Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ розвитку украњнськоњ с≥мТњ




”крањнський народ прот€гом стол≥ть виробив сталу традиц≥ю звеличенн€ шлюбу, с≥мТњ, домашнього вогнища. ” його м≥фолог≥њ була нав≥ть божественна пара Ц Ћада ≥ Ћадо, котра осв€чувала с≥мейн≥ узи. –одинному життю завжди надавалос€ надзвичайно великого значенн€, бо саме у подружньому коханн≥, у продовженн≥ роду вбачавс€ сенс ≥снуванн€ людини. ¬≥дпов≥дно серйозним було ≥ ставленн€ до п≥дготовки молод≥ до шлюбу.

¬важалос€, що створенн€ с≥мТњ Ц то справа не лише молодих та њх батьк≥в, а й громадськост≥, ≥ звичайно ж, церкви. ’ристи€нська церква впливала на шлюб та родину через власну систему Ђрачуванн€ душ≥ї - пока€нн€ та спов≥д≥, застосовуючи, кр≥м того численн≥ Їпитим≥йн≥ засоби (Їп≥тим≥€ Ц церковне покаранн€ через тривал≥ молитви, п≥ст, поклони). ™питим≥њ накладалис€ за викраденн€ нареченоњ, за вес≥лл€ без в≥нчанн€, за порушенн€ шлюбноњ угоди, за шлюб з ≥нов≥рц€ми, близькими родичами чи сво€ками, за втрачену д≥вочу честь, за народженн€ позашлюбноњ дитини тощо. ”крањнськ≥ шлюбно-с≥мейн≥ стосунки також пройшли своЇ становленн€ через общинн≥ шлюбн≥ сп≥лки, коли парубки й д≥вчата в≥ддал€лис€ в≥д своњх родин, жили сп≥льним житт€м до шлюбу ≥ належали до р≥зних род≥в, через ендогам≥ю (заборону шлюбу в середин≥ роду). Ќародна етика виробила ц≥лу систему у€влень щодо прав парубк≥в та д≥вчат, зокрема на чергу й в≥к одруженн€. «азвичай право у цьому план≥ було категоричним: першим ходити на вечорниц≥, €к ≥ одружуватис€, мали право старш≥ д≥ти. ўоб п≥дкреслити њхн≥й пр≥оритет, ≥снували спец≥альн≥ чини Ц старший парубок ≥ старша д≥вка, ≥ н≥хто з молодших брат≥в та сестер не м≥г заступати њм дорогу. ќсобливо ретельно ставилис€ до черговост≥ д≥вуванн€. —тарша сестра завжди краще од€галас€, а молодш≥й залишалис€ обноски; коли приходили гост≥ завжди частувала њх старша сестра, а молодшу, €к правило, спроваджували з хати; у нед≥льн≥ та св€тков≥ дн≥ старша сестра не працювала. Ќа Ђвулицюї сестри мали ходити разом, але молодша не мала права розмовл€ти з хлопц€ми, грати або жартувати з ними, тобто мусила весь час перебувати Ђу т≥н≥ї. ≤ це не випадково, бо €кщо першою одружувалас€ молодша сестра, старшу могли вже ≥ не вз€ти зам≥ж. ѕроте були у шлюбн≥й практиц≥ ≥ порушенн€ усталених норм. Ќаприклад, коли старший син ви€вл€вс€ неслухн€ним, батько дозвол€в парубочити молодшому синов≥, обход€чи старшого, або коли старший ≥шов служити до в≥йська, наступний за в≥ком брат перебирав право на парубкуванн€. “рапл€лис€ порушенн€ черговост≥ ≥ в звТ€зку з≥ смертю батька, коли не було кому врегулювати усталений пор€док. «а дотриманн€м норм часто стежили не т≥льки старш≥ в родин≥, а й громадськ≥сть, €ка р≥зко засуджувала порушник≥в с≥мейного права.

“радиц≥йно зд≥йснювавс€ п≥дб≥р шлюбного партнера. ¬≥ддавали перевагу людин≥, €ку добре знали, - саме це ≥ зумовлювало локальний принцип добору. —тановленн€ с≥мТњ в ”крањн≥ розкриваЇтьс€ через ≥стор≥ю розвитку культури крањни, через норми стосунк≥в м≥ж чолов≥ками та ж≥нками, через конкретн≥ етапи житт€ етногрупи. ѕамТ€тки  ињвськоњ –ус≥ (Ђѕовчанн€ ¬олодимира ћономахаї, Ђ—лово про закон, благодать та ≥стинуї ≤лар≥она, Ђ–уська правдаї ярослава ћудрого, Ђ—лово про ≤гор≥в пох≥дї, численн≥ берест€н≥ грамоти) допомагають глибше зрозум≥ти моральн≥, рел≥г≥йн≥, економ≥чно - правов≥ засади становленн€ с≥мТњ прот€гом ’-’≤≤≤ ст. ≤сторики довод€ть, що в ’-’≤V ст. ж≥нка мала право у вибор≥ нареченого, на в≥дмову батькам або сватам небажаного нареченого, на р≥вноправний ≥з чолов≥ком статус при укладанн≥ шлюбу, а в ’≤V-’V≤≤ ст. Ц право на свою частку у спадщин≥, њњ використанн€ зг≥дно з власною волею. ÷≥ права мали €к украњнки, що належали до вищих верств населенн€, так ≥ прост≥ сел€нки. «бер≥галос€ св≥дченн€ про сватанн€ кн€з€ ¬олодимира —в€тославовича до полоцькоњ кн€гин≥ –огн≥ди: ЂЕне хочу за сина рабин≥, - зреагувала вона, - за ярополка хочуї. ƒатована ’≤ ст., в≥дома берест€на грамота (є374 за сучасним каталогом) м≥стить з≥знанн€: Ђѕ≥ди за мене. я ж тебе хочу, а ти менеї. ¬ ”став≥ кн€з€ ярослава ¬олодимировича Ї положенн€ про те, що батьки, €к≥ прагнуть насильно видати доньку зам≥ж або заборон€ють шлюб з обранцем, мають €к покаранн€ сплатити певну суму гривень на користь казни. якщо наречений в≥дмовл€вс€ в≥д шлюбноњ домовленост≥, то мав сплатити Ђтри гривн≥ за соромї (досить висока плата, €ка дор≥внювала вартост≥ кон€). ¬олодимир ћономах наставл€в своњх син≥в: Ђ≤ вдову захист≥ть, не дайте сильним губити людинуЕ ∆≥нку свою люб≥ть, та не давайте њй влади над собоюї. як засв≥дчив Ќестор-л≥тописець, Ђпол€ни мали звичай своњх предк≥в, тихий ≥ лаг≥дний, ≥ поштив≥сть до нев≥сток своњх ≥ до д≥вер≥в велику пошану мали. ≤ вес≥льний звичай мали вони: не ходив наречений по молоду, а приводив њњ ввечер≥; а позавтра приносилиЕ, що за нењ дадутьї. « л≥топис≥в в≥домо, що ще за час≥в кн€гин≥ ќльги у раз≥ вес≥лл€ молодий, €кий не належав до правл€чоњ верх≥вки, мав сплачувати т≥льки хутро або грош≥.  н€з≥ ƒавньоњ –ус≥ не мали права Ђпершоњ шлюбноњ ноч≥ї, €ке було поширеним у середньов≥чн≥й ™вроп≥ та на сход≥ ”крањни. ≤снували певн≥ обмеженн€ на к≥льк≥сть шлюб≥в (не б≥льше двох) та на розлученн€. «рада дружини вважалас€ вагомою п≥дставою дл€ роз≥рванн€ шлюбу. Ђѕравдаї ярослава ћудрого св≥дчить про правов≥ та моральн≥ норми укладанн€ шлюб≥в у  ињвськ≥й –ус≥. Ўлюби м≥ж чолов≥ками ≥ ж≥нками р≥зних соц≥альних стан≥в були не дуже попул€рними, проте у раз≥ статевих стосунк≥в з≥ служницею ≥ народженн€ нею дитини вона отримувала економ≥чну п≥дтримку й оп≥ку. ∆≥нка могла в≥дхилити шлюбн≥ домаганн€, не дати згоди на зарученн€. ѕ≥сл€ отриманн€ згоди починали п≥дготовку до вес≥лл€. –итуал розр≥занн€ сиру на кусочки та його куштуванн€ означав укладанн€ шлюбноњ угоди Ц домовленост≥ м≥ж батьками про день заручин. « ’≤≤≤ ст. домовленост≥ ф≥ксували своЇр≥дною шлюбною угодою. ѕорушенн€ цнотливост≥ не було пересторогою укладанн€ шлюбу. √оловними осередками сп≥лкуванн€ та п≥дбору шлюбних пар в ”крањн≥ були вечорниц≥, котр≥ можна см≥ливо вважати своЇр≥дною школою п≥дготовки молод≥ до с≥мейного житт€. Ќа вечорниц≥ збиралис€, €к правило, в хат≥ удовиц≥ чи одинокоњ л≥тньоњ пари. ƒ≥вчата приносили пр€диво, вишиванн€ чи плет≥нн€, ≥ кожна намагалас€ €комога краще показати свою майстерн≥сть. ѕрац€ чергувалас€ з розвагами: танц€ми, п≥сн€ми, жартами, ≥грами, п≥д час €ких в≥дбувалос€ знайомство д≥вчат ≥з хлопц€ми. ѕрот€гом вс≥Їњ ≥стор≥њ ”крањна не знала патр≥архальноњ с≥мТњ, €ка була основним типом с≥мейного устрою на —ход≥ ≥ на «аход≥. —татеворольова повед≥нка украњнок у с≥мТњ та сусп≥льств≥ була далекою в≥д залежност≥ ≥ п≥дпор€дкуванн€ чолов≥ков≥. ∆≥нка в≥льно зТ€вл€лас€ сама по соб≥ або з чолов≥ком у товариств≥ та сусп≥льств≥, брала участь у св€тах, впливала на справи родини, громади. ќсобливо шанували становище вдови, коли та не брала шлюб удруге: вона ставала головою родини, громади зам≥сть чолов≥ка, матер≥ально ≥ психолог≥чно оп≥кувала д≥тей.  ультурн≥ традиц≥њ  ињвськоњ –ус≥ у сфер≥ шлюбно-с≥мейних в≥дносин набули розвитку за час≥в  озацькоњ республ≥ки. ” книз≥ Ђ”крањнська ж≥нка в ’V≤-’V≤≤ ст.ї ћ.ћ≥рза-јвак€нц на основ≥ анал≥зу арх≥вних документ≥в (јкт≥в про шлюбне право ≥ с≥мейний побут тощо) наводить переконлив≥ факти демократичних традиц≥й у шлюбно-с≥мейних стосунках. Ўлюбний догов≥р спочатку укладали усно, а з ’V≤≤ ст., ≥ письмово, €кщо молодим надавали у придане землю. ќдн≥Їю з особливостей тогочасних майнових в≥дносин була практика наданн€ молод≥й материзни Ц частки земл≥, €ка передавалась у спадок т≥льки по ж≥ноч≥й л≥н≥њ. «емл€ здеб≥льшого була питанн€м, навколо €кого вибудовувалас€ система шлюбноњ угоди та шлюбних звичањв. ѕовнол≥тньою ж≥нку вважали з 15 рок≥в, чолов≥ка - з 18 рок≥в.  оли д≥вчина виходила зам≥ж, за нею давали посаг у грошах або ≥нших ц≥нност€х, щоб забезпечити њњ матер≥ально на випадок розлуки або вд≥вства. ” шлюб≥ майно чолов≥ка та ж≥нки було сп≥льним, без згоди дружини чолов≥к не м≥г н≥кому його передавати. ѕопри вимогу закону, щоб д≥вчата виходили зам≥ж лише з благословенн€ батьк≥в або оп≥кун≥в, у народ≥ вважалось гр≥хом силувати д≥тей до шлюбу. «авд€ки в≥льному обранню чолов≥ка чи дружини за взаЇмною згодою украњнська ж≥нка у подружж≥ не втрачала своЇњ ≥ндив≥дуальност≥ ≥ користувалась пошаною та дов≥рою у с≥мТњ. Ѕеручи шлюб ≥ пос≥даючи почесне становище у родин≥, ж≥нка хоч ≥ обирала пр≥звище чолов≥ка, проте не втрачала свого титулу ≥ не в≥дкидала свого пр≥звища. ќзнакою самост≥йност≥ заможноњ ж≥нки була печатка, на €к≥й карбували њњ герб та ≥мТ€. ƒемократичн≥сть традиц≥й, ≥дењ Ђв≥льностейї, незалежност≥, що завжди жили в украњнськ≥й сусп≥льн≥й думц≥, а особливо поширилис€ з час≥в «апор≥зькоњ —≥ч≥, зумовлювали демократичн≥ тенденц≥њ у м≥жстатевих стосунках чолов≥к≥в та ж≥нок. ”крањнська етнокультура розкриваЇ глибинн≥ архетипн≥ у€вленн€ про фертильн≥сть (плодюч≥сть), чуттЇв≥сть, зближенн€, сутн≥сть паруванн€ та продовженн€ роду. ќбТЇктив≥зац≥€ архетип≥в у народних шлюбно-с≥мейних символах, обр€дах, звича€х, фольклор≥ даЇ п≥дставу дл€ тверджень про егал≥тарн≥сть (р≥вн≥сть) шлюбно-подружн≥х стосунк≥в, свободу в≥д поневоленн€ чи силуванн€. ” св≥домост≥ украњнц≥в сенс с≥мейного житт€ украњнц≥ вбачають не лише у пошуку ≥ншоњ половини, а й у гармон≥йному сп≥в≥снуванн€ з нею. ” шлюбно-с≥мейних стосунках,

диференц≥йованих за характером статевов≥дпов≥дноњ д≥€льност≥, чолов≥к ≥ ж≥нка не переставали бути людьми з розвинутою ≥ндив≥дуал≥зац≥Їю статевих ролей. ќсобливост≥ шлюбнос≥мейних взаЇмин простежуютьс€ в етимолог≥њ сл≥в: подружж€ - в≥д Ђдружитиї, Ђпод≥л€ти яї; вес≥лл€ Ц в≥д Ђвеселитисьї, Ђрад≥тиї; шлюб Ц в≥д староукр. Ђзлюбї, Ђкоханн€ї; сп≥льник Ц в≥д Ђз половиниї, Ђр≥вноправТ€ї; одружитись Ц Ђпобратис€ зЕї. ” Ђ«б≥рц≥ украњнських приказок та присл≥вТњвї, з≥браних 1929 р. у ѕолтав≥ (ј.Ѕагмет, ћ.ƒащенко,  .јндрущенко), у розд≥л≥ 5 Ђѕобут. —≥мТ€ї Ї таке: ЂЌема кращого друга, €к в≥рна супругаї. Ќайкраща сп≥лка Ц чолов≥к та ж≥нка. „олов≥к ж≥нц≥ Ц краще р≥дноњ матер≥; ж≥нка чолов≥ков≥ Ц краще р≥дного батька. „олов≥к та ж≥нка Ц одне д≥ло, одне т≥ло, один дух. „олов≥к з ж≥нкою, що борошно з водою. „олов≥к ≥ ж≥нка Ц одне болото. Ќащо клад, €к у чолов≥ка з ж≥нкою ад. „олов≥к здур≥Ї Ц п≥в дому згорить, а ж≥нка здур≥Ї Ц усе пожежею п≥де. „олов≥к та ж≥нка Ц пара вол≥в: куди один, туди й другий. ’оз€йка в дому Ц покрова всьому. Ѕез ж≥нки, що без к≥шки, а без чолов≥ка, що без собакиї. Ќа р≥зних щабл€х ≥стор≥њ дом≥нуючою в шлюбно-с≥мейних стосунках була пошана до вол≥ ж≥нки, партнерство статей, взаЇмна дов≥ра [(√ендерна психолог≥€ “.¬.√оворун, ќ.ћ. ≥к≥нежд≥; с.120127)]. ќзнаки сучасноњ украњнськоњ с≥мТњ набули своњх особливостей внасл≥док ≥сторичного розвитку, соц≥альноеконом≥чних та культурних умов нашого сусп≥льства. ѕрот€гом останнього часу, за соц≥олог≥чними даними, в украњнських с≥мТ€х в≥дм≥чалось п≥двищенн€ коеф≥ц≥Їнту нестаб≥льност≥ шлюб≥в. ” 2002 роц≥ на 100 укладених шлюб≥в припадало 58 розлучень. як насл≥док, виникало багато неповних с≥мей, повторних шлюб≥в з р≥зними формами взаЇмостосунк≥в, зб≥льшенн€ д≥тей - соц≥альних та б≥олог≥чних сир≥т, важких д≥тей тощо. ¬≥дпов≥дно до статистичних даних орган≥в реЇстрац≥њ акт≥в цив≥льного стану громад€н ћ≥н≥стерства юстиц≥њ (кв≥тень, 2008), в ”крањн≥ в≥дм≥чаЇтьс€ тенденц≥€ до зменшенн€ к≥лькост≥ розлучень. ÷е п≥дтверджуЇ поступове зменшенн€ к≥лькост≥ украњнц≥в, €к≥ ви€вл€ють бажанн€ роз≥рвати шлюб. ѕрот€гом першого п≥вр≥чч€ 2009 року в ”крањн≥ роз≥рвали шлюб 69 тис. подружн≥х пар, це на 15 в≥дсотк≥в розлучень менше, н≥ж за перш≥ ш≥сть м≥с€ц≥в 2008 року та на 20 в≥дсотк≥в менше у пор≥вн€нн≥ з аналог≥чним пер≥одом 2007 року. ѕри цьому к≥льк≥сть розлучень традиц≥йно на 20-40 в≥дсотк≥в менша, н≥ж к≥льк≥сть укладених шлюб≥в. ÷€ позитивна тенденц≥€ також Ї сталою ≥ ф≥ксуЇтьс€ з року в р≥к. якщо виходити з≥ статистичних даних, найм≥цн≥ш≥ с≥мТњ в ”крањн≥ проживають в «акарпатт≥, де к≥льк≥сть шлюб≥в з року в р≥к у 2,5-3 рази перевищуЇ к≥льк≥сть розлучень. —хож≥ показники з початку 2009 року заф≥ксовано у б≥льшост≥ зах≥дних рег≥он≥в крањни. «окрема, в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, –≥вненськ≥й та “ерноп≥льськ≥й област€х сп≥вв≥дношенн€ к≥лькост≥ шлюб≥в до к≥лькост≥ розлучень склало 2,5 до 1. Ќайб≥льше ж вес≥лл≥в за п≥вроку було справлено у ƒонецьк≥й област≥ (11093 шлюби), ƒн≥пропетровськ≥й област≥ (8521 шлюб), Ћьв≥вськ≥й област≥ (6852 шлюби), ’арк≥вськ≥й област≥ (6786 шлюб≥в), ќдеськ≥й област≥ (6760 шлюб≥в), у  иЇв≥ (6395 шлюб≥в). « ц≥Їњ ж причини найб≥льша к≥льк≥сть розлучень була зареЇстрована практично в тих же рег≥онах - у ƒонецьк≥й област≥ (7248), у ƒн≥пропетровськ≥й област≥ (5548), у ’арк≥вськ≥й област≥ (4210) та у м.  ињв (4343). ѕроблема репродуктивного здоровТ€ украњнського населенн€, повТ€зана не т≥льки з соц≥ально-економ≥чними умовами. ѕад≥нн€ народжуваност≥ в≥дзначалос€ з 1986 року. ЌагадаЇмо, у кв≥тн≥ 1986 року в ”крањн≥ сталас€ техногенна катастрофа - вибух на „орнобильськ≥й ј≈—, при цьому крањна займала далеко не останнЇ м≥сце серед ≥нших крањн за к≥льк≥стю аборт≥в. «а п≥дсумками 2009 року народжуван≥сть в ”крањн≥ склала близько 530 тис. д≥тей (у той час €к у 2008 роц≥ 510 тис. д≥тей), також зазначено, що зросла к≥льк≥сть с≥мей, в €ких нал≥чуЇтьс€ 2 ≥ 3 дитини, а, середн≥й в≥к, коли ж≥нки народжують, зм≥нивс€ з 22 до 25 рок≥в. ѕроблемою сучасноњ украњнськоњ с≥мТњ Ї також конфл≥ктн≥сть ≥ повТ€зан≥ з нею жорсток≥сть ≥ насильство в с≥мТњ. «а результатами опитувань, таких с≥мей б≥л€ 80-90%, проблеми виникають з питань вихованн€ д≥тей, њх навчанн€, а також висок≥ показники м≥жособист≥сноњ конфл≥ктност≥ й невм≥нн€ поводити себе в р≥зних ситуац≥€х. ¬ основ≥ цих €вищ лежить порушенн€ духовних основ с≥мТњ [( ≥сарчук «.√)]. ќтже, ц≥ тенденц≥њ п≥двод€ть до висновку, що сучасна украњнська с≥мТ€ знаходитьс€ в криз≥ €к соц≥альний ≥нститут. —еред насл≥дк≥в порушеного шлюбного ≥нституту в умовах загальноњ ≥ духовноњ кризи √.≤.ќнищенко вид≥л€Ї зб≥льшенн€ рол≥ субТЇктивних соц≥ально-психолог≥чних чинник≥в регул€ц≥њ подружн≥х взаЇмин: в≥дпов≥дност≥ особист≥сного досв≥ду проживанн€ подружж€ в батьк≥вськ≥й с≥мТњ винесених зв≥дти норм, правил, у€влень про с≥мТю; в≥дпов≥дност≥ ≥ндив≥дуальних особливостей, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й (правильний виб≥р партнера); особист≥сноњ зр≥лост≥ ≥ готовност≥ до шлюбу ≥ до засвоЇнн€ с≥мейних ролей, переборенн€ власного егоњзму тощо. “аким чином, в≥тчизн€н≥ науковц≥, на сьогодн≥шн≥й день, вид≥л€ють р€д п≥дход≥в до вивченн€ проблеми функц≥онуванн€ шлюбу. ≤нституц≥йно-кризовий (ј. јнтонов, ё. —олодн≥ков, ¬. “ерьох≥н, ¬. ѕереведенцев, W. Goode, N.Glenn та ≥н.). Ўлюб розгл€даЇтьс€ не т≥льки €к в≥дпов≥дальн≥сть двох ≥ндив≥дуум≥в один перед одним, але ≥ €к взаЇмна в≥дпов≥дальн≥сть двох род≥в, що поЇднуЇтьс€ в нов≥й родин≥; родина розгл€даЇтьс€ €к культурна сп≥льнота людей, €ких повТ€зуЇ Їдн≥сть життЇвих ц≥нностей, у€влень, а також схож≥сть позиц≥њ у взаЇминах ≥з сусп≥льством й окремими ≥ндив≥дами. ¬елика к≥льк≥сть методик ≥ процедур розроблена ≥ в соц≥олог≥њ ≥ в психолог≥њ, але систематизац≥€ ц≥Їњ багатом≥рноњ досл≥дницькоњ техн≥ки в межах цього п≥дходу не завершена. ≤нституц≥йно-трансформац≥йний п≥дх≥д

(ќ. «дравомислова, —. √олод, S. Bem, M. Hoppe, G. Hofstede, A. Oakley та ≥н.). ≤нститут родини Ї базовим дл€ п≥дтримки соц≥альноњ системи, а його стан Ї найважлив≥шим критер≥Їм сусп≥льного здоровТ€. —≥мТ€ Ц це мала група, де задовольн€Їтьс€ багато важливих особист≥сних потреб людини. ” задоволенн≥ таких потреб пол€гаЇ сенс психолог≥чних ≥ соц≥ально-культурних функц≥й с≥мТњ. “рансформац≥€ цих функц≥й в процес≥ модерн≥зац≥њ с≥мТњ викликаЇ зм≥ни в житт≥ с≥мей, в потребах њњ член≥в, характер≥ взаЇмод≥њ с≥мТњ з оточуючим середовищем, зовн≥шн≥м св≥том ≥, таким чином, призводить до зм≥ни в усьому ланцюжку особист≥сть-с≥мТ€-сусп≥льство [(ќ.«дравомислова,1992 р.)]. —≥мейно-центрований, соц≥олог≥заторський (Ќ.“рикоз, ¬.√аврилюк, ќ.√урська, ќ.≤ванова, Ћ. арцева, “.ѕарсонс та ≥н.) пол€гаЇ в тому, що зм≥на соц≥альних умов, зм≥на соц≥альних сусп≥льних ц≥нн≥сних ор≥Їнтир≥в призводить до того, що механ≥зм в≥дтворенн€ ц≥нн≥сних ор≥Їнтир≥в перестаЇ бути ведучим, ≥ запускаЇ адаптац≥йн≥ механ≥зми. Ќаприклад, €к соц≥альний конфл≥кт всередин≥ самого молодого покол≥нн€, так ≥ внутр≥шн≥й психолог≥чний конфл≥кт, що переживають конкретн≥ молод≥ юнаки та д≥вчата, дл€ €ких батьк≥вський досв≥д стаЇ прикладом того €к Ђне потр≥бно житиї, а новий вз≥рець Ї недос€жним. ÷ей п≥дх≥д дозвол€Ї розгл€дати динам≥ку с≥мейних в≥дносин з позиц≥й нел≥н≥йност≥, невр≥вноваженост≥, з урахуванн€м кризових пер≥од≥в. —истемний п≥дх≥д (ј.¬арга, √.Ѕудинайте, ƒ.¬аллерстайн, √.¬ебер, ‘.ƒатт≥л≥о, J.Haley, D.Jackson, G.Levinger та ≥н.), сформований в межах системноњ с≥мейноњ психотерап≥њ. ƒаний п≥дх≥д ірунтуЇтьс€ на двох положенн€х: 1) ц≥ле б≥льше н≥ж сума його частин; 2) вс≥ частини й процеси впливають ≥ обумовлюють один одного. —≥мТ€ собою представл€Ї диференц≥йоване ц≥ле, п≥дсистеми €кого складають окрем≥ члени, або дек≥лька член≥в с≥мТњ, повТ€заних сп≥льним господарством, а головне стосунками. ÷≥ стосунки називають родинно-с≥мейними.  ожна с≥мейна система маЇ своњ специф≥чн≥ функц≥њ. Ќа сьогодн≥шн≥й день проблемам шлюбу Ц батьк≥вства Ц спор≥дненост≥ прид≥л€ють велику увагу не т≥льки в теор≥њ, але й на практиц≥. ” роботах в≥домих досл≥дник≥в ё.».јльошиноњ, ¬.Ќ.ƒружин≥ноњ, —.¬. овальовоњ, ј.—.—п≥ваковськоњ, Ё.√.≈йдем≥лер та ≥нших учених п≥дкреслюЇтьс€, що с≥м'€ пр€мо або опосередкоано в≥дбиваЇ ус≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс€ у сусп≥льств≥, хоча й маЇ в≥дносну самост≥йн≥сть, ст≥йк≥сть. ¬ останн≥ роки зв'€зок с≥мТњ ≥з сусп≥льством послабивс€, що негативно вплинуло €к на с≥м'ю, так ≥ на сусп≥льство в ц≥лому, ≥ вже в≥дчуваЇтьс€ потреба у в≥дновленн≥ колишн≥х ц≥нностей, вивченн≥ нових тенденц≥й ≥ процес≥в, а також в орган≥зац≥њ практичноњ п≥дготовки молод≥ до с≥мейного житт€. ѕсихолог≥€ с≥мТњ розвиваЇтьс€ у зв'€зку ≥з завданн€ми проф≥лактики нервових ≥ псих≥чних захворювань, а також проблемами с≥мейного вихованн€. ѕитанн€, розгл€нут≥ с≥мейною психолог≥Їю, р≥зноман≥тн≥: це проблеми подружн≥х, батьк≥вськодит€чих в≥дносин, взаЇмин з≥ старшими покол≥нн€ми в родин≥, напр€мки розвитку, д≥агностика, с≥мейне консультуванн€, корекц≥€ в≥дносин тощо. —≥м'€ Ї об'Їктом досл≥дженн€ багатьох наук - соц≥олог≥њ, економ≥ки, права, етнограф≥њ, психолог≥њ, демограф≥њ, педагог≥ки тощо.  ожна з них у в≥дпов≥дност≥ з≥ своњм предметом вивчаЇ специф≥чн≥ сторони функц≥онуванн€ й розвитку с≥м'њ. ≈коном≥ка - споживч≥ аспекти с≥м'њ й участь њњ у виробництв≥ матер≥альних благ ≥ послуг. ≈тнограф≥€ - особливост≥ укладу житт€ й побуту с≥мей з р≥зними етн≥чними характеристиками. ƒемограф≥€ - роль с≥м'њ в процес≥ в≥дтворенн€ населенн€. ѕедагог≥ка Ц њњ виховн≥ можливост≥. ≤нтеграц≥€ цих напр€мк≥в вивченн€ с≥м'њ дозвол€Ї одержати ц≥л≥сне у€вленн€ про с≥м'ю €к про соц≥альне утворенн€, що сполучаЇ у соб≥ риси соц≥ального ≥нституту й малоњ групи. ѕсихолог≥€ с≥мейних стосунк≥в зосереджуЇ увагу на досл≥дженн≥ законом≥рностей м≥жособист≥сних в≥дносин у с≥м'њ, внутр≥шньос≥мейних в≥дносин (њхньоњ ст≥йкост≥, стаб≥льност≥) з позиц≥й впливу на розвиток особистост≥. «нанн€ законом≥рностей дозвол€ють проводити практичну роботу з с≥м'€ми, д≥агностувати й допомагати перебудовувати с≥мейн≥ взаЇмини. ” психолого-педагог≥чн≥й, ф≥лософськ≥й, соц≥олог≥чн≥й л≥тератур≥ основн≥ характеристики сучасноњ с≥мТњ представлен≥ €к: Ц перевага св≥тських, цив≥льних шлюб≥в, р≥ст числа церковних шлюб≥в; Ц вол€ вступу у шлюб й роз≥рванн€ шлюбу; Ц р≥вноправн≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок у шлюб≥; Ц зб≥льшенн€ к≥лькост≥ нуклеарних с≥мей; Ц створенн€ здеб≥льшого одно-двод≥тноњ с≥мТњ. ¬ир≥шувати с≥мейн≥ проблеми, уникати та розум≥ти њх причини, а також зм≥нити в≥дношенн€ до себе та оточуючих допомагаЇ с≥мейна психотерап≥€ та с≥мейне консультуванн€. —≥мейне консультуванн€ Ц це короткотривалий процес, €кий в основному спр€мований на допомогу ≥ п≥дтримку с≥мТњ у розвТ€зан≥ актуальних, €сно усв≥домлюваних проблем, €к≥ нещодавно про€вились. —≥мейна психотерап≥€ Ц це комплекс психотерапевтичних прийом≥в та метод≥в, €к≥ спр€мован≥ не т≥льки

на актуальн≥ с≥мейн≥ ситуац≥њ, а мають на мет≥ анал≥з минулого с≥мТњ, с≥мейну реконструкц≥ю тощо. јктуальним напр€мком у розвитку психолог≥њ с≥мейних в≥дносин Ї розробка њњ методолог≥чних основ, опора на €к≥ дозвол€Ї уникнути фрагментарност≥, випадковост≥, ≥нтуњтивност≥. Ќайпоширен≥шим на тепер≥шн≥й час вважають саме системний п≥дх≥д, с≥мейн≥ в≥дносини €вл€ють собою структуровану ц≥л≥сн≥сть, елементи €коњ взаЇмозалежн≥, взаЇмообумовлен≥. ÷е подружн≥, дит€че-батьк≥вськ≥, дит€чо-дит€ч≥, прабатьк≥вськ≥-батьк≥вськ≥ прабатьк≥вськ≥-дит€ч≥ в≥дносини.

5.ћатер≥али щодо актив≥зац≥њ студент≥в п≥д час проведенн€ лекц≥њ (питанн€, задач≥, проблемн≥ ситуац≥њ тощо)

1. ƒайте визначенн€ пон€ттю Ђшлюбї та Ђс≥мТ€ї. Ќазв≥ть в≥дм≥нност≥ м≥ж цими пон€тт€ми.

2. ќхарактеризуйте основн≥ етапи (стад≥њ) життЇд≥€льност≥ с≥мТњ.

3. Ќазв≥ть основн≥ завданн€ етапу Ђмолодого шлюбуї.

4. Ќавед≥ть приклад конфл≥кт≥в, джерелом €ких Ї незадоволенн€ потреб одного з партнер≥в.

6.«агальне матер≥альне та методичне забезпеченн€ лекц≥њ:

Ј навчальн≥ прим≥щенн€;

Ј обладнанн€;

Ј устаткуванн€;≥люстративн≥ матер≥али.

7. ћатер≥али дл€ самоп≥дготовки студент≥в:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1024 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1557 - | 1374 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.