Таблиця 3.1
ЗА МЕТОДОМ МАРЖИНАЛЬНОГО ПРИБУТКУ (ДОХОДУ)
| № з/п | Показник | Сума |
| Обсяг реалізованої продукції | ||
| Змінні витрати | ||
| Маржинальний прибуток (дохід) (п. 1 – п. 2) | ||
| Постійні витрати | ||
| Чистий прибуток (або збиток) (п. 3 – п. 4) |
У наведеному звіті є два рівні: верхній — маржинальний при- буток (дохід); нижній — чистий прибуток, які заповнюються при поетапному процесі обліку.
Якщо змінні витрати розмежувати на виробничі і невиробничі, то даний звіт буде складено в три етапи. На першому етапі розра- ховується виробничий маржинальний прибуток (дохід) як різни-
ця між виручкою від реалізації продукції і змінними виробничи- ми витратами. На другому етапі визначається сукупний маржи- нальний прибуток (дохід) загалом по підприємству як різниця між виробничим маржинальним прибутком (доходом) і невироб- ничими змінними витратами. На третьому етапі обчислюють чи- стий прибуток (або чистий збиток) шляхом зіставлення сукупно- го маржинального прибутку (доходу) і суми постійних витрат.
Далі ступінчастість звіту можна збільшити розподілом по-
стійних витрат на умовно-постійні і умовно-змінні. У деяких ви-
падках рівні можуть передбачати інші ознаки групування витрат
або прибутків. Наприклад, групування постійних витрат, що ма-
ють пряме відношення до конкретних виробів або груп виробів;
підрозділ постійних витрат за територіями, сегментами збуту або
каналами розподілу. Узагальнена схема обліку за системою «ди-
рект-костинг» подана на рис. 3.6.
Елементи затрат Центри відповідальності Продукти
Індивідуальні затрати
Змінні затрати
Постійні затрати
Затрати загального характеру
Індивідуальні кошторисні:
загальні
і прямі, які гру- пуються:
загальні і непрямі
внітрішні послуги
загальні послуги
Процеси розподілу затрат
Продукт вироб- ництва
Звітний період
Розподіл затрат
Відшко- дування затрат
Рис. 3.6. Схема калькуляції собівартості продукції за змінними затратами [29, c. 226]
Калькуляція собівартості продукції за змінними витратами за- безпечує контроль над постійними витратами, за внеском в отри- мання прибутку кожного виду продукту, що випускається, за до- триманням асортименту випуску продукції. Такі калькуляції
виявляють відповідальність витрат, що не контролюються центрами, відмінності між прибутковими і неприбутковими опе- раціями, поведінкою витрат відносно нормативів.
Іншим важливим моментом калькуляції собівартості продукції за змінними витратами є зв’язок калькуляції з аналізом беззбит- ковості виробництва, який формує інформацію для розрахунку оптимального співвідношення обсягу і прибутку.
До переваг вибору принципу калькулювання за змінними ви-
тратами потрібно віднести його безпосередній вплив на встанов-
лення цін на вироби, стимулювання продуктивності різних сег-
ментів бізнесу.
Система «директ-костинг» зараз розвивається відповідно до
вдосконалення систем управління. Гнучкість планування і при-
йняття управлінських рішень зажадали введення в систему «ди-
рект-костинг» бюджетів (кошторисів) і завдань, аналізу їх вико-
нання. Особливістю сучасної системи «директ-костинг» є викори-
стання стандартів (норм) не тільки за змінними витратами, але й
постійними, зокрема за змінною частиною постійних накладних
витрат. Стандартний «директ-костинг» є засобом досягнення кін-
цевої мети підприємства — отримання чистого прибутку.
