Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 онсультуванн€ с≥мТњ з приводу приниженн€ г≥дност≥ дитини, з суњцидальними та летальними тенденц≥€ми




ќдн≥Їю ≥з проблем, €к≥ виникають у с≥мТ€х з д≥тьми, Ї приниженн€ г≥дност≥ дитини (¬.¬.–ибалка, Ћ.Ѕ.Ўнейдер). ѕовага до г≥дност≥ вимагаЇ, щоб з ус≥ма д≥тьми в крањн≥ поводились однаково. –≥зниц€ у сп≥лкуванн≥ може бути повТ€зана лише ≥з ≥ндив≥дуальними особливост€ми д≥тей. ѕравова недостатн≥сть не повинна визначатис€ вчинками батьк≥в (дискрим≥нац≥€ Ђнезаконно народженихї д≥тей) чи соц≥альним положенн€м. Ќаданн€ дитин≥ свободи ≥з самого раннього в≥ку маЇ велике значенн€ дл€ њњ розвитку, спри€Ї активн≥й участ≥ у навчанн≥ ≥ л≥куванн≥, у розвитку самоконтролю. ¬≥домо, що уже в молодшому шк≥льному в≥ц≥ д≥ти високо ц≥нують свободу ≥ особисте житт€. ≤ навпаки, сильне обмеженн€ свободи ≥ вторгненн€ в особисте житт€ викликаЇ у дитини почутт€ незадоволеност≥ ≥ невпевненост≥ у соб≥. Ќайб≥льш травмуюч≥ под≥њ дл€ д≥тей Ц це напади на њх особист≥сну ≥ ф≥зичну ц≥л≥сн≥сть (наприклад, т≥лесн≥ покаранн€) або психолог≥чну (наприклад, звинуваченн€ у брехн≥).  онвенц≥€ про права дитини заборон€Ї неправом≥рне втручанн€ в особисте житт€ д≥тей (ст. 16), наприклад, п≥д час надм≥рного розкритт€ у ход≥ психотерап≥њ.  онвенц≥€ визнаЇ батьк≥в Ђв першу чергу в≥дпов≥дальними за вихованн€ ≥ розвиток дитиниї (ст. 18). ѕсихолог≥чн≥ насл≥дки стану приниженн€ людськоњ г≥дност≥ можуть бути р≥зноман≥тн≥ за своЇю ≥нтенсивн≥стю, характером, загрозою дл€ житт€ ≥ здоровТ€ (ќ.—.Ћ≥сова, ¬.ѕ.ћоскалець, ј.Ќ.ћоховиков, ¬.¬.–ибалка, ¬.ј.–озанов). “ак, може бути, легке, еп≥зодичне, ситуац≥йне приниженн€ г≥дност≥, авторитету, чест≥, ≥м≥джу людини, €ке легко зн≥маЇтьс€ через покращенн€ стосунк≥в ≥ не залишаЇ насл≥дк≥в. ј може бути сильним ≥ тривалим, супроводжуватис€ глибокими суперечност€ми, дисгармон≥€ми, почутт€м образи, в≥дчаю, страху, душевного болю, депрес≥Їю, суњцидальними нам≥рами, почутт€м провини або помсти, бажанн€м п≥ти ≥з житт€. ” таких випадках кл≥Їнту необх≥дна терм≥нова психотерапевтична допомога. ѕсихологами-практиками напрацьован≥ р≥зн≥ п≥дходи щодо допомоги кл≥Їнту. ѕерш за все це встановленн€ консультантом

взаЇмодов≥рливих стосунк≥в ≥з кл≥Їнтом: попередн≥й зб≥р ≥нформац≥њ в≥д батьк≥в, ≥з школи, в≥д найближчого оточенн€.  онсультант повинен про€вити не просто сп≥вчутт€, а переконливе переживанн€ його г≥дност≥, ц≥нност≥ житт€, зац≥кавленост≥ в його особистост≥. ћожна побудувати зустр≥ч≥ на основ≥ конструюванн€ нового, адекватного ≥ндив≥дуальност≥ кл≥Їнта, сенсу житт€.  орисним може бути використанн€ елемент≥в логотерап≥њ ¬.‘ранкла, у €к≥й передбачено пошук сенсу житт€ у трьох напр€мах: через переживанн€, в≥дношенн€ та творч≥сть. ” ход≥ проведенн€ цього етапу в≥дбуваЇтьс€ п≥днесенн€ особистост≥ кл≥Їнта через зм≥ну, переоц≥нку його св≥тогл€дних установок, смисл≥в житт€ та мотив≥в повед≥нки. ≤ншим напр€мком допомоги може стати залученн€ учн€ до складанн€ та виконанн€ певного проекту, в≥дпов≥дно до його нахил≥в та творчих зд≥бностей, розкритт€ творчого потенц≥алу. √оловне Ц в≥дкрити дл€ п≥дл≥тка шл€х до самоактуал≥зац≥њ, а через це Ц до п≥днесенн€ ц≥нност≥ своЇњ особистост≥. ћехан≥зми п≥днесенн€ розкрит≥ та окреслен≥ сучасним психологом-практиком –ибалкою ¬.¬. у психотерапевтичн≥й Ђвертикал≥ї п≥днесенн€ ц≥нност≥ особистост≥ кл≥Їнта. ѕ≥днесенн€ особистост≥ розум≥Їтьс€ €к синтетичний процес зростанн€ особист≥сного потенц≥алу людини, його трансформац≥€ в процес≥ переходу: - в≥д безопосередкованост≥ до опосередкованост≥ псих≥ки; - в≥д прим≥тивноњ, слабкоњ, спонтанноњ псих≥чноњ активност≥ до сильноњ орган≥зованоњ психолог≥чноњ д≥€льност≥; - в≥д ф≥з≥олог≥чних потреб життЇд≥€льност≥ до сенсу житт€; - в≥д опори на ситуац≥ю Ђтут ≥ теперї до спиранн€ на ¬сесв≥т ≥ в≥чн≥сть; - в≥д споживанн€ до створенн€ ц≥нностей, в≥д репродукуванн€ до творчост≥; - в≥д внутр≥шн≥х ≥ м≥жособист≥сних конфл≥кт≥в до гармон≥њ ≥ злагоди; - в≥д провини до прощенн€, в≥д помсти до сп≥впрац≥; - в≥д егоњзму до альтруњзму, в≥д ≥ндив≥дуального до соц≥ального тощо. ѕрацюючи ≥з с≥мТЇю психолог-консультант повинен враховувати, що серйозне сприйн€тт€ дитини у с≥мТњ призводить до покращенн€ њх благополучч€ ≥ соц≥ал≥зац≥њ. “≥льки тод≥ вони зможуть розвивати так≥ навики ≥ засвоњти т≥ ц≥нност≥, €к≥ дозвол€ть њм стати корисними громад€нами, €к≥ зможуть турбуватис€ €к про своЇ р≥дне сусп≥льство, так ≥ про св≥тове товариство взагал≥.

 онсультуванн€ с≥мТњ з приводу психодинам≥чноњ неконгруентност≥ особистост≥

ќдн≥Їю з найб≥льших ц≥нностей дл€ с≥мТњ Ї здоровТ€ дитини €к запорука њњ псих≥чного та ф≥зичного розвитку. ќднак все част≥шими стають зверненн€ батьк≥в до психолог≥чноњ консультац≥њ з приводу незрозум≥лих психосоматичних розлад≥в у њх д≥тей. ќдн≥Їю ≥з причин таких недомагань Ї неконгруентний спос≥б житт€. ќдним ≥з основних показник≥в гармон≥йност≥ особистост≥ Ї взаЇмов≥дпов≥дн≥сть, конгруентн≥сть њњ €костей, €ку з р≥зних позиц≥й досл≥джували ¬.ћ.ЅехтЇрЇв, ќ.‘.Ћазурський, Ћ.—.¬иготський,  .–оджерс, √.—. остюк, ѕ.¬.Ћушин та ≥нш≥ психологи. “ерм≥ни конгруентн≥сть ≥ неконгруентн≥сть все част≥ше використовуютьс€ у сучасн≥й практичн≥й психолог≥њ.  онгруентна особист≥сть (в досл≥вному переклад≥ Ц Ув≥дпов≥днаФ, УузгодженаФ) Їдина ≥ ц≥л≥сна у своњх почутт€х, њх сприйн€тт≥ та висловлюванн≥ про них, не маЇ психолог≥чних Узахист≥вФ ≥ може бути такою, €кою в глибин≥ душ≥ вона Ї. ѕсихолого-типолог≥чну або психодинам≥чну неконгруентн≥сть особистост≥ вчен≥ визначають €к нев≥дпов≥дн≥сть у психодинам≥чному план≥ базових €костей особистост≥ п≥дструктур≥ психоф≥з≥олог≥чних властивостей, зокрема, темпераменту €к фундаменту особистост≥. Ќеконгруентн≥сть може стати пом≥тною у досить ранньому в≥ц≥, коли, наприклад, у швидкоњ за темпераментом матер≥екстраверта народжуЇтьс€ дитина з б≥льш пов≥льною нервовою системою та ознаками ≥нтраверта. ” процес≥ вихованн€ мати мимовол≥ привчаЇ дитину до швидкого темпу житт€, весь час п≥дган€ючи та прискорюючи њњ життЇвий ритм, ≥ вважаЇ, що цим виховуЇ дитину б≥льш самост≥йною, адаптованою до прискореного темпу сучасного житт€. як же реагуЇ дит€чий орган≥зм на так≥ прискоренн€?

ѕо-перше, за певних умов можуть виникати психосоматичн≥ та патопсихолог≥чн≥ в≥дхиленн€, що призвод€ть до певних захворювань, €к≥ загострюютьс€ та дають про себе знати, найчаст≥ше, у ранньому п≥дл≥тковому в≥ц≥.

ѕо-друге, м≥ж членами родини можуть виникати напруженн€ у стосунках. як в≥домо, тип нервовоњ системи закладаЇтьс€ ще в утроб≥ матер≥ ≥ не зм≥нюЇтьс€ упродовж житт€ людини. ќднак у дорослому св≥домому житт≥ можна удосконалити характеролог≥чн≥ особливост≥ темпераменту. ћова йде про енергетичн≥ (мотивац≥€, активн≥сть, моторика, емоц≥йн≥сть) ≥ часов≥ (темп, ритм, швидк≥сть) характеристики функц≥онуванн€ п≥дструктур особистост≥, €к≥ мають в≥дпов≥дати, але не в≥дпов≥дають тим нормам, на €к≥ запрограмована в≥д народженн€ нервова система, ≥ €к≥ визначаютьс€ темпераментом особистост≥. ѕсих≥чн≥ новоутворенн€ особистост≥ набувають у такому раз≥ ≥нших психодинам≥чних характеристик, ан≥ж т≥, на €к≥ розрахована нервова система дитини. як насл≥док, прискорений (дл€ ≥нтраверт≥в) чи упов≥льнений (дл€ екстраверт≥в) або неконгруентний спос≥б житт€ може призводити до виникненн€ психосоматичних захворювань. ќсобливоњ актуальност≥ ц€ проблема набуваЇ в умовах проф≥льного навчанн€, €ке ≥нтенсиф≥куЇ д≥€льн≥сть старшокласник≥в, що нер≥дко призводить до надм≥рного ≥нтелектуального та ф≥зичного напруженн€, по€ви особист≥сних дисгармон≥й у школ€р≥в. –езультати наукових досл≥джень св≥дчать, зокрема, про те, що в умовах швидкоњ ≥нформатизац≥њ осв≥тнього простору особист≥сний розвиток старшокласник≥в супроводжуЇтьс€ такими про€вами дисгармон≥й €к перевтома, п≥двищена тривожн≥сть, внутр≥шньоособист≥сна конфл≥ктн≥сть, акцентуац≥њ характеру, загроза суњциду тощо. як насл≥док, у значноњ частини школ€р≥в пог≥ршуЇтьс€ ф≥зичне та псих≥чне здоровТ€, зокрема, виникаЇ дев≥антн≥сть повед≥нки, знижуЇтьс€ з≥р, викривлюЇтьс€ постава, зТ€вл€ютьс€ психосоматичн≥ захворюванн€. ƒосл≥дженн€ √≥ппократа, ¬.≤.√арбузова, Ѕ.….÷уканова, ¬.¬.–ибалки вказують на по€ву за певних умов переважаючих психосоматичних захворювань серед ≥ндив≥д≥в ≥з р≥зним типом темпераменту. ѕершою допомогою консультанта у таких випадах може стати психолог≥чна просв≥та батьк≥в з приводу психодинам≥чноњ неконгруентност≥ особистост≥. Ќаведемо приклади нашоњ консультативноњ роботи. Ќа перших зустр≥чах було пом≥чено, що батьки лише здогадуютьс€ про типи темперамент≥в своњх д≥тей ≥ в б≥льшост≥ не знають особливостей нервовоњ системи, способ≥в вихованн€ та орган≥зац≥њ роботи ≥ в≥дпочинку в≥дпов≥дно типу темпераменту. ” процес≥ оволод≥нн€ основами психолог≥чних знань, засвоюючи теоретичн≥ положенн€ науковоњ психолог≥њ, психологконсультант повинен поступово переор≥Їнтовувати батьк≥в на спостереженн€ за власними д≥тьми, њх повед≥нкою, вчинками, способом житт€. ќсобливо вражаЇ батьк≥в розгл€д теми щодо сп≥вв≥дношенн€ темперамент≥в батьк≥в ≥ д≥тей. ѕоступово стар≥ стереотипи у€влень про дитину зм≥нювалис€, батьки розпов≥дали про випадки повед≥нки д≥тей, €ким не могли ран≥ше знайти по€сненн€, а тепер будували б≥льш гармон≥йн≥ стосунки з д≥тьми, враховуючи њх особливост≥ нервовоњ системи. Ќаприклад, батьки —. вважали, що син (флегматик) навмисно пов≥льно ≥ неохоче виконуЇ њх дорученн€, пов≥льно збираЇтьс€ до школи, ≥ по€снювали його повед≥нку надм≥рною л≥нив≥стю, весь час п≥дган€ли. ѕриродно, що с≥мейн≥ стосунки були напруженими, в≥д крик≥в ≥ сварок —. намагавс€ сховатис€, втекти з дому. «устр≥ч≥ з психологом допомогли батькам зрозум≥ти ≥ виправити помилки у вихованн≥. ¬ ≥ншому випадку б≥льш пов≥льних батьк≥в виводила ≥з терп≥нн€ њх швидка (≥ €к вони вважали, агресивна) донька ќ. (холерик). ќ. вс≥ завданн€ робила швидко ≥ не€к≥сно. Ўвидко захоплювалас€ новими справами, а коли потр≥бно було кроп≥тке виконанн€ Ц у нењ не вистачало терп≥нн€ на них. ” ход≥ зустр≥чей ми порадили заохотити ќ. до €коњсь спортивноњ секц≥њ чи швидких вид≥в танц≥в. ” ход≥ зустр≥чей ≥з психологом батьки пов≥домл€ли що ситуац≥€ пом≥тно зм≥нилась. “ренуванн€ трич≥ на тиждень забирали надлишкову енерг≥ю, а п≥сл€ них, приход€чи додому, ќ. де€кий час в≥дпочивала, пот≥м спок≥йно ≥ швидко справл€лас€ з домашн≥ми завданн€ми. Ќезрозум≥лою дочкою була дл€ с≥мТњ ¬. (меланхол≥к). ¬она була мр≥йливою ≥ плаксивою. «ам≥сть прогул€нок на подв≥рТњ чи дискотек з подругами, вона сид≥ла вдома, читала книжки, щось записувала, вир≥зала, клењла. ѓњ чутливу душу з багатим внутр≥шн≥м св≥том не розум≥ли батьки ≥ тому д≥вчинка вела щоденник, де розпов≥дала про вс≥ своњ переживанн€. «а нашими рекомендац≥€ми батьки почали прид≥л€ти б≥льше уваги ¬., знайомити з мистецтвом, в≥дв≥дувати виставки, музењ, концерти, щоб у нењ зТ€вивс€ б≥льш широкий виб≥р: або науково-творча ≥де€ житт€ або мистецтво або ще щось. —пр€муванн€ меланхол≥чноњ енерг≥њ у конструктивне русло Ц Ї дуже важливим кроком у консультативн≥й робот≥ ≥з меланхол≥ками.

ќтже робота психолога-консультанта у випадках з психодинам≥чною неконгруентн≥стю дитини маЇ в≥дбуватис€ за такими етапами:

1) психолог≥чна просв≥та батьк≥в та самоњ дитини стосовно психодинам≥чноњ неконгруентност≥ особистост≥;

2) ≥ндив≥дуальна корекц≥йна робота з дитиною та окремо з њњ батьками, що включаЇ також психод≥агностику психодинам≥чноњ неконгруентност≥;

3) групова корекц≥йна робота, €ка включаЇ трен≥нгов≥ зан€тт€ дл€ д≥тей та окремо Ц дл€ батьк≥в;

4) у раз≥ необх≥дност≥ консультуванн€ вчител≥в, €к≥ працюють з ц≥Їю дитиною, та наданн€ њм методичних рекомендац≥й щодо роботи з д≥тьми ≥з психодинам≥чною неконгруентн≥стю.

ƒетально робота психолога-консультанта з вказаноњ проблеми висв≥тлена у прац€х.  онсультативна допомога батькам щодо просв≥ти з психодинам≥чноњ неконгруентност≥ маЇ велике значенн€ ≥ може стати тим необх≥дним ланцюгом у психокорекц≥йн≥й програм≥, €кий забезпечуЇ неперервн≥сть, комплексн≥сть корекц≥йноњ роботи ≥ даЇ стаб≥льний позитивний результат. Ќавпаки, дуже важко допомогти дитин≥ ≥ с≥мТњ вц≥ому, €кщо не вдаЇтьс€ залучити њњ батьк≥в до св≥домоњ сп≥впрац≥ з психологом-консультантом.

5.ћатер≥али щодо актив≥зац≥њ студент≥в п≥д час проведенн€ лекц≥њ (питанн€, задач≥, проблемн≥ ситуац≥њ тощо)

6.«агальне матер≥альне та методичне забезпеченн€ лекц≥њ:

Ј навчальн≥ прим≥щенн€;

Ј обладнанн€;

Ј устаткуванн€;≥люстративн≥ матер≥али.

7. ћатер≥али дл€ самоп≥дготовки студент≥в:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1002 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1657 - | 1510 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.