Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќормуванн€ оборотних кошт≥в на п≥дприЇмств≥




¬ажливе значенн€ маЇ встановленн€ такого розм≥ру оборотних кошт≥в п≥дприЇмства, щоб, з одного боку, њх було достатньо дл€ забезпеченн€ неперервност≥ виробничого процесу, а з ≥ншого боку, не було надм≥рних залишк≥в оборотних кошт≥в. ƒл€ того, щоб дос€гти цього завданн€, зд≥йснюЇтьс€ нормуванн€ окремих складових оборотних кошт≥в п≥дприЇмства, тобто встановлюютьс€ њх рац≥ональн≥ обс€ги. Ќе ус≥ види оборотних кошт≥в нормуютьс€. ƒо нормованих оборотних кошт≥в, передус≥м, в≥днос€ть: запаси матер≥ал≥в, незавершене виробництво, запаси готовоњ продукц≥њ та витрати майбутн≥х пер≥од≥в.

–озр≥зн€ють норму оборотних кошт≥в та норматив.

Ќорма оборотних кошт≥в може обчислюватись у дн€х, у в≥дсотках тощо, а також у грошовому вираз≥ в розрахунку на €кийсь показник. Ќорматив оборотних кошт≥в Ц це грошовий вираз њх загальноњ величини за кожним видом оборотних кошт≥в.

ќсобливо велике значенн€ маЇ нормуванн€ запас≥в матер≥альних ресурс≥в п≥дприЇмства.≤снуЇ чотири основн≥ види запас≥в матер≥альних ресурс≥в:

- поточний;

- п≥дготовчий;

- страховий;

- транспортний.

ќсновним видом запас≥в матер≥ал≥в Ї поточний запас, €кий утворюЇтьс€ з метою забезпеченн€ потреби в матер≥алах в ≥нтервал≥ часу м≥ж двома черговими поставками.

якщо споживанн€ матер≥алу в ≥нтервалах м≥ж черговими поставками Ї р≥вном≥рним, тобто денна потреба в матер≥ал≥ Ї однаковою, а ≥нтервали м≥ж поставками теж Ї однаковими, то зм≥на величини поточного запасу матер≥ал≥в граф≥чно вигл€даЇ таким чином:

 

–ис.8.1. √раф≥к зм≥ни величини поточного запасу матер≥ал≥в у випадку

р≥вном≥рноњ потреби у них прот€гом року

як випливаЇ з цього граф≥ку, максимальна величина поточного запасу дор≥внюЇ розм≥ру поставки, а середн€ величина поточного запасу у випадку р≥вном≥рного споживанн€ матер≥алу дор≥внюЇ половин≥ розм≥ру поставки.

ѕ≥дготовчий запас матер≥ал≥в створюЇтьс€ у випадку, €кщо отриманий матер≥ал на п≥дприЇмств≥ не може бути в≥дразу використаний у виробництв≥, а потребуЇ певного часу дл€ доведенн€ його до такого стану, коли в≥н може бути використаний у виробництв≥, або, наприклад, потр≥бно провести контроль €кост≥ вх≥дних матер≥ал≥в ≥ на цей час, поки в≥дбуваЇтьс€ доведенн€ матер≥ал≥в до стану придатного дл€ виробництва або перев≥р€Їтьс€ њх €к≥сть, створюЇтьс€ п≥дготовчий запас.

—траховий запас матер≥ал≥в створюЇтьс€ на два основн≥ випадки:

1) €кщо з≥рветьс€ чергова поставка;

2) €кщо потреба в матер≥ал≥ в ≥нтервал≥ часу м≥ж двома черговими поставками перевищить розм≥р поставки.

якщо цих под≥й не трапитьс€, то розм≥р страхового запасу матер≥алу на п≥дприЇмств≥ може бути незм≥нним прот€гом тривалого пром≥жку часу.

“ранспортний запас матер≥ал≥в утворюЇтьс€ у випадку, €кщо п≥дприЇмство спочатку сплачуЇ кошти за матер≥али ≥ лише через де€кий час ц≥ матер≥али надход€ть на п≥дприЇмство. ¬ цьому випадку запас виступаЇ не у вигл€д≥ матер≥ал≥в на складах, а у грошов≥й форм≥.

ѕри нормуванн≥ запас≥в матер≥альних ресурс≥в на п≥дприЇмств≥ вид≥л€ють пон€тт€ норма запасу та норматив запасу.

Ќорма запасу вим≥рюЇтьс€ в дн€х ≥ може визначатис€ таким чином:

- дл€ поточного запасу Ц €к ≥нтервал часу м≥ж двома черговими поставками;

- дл€ п≥дготовчого запасу Ц €к тривал≥сть часу, необх≥дного дл€ доведенн€ матер≥ал≥в до стану, придатного дл€ виробничого використанн€;

- дл€ страхового запасу Ц €к тривал≥сть пер≥оду можливого зриву поставки;

- дл€ транспортного запасу Ц €к тривал≥сть пром≥жку часу м≥ж моментом сплати за матер≥али моментом њх надходженн€.

Ќорматив запасу матер≥ал≥в визначаЇтьс€ €к добуток норми запасу на денну потребу в матер≥ал≥ окремо за кожним видом матер≥ал≥в, €к≥ використовуЇ п≥дприЇмство.

 

8.7. Ќормуванн€ витрат матер≥ал≥в та плануванн€ потреби в них. ѕоказники використанн€ матер≥альних ресурс≥в

Ќорма витрат матер≥ал≥в Ц це м≥н≥мальна потр≥бна њх величина дл€ виготовленн€ одиниц≥ продукц≥њ або виконанн€ одиниц≥ роботи в≥дпов≥дно до на€вноњ конструкц≥њ виробу, запроектованого технолог≥чного процесу та ≥снуючоњ орган≥зац≥њ виробництва на п≥дприЇмств≥.

Ќорма витрат матер≥ал≥в включаЇ корисн≥ витрати матер≥алу та в≥дходи (зокрема технолог≥чного характеру) за вин€тком зворотних в≥дход≥в. «воротн≥ в≥дходи Ц це та частина в≥дход≥в, €ка може бути знову використана у виробництв≥.

Ќормуванн€ витрат матер≥ал≥в по сут≥ зб≥гаЇтьс€ з процедурою нормуванн€ робочого часу роб≥тник≥в, тобто так само проводитьс€ сер≥€ вим≥рювань, т≥льки не витрат часу, а витрат матер≥ал≥в, а отриманий р€д значень фактичних витрат матер≥ал≥в на одиницю продукц≥њ певним чином усереднюЇтьс€.

якщо складаютьс€ оперативн≥ плани поставок матер≥ал≥в, то норма њх витрат повинна бути обрахована €кнайточн≥ше. якщо складаютьс€ стратег≥чн≥ плани матер≥ального постачанн€, то можна використовувати укрупнен≥ норми витрат матер≥ал≥в, в розрахунку, наприклад, на 1 млн. грн. р≥чноњ товарноњ продукц≥њ. ”крупнен≥ норми витрат матер≥ал≥в приймаютьс€ на р≥вн≥ њх фактичного витрачанн€ у попередньому пер≥од≥ з урахуванн€м можливого зниженн€ цих норм внасл≥док реал≥зац≥њ заход≥в щодо економ≥њ матер≥альних ресурс≥в.

” б≥льшост≥ випадк≥в планова потреба в матер≥ал≥ у натуральних одиниц€х визначаЇтьс€ за формулою:

ѕм = Õ * Ќвм, (8.3)

Õ - натуральний обс€г виробництва продукц≥њ у плановому пер≥од≥;

Ќвм - норма витрат даного матер≥алу на одиницю продукц≥њ.

ўоб обрахувати потребу в матер≥ал≥ у грошовому вираз≥ потр≥бно ѕм помножити на ц≥ну одиниц≥ матер≥алу.

Ќаприклад, на плановий м≥с€ць плануЇтьс€ виготовити 10 тис. шт. вироб≥в, норма витрат матер≥алу 5 кг. на вир≥б, а ц≥наодного кг матер≥алу 20 грн. “од≥ потреба в даному матер≥ал≥ на плановий м≥с€ць в грошових одиниц€х буде становити: 10000 * 5 * 20 = 1 млн. грн., а у натуральних одиниц€х 10 * 5 = 50 тис. кг.

ќсновним показником ефективност≥ використанн€ матер≥ал≥в Ї показник матер≥алов≥ддач≥ Ц в≥дношенн€ товарноњ продукц≥њ в грошовому вираз≥ за певний пер≥од часу до понесених матер≥альних витрат у цьому пер≥од≥.

ќберненим показником до матер≥алов≥ддач≥ Ї матер≥алом≥стк≥сть.

“акож застосовують коеф≥ц≥Їнт використанн€ матер≥ал≥в, €кий обчислюЇтьс€ €к в≥дношенн€ чистоњ ваги виробу до норми витрат матер≥алу на один вир≥б. “од≥ р≥зниц€ м≥ж одиницею та коеф≥ц≥Їнтом використанн€ матер≥алу буде €вл€ти собою частку в≥дход≥в у норм≥ витрат матер≥алу.

Ќаприклад, чиста вага виробу становить 0,6 кг., а коеф≥ц≥Їнт використанн€ матер≥алу становить 0,85. “од≥ норма витрат даного матер≥алу на один вир≥б буде становити 0,6 / 0,85 = 0,71 кг/вир≥б, а розм≥р в≥дход≥в буде становити 0,11 кг/вир≥б (0,71 - 0,6).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 373 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1856 - | 1778 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.