ЛОКАЛЬНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ВИПАДКОВЕ УТОПЛЕННЯ АБО ЗАНУРЕННЯ У ВОДУ
Перелік скорочень
АЗД | Автоматичний зовнішній дефібрилятор |
АТ | Артеріальний тиск |
в/в | Внутрішньовенний |
ВІТ | Відділення інтенсивної терапії |
ГДН | Гостра дихальна недостатність |
ГСН | Гостра серцева недостатність |
ЕМД | Екстрена медична допомога |
ЗОЗ | Заклад охорони здоров’я |
ОЦК | Об’єм циркулюючої крові |
ПШП | Протишокова палата |
СЛР | Серцево-легенева реанімація |
ФШ | Фібриляція шлуночків |
ЧД | Частота дихання |
ШТ | Шлуночкова тахікардія |
Ps | Пульс |
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
1.1. Діагноз: Утоплення
1.2. Код МКХ-10: W65-W74 Випадкове утоплення або занурення у воду:
W65 Утоплення та занурення у воду під час прийому ванни;
W66 Утоплення та занурення у воду внаслідок падіння у ванну;
W67 Утоплення та занурення у воду під час знаходження у плавальному басейні;
W68 Утоплення та занурення у воду внаслідок падіння у плавальний басейн;
W69 Утоплення та занурення у воду під час знаходження у природному водоймищі;
W70 Утоплення та занурення у воду внаслідок падіння у природне водоймище;
W73 Інші уточнені випадки утоплення та занурення у воду;
W74 Випадки утоплення та занурення у воду, що не уточнені.
1.3. Протокол призначений для лікарів медицини невідкладних станів.
1.4. Мета протоколу: організація надання ЕМД потерпілим внаслідок утоплення або занурення у воду, зменшення смертності та інвалідності у даної категорії потерпілих.
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2013 рік.
1.6. Дата наступного перегляду: грудень 2016 рік.
Епідеміологічна інформація
За даними наведеними Держкомстатом України та у щорічній Національній доповіді МНС України (включно до 01.01.2013р.) «О стані техногенної безпеки в Україні», з початку 1991р. від нещасних випадків не виробничого характеру загинуло біля 1,5 млн. осіб або 99,0% всіх загиблих осіб від зовнішніх причин в України. Смертність від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні втричі вище, ніж в країнах Європейського Союзу, в 70 разів ніж у виробничій сфері та в 200 разів перевищують кількість загиблих внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру [13, 14]. За даними Міжнародної любительської федерації плавання щорічно в світі від утоплення гине біля 300 тис. осіб [12]. За даними наведеними експертами ВООЗ - утоплення є третьою причиною смерті в світі від ненавмисних травм (на нього припадає 7% від усіх випадків смерті від травм) [10]. В структурі смертності від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні смертність від утоплення або занурення у воду коливається від 5,9% до 7,5% (від 2592 до 4247 осіб в абсолютних показниках) [13, 14].
Утоплення – це гострий патологічний стан, що розвивається при випадковому або навмисному зануренні у воду з подальшим розвитком ознак ГДН та ГСН, причиною виникнення яких є попадання рідини в дихальні шляхи.
Розрізняють три основних типи утоплення [11]:
1. Аспіраційне (істинне - мокре) – 75-95%.
2. Асфиксичне (спастичне - сухе) – 5-20%.
3. Синкопальне (рефлекторне) до 5%.
Істинне утоплення виникає внаслідок потрапляння води в альвеоли (в залежності від того, в якій воді відбулося утоплення (прісній або морській), патогенез буде розрізнятися):
- прісна вода, в результаті різниці осмотичного градієнта між кров’ю та прісною водою, швидко покидає альвеоли й проникає в судинне русло, що призводить до збільшення ОЦК та гемодилюції, набряку легень, гемолізу еритроцитів, зменшенню концентрації іонів натрію, хлору і кальцію плазми, а також білків плазми;
- при утопленні в морській воді, в результаті різниці осмотичного градієнта між кров’ю та морською водою, частина плазми виходить із судинного русла, в зв’язку з чим зменшується ОЦК (до 45мл/кг) та збільшується гематокрит.
Асфиксичне утоплення виникає без аспірації води внаслідок виникнення рефлекторного ларингоспазму (голосова щілина не пропускає воду, але ж вона й не пропускає і повітря, - смерть виникає від механічної асфіксії).
Синкопальне утоплення виникає внаслідок рефлекторної зупинки серцевої діяльності та дихання (найбільш часто це трапляється при раптовому зануренні потерпілого в холодну воду).
Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного протоколу домедичної та медичної допомоги для потерпілих при утопленні або зануренні у воду є надзвичайно актуальним завданням.