Гостра респіраторна інфекція (ГРІ) визначається як будь-яка інфекційна хвороба верхніх або нижніх дихальних шляхів, що супроводжується розвитком респіраторного синдрому та загально інтоксикаційними проявами різного ступеня вираженості. Клінічні прояви багато в чому схожі, диференціювати їх часто неможливо. Респіраторний синдром виступає провідним і проявляється в переважно топічному (локальному) ураженні дихальних шляхів – фарингіт, ларингіт, трахеїт тощо. Збудниками ГРІ можуть бути як віруси, так і бактерії. Інфекції верхніх дихальних шляхів включають в себе застуду, ларингіт, фарингіт/тонзиліт, гострий риніт, гострий риносинусит і гострий середній отит. Інфекції нижніх дихальних шляхів включають трахеїт, гострий бронхіт, бронхіолі та пневмонію.
Ознаки, що характерні для ГРІ:
1. Скарги: більше чи менше виражені симптоми загальної інтоксикації, катаральні симптоми – дряпання, значно рідше – біль у горлі, нежить, сухий кашель.
2. Помірна гіперемія, в основному піднебінних дужок, м’якого піднебіння, язичка, задньої стінки глотки із наявністю зернистості (збільшені лімфатичні фолікули).
3. Гіперемія слизової оболонки носових ходів.
4. Мигдалики переважно інтактні (за винятком аденовірусної інфекції).
5. Кон’юнктивіт (виражений більше чи менше, залежно від виду респіраторної інфекції).
6. Ознаки ураження декількох відділів верхніх дихальних шляхів.
7. Для кожного виду є характерним найтяжче ураження певного відділу верхніх дихальних шляхів з розвитком характерної симптоматики.
Таблиця 1
Середня тривалість деяких респіраторних інфекцій
| ГРІ | Середня тривалість ГРІ |
| Гострий середній отит | 4 доби |
| Гострий біль в горлі/ гострий фарингіт/ гострий тонзиліт | 1 тиждень |
| Гострий риніт | 1,5 тижні |
| Гострий риносинусит | 2,5 тижні |
| Гострий кашель/ гострий бронхіт | 3 тижні |
Діагностика
Під час діагностики лікар/фельдшер бригади ВШМД має зорієнтуватися в наявності чи відсутності невідкладного стану і діяти відповідно до чинного медико-технологічного документу, що стосується надання допомоги при даному стані.
Лікар /фельдшер бригади ВШМД має визначитися: відповідає клінічна симптоматика грипу чи іншій гострій респіраторній інфекції.
Особливості грипу
Інкубаційний період при грипі триває від декількох годин до трьох діб.
Клінічна картина включає два синдроми: інтоксикаційний та катаральний.
Майже всі хворі скаржаться на сильний озноб, що переходить в гарячку. Одночасно у пацієнта виникає головний біль в ділянці чола, надбрівних дуг, скронь та очей. Біль посилюється при рухах очима, супроводжується світлобоязн’ю, головокружінням. Мають місце слабкість, адинамія, підвишене потовиділення, ломота в тілі, артралгії, міальгії, порушення сну. Впродовж першої доби інтоксикаційний синдром домінує над катаральним.
З кінця першої доби починає домінувати катаральний синдром: сухість та дряпання в горлі, закладеність носу, починаються та інтенсивно наростає сухий кашель. З’являються садіння та біль за грудниною. Кашель стає нестерпним.
В перші дні хвороби відмічається гіперемія та одутлість лиця, блискучість очей, ін’єковані склери та кон’юнктива. На слизовій оболонці піднебіння, дужок, задньої стінки глотки відмічається розлита гіперемія.
Ураження ЦНС включає головний біль, головокружіння, порушення сну, емоційну лабільність. Тяжкі форми грипу можуть перебігати з менінгізмом блюванням центрального походження.
Лікування
Синдромальна терапія
При наявності невідкладних станів у пацієнта йому надається медична допомога відповідно до чинних медико-технологічних документів що стосуються цих станів.
Призначення антибіотиків
Антибактеріальна терапія призначається пацієнтам з ГРІ в тяжкому стані, а також наступним пацієнтам (для яких діагноз грипу молоімовірний):
- пацієнтам, які мають симптоми та ознаки серйозного захворювання та/або ускладнення (пневмонія, мастоїдит, перитонзилярний абсцесс, перитонзилярна флегмона, внутрішньоочні або внутрішньочерепні ускладнення);
- пацієнтам, які відносяться до групи високого ризику розвитку тяжких ускладнень через вже існуючі супутні захворювання: захворювання серця, легень, нирок, печінки, хвороби нервово-м’язового апарату, імуносупресія, муковісцедоз; діти перших місяців життя, які народилися недоношеними;
- пацієнтам, які мають вік понад 65 років з гострим кашлем і ≥2 з наступних критеріїв або старше 80 років і ≥1 з наступних критеріїв: госпіталізація у попередньому році, цукровий діабет 1-го або 2-го типів, гостра серцева недостатність в анамнезі, поточне застосування пероральних глюкокортикоїдів;
- дітям віком до 2 років з двобічним середнім отитом;
- дітям з отореєю, що стала наслідком гострого середнього отиту;
- пацієнтам з гострим болем в горлі/ гострим тонзилітом, коли є три або більше критеріїв Сентора: набряклість і наявність ексудату на мигдаликах; збільшені і болючі передньошийні лімфатичні вузли; лихоманка >38°С в анамнезі; відсутність кашлю.
Пацієнтам, які відмовляються від госпіталізації та мають показання до антибіотикотерапії, призначаються пероральні форми антибіотиків.
