну характеристику. На різних топографічних картах використовується 465 умовних знаків (в США - 243, Франції - 288, ФРН - 231).

Умовні знаки та їх колір, за допомогою якого на картах наочно показують різні об'єкти і їх типові різновидності, складають ос­новну систему умовних позначок. Умовні знаки одних і тих об'єктів на усіх великомасштабних картах в основному однакові за своїм кресленням і кольором, різняться лише розмірами. Для кожної групи однорідних об'єктів установлено правило, загальний умовний знак, який визначає рід предмета. Він має просте зображення, легке длязапам'ятання, схематично нагадує зов­нішній вид місцевого предмету.

Умовні знаки за їх призначенням і якістю розподіляються на три види: масштабні, позамасштабні і пояснюючі.

Масштабними, або контурними, умовними знаками позначаються об'єкти;

що виражаються у масштабі карти, тобто такі, розміри яких (довжину, широту, пло­щу) можна виміряти за картою.

Позамасштабними, або точечними, умовними знаками зображають­ся малорозмірні об'єкти (колодязі, споруди баштового типу, окремо стоячі дерева - орієнтири та інші), які не виражаються у масштабі карти і тому їх можна показати на ній лише у вигляді точок. Фігурний рисунок такого знака включає головну точку, яка показує точне положення об'єкта на місцевості і позначає об'єкт.

В залежності від положення головної точки позамасштабні умовні знаки можна поділити на:

1.Знаки, що мають центр симетрії;

2.Знаки, що мають широку основу;

3.Знаки, що мають основу у вигляді прямого кута;

4.Знаки, що являють собою поєднання ділянок фігур.

Основні позамасштабні умовні знаки і положення головної точ­ки на них зображені на Рис.1.

Одним з основних вимог до топографічних карт є повнота і докладність зображення місцевості. На топографічних картах відоб­ражаються найважливіші елементи місцевості: рельєф, гідрографія, рослинний покрив і ґрунти, населені пункти, дорожня мережа, геодезичні пункти, кордони, промислові, сільськогосподарські, соціально-культурні та інші об'єкти.

Чим крупніший масштаб карти, тим більше об'єктів і з більшими подробицями показуються на ній при зображенні даної території. На топографічних картах масштабу 1:25 000 - 1:100 000 показуються по можливості всі топографічні об'єкти та їх особливості, які ма­ють значення для військ.

Пояснювальні умовні знаки застосовуються для додаткової ха­рактеристики об'єктів і показу їх різновидів. Наприклад, умовний знак хвойного або листяного лісу в середині контуру лісу показує переважну в ньому породу дерев, стрілка на річці - напрямок течії.