Якість життя: освіта, наявність і складність роботи, гроші і здоров’я

Ці параметри визначають у своїй сукупності специфіку статусної позиції з боку соціального, середовищного впливу. Якість оточуючого дитину соціально-економічного середовища безпосередньо позначається на її фізичному, психічному і особистісному розвитку. Райони проживання з неблагополучною обстановкою стають найбільш сильною перешкодою для формування у підростаючих дітей адекватного світосприймання, що неминуче позначається на рівні життєвої адаптації. Експерименти з дитинчатами тварин і спостереження за людськими немовлятами підтвердили гіпотезу про значущість ранньої життєвої стимуляції (включаючи багате на вітаміни харчування) для подальшої адаптації. До того ж ранній коректувальний вплив у перші місяці життя дитини веде до збільшення і надалі показників інтелектуальних тестів на 15–30% у порівнянні з контрольною групою.

Як вказує А. Анастазі, добре освічені дорослі не тільки мають вищий рівень IQ, але і виявляють розвиненіші інтелектуальні і виконавські навички в літньому віці. При цьому сексуальна активність серед добре освічених жінок старшого віку також звичайна (Palmore, 1981). Дорослі з нижчим рівнем освіти мають міцніше здоров’я і живуть довше, ніж освічені люди їх класу (Palmore & Stone, 1973), а також мають стабільніші шлюби і частіше вважають їх щасливими (Campbell, 1981; Lewis & Spanier, 1979). Цікаво, що освічені люди і представники середнього класу задоволені, в цілому, своїм життям, щасливіші і демонструють значно більше особистісне зростання (Harris, 1975). Проте, хоча дослідження показують, що почуття задоволеності життям і щастя серед людей з високим доходом (як правило, добре освічених) набагато вище, в цілому рівень вираженості цих показників навіть у розвинених країнах знижується (дані про двадцятирічний період (1957–1976), США) [1].

Показники забезпеченості відображають потенційні економічні можливості, які пом’якшують або підсилюють різні форми стресової дії. Можливо, тому добре забезпечені люди відрізняються в кращий бік показниками здоров’я і задоволеності життям. Високий рівень доходу пов’язаний також з можливістю доброго догляду за дітьми і з комфортнішим життям на пенсії.

Досвід у виконанні складної роботи і набір засвоєних життєвих ролей виявляються ще одним диференціюючим параметром. Дорослі, що відрізняються за цими показниками, здатні до розвитку вищих рівнів “Я”, які дозволяють інтегрувати життєві структури. Складність роботи (Giel, 1982) не тільки забезпечує розвиток когнітивних навичок і, відповідно, інтелектуальне вдосконалення, але і виробляє рефлексію як якість, що веде до емоційного і особистісного зростання.

Можна прагнути або не прагнути до освоєння складнішої роботи, але відсутність будь-якої роботи є одним з найважливіших джерел життєвого стресу. Не зайняті роботою чоловіки відрізняються проявом більшої кількості небажаних симптомів – тривожності, депресії, неспокою про своє здоров’я, ніж працюючі (Liem & Rayman, 1982). Деякі показники здоров’я виявляються досить міцно пов’язаними до рівня статусу. Довгий час вважалося, що високий рівень кров’яного тиску в американських африканців (вихідців з Африки, які проживають в Америці) є генетично детермінованим. Проте наведені дані (Klag et al., 1991) дозволяють інтерпретувати цей показник як наслідок хронічного стресу, викликаного низькостатусною роботою (або ж її відсутністю) і обмеженими можливостями в здобуванні освіти. Гіпертонія розвивається у результаті фрустрації, викликаної спробами досягти задоволення найбільш значущих життєвих цілей, що не є – принаймні за даними на сьогодні – доказом її генетичної детермінованості [5].

Соціоекономічний статус виявляється найбільш значущим предиктором відмінностей у здоров’ї для людей середнього віку. Хоча за даними на момент обстеження (James et al., 1992), у людей з подібними показниками здоров’я, у зрілішому віці частота хронічних захворювань пов’язана з професійним і освітнім рівнем у молоді роки. В деяких випадках вельми істотним виявляється також введення додаткової, етнічної змінної. Наприклад, у США зв’язок між здоров’ям і рівнем СЕС найбільш значущий у досліджуваній вибірці для американських іспанців і африканців.

В одному з найбільш представницьких досліджень особливості СЕС вивчалися у зв’язку з частотою прояву певних типів психічних розладів. Серед пацієнтів, що належать до шарів суспільства з високим СЕС, був виявлений високий відсоток невротичних розладів, а пацієнти з низьким СЕС значно частіше страждали від психопатичних розладів (Hollingshead & Redlich, 1958). На цих даних заснована теорія, умовно названа “дрейф”. Людині з психотичним розладом, до якого б класу вона не належала, найважче знайти роботу. Як наслідок цього, її здатність у досягненні задовільного статусного рівня різко погіршується, що і примушує її “дрейфувати” до все більш гірших умов існування.

Інтерпретація параметрів якості життя досить складна. Наприклад, ступінь задоволеності добре освіченого працівника пов’язаний з тим, що він бачить у своїй роботі не тільки джерело підвищення свого доходу, але і можливість застосування здібностей. Водночас для погано освіченого цінність роботи визначається у першу чергу можливістю заробітку [1; 5; 6; 7].