Сімейне середовище в дзеркалі класових відмінностей

Багато психологічних відмінностей між школярами (у рівні розвитку здібностей, домінування емоційних реакцій, самооцінці і Я-концепції в цілому) пов’язано з відмінностями в сімейному середовищі, нерідко залежному від СЕС. У сім’ях, що мають вищі показники СЕС, батьки (чоловіки) були схильні частіше бувати удома, родителі претендували на більшу участь в шкільному житті дітей і в їх подальшій професіоналізації [1; 2; 8].

Три найважливіші показники СЕС – рівень освіти матері і батька і професійний статус батька – пов’язані з вимірюванням оцінки батьківської турботи про дітей (Baumrind, 1971). Кожний з відмічених трьох індикаторів позитивно корелював із ступенем їх благотворного впливу на сімейне середовище, а також із ступенем прояву батьком прагнення до розвитку в дитині незалежності та індивідуальної своєрідності. При цьому матері з високим освітнім статусом заохочували ці якості в дочках, тоді як кореляція їх статусу з характеристиками синів виявилася незначущою. Відкидання дитиною батька негативно корелювало із ступенем вираженості всіх трьох показників.

Вивчення сімейного середовища в різних соціальних класах протягом тридцяти років дозволило зробити два висновки – кількісний і якісний. Були виявлені лише незначні відмінності між сім’ями з різним СЕС за ознаками, що характеризують практику догляду за дітьми (кількісна ознака). Проте відмінності у манері, в якій здійснювалося родительське виховання, були значні (якісний аспект). Низькостатусні батьки характеризувалися як більш авторитарні, такі, що звинувачують, примушують. Матері трьох–п’ятилітніх дітей із сімей з низьким статусом сильніше обмежували поведінку своїх дітей [6; 7].

Маючи тенденцію до посилення з віком, окремі ефекти соціально-класових відмінностей утворюють досить серйозний чинник, що впливає на такі тонкі сфери індивідуальності, як емоційне життя і пов’язані з нею поведінкові патерни. Представники так званого середнього класу частіше переживають почуття провини і схильні виникаючу агресію обертати проти себе, що виявляється, наприклад, в кількості суїцидів. Навпаки, представники “нижніх прошарків суспільства” виявляють тенденцію до прояву агресії у формі фізичних дій, спрямованих проти інших. У той же час для дітей з низькостатусних сімей характерна висока змагальність як можливість безпосередньої демонстрації своєї переваги над іншими, а для дітей з “середнього класу” характерний прояв високого ступеня прагнення до досягнень [5].

Залежно від ступеня диференціації між сім’ями з різних прошарків суспільства, включаючи відмінності в ціннісних орієнтаціях, цілях і стилях взаємодії, формуються відмінності між дітьми, а потім вже і між дорослими. Відповідно до наведеної вище п’ятизначної шкали градації соціальних класів можна охарактеризувати специфіку найважливіших особистісних характеристик, що відносяться до особливостей цілей і ціннісних орієнтацій в сімейному житті, залежно від СЕС:

1. “Неблагополучні”. Подружжя емоційно й соціально ізольовані; акцентування обов’язків жінки; чоловіки не можуть виконати свою маскулінну роль в освоєнні професійного ринку; прямий розподіл обов’язків за статевою належністю; усвідомлення неконтрольованості свого життя.

2. “Блакитні комірці”. За традицією властива сильна статева сегрегація; жінки ізольовані, пасивні, підпорядковані, прив’язані до будинку. Сучасна тенденція виявляється у прагненні до більшої, у порівнянні з традиційними установками, рівності та розподілу обов’язків, прийняття рішень і сексуальних задоволень.

3. “Білі комірці”. Акцент робиться на респектабельності, що може призвести до ригідності поведінки; сильні сімейні узи; дружина є молодшим помічником чоловіка.

4. “Вище середнього”. Орієнтація на кар’єру, особливо серед чоловіків; фінансова незалежність і стабільність; соціальний престиж; дружина часто займається самовдосконаленням для допомоги чоловікові в його кар’єрі.

5. “Високий рівень”. Безтурботне життя, фінансова стабільність, престиж; акцент на традиціях і родоводі; чоловіки повинні дотримуватися у професії сімейної традиції; дружина повинна повністю “ідентифікуватися” з чоловіком.

Зрозуміло, відповідно до цих базових життєвих установок батьки виховують дітей, закладаючи, неабиякою мірою, міцну основу особистісних відмінностей, що виявляються потім у дорослих взаєминах.