За структурою влади розрізняють авторитарні, демократичні та ліберальні сім’ї

​ Авторитарна сім’я характеризується суворим беззаперечним підпорядкуванням одного з подружжя іншому і дітей батькам.

​ Демократична сім’я заснована на взаємній повазі членів сім’ї, спільному вирішенні всіх важливих питань.

​ У ліберальній сім’ї спостерігається відстороненість, відчуженість членів сім’ї один від одного, байдужість до справ і почуттів іншого.

Залежно від розподілу ролей виокремлюють сім’ї традиційні (патріархальні чи матріархальні), в яких один з членів подружжя є внутрішньосімейним лідером, активнішою стороною в подружніх стосунках і відносинах із соціумом, та егалітарні (від фр. еgalіte — рівність), в яких ролі розподіляються з урахуванням конкретних інтересів і можливостей партнерів. При цьому спостерігаються вирівнювання функцій подружжя і відносно незалежне становище дітей.

Типологія сімей за демографічною ознакою визначається:

​ кількістю дітей — багатодітна, середньодітна, малодітна, бездітна, або подружня, сім’я;

​ наявністю чи відсутністю шлюбної пари — повна чи неповна сім’я;

​ наявністю чи відсутністю у складі сім’ї старших і побічних родичів — складна чи нуклеарна (від лат. nucleus — ядро) сім’я.

Розрізняють також сім’ї з різним виховним потенціалом:

​ виховально-сильні, тобто зі сприятливою моральною атмосферою сім’ї;

​ виховально-стійкі, де створюються загалом сприятливі можливості для

виховання, а труднощі, що виникають у сім’ї, і недоліки усуваються за допомогою інших соціальних інститутів, насамперед школи;

 

​ виховально-нестійкі, для яких характерна неправильна виховна позиція батьків (наприклад, надмірна опіка) при відносно високому загальному виховному потенціалі сім’ї;

​ виховально-слабкі зі втратою контакту з дітьми і контролю над ними, коли

батьки з різних причин (через поганий стан здоров’я, перевантаженість роботою, низький рівень освіти та психолого-педагогічної компетентності) не здатні правильно виховувати дітей, поступившись у своєму впливі групі однолітків.

З психолого-педагогічного погляду негативно впливають на становлення особистості дитини сім’ї виховально-слабкі з постійною конфліктною атмосферою, виховно-слабкі з агресивно негативною атмосферою, у яких панують агресивність і жорстокість, маргінальні з алкогольною та сексуальною деморалізацією, правопорушницькі, злочинні, психічно обтяжені.

За стадією становлення розрізняють сім’ї:

​ молоді (до 9 років), для яких істотним у психологічному аспекті є ставлення подружжя один до одного і до спального сімейного життя;

​ середні (10–19 років), які характеризуються стабільними сімейними стосунками, усталеним розподілом ролей, обов’язків, наявністю дітей, що підросли і є відносно самостійними;

​ зрілі (понад 20 років), для яких характерне зростання значущості подружніх стосунків, зокрема завдяки набуттю дітьми самостійності і незалежності.

Більш розгорнуту картину циклів сімейного життя можна подати з урахуванням “історичності” сім’ї, коли виокремлюють такі фази сімейного життя:

1) залицяння;

2) життя без дітей (від початку проживання разом до народження першої дитини);

 

3) експансія (від народження першої дитини до останньої);

4) стабілізація (період виховання дітей до того моменту, коли перша дитина залишає сім’ю);

5) діти назавжди залишають батьківський дім;

6) “порожнє гніздо” (батьки після від’їзду дітей);

7) хтось із подружжя залишається один після смерті іншого.

Таке виокремлення фаз сімейного життя відбиває певні проблеми сім’ї, властиві кожній з фаз.

Так, для фази залицяння у вітчизняних умовах характерне те,що багато молодих людей у цей період продовжують жити з батьками. Відсутність досвіду самостійного, фінансово не залежного життя, житлові проблеми в поєднанні з лібералізацією сексуальних стосунків можуть спричинитися до відмови молоді від шлюбу, поширення альтернативних форм шлюбу, підвищення рівня позашлюбної народжуваності чи (через бажання звільнитися від опіки батьків) передчасного шлюбу.

Фаза життя без дітей характеризується прагненням молодят визначити правила, за якими вони будуватимуть власну сім’ю, розподілити обов’язки, узгодити інтереси, звички, визначити цінності, сексуальні схильності, правила стосунків з родичами. Усе це утруднюється через інфантилізм значної частини молоді (невміння виконувати сімейні обов’язки, залежність від батьків). Вік вступу в перший шлюб знизився, а соціальне дозрівання людини подовшилося, тому будувати сім’ю найчастіше доводиться недостатньою мірою соціально й особистісно зрілим людям.

Зниження шлюбного віку позначається на фазі народження дітей у сім’ї (експансії). Оскільки старше покоління перебуває в активному періоді власного особистого, соціального і професійного життя, постає проблема молодих бабусь і дідусів і їхніх стосунків з дітьми.

Крім позитивних аспектів, пов’язаних з народженням і вихованням дітей, сім’ям у цьому періоді властиві напруженість бюджету, дефіцит часу, значне обмеження можливостей відпочинку, дозвілля, складність поєднання домашніх обов’язків із трудовою діяльністю, накопичення фізичної і психічної втоми. Постає проблема перебудови функціонально-рольової структури сім’ї, емоційних і духовних стосунків, сформованих на більш ранніх стадіях її становлення.

На думку багатьох дослідників, фаза стабілізації сім’ї є найскладнішою і проблемною для всіх членів сім’ї, що зумовлено, з одного боку, кризою середнього віку батьків, а з іншого — кризою підліткового віку дітей. Гострота кризи багато в чому визначається тим, наскільки успішно були вирішені проблеми на попередніх фазах життєвого циклусім’ї. Якщо ці проблеми не були вирішені, стосунки в сім’ї на цій фазі можуть характеризуватися недостатньою згуртованістю, емоційною близькістю, наявністю сексуальних проблем подружжя, неадекватних способів взаємодії один з одним і з дітьми.

Фаза, коли діти залишають батьківський дім, характеризується порушенням звичних правил і стереотипів взаємодії. У цьому разі постає проблема наповнення взаємин подружжя новим змістом, що компенсувало б емоційні втрати, пов’язані з віддаленням дітей від сім’ї. Іноді вирішення цієї проблеми ускладнюється через суперечності, що витіснилися у зв’язку з народженням і вихованням дітей, але актуалізувалися на фазі «порожнього гнізда».

Остання фаза життєвого циклу сім’ї настає тоді, коли помирає один із подружжя. У цьому разі другий з подружжя, як правило, часто приєднується до сім’ї дітей як бабуся чи дідусь, що вимагає від дітей адаптації до зміни структури сім’ї. У цей період можуть виникати конфлікти між поколіннями, проблеми, пов’язані з наглядом за літньою людиною, часто ускладнені її хворобами.

Кожна фаза життєвого циклу сучасної сім’ї характеризується специфічними особливостями, зумовленими тенденціями її розвитку і пов’язаними з такими об’єктивними причинами, як науково-технічний прогрес, урбанізація, міграція населення, розвиток засобів масової інформації, емансипація тощо.

Перелічені об’єктивні причини приводять до зміни характеру і структури сімейно-шлюбних цінностей, трансформації традиційних сімейних ролей.

Аналіз тенденцій розвитку сучасної сім’ї показує, що вона тяжіє до егалітарної нуклеарної малодітної сім’ї, часто з орієнтацією на подружню, у якій основна вісь стосунків визначається свояцтвом (чоловік — дружина), а не спорідненістю і батьківством. З одного боку, така сім’я краще пристосована до сучасного життя як мобільніша і демократичніша порівняно з традиційною, багатопоколінною і розгалуженою. З іншого боку, нуклеарна малодітна сім’я далеко не завжди сприяє успішній реалізації родинних функцій.

Так, зокрема, можна констатувати ускладнення виконання виховної функції сім’ї з таких причин:

​ через відсутність у дитини досвіду взаємодії з людьми різного статусу (братами, старшими родичами);

​ через утруднення в засвоєнні соціальних цінностей, нагромаджених старшими поколіннями, відносну ізоляцію від старших родичів;

​ через можливу суперечливість виховних впливів внаслідок передання батьками права на виховання іншим соціальним інститутам.

Нуклеарні сім’ї висувають підвищені вимоги і до подружніх стосунків. Спрощена структура такої сім’ї, обмежена кількість внутрішньосімейних стосунків потребують одночасного виконання кількох сімейних ролей (найчастіше суперечливих), призводить до зростання інтенсивності й емоційності стосунків, підвищення ступеня взаємозалежності подружжя і їхньої особистої відповідальності за долю шлюбу. Таким чином, психологічний простір нуклеарної сім’ї звужується, а питома вага особистісних якостей кожного з подружжя збільшується.

 

Розрізняють такі показники еволюції сім’ї:

​ структурні зрушення (рух від спорідненості (батько — син) до свояцтва

(чоловік — дружина), нуклеарності);

​ функціональні зрушення (егалітаризація);

​ активізація особистісної взаємодії членів сім’ї.

Різна інтенсивність цих процесів зумовлює виникнення й одночас не існування різних типів родин. Мало того, сучасна сім’я нагадує багатошаровий пиріг — у ній можна знайти риси і традиційних, і нових сімейних укладів.

Суперечливі тенденції у структурі і динаміці сім’ї одночасно з великою роллю сім’ї у забезпеченні особистого щастя людини актуалізують проблему стабільності шлюбу і сім’ї, ґрунтовної підготовки молоді до сімейного життя.

5.Матеріали щодо активізації студентів під час проведення лекції (питання, задачі, проблемні ситуації тощо)

1. Відмінності сім’ї від інших малих соціальних груп.

2. Які соціально-психологічні характеристики є спільними для сім’ї та інших

3. малих соціальних груп?

4. Основні функції сім’ї.

5. Чи існує, на вашу думку, провідна функція сім’ї? Відповідь обґрунтуйте.

6. Соціально-психологічні особливості структури сім’ї.

7. Проаналізуйте особливості взаємин у вашій сім’ї. Чи можна назвати її

8. психологічний клімат сприятливим? Чому?

9. Типи родин: а) за демографічною ознакою; б) за структурою влади; в) за розподілом ролей.

10. Тенденції розвитку сучасної сім’ї.

11. Чи можна стверджувати, що сучасна сім’я перебуває у кризовому стані?

12. Охарактеризуйте психологічні проблеми кожної фази циклу сімейного життя.

6.Загальне матеріальне та методичне забезпечення лекції:

· навчальні приміщення;

· обладнання;

· устаткування;ілюстративні матеріали.

7. Матеріали для самопідготовки студентів: