Форми та джерела фінансової санації

Санація - це комплекс заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи, відновлення його прибутковості та конкурентоспроможності. Фінансова санація передбачає покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності, скорочення заборгованості до нормального рівня, формування достатніх фінансових ресурсів для стабільного функціонування підприємства. Здійснення санації передбачає здійснення таких заходів з оздоровлення фінансового стану підприємства:

· реструктуризація підприємства;

· перепрофілювання виробництва;

· закриття нерентабельних підприємств;

· відстрочка, розстрочка або прощення частини боргів згідно з мировою угодою;

· ліквідація дебіторської заборгованості;

· продаж частини майна боржника;

· зобов’язання інвестора про погашення боргу шляхом переведення його на нього і відповідальність інвестора за виконання цих зобов’язань;

· виконання зобов’язань боржника як цілісного майнового комплексу;

· продаж майна як цілісного майнового комплексу;

· звільнення працівників, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації, та виплата їм вихідної допомоги;

· інші заходи з відновлення платоспроможності.

Поглиблений комплексний аналіз операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства дозволяє оцінити перспективи розвитку, внутрішні резерви мобілізації фінансових ресурсів, можливості залучення інвесторів та досягнення прибутковості у майбутньому. Це є передумовою вибору найбільш дієвих заходів з відновлення платоспроможності боржника та розроблення програми санації.

Програма санації охоплює такі розділи:

· цілі санації;

· стратегія санації;

· проект санації;

· план санації;

· управління впровадженням програми санації.

Цілі санації можна розділити на стратегічні й тактичні. До тактичних відносять: відновлення платоспроможності, ліквідацію заборгованості за претензіями. Стратегічні цілі - стабілізація і зміцнення фінансового стану підприємства, відновлення його конкурентної позиції.

Стратегія санації визначає її ідеологію та механізми здійснення. Вона має варіативний характер і визначається цілями санації. Орієнтація на короткострокові заходи, такі як розпродаж активів, скорочення виробництва і витрат, дає швидкий ефект, скорочує заборгованість підприємства, але залишає відкритими питання перспектив його розвитку.

Інший варіант стратегії, заснований на технічному переобладнанні й модернізації виробництва, освоєнні нових видів продукції, нових ринків збуту, потребує значних обсягів інвестицій, які важко залучити в умовах фінансової кризи.

Як правило, найбільший ефект дає комплексний підхід до оздоровлення фінансового стану підприємства, тобто стратегія санації, яка передбачає максимальне поєднання заходів, спрямованих на мобілізацію внутрішніх джерел економії коштів із заходами щодо залучення зовнішніх джерел фінансування для здійснення інвестиційних проектів зі зміцнення конкурентних позицій підприємства.

Стратегія санації визначається зацікавленістю кредиторів у співробітництві з цим суб'єктом підприємницької діяльності, привабливістю підприємства для потенційних інвесторів санації, техніко-технологічними характеристиками виробництва. Вона може бути орієнтованою на такі напрямки:

· мобілізація внутрішніх джерел нарощування фінансових ресурсів для погашення боргів;

· реструктуризація підприємства-боржника;

· залучення зовнішніх джерел фінансування;

· поєднання декількох напрямків.

Проект санації включає обґрунтування обраної стратегії, а також етапи і форми її реалізації. Складовими проекту санації є:

· техніко-економічне обґрунтування санації;

· розрахунок обсягів фінансових ресурсів для досягнення цілей;

· графіки і методи мобілізації капіталу;

· строки освоєння інвестицій, їх окупності;

· оцінка ефективності санаційних заходів;

· прогнозовані результати виконання проекту.

Конкретизує програму санації план її здіснення. В плані санації передбачаються заходи з відновлення платоспроможності, строки відновлення платоспроможності, умови залучення інвесторів, умови відповідальності інвестора за невиконання своїх зобов'язань, задоволення вимог кредиторів. План санації розробляється у формі бізнес-плану як сенаторами, так і підприємством-боржником.

Санація підприємства може передбачати його реструктуризацію, тобто здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну його структури управління, форм власності, організаційно-правової форми, які сприятимуть фінансовому оздоровленню підприємства.

У результаті здійснення цих перетворень створюються життєздатні суб'єкти підприємницької діяльності, які можуть ефективно функціонувати в конкурентному середовищі.

В проекті санації обґрунтовується вибір однієї з із таких форм санації:

· об’єднання (злиття) підприємств;

· створення нових юридичних осіб, у т.ч. за рахунок акціонування;

· продаж об’єкта як цілісного майнового комплексу;

· передача в оренду;

· продаж частини майна боржника;

· перепрофілювання підприємства.

Кожна з наведених форм реструктуризації має свої переваги, недоліки та умови впровадження. Критеріями вибору тієї чи іншої форми можуть бути:

· строки окупності інвестицій;

· темпи нарощування дохідності;

· достатність отриманих коштів для погашення боргів;

· ефект синергізму;

· строки освоєння нових видів продукції або нових сфер діяльності.

Реструктуризація державних підприємств здійснюється, як правило, через їх приватизацію. В цьому випадку змінюється організаційно-правова форма підприємства, склад засновників. У результаті удосконалюється структура капіталу, з'являються нові можливості для залучення інвестицій і впровадження якісно іншого менеджменту. Державні підприємства в ході санації можуть бути передані в оренду трудовому колективу.

Планом санації може передбачатись продаж частини майна боржника або цілісного майнового комплексу на відкритих торгах чи іншим способом. Отримані від продажу кошти використовуються на погашення боргів. Така форма реструктуризації застосовується, як правило, до підприємств недержавної форми власності. Право власності на майно боржника можуть отримати інвестори, залучені до санаційної процедури.

Об'єднання або злиття підприємств не повинно суперечити антимонопольному законодавству і потребує згоди засновників. Така форма реструктуризації характерна для підприємств, які технологічно пов'язані між собою або мають однакову спеціалізацію, можуть спільно використовувати інфраструктуру тощо.

Здійснення санаційних заходів пов'язано з обґрунтуванням джерел фінансування. Інвесторами цього процесу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Джерелами погашення непокритих збитків підприємства-боржника є резервні, страхові фонди, фонди цільового призначення, нерозподілений прибуток, санаційний прибуток.

Внутрішні джерела санації пов'язані зі зниженням витрат і збільшенням грошових надходжень підприємства. Склад цих джерел наведено на рис. 12.6.

Рис. 12.6. Внутрішні джерела санації

Практична реалізація внутрішніх резервів надходження грошових коштів пов'язана насамперед із запровадженням комплексу заходів організаційно-технічного, економічного й управлінського характеру, які передбачаються бізнес-планом. Особливістю впровадження цих заходів є те, що вони не потребують значних обсягів інвестицій.

Склад зовнішніх джерел фінансування санації наведено на рис. 12.7.

Рис. 12.7. Зовнішні джерела санації

 

Ефективним санаційним інструментом, способом кредитування санації є облігації конверсійної позики. Вони обмінюються на акції підприємства і мають низку переваг порівняно з емісією акцій або кредитами, а саме: відсотки за конверсійними облігаціями нижчі за відсоткову ставку на кредитному ринку.

Дотації, субвенції, державне пільгове кредитування надаються, як правило, державним підприємствам, які переживають фінансову кризу.

Власники підприємства-боржника, його персонал також беруть участь у санаційних заходах шляхом надання позик, внесків на збільшення статутного капіталу, в тому числі за рахунок купівлі акцій, надання безповоротної допомоги.

Участь банківських установ у фінансуванні санаційних заходів підприємства-боржника визначається ступенем ризику і зацікавленістю у подальшій співпраці з ним. У зв'язку з цим кредитори можуть надати підприємству санаційні кредити, провести реструктуризацію заборгованості або зменшити її обсяг шляхом часткового списання.

Реалізація комплексу заходів щодо санації підприємства-боржника в разі успіху виводить його з фінансової кризи і створює умови для здійснення підприємницької діяльності в майбутньому. Якщо цілі фінансової санації не досягнуто, підприємство оголошується банкрутом і розпочинається ліквідаційна процедура.