Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ та ознаки правов≥дносин




—усп≥льство - сукупн≥сть взаЇмов≥дносин м≥ж людьми, продукт взаЇмод≥њ людей. “аким чином, у сусп≥льств≥ ≥снуЇ ц≥ла сукупн≥сть пол≥тичних, економ≥чних, моральних, рел≥г≥йних в≥дносин.

ѕраво - особливий державний регул€тор сусп≥льних в≥дносин. –егулювати сусп≥льн≥ в≥дносини - головне його призначенн€. —воЇю регул€тивною силою право надаЇ в≥дносинам правового характеру, правовоњ форми, в результат≥ чого вони стають правовими. ѕравов≥ в≥дносини у найб≥льш загальному розум≥нн≥ Ц це сусп≥льн≥ в≥дносини, врегульован≥ правом.

ѕри цьому сусп≥льн≥ в≥дносини не втрачають своњх €костей, лише набувають нового зм≥сту, видозм≥нюютьс€. “обто право не Ї творцем сусп≥льних в≥дносин, а лише њх регул€тором, воно саме н≥чого не створюЇ, лише санкц≥онуЇ в≥дносини, найб≥льш принципов≥ дл€ сусп≥льства ≥ держави, т≥, €к≥ Ї основою нормальноњ життЇд≥€льност≥ людей. –ешту менш принципових дл€ сусп≥льства в≥дносин право або регулюЇ опосередковано, або не регулюЇ взагал≥ (сфера морал≥, дружби, звичањв тощо). ќтже, вс≥ сусп≥льн≥ в≥дносини под≥л€ютьс€ на дв≥ групи.

1. ”регульован≥ правом.

2. Ќе врегульован≥ правом.

¬≥дносини, урегульован≥ правом, мають р€д властивостей соц≥альних (тих, що властив≥ вс≥м людським в≥дносинам) ≥ ознаки специф≥чн≥ - юридичн≥, т≥, що, власне, ≥ в≥др≥зн€ють њх в≥д решти в≥дносин.

ќтже, б≥льш розширене визначенн€ правов≥дносин можна сформулювати таким чином: правов≥дносини Ц це врегульован≥ правом вольов≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, сторони €ких Ї нос≥€ми суб'Їктивних прав та юридичних обовТ€зк≥в. ƒодатковою €к≥стю правов≥дносин Ї те, що ц≥ в≥дносини охорон€ютьс€ державою.

ѕравов≥дносини волод≥ють наступними ознаками:

1) виникають на основ≥ норм права. Ќорми права м≥ст€ть вказ≥вки на субТЇктивн≥ права та юридичн≥ обовТ€зки стор≥н. ¬ них закр≥плюютьс€ умови (юридичн≥ факти), з настанн€м €ких повТ€зують виникненн€, зм≥ну або припиненн€ правов≥дносин, визначаЇтьс€ коло њх учасник≥в;

2) правов≥дношенн€ Ц це завжди двосторонн≥й звТ€зок. Ќорма права, надаЇ право одн≥Їњ сторон≥, одночасно покладаЇ обовТ€зок на ≥ншу;

3) правов≥дношенн€ характеризуЇтьс€ на€вн≥стю у стор≥н взаЇмних прав та юридичних обовТ€зк≥в. ѕравов≥дношенн€ завжди передбачаЇ, що Ї управомочена особа та зобовТ€зана особа;

4) правов≥дношенн€ Ц це ≥ндив≥дуальний звТ€зок конкретних ос≥б, тобто сторони правов≥дносин завжди юридично визначен≥;

5) правов≥дношенн€ забезпечуЇтьс€ державно-правовими механ≥змами, зокрема можлив≥стю примусових засоб≥в;

6) правов≥дношенн€ виникаЇ з приводу реальних благ. Ѕлаго (матер≥альне, нематер≥альне) Ц це те, з приводу чого люди вступають у правов≥дносини, набувають та реал≥зують належн≥ њм права та обовТ€зки.

— Ћјƒ ѕ–ј¬ќ¬≤ƒЌќ—»Ќ

“еор≥€ правов≥дносин вид≥л€Ї дв≥ самост≥йн≥ категор≥њ: зм≥ст та склад правов≥дносин. ѕ≥д зм≥стом розум≥ють складов≥ повед≥нки учасник≥в (суб'Їкт≥в правов≥дносин), ними Ї суб'Їктивне право та юридичний обов'€зок. —клад правов≥дносин - б≥льш складна категор≥€, що включаЇ в себе зм≥ст правов≥дносин, њх учасник≥в, т≥ ц≥нност≥ та блага, з приводу €ких учасники вступають у правов≥дносини.

ќтже, склад правов≥дносин Ц це характеристика правов≥дносин ≥з позиц≥њ њх внутр≥шньоњ будови та взаЇмозвТ€зку складових елемент≥в. ” теор≥њ права склад правов≥дносин довол≥ часто називають структурою правов≥дносин.

“аким чином, склад правов≥дносин Ї системним утворенн€м, що включаЇ в себе так≥ елементи: предмети матер≥ального та нематер≥ального св≥ту, що формують обТЇкти правов≥дносин, учасник≥в правов≥дносин Ц субТЇкти правов≥дносин, а також повед≥нку суб'Їкт≥в, €ка пол€гаЇ у реал≥зац≥њ суб'Їктивних прав та виконанн≥ юридичних обовТ€зк≥в (зм≥ст правов≥дносин).

1. —уб'Їкти правов≥дносин (субТЇкти права) Ц це особи, що вступають у правов≥дносини ≥ волод≥ють правосуб'Їктн≥стю. ¬ прав≥ вид≥л€ють дв≥ групи субТЇкт≥в: 1) ф≥зичн≥ особи (люди), до €ких належать громад€ни, особи без громад€нства, ≥ноземц≥; та 2) юридична особа - орган≥зац≥€, що волод≥Ї в≥докремленим майном, може в≥д власного ≥мен≥ набувати майнових та особистих ≥ немайнових прав, виконувати обов'€зки, бути позивачем та в≥дпов≥дачем у суд≥.

2. ќбТЇкти правов≥дносин Ц матер≥альн≥ та нематер≥альн≥ (духовн≥) блага та ц≥нност≥, з приводу €ких суб'Їкти вступають у правов≥дносини, реал≥зують суб'Їктивн≥ права та виконують юридичн≥ обовТ€зки. ƒо обТЇкт≥в належать: предмети матер≥ального св≥ту (реч≥, ц≥нност≥, майно); послуги виробничого та невиробничого характеру (виконанн€ ≥нформац≥йних послуг, виготовленн€ од€гу); продукти духовноњ та ≥нтелектуальноњ творчост≥ (поез≥€, витвори мистецтва, музичний тв≥р); особист≥ немайнов≥ блага (житт€, здоров'€, честь, г≥дн≥сть, д≥лова репутац≥€ тощо).

3. ƒо зм≥сту правов≥дносин в≥днос€ть субТЇктивне право та юридичний обовТ€зок.

—убТЇктивне право Ц вид ≥ ступ≥нь можливоњ (дозволеноњ) повед≥нки суб'Їкта права, що встановлюЇтьс€ юридичними нормами дл€ задоволенн€ його ≥нтерес≥в та забезпечуЇтьс€ державою.

ёридичний обовТ€зок Ц вид та ступ≥нь належноњ повед≥нки суб'Їкта права, що встановлюЇтьс€ юридичними нормами ≥ забезпечуЇтьс€ державою дл€ задоволенн€ ≥нтерес≥в ≥ншоњ особи (ос≥б), сусп≥льства та держави.

≤ субТЇктивне право, ≥ юридичний обовТ€зок мають свою структуру - внутр≥шню будову.

—убТЇктивне право включаЇ: право на власн≥ д≥њ (можлив≥сть зд≥йснювати юридично значущ≥ д≥њ); право на чуж≥ д≥њ (право вимоги в≥дпов≥дноњ повед≥нки в≥д зобов'€заноњ особи); право на захист (можлив≥сть звертатис€ за захистом до держави у випадках порушенн€ суб'Їктивного права правозобовТ€заною особою).

ёридичний обовТ€зок складаЇтьс€ з: обовТ€зку робити певн≥ д≥њ (активн≥ обов'€зки) або утримуватис€ в≥д них (пасивн≥ обовТ€зки); обовТ€зку реагувати на законн≥ вимоги правом≥рноњ сторони (вимога виконанн€ умов договору); обовТ€зку нести юридичну в≥дпов≥дальн≥сть у випадках в≥дмови в≥д виконанн€ юридичного обовТ€зку або неналежного його виконанн€.

—убТЇктивне право та юридичний обовТ€зок взаЇмообумовлен≥. «авд€ки ним м≥ж њхн≥ми нос≥€ми - субТЇктами - виникаЇ звТ€зок, що називаЇтьс€ правов≥дносинами.

ѕ–ј¬ќ—”ЅТ™ “Ќ≤—“№

ѕравосубТЇктн≥сть Ц це передбачена нормами права здатн≥сть бути учасником правов≥дносин.

¬ основ≥ визначенн€ природи правосубТЇктност≥ ф≥зичноњ особи лежать два критер≥њ:

- в≥ковий (повТ€заний з настанн€м певного в≥ку);

- психолог≥чний (повТ€заний з розвитком псих≥ки людини).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 356 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

1501 - | 1293 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.