Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток ендокринноњ системи та б≥олог≥чне дозр≥ванн€




–озвиток ≥ вс€ складна д≥€льн≥сть орган≥зму регулюЇтьс€ €к нервовою, так ≥ ендокринноњ системами. –≥зним пер≥одам в≥кового розвитку властивий певний стан ендокринноњ системи. ќсобливост≥ Ђгормонального ансамблюї в молодшому шк≥льному в≥ц≥ Ч посиленн€ активност≥ г≥поф≥за, шишкопод≥бноњ ≥ щитовидноњ залоз. ѕ≥двищенн€ рол≥ щитовидноњ залози ви€вл€Їтьс€ у висок≥й пластичност≥ орган≥зму, переважанн≥ процес≥в збудженн€ над процесами гальмуванн€, недосконал≥сть м'€зовоњ регул€ц≥њ.

√либока перебудова ендокринноњ системи в п≥дл≥тковому в≥ц≥ Ч зростанн€ активност≥ наднирник≥в, актив≥зац≥€ функц≥њ задньоњ дол≥ г≥поф≥за безпосередньо пов'€зан≥ з посиленн€м функц≥њ статевих залоз.

Ќасл≥дки такоњ перебудови у д≥вчаток Ч по€ва овар≥ально-менструального циклу (ќћ÷). ¬≥н €вл€Ї собою складн≥, б≥олог≥чно важлив≥, ритм≥чно повторюван≥ зм≥ни у всьому орган≥зм≥. «азвичай вид≥л€ють 5 фаз ќћ÷, €к≥ при 28Чденному цикл≥ мають наступну тривал≥сть: I Ч менструальна (1 Ч 6-й дн≥ циклу); II Ч постменструальна€ (7Ч13-й дн≥); III Ч овул€торна€ (14Ч15-й дн≥); IV Ч постовул€торна€ (16Ч24-й дн≥); V Ч передменструальна (25Ч28-й дн≥).

—портсменок з прискореним б≥олог≥чним циклом (21 Ч 22 дн≥) приблизно 6%, середн≥м по тривалост≥ (24Ч26 дн≥в) 19%, тривалим (28Ч29 дн≥в) 73% ≥ тривалим (32Ч36 дн≥в) 2%.

«м≥на балансу статевих гормон≥в впливаЇ на орган≥зм, що, природно, позначаЇтьс€ на працездатност≥ ≥ самопочутт≥.

Ќайменш спри€тлива з точки зору перенесенн€ тренувальних ≥ змагальних навантажень передменструальна фаза. ” цей час працездатн≥сть спортсменок знижуЇтьс€, п≥двищуЇтьс€ драт≥влив≥сть, пригн≥чен≥сть, знижуютьс€ зд≥бност≥ до освоЇнн€ нового матер≥алу. «ниженн€ функц≥ональних можливостей орган≥зму характерно також дл€ менструальноњ ≥ овул€торноњ фаз. “аким чином, при 28-денн≥й тривалост≥ ќћ÷ 10Ч12 дн≥в спортсменки перебувають у в≥дносно неспри€тливому функц≥ональному стан≥ з точки зору перенесенн€ великих навантажень.

„исленн≥ досл≥дженн€ ќћ÷ у спортсменок багато в чому зводилис€ до того, що њм рекомендували планувати найб≥льш напружену роботу на Ђспри€тлив≥ї II ≥ IV фази циклу, а в Ђнеспри€тлив≥ї I, III ≥ V Ч обмежувати тренувальн≥ впливи. ќднак ц≥ рекомендац≥њ можна вважати ц≥лком виправданими лише по в≥дношенню до тренуванн€ 12Ч14-р≥чних спортсменок, у €ких т≥льки встановлюЇтьс€ цикл, а також б≥льш дорослих спортсменок, у €ких в≥н порушений. ўо стосуЇтьс€ дорослих д≥вчат, то зазначен≥ рекомендац≥њ Ї вельми дискус≥йними. јдже добре в≥домо, що саме посиленн€, а не послабленн€ тренувальних вплив≥в стимулюЇ адаптац≥йн≥ процеси ≥ спри€Ї приросту тренованост≥. ¬иникаЇ питанн€: нав≥що, з одного боку, тренувати спортсменку в умовах середньог≥р'€, що п≥двищуЇ напружен≥сть функц≥онуванн€ основних систем орган≥зму, створювати штучну г≥покс≥ю при виконанн≥ напружених вправ, дов≥льно зменшуючи к≥льк≥сть вдих≥в або при вдиханн≥ газових сум≥шей з пониженим вм≥стом кисню ускладнювати Ђжитт€ї спортсменок ≥ одночасно полегшувати його, обмежуючи навантаженн€ в неспри€тлив≥ фази ќћ÷. ѕрихильники такого обмеженн€ висувають €к основний аргумент збереженн€ в учениць здоров'€. јле ж вони виступають у змаганн€х €к м≥н≥мум в 50% випадк≥в у неспри€тлив≥ фази циклу ≥ той, хто не звик переносити велик≥ навантаженн€ в цей пер≥од, п≥ддаЇтьс€ такому стресу, €кий д≥йсно може згубно вплинути на здоров'€. якщо ж вони добре адаптован≥ до великих навантажень в Ђнеспри€тлив≥ї фази циклу, вплив в≥дпов≥дальних змагань не принесе шкоди. ќднак це зовс≥м не означаЇ, що при п≥дготовц≥ квал≥ф≥кованих юних спортсменок, у €ких немаЇ порушень у ќћ÷, не потр≥бно враховувати особливост≥ його р≥зних фаз. «нати строки зм≥ни окремих фаз ќћ÷ необх≥дно дл€ того, щоб реально визначити можливост≥ спортсменки в даний момент, врахувати можливе пог≥ршенн€ њњ психолог≥чного стану.

«авершуючи розмову про врахуванн€ специф≥чного ж≥ночого циклу п≥дкреслимо, що при п≥дготовц≥ д≥вчаток середнього шк≥льного в≥ку, коли на перший план висуваЇтьс€ завданн€ зм≥цненн€ здоров'€, б≥льш напружена робота повинна плануватис€ в Ђспри€тлив≥ї фази циклу. ѕри п≥дготовц≥ ж висококвал≥ф≥кованих спортсменок-старшокласниць б≥льш напружену роботу в Ђнеспри€тливихї фазах сл≥д розгл€дати €к фактор, що спри€Ї подальшому приросту тренованост≥.

” д≥вчаток статеве дозр≥ванн€ починаЇтьс€ зазвичай в 11 Ч- 12 рок≥в ≥ зак≥нчуЇтьс€ до 16Ч18 рок≥в, а у хлопчик≥в триваЇ з 13Ч14 до 18Ч20 рок≥в. Ќа строки ≥ х≥д статевого дозр≥ванн€ дуже впливають насамперед спадков≥ фактори, а також стан здоров'€, побутов≥ умови, характер харчуванн€. ¬се це обумовлюЇ широкий (до 3 Ч 4 рок≥в) д≥апазон в≥дм≥нностей у р≥вн≥ б≥олог≥чного розвитку д≥тей одного паспортного в≥ку, врахуванн€ €ких тренером маЇ принципове значенн€.

¬ажливо враховувати, що достов≥рно встановлений Ђкодї б≥олог≥чного розвитку Ч це основа ≥ндив≥дуал≥зац≥њ плануванн€ багатор≥чноњ тренуванн€ спортсмена. « одного боку, його знанн€ допоможе не пропустити слушний момент дл€ максимальноњ реал≥зац≥њ ≥ндив≥дуальних можливостей потенц≥йних Ђз≥рокї юнацького спорту, а з ≥ншого Ч планом≥рно ≥ терпл€че зд≥йснювати п≥дготовку тих спортсмен≥в, чий талант може повн≥стю розкритис€ лише по дос€гненн≥ б≥олог≥чноњ зр≥лост≥. √остра необх≥дн≥сть довгострокового прогнозуванн€ б≥олог≥чного розвитку стала особливо очевидною в останн≥ роки, коли об'Їктивно встановлено, що нав≥ть при рац≥ональному плануванн≥ багатор≥чного тренуванн€ певний контингент спортсмен≥в здатний дос€гати усп≥ху лише в юнацькому в≥ц≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 379 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1514 - | 1343 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.