Система розрахункових таблиць обчислення собівартості продукції

 

Рис. 3. 3. Загальна побудова нормативного обліку затрат [60, с. 440]

 

Отже, доходимо висновку, що нормативний облік може бути застосований разом з усіма розглянутими раніше варіантами тех- нології та організації виробничої діяльності. Можливі три його модифікації, а саме:

1. Облік повністю провадиться за нормативними затратами

(3Н); при цьому дані обліку періодично коригуються на розмір

відхилень (В), що виявлені від фактичних затрат (ФЗ);

 

3Н ± В = ФЗ. (3.23)

2. Облік провадиться паралельно за фактичними та норматив-

ними затратами:

 

ФЗ – ВН = ±В. (3.24)

3. Облік провадиться змішаним способом.

Найпоширенішою є перша модифікація. За такої організації

обліку бухгалтерські рахунки матеріалів, виробництва готової

продукції відображають рух цінностей у нормативних величинах.

Усі відхилення фактичних затрат від нормативних фіксуються в

міру їх виявлення. Коли закінчено звітний період, нормативні за-

трати коригуються на суму нагромаджених відхилень. Кожний

новий звітний період починається з нормативного оцінювання за-

трат.

Усі відхилення поділяються на кількісні та вартісні. Кількісні

відхилення поділяються за рахунками основних матеріалів, виро-

бництва готової продукції та рахунками реалізації (у частині

продукції, що реалізована в даному звітному періоді). Вартісні

відхилення цілком вносять до рахунку реалізації.

Питання про те, кому слід адресувати виявлені відхилення в

кожному конкретному випадку, вирішує заводська та цехова ад-

міністрація. При цьому вважається, що оперативність повідом-

лення важливіша, ніж його точність.

Особливо важливо виявляти можливі відхилення при прийн-

ятті додаткового замовлення, щоб заздалегідь з’ясувати його до-

цільність, а також засоби впливу на відхилення. З огляду на по-

требу нейтралізувати дії негативних відхилень та посилити вплив

позитивних, слід встановити наявність зв’язку між величиною

відхилень та іншими змінними затратами. Це можна зробити з

допомогою коефіцієнта кореляції.

Проте облік формування елементів затрат у разі використання

нормативного варіанту має ряд особливостей.

Сутність нормативного методу обліку затрат на виробництво

зводиться до того, що затрати обліковуються з поділом їх на три

елементи.

Перший — обліковують затрати в межах норм (бізнес-плану,

кошторису, квоти тощо).

Другий — обліковують зменшення (економію) або збільшення

(перевитрати) затрат порівняно з нормою (квотою, кошторисом,

планом тощо). Внаслідок зміни норми під впливом заздалегідь

відомих причин: зміни технології, організації тощо.

Третій — обліковують відхилення затрат порівняно з нор-

мою (квотою, бізнес-планом, кошторисом тощо) у бік змен-

шення (економія) або збільшення (перевитрати) з різних

причин.

Другий і третій елементи за своєю природою (по суті своїй)

однозначні, оскільки йдеться про відхилення від норм (квоти,

плану, кошторису тощо). Тому нормативний метод можна харак-

теризувати як облік затрат у межах норм та затрат, які відхиля-

ються від норм. Кожний такий випадок має бути зафіксований в

окремому документі зі спеціальною ознакою та наявністю харак-

теристик про місце виникнення відхилення (цех, бригада, діль-

ниця тощо), причини відхилення, ініціатора (або винуватця) від-

хилення, кількісні та вартісні характеристики відхилення. Для

відображення в обліку цих даних у кожному господарстві розро-

бляють кодифікатори відхилення від норм та змін норм.

Під час обліку затрат документування завжди має бути таким,

аби забезпечити виявлення відхилень від норм (кошторису, і квот

тощо) в ході технологічного процесу за зміну, добу або інший

найкоротший технологічний цикл.

Для обліку матеріальних затрат за нормативним методом ві-

докремленому документуванню підлягають зміни та відхилення

затрат. Тому в кожному разі в документі мають бути такі дані:

затрати у межах норм, затрати внаслідок зміни норм та затрати

внаслідок відхилення від норм (від початку виробничого процесу

аж до виходу продукту).

Для нормативного обліку у звітах показують також відхилен-

ня від норм (квот, кошторису тощо) та зміни норм. Усі відхилен-

ня потребують письмових пояснень.

В усіх виробництвах, за винятком дослідних, експерименталь-

них, затрати регламентуються рецептурою, технологічними (но-

рмативними) картками та іншими документами. В деяких випад-

ках дозволено замінювати одні матеріали іншими. Такий факт

має бути оформлений спеціальним документом на заміну.

Між вхідною кількістю (масою) переданих до виробничого

процесу матеріально-речових елементів затрат та вихідною кіль-

кістю готової продукції (за умови додержання певних технологі-

чних параметрів виробничого процесу в органічних виробницт-

вах — хімічній, харчовій промисловості і т. ін.) встановлені

нормативні пропорційні залежності. Вони характеризують норму

виходу готового продукту.

На таку норму виходу впливають насамперед заміни. Крім то-

го, у процесі виробництва можуть бути виявлені різні відхилення,

наприклад, зменшення порівняно з нормою, незаплановані відхо-

ди, незапланований брак, зменшення передбаченого планом (но-

рмою) браку тощо.

У виробництвах органічного характеру іноді під впливом біо-

хімічних процесів можуть змінюватися кількісні або якісні пара-

метри переданих до виробничого процесу матеріалів. Задокумен-

тувати ці зміни (за винятком грубих технологічних порушень)

неможливо. Тому важко встановити відхилення раніше, ніж буде

передано готову продукцію на склад та визначено кількісні пара-

метри з точністю до одиниці вимірювання. Ці причини відхилен-

ня зумовлені температурно-режимними характеристиками і, як

правило, є незначними, але їх також потрібно визначати, що здій-

снюють методом техніко-економічного розрахунку. Такі розра-

хунки робляться на підставі матеріальних балансів: баланс сухих речовин, баланс крохмалю тощо.

Особлива увага має бути приділена обліку руху матеріальних

елементів затрат у процесі виробництва на різних фазах, етапах,

стадіях, переділах тощо.

Параметри побудови такого обліку були визначені у викла-

данні методики обліку матеріалів за методом повних затрат. Але

при нормативному методі постає потреба мати додаткові дані.

Тому до вже сказаного слід додати, що при нормативному варіа-

нті модель обліку затрат далі деталізують.

Насамперед, при передачі матеріалів у виробничий процес до-

кументально має бути зафіксована їх відповідність (або невідпо-

відність) нормам (квоті, кошторису, плану тощо). Це потребує

наявності нормативного господарства, яке має бути розроблене

до початку організації обліку.

Далі в моделі побудови обліку слід передбачити те, що затра-

ти поділяють на три види: у межах норм, зміни норм та відхи-

лення від норм. Для побудови обліку складають схему взаємо-

зв’язку технологічних та планово-облікових параметрів виробни-

чого процесу. Крім того, розробляють кодифікатор змін та відхи-

лень від норм (рис. 3.4).

За елементом затрат на оплату праці при обліку виробницт-

ва за нормативним методом розподільному обліку підлягає

оплата праці в межах норм, внаслідок зміни норм та в разі від-

хилення від норм. Такий розподільний облік забезпечується

завдяки первинним документам, в яких згадані ознаки виокре-

млюються.

Облік решти елементів затрат (відрахування на соціальні за-

ходи, амортизація тощо) провадять у розглянутому порядку.

Діючі норми затрат матеріальних і трудових ресурсів під

впливом науково-технічного прогресу, удосконалення організації

виробництва поступово втрачають свій прогресивний характер,

через що постає потреба переглянути й уточнити їх. Тому своє-

часне внесення змін норм до технічної та нормативної докумен-

тації дуже важливе. Відповідальність за цю роботу доцільно по-

класти на ті служби, які виконують розрахунки.

Організація обліку змін норм має передбачати: розробку кла-

сифікатора причин зміни норм; документування зміни норм; ре-

єстрацію зміни норм в журналах; внесення змін до технічної і но-

рмативної документації; повідомлення про зміни норм і

кошторисів затрат усіх зацікавлених підрозділів підприємства;

контроль і аналіз зміни норм.

Ознаки груп

 

Ознаки підгруп

 

 

 

Характер локалізації