Рекомендації до написання реферату
Науковий пошук характеризується різними рівнями глибини і складності. На початковій стадії роботи над науковою проблемою важливе значення має формування навичок правильно реферувати та анотувати текст, що вивчається. Написання реферату є формою наукового пошуку студентів, найпростішим видом їх навчально-дослідницької діяльності Це дозволяє «зрозуміти тему та задачу дослідження, проаналізувати напрацьований фактичний матеріал.
Поняття про реферат, реферування
Слово «реферат» утворене від латинського «», що означає «передавати, доповідати». Реферат – доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних джерел; виклад змісту наукової роботи, книжки, статті. Це не просто урізаний варіант першоджерела, а форма наукової роботи, що має особливості стилю викладу, свій характерний план і свою мову.
Реферування – один з важливих прийомів науково-дослідної роботи. Реферування тексту зводиться до пошуку в літературі необхідної інформації, виписуванню принципово важливих положень, тез, тверджень, зафіксованих у першоджерелі.
Залежно від мети, тип, стиль та характер рефератів розрізняються. Один і той же текст в реферативній обробці може мати різний зміст (відбиття у стислій формі основних положень, відбір того, що має безпосереднє значення до теми, виписування питань, що цікавлять дослідника).
Види рефератів. Залежно від мети, реферат може представляти:
- короткий письмовий виклад матеріалу, який буває монографічним (за одним джерелом) або оглядовим (за кількома джерелами);
- опис дослідження або аналіз проблеми (як правило використовується при підготовці до участі у наукових конференціях конференціях)
Реферативний огляд -форма реферату, що створюється в результаті вивчення і конспектування чисельних публікацій за певною достатньо обширною темою дослідження.
Особливості написання. Має вступ, де в стислій формі висвітлюється історія розвитку питання та його значення. Не проводити критичний аналіз суті та змісту першоджерел. Але не допускати конгломерату уривчастих відомостей. Факти, ідеї, результати досліджень повинні викладатися в суворій логічній послідовності. На закінчення відзначається сучасний стан, розглядаються тенденції подальшого розвитку даного питання. Закінчується списком використаної літератури.
Анотований реферат – форма реферату, що являє виклад змісту публікації у більш короткому обсязі. На відміну від реферату, який є знеособленим і містить лише факти, основні положення роботи на мові першоджерела, в анотації виражене ставлення автора до аналізованої роботи з виділенням цілей, задач, практичної та теоретичної її цінності. Як правило, міститься на перших сторінках книги, монографії, навчальних посібників і складається не автором, а фахівцем в цій галузі.
Порядок роботи над рефератом
1. Вибір або формулювання теми. Зясування форми реферату, яка б відповідала його меті
2. Обмірковування теми, складання попереднього плану реферату
3. Ознайомлення з літературою, що відповідає темі роботи. Вибір джерела (джерел), що розкривають тему
4. Формулювання мети реферату, коригування первинного плану
5. Виклад матеріалу відповідно до складеного плану.
У процесі вивчення матеріалу, написання реферату можуть зясовуватися факти, аналіз яких спонукає до перегляду первинних елементів структури, основних смислових акцентів.
Правила (техніка) реферування:
1. Заголовок реферату повинен відповідати точній назві матеріалу, що реферується (або змісту, якщо назва його не відбиває). Остаточний варіант назви реферату варто вибирати наприкінці роботи, після ознайомлення зі змістом джерела.
2. Реферат викладають своїм и словами, використовуючи при цьому особливо значущі визначення, цитати, а також висловлювання, з якими референт (особа, яка складає реферат) не згоден. Цитування зумовлює посилання на джерело із зазначенням сторінок.
3. Мова викладу має бути лаконічною та точна без зайвих фраз. Наприклад, не варто використовувати обороти типу: «У результаті численних і тривалих експериментів автори встановили…». Цю фразу можна замінити одним словом «Встановлено…». Загальновідомі дані, історія розвитку питання про попередні роботи в рефераті опускаються, а його текст починається безпосередньо з суті роботи. Варто виключати другорядні, малоістотні деталі
4. Неприпустимим є заміна термінології, спрощення суті, перекручування змісту. Використовувати ті ж самі терміни, що й у першоджерелі. Іноді заміна маловідомих, незрозумілих термінів виправдана.
5. Включення схем, рисунків, графіків, таблиць доцільне, якщо вони відбивають суть роботи, необхідні для наочної презентації висновків дослідження.
6. Бажано об’єднувати два, або більшу кількість положень в одне і застосовувати узагальнені поняття та категорії, а також множину замість однини. Для логічного зв’язку окремих фраз варто використовувати слова типу: „установлено, вважається, розглядається”.
7. Обсяг реферату – 5-15% обсягу першоджерела. Обсяг реферату залежить від значущості проблеми, опанованого матеріалу. Як правило. Він сягає 10-15 сторінок машинописного тексту
