Метод управління – це метод впливу суб'єкта управління на об'єкт щодо практичного здійснення стратегічних і тактичних цілей системи управління.
Методи управління – це сукупність прийомів і способів цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або окремого працівника з метою спонукати їх зробити визначені дії в інтересах підприємства.
Методи управління підрозділяються на адміністративні, економічні і соціально-психологічні.
Розглянемо адміністративні методи управління.
Адміністративні методи – це методи прямого впливу, що носять директивний, обов'язковий характер. Вони засновані на дисципліні, відповідальності, владі, примусі.
Адміністративні методи орієнтовані на такі мотиви поведінки, як усвідомлена необхідність дисципліни праці, почуття боргу, прагнення людини трудитися у певному підприємстві і т.п. Ці методи управління відрізняє прямий характер впливу: будь-який регламентуючий або адміністративний акт підлягає обов'язковому виконанню.
Для адміністративних методів характерна їх відповідність правовим нормам, що діють на визначеному рівні управління, а також актам і розпорядженням вищих органів управління.
Адміністративний вплив – це цілеспрямована зміна суб'єктом управління стану об'єкта.
Адміністративний вплив пов'язаний з трьома типами підпорядкування:
· змушене і нав'язане ззовні;
· пасивне;
· усвідомлене, внутрішньо обґрунтоване.
За допомогою адміністративних методів визначаються:
· місце колективів і окремих працівників у системі виробництва і управління;
· їх права, обов'язки і міра відповідальності;
· способи координації їх дій і взаємозв'язків у процесі виробництва і управління.
Адміністративні методи управління мають наступні особливості:
1) впливають на волю підлеглих, що виявляється в однозначності розпоряджень, які віддаються, і в зобов’язанні виконання будь-якого адміністративного акту;
2) носять безоплатний характер, що не передбачає стимулювання;
3) вимагають наявності і використання контролю виконання;
4) вимагають не найкращого вирішення проблем, а виконання строго визначених дій.
Переваги адміністративних методів управління: вони ефективні у примітивних ситуаціях; дозволяють встановити сувору дисципліну; забезпечують обрану технологію виробництва і управління.
До недоліків відноситься: не сприяють розвитку творчого початку особистості; призводять до концентрації влади; вимагають обов'язкового оформлення всіх прийнятих рішень, що негативно впливає на час їх реалізації; часто негативно оцінюються персоналом.
У підприємстві можливі три форми прояву адміністративних методів:
Ø обов'язкове розпорядження (наказ, заборона і т.п.);
Ø узгоджувальні (консультація, компроміс);
Ø рекомендації, побажання (порада, роз'яснення, пропозиція, спілкування і т.п.).
Система адміністративних методів може бути представлена як сукупність двох рівнозначних елементів:
1) вплив на структуру управління: здійснюється в більшості випадків шляхом організаційного регламентування, нормування, організаційно-методичного інструктування і проектування;
2) вплив на процес управління: методи розпорядницького впливу керівника на колектив у цілому й особистості зокрема.
Адміністративні методи управління є могутнім важелем досягнення поставлених цілей у випадках, коли необхідно підкорити колектив і спрямувати його на вирішення конкретних задач управління.
Ідеальною умовою їх ефективності є високий рівень регламентації управління і трудової дисципліни, коли управлінські впливи без значних перекручувань реалізуються нижчестоячими ланками управління. Це особливо актуально у великих багаторівневих системах управління, до яких відносяться великі підприємства.
