Психіки школярів різного віку

Діти молодшого шкільного віку легко збудливі, як правило, розпорошені, непосидючі, однак здатні логічно мислити, зіставляти факти і події, робити вірні висновки.

Разом з тим вони довірливі, оптимістичні і зазвичай спокійно сприймають вимоги педагога. У них переважають одномоментні емоції, вони, можна сказати, живуть сьогоднішнім днем, і тому тренер повинен на кожному занятті створювати позитивний емоційний фон.

Характерне для них образне мислення вимагає широкого використання образних виразів при навчанні основам техніки виду спорту.

Рухова область кори великого мозку в молодшому шкільному віці за своєю будовою подібна до мозку дорослої людини, що обумовлює широкі можливості дітей в освоєнні нових рухів.

У підлітковому віці структура мозку не змінюється, однак відбуваються складні процеси функціонального вдосконалення мозку, встановлюються міцні зв'язки між різними його відділами. Особливості прояви різноманітних реакцій, що відображають стан нервової діяльності підлітка, виражаються в посиленні рухливості, тобто переважання реакцій, пов'язаних із процесом збудження. На стані нервової системи, особливо вегетативної, відбиваються і різкі зрушення з боку залоз внутрішньої секреції. Підвищена реактивність, стомлюваність, невисока пристосовність до несприятливих умов нерідко призводять до порушення діяльності основних систем організму. Цьому ж сприяє велика рухливість і нестійкість нервової системи (рис. 1).

Рис. 1. Зміна інтегративних показників вищої

нервової діяльності у дітей і підлітків в процесі розвитку

(За Є. А. Ермолаєвим)

Підлітковий вік — дуже відповідальний період психічного розвитку та формування особистості людини. Саме в цьому віці особливо інтенсивно формується самосвідомість, вміння аналізувати події та явища. При цьому в психічній сфері підлітка часто проявляються ознаки емоційної нестійкості: необгрунтованих коливань настрою; поєднання підвищеної чутливості щодо власних переживань з байдужістю до інших; сором'язливості і підкресленої самовпевненості. У психіці підлітків чітко проявляється суперечливість, що відображає нерівномірність психічногого і біологічного дозрівання, «дитячість» у підлітків інколи поєднується зі «дорослістю», і часом саме прагнення показати свою «дорослість» спонукає підлітків здійснювати зухвалі, а іноді нерозважливо сміливі вчинки.

У підлітковому віці нерідко спостерігається і деяке відчуження від батьків, переорієнтація на однолітків, вчителів, тренера, і, враховуючи це, педагог повинен вміло координувати свою виховну роботу з вихованням учнів у родині, щоб підтримати авторитет батьків.

У юнацькому віці посилюється розвиток кори великих півкуль головного мозку, а також зв'язки між підкірковими центрами та іншими ділянками мозку. Нервові процеси протікають майже так само, як у дорослих людей, поліпшується корковий контроль, формується морфо-функціональний субстрат умовних рефлексів, який збільшує пристосовність до зовнішнього середовища. Умовні рефлекси формуються швидко, коркові зв'язку стабільні, поліпшується координація між першою і другою сигнальними системами.

У психологічному відношенні юнаки більш врівноважені в порівнянні з підлітками, вони з розумінням ставляться до вимог тренера, проте суворо оцінюють його спеціальні знання і педагогічну майстерність.