В навчальному закладі
1.Розробка системи інформаційного забезпечення про педагогічні інновації здійснюється на етапі:
а)пропаганди інноваційного пошуку;
б)формулювання проблем та визначення шляхів їх розв’язання;
в)теоретичної та науково-методичної підготовки педагогів до роботи в інноваційному режимі.
2.Вилучити зайве з-поміж засобів подолання опору педагогів інноваційним змінам:
а)залучення педагогів до участі у розробці планів впровадження інновації;
б)ретельне вивчення ефективності роботи вчителя;
в)власний приклад творчої діяльності.
3.Вкажіть оптимальний склад провідних мотивів інноваційної діяльності педагогів:
а)матеріальна винагорода, самоствердження, підвищення компетентності, самореалізація, потреба у творчості;
б)матеріальна винагорода, самоствердження, слідування моді на інновації, підвищення компетентності;
в)матеріальна винагорода, самоствердження, бажання не відстати від інших, самореалізація.
4.Оцінка інновації здійснюється за критерієм актуальності, який передбачає:
а)можливість розв’язати певну проблему саме зараз;
б)інноваційний потенціал, надійність та вірогідність очікуваних результатів;
в)можливість ресурсного, кадрового, програмно-методичного, матеріально-технічного та ін. видів забезпечення.
5.Оцінка інновації здійснюється за критерієм корисності, який передбачає:
а)можливість розв’язати певну проблему саме зараз;
б)інноваційний потенціал, надійність та вірогідність очікуваних результатів;
в)можливість ресурсного, кадрового, програмно-методичного, матеріально-технічного та ін. видів забезпечення.
6.Оцінка інновації здійснюється за критерієм реалістичності, який передбачає:
а)можливість розв’язати певну проблему саме зараз;
б)інноваційний потенціал, надійність та вірогідність очікуваних результатів;
в)можливість ресурсного, кадрового, програмно-методичного, матеріально-технічного та ін. видів забезпечення.
7. Інноваційна культура організації повинна:
а) забезпечувати готовність працівників до інноваційної діяльності;
б) забезпечувати сприйнятливість працівників до нових ідей;
а) обидві тези вірні.
8.Формування інноваційної культури – це процес, який передбачає:
а)розвиток творчих здібностей людини;
б) створення умов для реалізації креативного потенціалу;
в) обидві відповіді вірні.
9. До соціально-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:
а) розвиток творчого потенціалу педагогів; реалізація принципів демократизації навчально-виховного процесу;
б) налагодження взаємовигідних зв’язків із фондами, центрами, що сприяють впровадження нових технологій; відповідне фінансування та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;
в) формування інноваційної культури педагогів підвищення фахового рівня суб’єктів інноваційного процесу.
10. До організаційно-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:
а) розвиток творчого потенціалу педагогів; реалізація принципів демократизації навчально-виховного процесу;
б) налагодження взаємовигідних зв’язків із фондами, центрами, що сприяють впровадження нових технологій; відповідне фінансування та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;
в) формування інноваційної культури педагогів підвищення фахового рівня суб’єктів інноваційного процесу.
11. До психолого-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:
а) розвиток творчого потенціалу педагогів; реалізація принципів демократизації навчально-виховного процесу;
б) налагодження взаємовигідних зв’язків із фондами, центрами, що сприяють впровадження нових технологій; відповідне фінансування та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;
в) формування інноваційної культури педагогів підвищення фахового рівня суб’єктів інноваційного процесу.
12. Агентами змін, або інноваторами в навчальному закладі можуть бути:
а) тільки безпосередньо члени педагогічного колективу (педагоги, керівники);
б) тільки науковці, консультанти, експерти, які запрошені в педагогічний колектив зовні;
в) усе вірно.
13. Зовнішньому агенту змін:
а) легше знайти спільну мову з педагогічним колективом, ніж внутрішній агент змін;
б) легше займати незалежну, об’єктивну позицію;
в) складніше діагностувати навчальний заклад та процеси, які в ньому відбуваються.
14. Внутрішньому агенту змін:
а) легше обрати інновацію після діагностування певної системи навчального закладу;
б) складніше найти порозуміння з колегами, ніж зовнішньому агенту;
в) легше бути об’єктивним з колегами та відвертим з керівником.
15. Інновацію слід обирати:
а) під проблему школи;
б) за критерієм її розповсюдженості та популярності;
в) заради набуття іміджу інноваційної школи.
16. Інноваційний проект відповідає критерію актуальності, якщо:
а) проект має складатися із урахуванням можливостей досягнення поставлених цілей;
б) реалізація проекту має привести до розв’язання реальних проблем навчального закладу;
в) у проекті зазначені всі дії, що мають привести до досягнення поставлених цілей та результатів.
17. Інноваційний проект відповідає критерію реалістичності, якщо:
а) проект має складатися із урахуванням можливостей досягнення поставлених цілей;
б) реалізація проекту має привести до розв’язання реальних проблем навчального закладу;
в) у проекті зазначені всі дії, що мають привести до досягнення поставлених цілей та результатів.
18. Інноваційний проект відповідає критерію цілісності, якщо:
а) проект має складатися із урахуванням можливостей досягнення поставлених цілей;
б) реалізація проекту має привести до розв’язання реальних проблем навчального закладу;
в) у проекті зазначені всі дії, що мають привести до досягнення поставлених цілей та результатів.
19. Погіршення результатів роботи навчального закладу (успішність, мікроклімат і т.д.) на початковій стадії впровадження інновацій є явищем:
а) неприпустимим;
б) закономірним;
в) вийнятковим.
20. Інноваційній потенціал навчального закладу – це здатність навчально-виховного закладу:
а) створювати, сприймати, реалізовувати нововведення;
б) позбавлятися від застарілого, педагогічно недоцільного;
в) обидві тези вірні.
21. До антиінноваційних соціальних бар’єрів відносяться:
а) протидія керівних органів впровадженню інновацій, відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження інновацій;
б) несумісність нового з наявним досвідом та цінностями в суспільстві;
в) брак методичного забезпечення, відсутність поінформованості про інновації.
22. До антиінноваційних організаційних бар’єрів відносяться:
а) протидія керівних органів впровадженню інновацій, відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження інновацій;
б) несумісність нового з наявним досвідом та цінностями в суспільстві;
в) брак методичного забезпечення, відсутність поінформованості про інновації.
23. До антиінноваційних методичних бар’єрів відносяться:
а) протидія керівних органів впровадженню інновацій, відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження інновацій;
б) несумісність нового з наявним досвідом та цінностями в суспільстві;
в) брак методичного забезпечення, відсутність поінформованості про інновації.
24. Активне несприйняття нововведення через невідповідність цінностям особистості формується такими причинами:
а) невідповідність ціннісних орієнтацій особистості і цілей інновації; невідповідність уявлень про професійно-рольову позицію реальному функціонуванню організації;
б) спосіб життя відносини між людьми, смаки;
в) розходження у знаннях із приводу предмета нововведень, критичний підхід до ситуації.
25. Активне несприйняття нововведення, обумовлене особистісними та груповими особливостями в суб’єкт-суб’єктних відношеннях:
а) невідповідність ціннісних орієнтацій особистості і цілей інновації; невідповідність уявлень про професійно-рольову позицію реальному функціонуванню організації;
б) спосіб життя відносини між людьми, смаки;
в) розходження у знаннях із приводу предмета нововведень, критичний підхід до ситуації.
26. Активне несприйняття нововведення, обумовлене реакцією на різні підходи, напрями в аналізі предмета нововведення:
а) невідповідність ціннісних орієнтацій особистості і цілей інновації; невідповідність уявлень про професійно-рольову позицію реальному функціонуванню організації;
б) спосіб життя відносини між людьми, смаки;
в) розходження у знаннях із приводу предмета нововведень, критичний підхід до ситуації.
27. До бар’єрів творчості відносяться:
а) схильність до конформізму (прагнення бути подібним до інших, не відрізнятися), ригідність (негнучкість мислення);
б) особиста тривожність, невпевненість у собі, негативне самосприйняття;
в) усе вірно.
28. Банк педагогічних інновацій дає змогу:
а) систематизувати нововведення;
б) оперативно знайти адекватну технологію вирішення виниклої проблеми;
в) усе вірно.
29.Критерій рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу «сприятливість до нового» означає:
а) здатність колективу передбачати розвиток і результати роботи, потребу в постійному професійному зростанні;
б) інформованість педагогів до інновації, наявність потреби у зміні та оновленні педагогічного процесу;
в) що кожен педагог може бути проатестований як «педагог-новатор», «педагог-дослідник», «педагог-раціоналізатор» тощо.
30.Критерій рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу «підготовленість до освоєння нововведень» означає:
а) здатність колективу передбачати розвиток і результати роботи, потребу в постійному професійному зростанні;
б) інформованість педагогів до інновації, наявність потреби у зміні та оновленні педагогічного процесу;
в) що кожен педагог може бути проатестований як «педагог-новатор», «педагог-дослідник», «педагог-раціоналізатор» тощо.
31.Критерій рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу «сутність новаторства педагогів» означає:
а) здатність колективу передбачати розвиток і результати роботи, потребу в постійному професійному зростанні;
б) інформованість педагогів до інновації, наявність потреби у зміні та оновленні педагогічного процесу;
в) що кожен педагог може бути проатестований як «педагог-новатор», «педагог-дослідник», «педагог-раціоналізатор» тощо.
32. Готовність до інноваційної педагогічної діяльності – це особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога:
а) мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності; здатності до творчості;
б) володіння ефективними способами досягнення педагогічних цілей, здатності до рефлексії;
в) усе вірно.
33. Інноваційна компетентність педагога – це:
а) система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми;
б) психолого-педагогічні знання та уміння щодо освоєння і впровадження інноваційних технологій в систему освіти;
в) уміння цілеспрямовано генерувати нові нестандартні ідеї та педагогічний гуманізм.
34. Рівні сформованості готовності педагогів до інноваційної діяльності за мірою вияву основних показників:
а) репродуктивний – інтуїтивний – пошуковий – творчий;
б) інтуїтивний – репродуктивний – творчий – пошуковий;
в) репродуктивний – інтуїтивний – пошуковий – творчий.
35. Для інтуїтивного рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
а) педагоги сприймають інновацію як альтернативу традиційній практиці, відсутність глибоких знань інноваційних ідей, несформованість педагогічної рефлексії;
б) педагоги знають про інноваційні технології; використання інновацій є ситуаційним, невпорядкованим; педагогічна рефлексія недостатньо виражена;
в) педагоги мають широкі і змістовні знання про наукові та новаторські підходи; володіють новітніми технологіями та створюють свої.
36. Для репродуктивного рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
а) педагоги сприймають інновацію як альтернативу традиційній практиці, відсутність глибоких знань інноваційних ідей, несформованість педагогічної рефлексії;
б) педагоги знають про інноваційні технології; використання інновацій є ситуаційним, невпорядкованим; педагогічна рефлексія недостатньо виражена;
в) педагоги мають широкі і змістовні знання про наукові та новаторські підходи; володіють новітніми технологіями та створюють свої.
37. Для творчого рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
а) педагоги сприймають інновацію як альтернативу традиційній практиці, відсутність глибоких знань інноваційних ідей, несформованість педагогічної рефлексії;
б) педагоги знають про інноваційні технології; використання інновацій є ситуаційним, невпорядкованим; педагогічна рефлексія недостатньо виражена;
в) педагоги мають широкі і змістовні знання про наукові та новаторські підходи; володіють новітніми технологіями та створюють свої.
38. Для пошукового рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
а) педагоги намагаються втілювати у власній діяльності відомі технології, охоче йдуть на експеримент, відкриті для обговорення успіхів та помилок;
б) педагоги знають про інноваційні технології; використання інновацій є ситуаційним, невпорядкованим; педагогічна рефлексія недостатньо виражена;
в) педагоги мають широкі і змістовні знання про наукові та новаторські підходи; володіють новітніми технологіями та створюють свої.
39. Мотиваційний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
а) виражає усвідомлене ставлення педагога до інноваційних технологій та їх ролі у розв’язанні актуальних проблем освіти;
б) об’єднує сукупність знань педагога про суть та специфіку інноваційних педагогічних технологій, її види та ознаки, а також комплекс умінь і навичок із застосуванням інноваційних технологій у структурі власної професійної діяльності;
в) реалізується в оригінальному розв’язанні педагогічних завдань, в імпровізації, експромті; породжений творчим характером інноваційної діяльності.
40. Когнітивний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
а) виражає усвідомлене ставлення педагога до інноваційних технологій та їх ролі у розв’язанні актуальних проблем освіти;
б) об’єднує сукупність знань педагога про суть та специфіку інноваційних педагогічних технологій, її види та ознаки, а також комплекс умінь і навичок із застосуванням інноваційних технологій у структурі власної професійної діяльності;
в) реалізується в оригінальному розв’язанні педагогічних завдань, в імпровізації, експромті; породжений творчим характером інноваційної діяльності.
41. Креативний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
а) виражає усвідомлене ставлення педагога до інноваційних технологій та їх ролі у розв’язані актуальних проблем освіти;
б) об’єднує сукупність знань педагога про суть та специфіку інноваційних педагогічних технологій, її види та ознаки, а також комплекс умінь і навичок із застосуванням інноваційних технологій у структурі власної професійної діяльності;
в) реалізується в оригінальному розв’язанні педагогічних завдань, в імпровізації, експромті; породжений творчим характером інноваційної діяльності.
42. Рефлексивний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
а) виражає усвідомлене ставлення педагога до інноваційних технологій та їх ролі у розв’язані актуальних проблем освіти;
б) об’єднує сукупність знань педагога про суть та специфіку інноваційних педагогічних технологій, її види та ознаки, а також комплекс умінь і навичок із застосуванням інноваційних технологій у структурі власної професійної діяльності;
в) характеризує пізнання й аналіз педагогам явищ власної свідомості та діяльності; реалізується через саморозуміння та розуміння іншого, самооцінювання та оцінювання іншого.
