Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќ”Ќ-”ѕј наприк≥нц≥ 1942-1944 рр.




« посиленн€м з боку н≥мецьких окупант≥в пограбуванн€ й терору проти украњнського населенн€, кер≥вництво ќрган≥зац≥њ украњнських нац≥онал≥ст≥в вир≥шило дл€ захисту населенн€ й посиленн€ серед нього впливу перейти до збройноњ боротьби проти нацист≥в. як уже говорилось, перший в≥дд≥л в≥йськових сил ќ”Ќ(б), €к≥ д≥стали назву ”крањнськоњ повстанськоњ арм≥њ, було сформовано на ѕол≥сс≥ —.  ачинським (ќстапом) у жовтн≥ 1942 р. Ќа ц≥й основ≥ ”крањнська √оловна ¬извольна –ада 30 травн€ 1947 р. проголосила 14 жовтн€ 1942 р. оф≥ц≥йною датою створенн€ ”ѕј. ѕро мету, €ку ставила перед собою ”ѕј, у лист≥вц≥, опубл≥кован≥й у серпн≥ 1943 р. √оловною  омандою ”ѕј, говорилось: Д”крањнська ѕовстанча јрм≥€ боретьс€ за ”крањнську —амост≥йну —оборну ƒержаву ≥ за те, щоб кожна нац≥€ жила в≥льним житт€м у своњй власн≥й, самост≥йн≥й держав≥. «нищенн€ нац≥онального поневоленн€ та експлуатац≥њ нац≥й нац≥Їю, система в≥льних народ≥в у власних, самост≥йних державах Ц це Їдиний лад, €кий дасть справедливу розвТ€зку нац≥онального ≥ соц≥ального питанн€ в ц≥лому св≥т≥. ”ѕј боретьс€ проти ≥мпер≥ал≥ст≥в ≥ ≥мпер≥й, бо в них один пануючий народ поневолюЇ культурно ≥ пол≥тично та визискуЇ економ≥чно ≥нш≥ народи. “ому ”ѕј боретьс€ проти —–—– ≥ проти н≥мецькоњ Ќовоњ ™вропиФ. јктивн≥ д≥њ частин ”ѕј проти н≥мецьких окупант≥в почалис€ з усп≥шного нападу першоњ сотн≥ ”ѕј п≥д командуванн€м ƒовбешка- оробки на н≥мецький заг≥н у м≥стечку ¬олодимирець –≥вненськоњ област≥ 7 лютого 1943 р. ” кв≥тн≥ загони ”ѕј захопили м≥сто √орох≥в; учинили напад на м≥стечко ÷умань на ¬олин≥. Ѕойов≥ д≥њ загон≥в ”ѕј з н≥мецькими пол≥ц≥йними й в≥йськовими частинами у травн≥ й червн≥ 1943 р. в≥дбувалис€ передус≥м на ѕол≥сс≥ й ¬олин≥. ќдночасно весною 1943 р. зТ€вилис€ в≥дд≥ли ”ѕј на ѕравобережж≥. ¬они стали д≥€ти на ”манщин≥, в ’олодному яру на „еркащин≥. ”л≥тку 1943 р. у повстанську арм≥ю реорган≥зувалас€ й ”крањнська народна самооборона в √аличин≥. ¬осени 1943 р. зТ€вилис€ перш≥ повстанськ≥ загони на Ѕуковин≥ й Ѕессараб≥њ, €к≥ в 1944 р. теж стали називатис€ частинами ”ѕј. ¬иступаючи за створенн€ ”крањнськоњ незалежноњ держави, ”крањнська повстанська арм≥€ набула великого впливу серед м≥сцевого украњнського населенн€. ѕоступово ”ѕј д≥стала ч≥тку орган≥зац≥йну структуру, ірунтуючись на територ≥альному принцип≥. јрм≥€ складалас€ з чотирьох груп: 1) ѕ≥вн≥чна або ѕол≥ська (райони д≥њ ¬олинь ≥ «ах≥дне ѕол≥сс€); 2) «ах≥дна (√аличина, Ѕуковина, «а≠карпатт€, «акерзонн€); 3) ѕ≥вденна ( амТ€нець-ѕод≥льська, п≥вдень ∆итомирськоњ, ¬≥нницька ≥ п≥вденна частина  ињвськоњ областей); 4) —х≥дна (п≥вн≥ч ∆итомирщини ≥  ињвщини, частина „ерн≥г≥вськоњ област≥). √рупи ”ѕј складалис€ з в≥йсько≠вих округ≥в, а округи з тактичних в≥дтинк≥в. ¬≥дтинок обТЇднував в≥д 3 до 5 курен≥в.  ур≥нь був основною одиницею арм≥њ.  ожен кур≥нь складавс€ з 3-4 сотень ≥ техн≥чних частин. ƒо сотн≥ входили три стр≥лецьк≥ ≥ одна кулеметна чоти. „ота - складалас€ з трьох роњв. Ѕойова сотн€ за нормою мусила мати 136 б≥йц≥в. „исельн≥сть ”ѕј у 1944 р. доходила до 100 тис. чол. ”ѕј очолював √оловний в≥йськовий штаб. ¬осени 1943 р. р≥≠шенн€м √оловного командуванн€ ”ѕј було встановлено пост √оловно≠го командира ”ѕј, €ким став –. ≤≤≤ухевич (п≥дп≥льна кличка - “арас „упринка) в ранз≥ полковника, а пот≥м генерала. —.  ачинський (ќстап) загинув у бою п≥д ќржевом на ¬олин≥ у березн≥ 1943 р.

«нищуючи й витискаючи ворож≥ сили, ќ”Ќ-”ѕј л≥кв≥довували окупац≥йн≥ владн≥ структури та н≥мецьк≥ господарства-л≥геншафти. ”же навесн≥ 1943 р. значна частина ѕол≥сс€ й ¬олин≥, а з осен≥ ≥ √аличини опинилас€ п≥д контролем ”ѕј. “ам була створена украњнська адм≥н≥страц≥€. Ќайб≥льш в≥дома була Д олк≥вська республ≥каФ на ¬олин≥. ”л≥тку 1943 р. п≥дрозд≥ли ”ѕј витиснули з ¬олин≥ польську допом≥жну пол≥ц≥ю та польських осадник≥в за њх прон≥мецьку та антиукрањнську повед≥нку. Ќа жаль, при цьому справа д≥йшла до кривавих етн≥чних зачисток украњнського населенн€ польською јрм≥Їю  райовою на ’олмщин≥ ≥ ѕ≥дл€шш≥ ≥ польського населенн€ ”ѕј на ¬олин≥. ” звТ€зку з посиленн€м бойовоњ д≥€льност≥, зокрема з розширенн€м њњ на центральн≥ ≥ сх≥дн≥ райони ”крањни, ќ”Ќ перегл€нула своњ програмн≥ положенн€, включивши туди, пор€д з нац≥ональними вимогами Ц утворенн€ самост≥йноњ, соборноњ ”крањни, вимоги загальнодемократичн≥, соц≥ально-економ≥чн≥. ≤≤≤ Ќадзвичайний великий зб≥р ќ”Ќ(б), €кий в≥дбувс€ у серпн≥ 1943 р. визначив, що Дќрган≥зац≥€ украњнських нац≥онал≥ст≥в боретьс€ за украњнську самост≥йну соборну державу ≥ за те, щоб кожна нац≥€ жила в≥льним житт€ у своњй власн≥й самост≥йн≥й держав≥Ф. „лени ќ”Ќ боролись за знищенн€ б≥льшовицькоњ й нацистськ≥й системи в орган≥зац≥њ с≥льського господарства, за безплатну передачу сел€нам зах≥дних украњнських областей ус≥х пом≥щицьких земель, за те, щоб велика промислов≥сть була нац≥онально-державною власн≥стю, а др≥бна - кооперативно-громадською, за участь роб≥тник≥в у кер≥вництв≥ заводами, за загальний восьмигодинний робочий день, за в≥льну працю, за свободу слова, думки, переконань, за р≥вн≥сть ус≥х громад€н ”крањни. ≤≤≤ Ќадзвичайний великий зб≥р обрав головою проводу ќ”Ќ(б) в крањ –. Ўухевича. Ќа збор≥ заплановано було створити кер≥вний орган украњнським нац≥онально-визвольним рухом, що обТЇднував би р≥зн≥ пол≥тичн≥ сили, кот≠р≥ сто€ли на платформ≥ самост≥йноњ ”крањни. ” липн≥ 1944 р. у л≥с≥ поблизу села Ќед≥льна —амб≥рського району ƒрогобицькоњ област≥ з ≥н≥ц≥ативи ќ”Ќ(б) в≥дбулис€ установч≥ збори представник≥в р≥зних пол≥тичних груп самост≥йницького напр€му. «бори, обрали ”крањнську √оловну ¬извольну –аду (”√¬–) - верховний орган пол≥тичного кер≥вництва нац≥онально-визвольною боротьбою украњнського народу за створенн€ самост≥йноњ держави. √енеральний секретар≥ат ”√¬– очолив –. Ўухевич. ќдночасно в≥н ≥ керував збройною боротьбою ”ѕј з осен≥ 1943 до своЇњ загибел≥ у березн≥ 1950 р. ” платформ≥ ”√¬– було зазначено, що т≥льки власна нац≥ональна суверенна держава Ї Їдиною передумовою та запорукою нормального житт€ й розвитку нац≥њ та њњ культури, матер≥ального ≥ духовного добробуту народних мас. “ому украњнський народ повинен в≥ддавати вс≥ своњ сили дл€ створенн€ власноњ держави. ј дл€ цього потр≥бн≥ збройн≥ сили. ”ѕј, що постала 1942 р. у вогн≥ боротьби проти н≥мецько-фашистських окупант≥в, на час поверненн€ на зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ рад€нськоњ влади в 1944 р. була серйозною бойовою силою.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 399 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

1294 - | 1114 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.