Національний інтерес – це усідомлені “певною державно оформленою нацією потреби у самозбереженні та розвитку, національній безпеці, зростанні добробуту та багатства на основі політичного та економічного суверенітету, а також загальнолюдських цінностей (демократія, свобода, соціальна справедливість, духовність, моральність, культура тощо)” [1, c. 24].
Провідною сферою вияву національного інтересу будь-якої держави є економічна сфера, оскільки вона являє собою базис суспільства, а отже, надає йому відносно самостійного статусу - національного економічного інтересу. Вітчизняний учений А. М. Поручник його пріоритетність визначає наступними обставинами [1, c. 28-29].
1. Національний економічний інтерес є первинним стосовно до інших форм вияву національного інтересу (політичних, ідеологічних, культурних, морально-етичних, духовних та ін.), відповідно - підпорядковує та обумовлює зміст і характер останніх.
2. Національний економічний інтерес є виявом економічних відносин і водночас - суперечностей в економічній сфері. Інтереси виступають носіями суперечностей і в цьому плані вони нерозривні, оскільки інтереси, як і суперечності, одночасно є джерелами та рушійними силами розвитку економічної сфери в тій чи іншій країні.
3. Національний економічний інтерес виражає об'єктивно обумовлені в державі економічні (матеріальні) потреби окремих людей, соціальних груп та суспільства в цілому, а тому порівняно з іншими інтересами є більш соціально значимим, бо стосується безпосередньо кожного члена суспільства, мотивів його діяльності та задоволення різноманітних потреб.
4. Національний економічний інтерес виникає у сфері матеріального виробництва, визначається способом виробництва та системою економічних відносин і законів суспільного розвитку, у ньому відбивається економічне становище різних суспільних класів.
5. Національний економічний інтерес реалізується через свідому та активну діяльність людей і є спонукальним мотивом цієї діяльності та рушійною силою для досягнення певних економічних результатів. На рівні держави національний економічний інтерес являє собою інтегративну сукупність економічних інтересів кожного індивідуума.
За умов поглиблення глобалізаційних процесів, коли зростає загроза “розчинення” інституту національної держави у новій наднаціональній системі управлінських структур (“глобальний уряд”, “міжнародні організації глобального типу”, “світова еліта”, “тріада”, “сітьові мережі”, “віртуальний уряд” тощо), суттєвої трансформації зазнає і поняття “національний економічний інтерес”.
Незважаючи на непорушність таких його базових, конститутивних компонентів, як збереження, функціонування та розвиток національної економічної системи суспільства, у змістовній структурі національного економічного інтересу дедалі значнішу роль відіграють зовнішні, екзогенні, компоненти такі як:
- зв'язок із зовнішніми ринками;
- доступ до глобальних природних, інформаційних, технологічних, інтелектуальних ресурсів;
- формування національної підприємницької культури під впливом загальносвітових процесів демократизації та соціалізації виробничих відносин.
Це значно розширює і збагачує сутність самої категорії “національний економічний інтерес”, зміст якої повинен включати як невід'ємний компонент економічну самодостатність країни. Вона трактується А. М. Поручником як “здатність країни забезпечувати процес суспільного відтворення на базі максимальної мобілізації внутрішніх джерел та ресурсів у поєднанні з ефективним залученням та використанням потенціалу зовнішньоекономічних зв'язків”[1, c. 29].
Поняття “національний економічний інтерес” є достатньо складним, неоднорідним і суперечливим. Його структура включає насамперед інтерес нації як громадянського суспільства, що охоплює всіх без винятку громадян країни незалежно від їхньої етнічної належності (тобто особисті інтереси). Реалізація інтересу особистості, як правило, здійснюється через механізм об'єднання громадян країни в групові та корпоративні колективи на галузевому та регіональному рівнях.
Сучасний національний економічний інтерес України пов'язаний, з одного боку, із задоволенням базових соціально-економічних потреб її громадян та забезпеченням світових стандартів життя, а з другого - з економіч\ною безпекою та розширеним відтворенням національного людського ресурсу. Умовою цього є поєднання власних природних, технологічних та інтелектуальних ресурсів і можливостей та переваг зовнішньоекономічних зв'язків.
Список рекомендованої літератури
2. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].
3. Гальчинський А. С., Єщенко П. С. Економічна теорія: Підручник. – К.: Вища шк., 2007. – [Тема 6. Рушійні сили розвитку економіки: 6.1. Економічні потреби як матеріальна основа інтересів. Потреби та їхня структура. Економічні потреби. Закон зростання потреб. Формування потреб; 6.2. Економічні інтереси: сутність, види, взаємодія. Суб’єкти економічних відносин. Їхні економічні інтереси. Види економічних інтересів, взаємодія їх].
4. Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посіб. - К.: КНЕУ, 2005.– [Тема 2. Економічні потреби та інтереси – рушійна сила економічної діяльності].
5. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. – [Глава 2. Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси].
6. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].
7. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2004. – [1.1. Предмет і метод політичної економії: Економічні потреби та інтереси як рушійні сили розвитку суспільного виробництва].
8. Політична економія: Підручник / Заред. Ю. В. Ніколенка Ю. В. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – [Глава 3. Потреби, ресурси та виробничі можливості суспільства].
9. Солтис В.В., Лелюк Ю. М., Іванюта В.Ф. Політична економія (модульний варіант): Навчальний посібник / Заред проф.І. В. Аранчій. – К.: Зовнішня торгівля, 2007.- [Тема 2. Економічні потреби й виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].
10. Федоренко В. Г., Діденко О. М., Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник / За заг. ред. доктора економ. наук, проф. В. Г. Федоренка. – К.: Алерта, 2008. – [Глава 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].
11. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник / Щетинін А. І. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 480 с. [Розділ ІІІ. Економічні потреби та інтереси].
