Методи оперативного контролінгу та їх характеристика

 

Найважливішою метою підприємства є покращення рентабе- льності, забезпечення ліквідності і підвищення ефективності ро- боти. Щоб досягти цієї мети, на виробництві необхідно система-

тично використовувати інструменти оперативного управління. Керівники усіх рівнів повинні більш ефективно використовувати оперативний інструментарій.

Зміст будь-якої системи контролінгу полягає у її орієнтації на мету, майбутнє і «вузькі місця». За допомогою оперативних ме- тодів можна своєчасно виявити відхилення від накресленого кур- су. Таким чином керівники усіх рівнів можуть проводити цілесп- рямовані заходи в різних галузях діяльності, щоб забезпечити досягнення встановлених цілей.

До оперативних методів контролінгу слід віднести такі види:

• облік результатів;

• аналіз результатів;

• планування результатів (середньо- і короткострокове);

• управління результатами;

• контроль результатів;

• «вузькі місця «результатів діяльності;

• мотивація для досягнення результатів;

• пошук та прийняття до уваги граничних величин.

Охарактеризуємо дещо детальніше суть кожного із наведених

вище оперативних методів контролінгу.

¾ Облік результатів — полягає у виборі правильно методу

обліку затрат і на цій основі визначення результатів діяльності:

обліку результатів на основі повних затрат чи методу обліку за-

трат на реалізовану продукцію (на базі граничних або виробни-

чих витрат), які в зарубіжній практиці носять назву І і ІІ типів ор-

ганізації обліку часткових затрат.

Облік затрат і результатів — це комбінація обліку затрат за

видами, місцями виникнення і носіями, коли безпосередньо облі-

кованим затратам протиставляються відповідні їм розміри витор-

гу, завдяки чому стає можливим облік результату. Розширення

цього обліку за рахунок кошторисного обліку і аналізу планових

і фактичних показників, а також аналізу відхилень дозволяє до-

повнити інформацію про поточні події системою прямого

зв’язку.

Розрахунок виробничого результату (прибутку) на короткоте-

рміновий період є важливим методом управління для керівництва

підприємством і менеджерів. Тому такий розрахунок потрібно

робити щомісяця і в кумулятивному вигляді. Найбільш суттєві

дані, які необхідні для прийняття рішень впродовж року, можна

взяти з цих розрахунків.

Розрахунок результату показує сильні і слабкі сторони під-

приємства, тому він не повинен зникати в письмовому столі кері-

вництва, не пройшовши опрацювання. Підготовлені дані повинні стати базою для щомісячних нарад керівництва та менеджерів.

Для розрахунку та контролю виробничого результату викори-

стовують методи розрахунків на базі загальних витрат і на базі

затрат на реалізовану продукцію. Однак ці методи мають неодна-

кове значення для керівництва підприємства у зв’язку з їх різною

інформативністю. Для управлінських цілей більше підходить

розрахунок на базі витрат на реалізовану продукцію, який прита-

манний обліку сум покриття.

Розрахунок на базі загальних витрат використовується як при

обчисленні прибутків (збитків), так і при визначенні виробничого

результату.

З метою порівняння організації обліку сум покриття (І і ІІ ти-

пів) та обліку повних затрат подивимось їх зіставлення на пода-

ному рисунку (рис. 5.2) та проведемо відповідний аналіз.

Як видно з рисунка, при розрахунку виробничого результату

на базі загальних витрат виторгу від реалізації протистоять ви-

трати на виробництво продукції, або надання послуг з урахуван-

ням змін запасів готової продукції і незавершеного виробництва,

якщо обсяг продажу і обсяг виробництва відрізняються.

При розрахунку виробничого результату на короткотерміно-

вий період, із загального виторгу від реалізації з урахуванням

змін запасів віднімають загальні затрати, які згруповані за елеме-

нтами. Метод розрахунку результату на базі загальних витрат

при використанні системи обліку за повними затратами в спро-

щеній формі виглядає таким чином:

Виторг від реалізації за період

+ Збільшення запасів готової продукції і незавершеного виро-

бництва.

– Зменшення запасів готової продукції і незавершеного виро-

бництва.

= Загальний випуск за період у вартісному виразі.

– Змінні витрати цього періоду

= Сума покриття цього періоду

– Постійні витрати цього періоду

= Виробничий результат цього періоду.

Таким чином, цей метод в меншій мірі підкреслює досягнутий

ринковий успіх, ніж результат випуску продукції підприємством.

Розрахунок виробничого результату на короткотерміновий

період може бути зроблений або в рамках бухгалтерського обліку

по рахунку виробничого результату, або за його рамками з вико-

ристанням статистичних даних.

Облік повних затрат	Облік часткових затрат
І тип організації	ІІ тип організації
Критерій:пряме або непряме віднесення затрат на носії і місця виникнення затрат	Критерій:поведінка видів затрат стосовно рівня за- вантаження виробничих потужностей	Критерій:пряме віднесення затрат на носії і мі- сця виникнення затрат
Вибір бази розподілу   Прямі затрати Накладні витрати	Вибір взаємодіючих величин   Граничні затрати Постійні затрати	Вибір взаємодіючих ієрархічних рівнів   Виробничі Затрати на утримання під- затрати приємства у готовності до експлуатації
Загальні затрати не розподіляються Принцип «перекладання» затрат Принцип середніх затрат	Загальні затрати розподіляються відповідно до принципу причинності (обумовленості)	Замість розподілу затрат має місце їх віднесення відповідно до принципу ідентичності
Метод загальних затрат*	Метод затрат на реалізовану продукцію	Метод затрат на реалізовану продукцію
◦ Виторг —повні затрати (за видами затрат) ◦ Прямі затрати: матеріали, зарплата за ос- новну виробничу діяльність, особливі прямі затрати на виробництво і збут ◦ Накладні витрати: прямі затрати місця виникнення затрат НВ місць виникнення затрат	◦ Виторг —гранична собівартість (за носіями затрат) ◦ Прямі затрати ◦ Граничні накладні витрати	◦ Виторг —виробничі затрати (за носіями затрат) ◦ Прямі затрати ◦ Умовні накладні витрати(які відносяться прямо)
= величина суми покриття (після вирахування граничних затрат) — блок постійних затрат або частини блоку по- стійних затрат	= величина суми покриття І (після вирах. вироб. затрат) - затрати І на утримання підприємства у готов- ності до експлуатації = величина суми покриття ІІ - затрати ІІ на утримання під-ва у гот. до екс- плуатації
= Виробничий результат ± зміна запасів (на базі затрат на виготов- лення)	= Виробничий результат ± зміна запасів (на базі граничних затрат на ви- готовл.)	= Виробничий результат ± зміна запасів (на базі виробничих затрат)
= Прибуток ± Перевіряючий підсумок	= Прибуток ± Перевіряючий підсумок	= Прибуток ± Перевіряючий підсумок
*Вивиняток: метод затрат на реалізовану продукцію на базі повних затрат при здійс- ненні крупних проектів (будівниц-тво будин- ків, суден, мостів)	Облік граничних планових затрат; облік по- криття постійних затрат. Сфера застосування: Під-ва, що спеціаліз. на ви-пуску різнорідної продукції.	Облік суми покриття на базі прямих затрат.   Сфера застосування: Під-ва, що спеціалізуються на наданні послуг.

 

Рис. 5.2. Порівняльний аналіз методів обліку результатів

Якщо критично оцінити цей метод, то можна зробити певні висновки про його переваги і недоліки.