Найважливішою метою підприємства є покращення рентабе- льності, забезпечення ліквідності і підвищення ефективності ро- боти. Щоб досягти цієї мети, на виробництві необхідно система-
тично використовувати інструменти оперативного управління. Керівники усіх рівнів повинні більш ефективно використовувати оперативний інструментарій.
Зміст будь-якої системи контролінгу полягає у її орієнтації на мету, майбутнє і «вузькі місця». За допомогою оперативних ме- тодів можна своєчасно виявити відхилення від накресленого кур- су. Таким чином керівники усіх рівнів можуть проводити цілесп- рямовані заходи в різних галузях діяльності, щоб забезпечити досягнення встановлених цілей.
До оперативних методів контролінгу слід віднести такі види:
• облік результатів;
• аналіз результатів;
• планування результатів (середньо- і короткострокове);
• управління результатами;
• контроль результатів;
• «вузькі місця «результатів діяльності;
• мотивація для досягнення результатів;
• пошук та прийняття до уваги граничних величин.
Охарактеризуємо дещо детальніше суть кожного із наведених
вище оперативних методів контролінгу.
¾ Облік результатів — полягає у виборі правильно методу
обліку затрат і на цій основі визначення результатів діяльності:
обліку результатів на основі повних затрат чи методу обліку за-
трат на реалізовану продукцію (на базі граничних або виробни-
чих витрат), які в зарубіжній практиці носять назву І і ІІ типів ор-
ганізації обліку часткових затрат.
Облік затрат і результатів — це комбінація обліку затрат за
видами, місцями виникнення і носіями, коли безпосередньо облі-
кованим затратам протиставляються відповідні їм розміри витор-
гу, завдяки чому стає можливим облік результату. Розширення
цього обліку за рахунок кошторисного обліку і аналізу планових
і фактичних показників, а також аналізу відхилень дозволяє до-
повнити інформацію про поточні події системою прямого
зв’язку.
Розрахунок виробничого результату (прибутку) на короткоте-
рміновий період є важливим методом управління для керівництва
підприємством і менеджерів. Тому такий розрахунок потрібно
робити щомісяця і в кумулятивному вигляді. Найбільш суттєві
дані, які необхідні для прийняття рішень впродовж року, можна
взяти з цих розрахунків.
Розрахунок результату показує сильні і слабкі сторони під-
приємства, тому він не повинен зникати в письмовому столі кері-
вництва, не пройшовши опрацювання. Підготовлені дані повинні стати базою для щомісячних нарад керівництва та менеджерів.
Для розрахунку та контролю виробничого результату викори-
стовують методи розрахунків на базі загальних витрат і на базі
затрат на реалізовану продукцію. Однак ці методи мають неодна-
кове значення для керівництва підприємства у зв’язку з їх різною
інформативністю. Для управлінських цілей більше підходить
розрахунок на базі витрат на реалізовану продукцію, який прита-
манний обліку сум покриття.
Розрахунок на базі загальних витрат використовується як при
обчисленні прибутків (збитків), так і при визначенні виробничого
результату.
З метою порівняння організації обліку сум покриття (І і ІІ ти-
пів) та обліку повних затрат подивимось їх зіставлення на пода-
ному рисунку (рис. 5.2) та проведемо відповідний аналіз.
Як видно з рисунка, при розрахунку виробничого результату
на базі загальних витрат виторгу від реалізації протистоять ви-
трати на виробництво продукції, або надання послуг з урахуван-
ням змін запасів готової продукції і незавершеного виробництва,
якщо обсяг продажу і обсяг виробництва відрізняються.
При розрахунку виробничого результату на короткотерміно-
вий період, із загального виторгу від реалізації з урахуванням
змін запасів віднімають загальні затрати, які згруповані за елеме-
нтами. Метод розрахунку результату на базі загальних витрат
при використанні системи обліку за повними затратами в спро-
щеній формі виглядає таким чином:
Виторг від реалізації за період
+ Збільшення запасів готової продукції і незавершеного виро-
бництва.
– Зменшення запасів готової продукції і незавершеного виро-
бництва.
= Загальний випуск за період у вартісному виразі.
– Змінні витрати цього періоду
= Сума покриття цього періоду
– Постійні витрати цього періоду
= Виробничий результат цього періоду.
Таким чином, цей метод в меншій мірі підкреслює досягнутий
ринковий успіх, ніж результат випуску продукції підприємством.
Розрахунок виробничого результату на короткотерміновий
період може бути зроблений або в рамках бухгалтерського обліку
по рахунку виробничого результату, або за його рамками з вико-
ристанням статистичних даних.
| Облік повних затрат | Облік часткових затрат | |
| І тип організації | ІІ тип організації | |
| Критерій:пряме або непряме віднесення затрат на носії і місця виникнення затрат | Критерій:поведінка видів затрат стосовно рівня за- вантаження виробничих потужностей | Критерій:пряме віднесення затрат на носії і мі- сця виникнення затрат |
| Вибір бази розподілу Прямі затрати Накладні витрати | Вибір взаємодіючих величин Граничні затрати Постійні затрати | Вибір взаємодіючих ієрархічних рівнів Виробничі Затрати на утримання під- затрати приємства у готовності до експлуатації |
| Загальні затрати не розподіляються Принцип «перекладання» затрат Принцип середніх затрат | Загальні затрати розподіляються відповідно до принципу причинності (обумовленості) | Замість розподілу затрат має місце їх віднесення відповідно до принципу ідентичності |
| Метод загальних затрат* | Метод затрат на реалізовану продукцію | Метод затрат на реалізовану продукцію |
| ◦ Виторг —повні затрати (за видами затрат) ◦ Прямі затрати: матеріали, зарплата за ос- новну виробничу діяльність, особливі прямі затрати на виробництво і збут ◦ Накладні витрати: прямі затрати місця виникнення затрат НВ місць виникнення затрат | ◦ Виторг —гранична собівартість (за носіями затрат) ◦ Прямі затрати ◦ Граничні накладні витрати | ◦ Виторг —виробничі затрати (за носіями затрат) ◦ Прямі затрати ◦ Умовні накладні витрати(які відносяться прямо) |
| = величина суми покриття (після вирахування граничних затрат) — блок постійних затрат або частини блоку по- стійних затрат | = величина суми покриття І (після вирах. вироб. затрат) - затрати І на утримання підприємства у готов- ності до експлуатації = величина суми покриття ІІ - затрати ІІ на утримання під-ва у гот. до екс- плуатації | |
| = Виробничий результат ± зміна запасів (на базі затрат на виготов- лення) | = Виробничий результат ± зміна запасів (на базі граничних затрат на ви- готовл.) | = Виробничий результат ± зміна запасів (на базі виробничих затрат) |
| = Прибуток ± Перевіряючий підсумок | = Прибуток ± Перевіряючий підсумок | = Прибуток ± Перевіряючий підсумок |
| *Вивиняток: метод затрат на реалізовану продукцію на базі повних затрат при здійс- ненні крупних проектів (будівниц-тво будин- ків, суден, мостів) | Облік граничних планових затрат; облік по- криття постійних затрат. Сфера застосування: Під-ва, що спеціаліз. на ви-пуску різнорідної продукції. | Облік суми покриття на базі прямих затрат. Сфера застосування: Під-ва, що спеціалізуються на наданні послуг. |
Рис. 5.2. Порівняльний аналіз методів обліку результатів
Якщо критично оцінити цей метод, то можна зробити певні висновки про його переваги і недоліки.
