Після того, як буде сформований річний план, необхідно зна-
ти, яким чином задані у ньому величини відобразяться на ціноут-
воренні. Щоб з’ясувати це, необхідно здійснити деяку підготовчу
роботу, яка дасть можливість швидко і раціонально скласти по-
передню калькуляцію витрат.
В особливо сприятливій ринковій ситуації продажна ціна мо-
же бути вирахувана як планова сума прямих виробничих затрат
(матеріали, зарплата, особливі окремі види прямих затрат) та не-
обхідної суми покриття. Прямі виробничі затрати можна вираху-
вати у попередній калькуляції практично точно на кожний вид
продукції, чого не можна зробити з сумою покриття. Дана обста-
вина змушує на перших порах скористатися середньою ставкою
покриття, яка буде однаковою для різних видів продукції. Проте
це не дає можливості розрахувати ціни на окремі види продукції
відповідно до вимог ринку, так як середня сума покриття для
всього підприємства є лише приблизним загальним орієнтиром.
У зв’язку з цим на наступному етапі для послідуючої калькуляції
слід використовувати вже не середні планові, а диференційовані
за видами продукції суми і ставки покриття. Завдяки такому по-
рівнянню легше обдумати шанси на ринку, структуру затрат і по-
дальший розвиток виробництва і збуту окремих видів продукції.
Особливо велику допомогу ці дані надають у визначенні перспе- ктив росту, прийнятті рішень про інвестиції і складанні нових проектів.
В) оцінка наслідків діяльності
Надзвичайно важливе значення у справі використання конт- ролінгу має контроль, заснований на зіставленні запланованих показників з фактичними, аналізі причин відхилень, здійснення зустрічних мір з регулювання і нагромадження досвіду для май- бутнього планування. Всі ці заходи властиві для оцінки наслідків діяльності підприємства (фірми) як окремого самостійного етапу впровадження контролінгу. На даному етапі відбувається вияв впливу результатів діяльності на рентабельність і платоспромож- ність, визначення ціни пропозиції і нижніх границь цін, аналіз відхилень, пошук їх причин, здійснення протидіючих заходів. Зупинимося дещо детальніше на складових оцінки наслідків дія- льності.
Вплив результатів діяльності на рентабельність і плато-
Спроможність.
Найбільш важливими проміжними результатами, які дають
основу для визначення показників, що використовуються в
управлінні, є такі: оборот-нетто, загальний обсяг виробництва,
попередній результат діяльності, сума покриття 1, 2 і 3, результат
діяльності підприємства (кінцевий), рух готівки (загальної [брут-
то]) і чистої ([нетто]).
Оборот-нетто — це величина, яка відрізняється від загаль-
ного обороту (брутто) на суми витрат при реалізації. Збільшення
різниці між загальним і чистим оборотом свідчить про послаб-
лення становища фірми на ринку і про зміни в структурі її клієн-
тів. Більш великі (солідні) клієнти вимагають більш складних
умов задоволення їх потреб.
Загальний обсяг виробництва — це величина, в основі якої
знаходиться чистий оборот з урахуванням зміни запасів готової
продукції (збільшення чи зменшення). Вона характеризує собою
результат діяльності на власному підприємстві. Це основа для
розрахунку затрат, пов’язаних з визначенням загального резуль-
тату діяльності підприємства. Для аналізу структури затрат зага-
льний обсяг виробництва приймається за 100 відсотків.
Попередній результат діяльності — показник, який розрахо-
вується виходячи з загального обсягу продукції за мінусом ви-
трат на придбання матеріалів та виробничих послуг зі сторони.
Він є відображенням процесу створення продукції на підприємс- тві і показує, наскільки вартість виготовлених товарів відповідно до вимог ринку. Ступінь збільшення вартості служить показни- ком глибини проблемних рішень. Досить прості, легко здійснимі проблемні рішення мають відносно низьку частку приросту вар- тості, а складні, глибокі — відносно високу частку.
Сума покриття 1 — показник, який формується з загального прибутку, коли з нього вираховуються затрати на обробку і пере- робку стосовно до характеру замовлення. Вона показує, що за-
лишається у вартості продукту, якщо покриваються залежні без- посередньо від виробництва витрати (виробничі витрати). Або іншими словами, вона є сумою, яка ліквідовує ризик збитків і може сприяти збільшенню прибутку без урахування зміни запасів готової продукції.
Сума покриття 2 — величина, яка показує перевищення оде-
ржаного підсумку над затратами на організацію і підготовку ви-
робництва групи І, які хоч і не залежать від міри зайнятості, про-
те можуть бути відповідно до причин, що їх викликають,
розподілені за окремими об’єктами обліку (центр прибутку,
центр затрат, групи продуктів і таке інше). Частина витрат суми
покриття 2 залишається нерозподіленою. В обліку їх слід відо-
кремити як централізовані витрати на організацію і підготовку
виробництва.
Сума покриття 3 — величина, яка ідентична підсумку госпо-
дарської діяльності підприємства. Цей підсумок є виробничою
допоміжною величиною, що використовується для аналізу ре-
зультату основної діяльності підприємства.
Результат діяльності підприємства — це прибуток або зби-
ток згідно з балансовим рахунком прибутків і збитків. Він визна-
чається, виходячи з результату виробничої діяльності, після роз-
рахунку сальдо порівняльного підсумку. В процесі підрахунку
порівняльного підсумку коригуються всі статті, які подані у ви-
робничому обліку по-іншому, ніж в балансовій бухгалтерській
звітності.
Рух грошових коштів (готівки) дає змогу дати аналітичну оці-
нку динаміки стану та зміни фінансових коштів і джерел на під-
приємстві, завдяки чому стає можливим прогнозне планування
фінансів. Рух готівки характеризує грошові суми, які надходять
на підприємство або витрачаються ним. Результат діяльності не-
прямо зв’язаний з характером потоку платежів: більше платимо
ми чи більше платять нам. Відповідно до цього слід розрізняти
рух загальних і чистих готівкових коштів.
Рух загальних готівкових коштів (брутто) зумовлений ре- зультатами діяльності підприємства з поправкою на статті затрат, що не ведуть до витрат готівки. Це амортизаційні відрахування і калькуляційні затрати (наприклад, зарплата підприємців і каль- куляційні відсотки).
Про рух чистих готівкових коштів (нетто) ми ведемо мову в тих випадках, коли оборот загальних готівкових коштів зменшу- ється на затрати на інвестиції, поточні платежі і сплату податків, а також на поповнення оборотного капіталу, вилучення в дебі-
торську заборгованість і запаси або ж збільшується завдяки вито- ргу від продажу основних засобів, одержання кредиту або шля- хом зменшення оборотного капіталу.
Вивчення динаміки фінансів необхідне, щоб позбутись випад- ковості з ліквідністю підприємства і у випадку необхідності своєчасно розпочати переговори про його фінансування з банком.
