Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрирода адм≥н≥стративноњ влади




¬ основ≥ кер≥вництва людьми знаходитьс€ вплив, тобто психолог≥чний (емоц≥йний або розумовий) вплив, €кий зд≥йснюЇтьс€ на них з метою зм≥ни повед≥нки. ѕотенц≥йна або реальна можлив≥сть впливу на навколишн≥х називаЇтьс€ владою.

ѕ≥дпор€дкуванн€ влад≥ означаЇ, що суб'Їкт узгоджуЇ свою повед≥нку з вимогами њњ нос≥€ безв≥дносно до власноњ думки.

¬лада Ї соц≥альним в≥дношенн€м, що характеризуЇтьс€:

1) асиметричн≥стю (один суб'Їкт чимось перевершуЇ ≥нший);

2) пост≥йним прагненн€м до зм≥ни ≥снуючого балансу Ц сп≥вв≥дношенн€ сил взаЇмозалежних суб'Їкт≥в, коли один з них використовуЇ њњ р≥вно ст≥льки, ск≥льки необх≥дно дл€ виконанн€ своњх функц≥й, не викликаючи у ≥нших суб'Їкт≥в почутт€ протесту;

3) ц≥леспр€мован≥стю (зд≥йснюЇтьс€ заради чогось);

4) опорою на визначен≥ ресурси;

5) на€вн≥стю специф≥чного механ≥зму реал≥зац≥њ;

6) можлив≥стю опору ≥ непокори;

7) неповним охопленн€м ус≥х сфер п≥дприЇмства;

8) залежн≥стю необх≥дного обс€гу в≥д характеру розв'€зуваних задач.

¬лада реал≥зуЇтьс€ в управл≥нн≥ €к сукупн≥сть повноважень, компетентност≥ ≥ л≥дерства.

«а допомогою влади розпод≥л€ютьс€ ≥ перерозпод≥л€ютьс€ ресурси, а д≥њ член≥в орган≥зац≥њ спр€мовуютьс€ на дос€гненн€ загальноњ мети. ¬она виступаЇ €к могутн≥й зас≥б ≥нтеграц≥њ ≥ координац≥њ њх д≥€льност≥, що заощаджуЇ витрати, пов'€зан≥ з њх зд≥йсненн€м.

«а спр€мован≥стю влада може бути позитивною, що створюЇ, ≥ негативною, що даЇ можлив≥сть ман≥пулювати людьми, щось руйнувати, чому-небудь перешкоджати.

¬ остаточному п≥дсумку вона призводить до дестаб≥л≥зац≥њ ситуац≥њ. „им вище концентрац≥€ влади в руках окремого суб'Їкта, тим вище ц≥на зловживань нею.

¬лада маЇ ≥ндив≥дуальну (зд≥йснюЇтьс€ одн≥Їю особою), колективну (зд≥йснюЇтьс€ групою) ≥ колег≥альну (зд≥йснюЇтьс€ одн≥Їю особою з урахуванн€м загальноњ думки) орган≥зац≥ю.

¬ладу можна розгл€дати €к особисту, що реал≥зуЇтьс€ окремим суб'Їктом, або системну, що базуЇтьс€ на сукупност≥ обов'€зкових дл€ вс≥х безособових норм, правил, вимог.

¬лада буваЇ формальною ≥ реальною.

‘ормальна влада Ц це влада посади. ¬она обумовлена роллю останньоњ у структур≥ управл≥нн€, сукупн≥стю належних њй прав (повноважень) ≥ не пов'€зана з особист≥сними €кост€ми суб'Їкта, що њњ займаЇ. ћасштаби формальноњ влади вим≥рюютьс€ або числом ос≥б, що пр€мо або опосередковано зобов'€зан≥ п≥дпор€дковуватис€ вимогам власника посади, або обс€гом матер≥альних ресурс≥в, €кими в≥н маЇ право розпор€джатис€ без узгодженн€ з ≥ншими. ” б≥льшост≥ випадк≥в посада не даЇ необмеженоњ влади, а лише дозвол€Ї контролювати виконанн€ визначених функц≥й.

–еальна влада залежить також в≥д ступен€ визнанн€ њњ власника навколишн≥ми, тобто в≥д його м≥сц€ не т≥льки в оф≥ц≥йн≥й, але й у неоф≥ц≥йн≥й систем≥ в≥дносин. ¬она вим≥рюЇтьс€ або числом людей, що добров≥льно готов≥ дан≥й особ≥ п≥дкор€тис€, або ступенем њњ незалежност≥ в≥д навколишн≥х. ¬≥д ≥Їрарх≥њ вона може бути досить далека.

√отовн≥сть п≥дкор€тис€ (сприйн€тт€ влади) визначаЇтьс€ розум≥нн€м ≥ прийн€тт€м прац≥вниками зм≥сту розпор€джень, в≥дпов≥дн≥стю характеру влади њх ≥ндив≥дуальним потребам ≥ установкам людей, особистими €кост€ми посадовоњ особи.

√раниц≥ формальноњ ≥ реальноњ влади зб≥гаютьс€ р≥дко. „асто њх власники Ї р≥зними особами, що нав≥ть протисто€ть один одному, що послабл€Ї спроби њњ монопол≥зац≥њ.

”м≥нн€ розпор€джатис€ владою припускаЇ знанн€ пол≥тичноњ структури п≥дприЇмства, рол≥ ≥ взаЇмов≥дносин груп ≥ окремих суб'Їкт≥в, њх ≥нтерес≥в, розум≥нн€ стратег≥њ ≥ тактики, за допомогою €ких влада здобуваЇтьс€ й утримуЇтьс€, а також њњ основ (джерел).

≤снуЇ к≥лька основ влади: влада, заснована на примус≥, винагород≥, експертна влада, еталонна влада, законна (традиц≥йна) влада.

¬лада, заснована на законному примус≥ (влада взагал≥ в≥ддаЇ перевагу примусу) або його можливост≥, називаЇтьс€ адм≥н≥стративною.

“ака влада може зд≥йснюватис€ за допомогою оф≥ц≥йних санкц≥й за невиконанн€ вимог посадовоњ особи (знаход€чись п≥д впливом страху, люди св≥домо або несв≥домо дозвол€ють панувати над собою).

ƒл€ р€дових виконавц≥в сьогодн≥ ц≥ санкц≥њ нос€ть в основному матер≥альний або адм≥н≥стративний характер (догана, зв≥льненн€, позбавленн€ прем≥њ ≥ т.д.); дл€ кер≥вник≥в б≥льшого значенн€ мають моральн≥ санкц≥њ, що ставл€ть п≥д загрозу њх службове становище, статус, авторитет.

“ака влада ≥снуЇ €к у державних, так ≥ у недержавних орган≥зац≥€х Ц головне, щоб њх д≥€льн≥сть ≥ в≥дпов≥дн≥ вимоги кер≥вник≥в оф≥ц≥йно регламентувалис€.

ќсобливост€ми адм≥н≥стративноњ влади Ї:

Ø безумовне сл≥пе п≥дпор€дкуванн€ кер≥внику;

Ø деперсон≥ф≥кац≥€ в≥дносин;

Ø в≥дчуженн€ людини в≥д створюваного нею продукту.

” ц≥лому влада, що заснована на примус≥, проста ≥ забезпечуЇ можлив≥сть оперативно спр€мовувати д≥њ людей у русло ≥нтерес≥в њњ власника, швидко одержувати результат.

ѓњ сила пр€мо пропорц≥йна ступеню примусу ≥ зворотно пропорц≥йна можливост≥ його уникнути.

јле на практиц≥, особливо в сучасних умовах, така влада ви€вл€Їтьс€ малоефективною, тому що забезпечуЇ лише м≥н≥мальний р≥вень продуктивност≥ ≥ €кост≥ роботи. ѕричини пол€гають у наступному.

1. —трах змушуЇ п≥дкор€тис€ т≥льки у тих межах, де людину можна сп≥ймати на Ђнестатутн≥йї повед≥нц≥, тому потр≥бна дорога система контролю.

2. —трах не забезпечуЇ зац≥кавленост≥ у результатах роботи, не пропонуЇ д≥ючих стимул≥в до прац≥, сп≥вроб≥тництва, творчост≥. ” той же час в≥н викликаЇ оп≥р, прагненн€ захистити себе, породжуЇ негативн≥ емоц≥њ, нац≥люЇ на задоволенн€ потреб в ≥ншому м≥сц≥.

¬важаЇтьс€, що сьогодн≥ адм≥н≥стративна влада забезпечуЇ кер≥внику лише близько 2/3 необх≥дного впливу Ц ≥нше дають ≥нш≥ джерела: знанн€, особист≥ ≥ д≥лов≥ €кост≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 379 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2034 - | 1822 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.