Література до практичного заняття 5

1. Асмолов А.Г. По ту сторону сознания. Методологические проблемы неклассической психологии. М.: Смысл, 2002.

2. Берков, В.Ф. Философия и методология науки. – М.: ООО «Новое знание», 2004. – 335 с.

3. Леонтьев, Д.А. Неклассический вектор в современной психологии/ Постнеклассическая психология 2005, № 1. С.51 – 72.

4. Лубовский Д.В. Введение в методологические основы психологии/Д.В.Лубовский//М.,2007г.

5. Кун, Т Структура научных революций / Т. Кун. – М.: Прогресс, 1975.

6. Петровский, А.В. История и теория психологии в 2 т. /А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. – Р.-на/Д.:Феникс, 1996.– Т.1.– 416 с. – Т.2 – 414 с.

7. Степин, В.С. Философская антропология и философия науки / В.С. Степин. – М.: Высшая школа, 1992.

8. Томпсон, М. Философия науки / М.Томпсон. – М.: Гранд, 2003. – 398 с.

 

 

МОДУЛЬ ІІ. ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ ПІЗНАННЯ ПСИХІЧНОГО

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6.

Тема:. Про шляхи пізнання психічного

Основні структурні компоненти теоретичних знань

До практичного заняття 6

1. Два принципових підходи пізнання істини. Абсолютна істина, Відносна істина.

2. Життєві знання психічного, наукові знання психічного.

3. Імпліцитні теорії.

4. Про специфіку суб’єктивних і об’єктивних знань. Специфіка психологічного знання.

5. Класифікація знань: наукові, ненаукові, вирішальні знання, значні знання, незначні знання, соціологічні, психологічні, філософські та ін. знання, дані емпіричного та експериментального дослідження, неметричні дані, метричні дані.

 

Питання для самоконтролю і роботи на практичному занятті:

1. У чому особливість наукового й релігійного пізнання?

2. Чим різняться знання абсолютні й знання відносні?

3. Яка специфіка суб’єктивних знань і об’єктивних?.

4. Чому Л.С. Виготський стверджував, що майбутнє за «психотехнічних підходом»?

5. Чого не вистачає сучасній психології?

6. У чому сильні та слабкі сторони методології сучасної психології?

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ 6

 

Загальні концепції і концептуальні підходи. Загально концепції в психології.

Некласична наука багата загальнонауковими концепціями та концептуальними підходами. Часто в Як найбільш яскравий приклад загальнонаукових концепцій некласичного типу призводять концепцію ноосфери В.І.Вернадського. На думку Вернадського, в результаті пізнавальної і, як наслідок, перетворюючої діяльності людини розвиток біосфери виходить на новий рівень. Утворюється ноосфера, що представляє собою новий елемент космосу, що характеризується соціальним опосредованием природи.

Ще одним загальнонаукових підходом стає тектология А.А.Богданова. Тектологія спиралася на філософію всеєдності В. С. Соловйова та філософію спільної справи Н.Ф. Федорова. А.А. Богданов замислив тектологію як узагальнення організаційного досвіду людини. Будь-яку систему елементів, на думку Богданова, слід розглядати в її відношенні до середовища, а елементи цієї системи в ставленні до цілого.

У психології загальнонаукові концепції стали з'являтися, починаючи з середини 20-го століття.

В рамах кібернетики створено уявлення про системи, що самоорганізуються за принципом зворотного зв'язку. Ця концепція знайшла своє застосування в т.ч. в фізіології (Бернштейн) і психології (Бейтсон (алкоголізм)).

Теорія систем Л. Берталанфі. В основі теорії систем - узагальнення екосистем як живих систем. Основні принципи системного підходу:

1. Холізм проти атомізму (ціле не дорівнює сумі частин).

2. Циклічний характер причинності.

3. Оптимальне функціонування кордонів як умова виживання системи (проникність, але жорсткість).

Реалізуються в різних підходах, в т.ч. сімейної психотерапії.

• Сімейний підхід (Щедровицький)

• Системно-структурний підхід (Виготський, Піаже)

• Системно-функціональний (Рубінштейн, Ухтомський, Анохін, Лурія).

До загальнонауковому рівню методології Первін, Джон фактично відносять концепцію К.Г.Юнга, яка, на думку авторів, справила величезний вплив на багато областей наукового знання за межами психології.