Програма соціологічного дослідження – науковий документ, що містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуване соціальне явище, до використання інструментарію і виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки та аналізу інформації).
Підготовка соціологічного дослідження насичена різноманітними видами робіт, найголовнішими з яких є:
—вибір методології дослідження й інтерпретації отриманих даних;
—обґрунтування теоретичних засад, логічної послідовності дослідження;
—вироблення інструментарію (анкети, бланка інтерв'ю, кодувального бланку для проведення спостереження тощо);
—розробка методичних документів для збирання первинної інформації (поради інтерв'юеру, спостерігачу тощо);
—формування дослідницької групи відповідно до мети і завдань дослідження – розробників програми та інструментарію, виконавців польових досліджень, спеціалістів з обробки отриманої інформації, аналітиків для підготовки підсумкового звіту;
—навчання спеціалістів польових досліджень (інтерв'юерів, спостерігачів та ін.);
—розробка програми обробки даних.
Етапи програми соціологічного дослідження:
| ЕТАП | завдання |
| І. Розробка методологічного розділу програми | – Інформаційний пошук; – Визначення проблемної ситуації; – Формулювання проблеми; – Визначення мети й завдань дослідження; – Визначення об'єкта і предмета дослідження; – Системний аналіз предмета дослідження; – Формулювання гіпотез; – Інтерпретація та операціоналізація основних понять. |
| II. Розробка методичного розділу програми | – Розробка стратегічного плану дослідження; – Розробка методичного плану дослідження; – Розробка інструментарію; – Обґрунтування вибірки; – Визначення методів дослідження; – Визначення методів аналізу. |
| ІІІ. Збирання та обробка первинних даних | – Розробка робочого плану досліджень; – Проведення пілотажного дослідження; – Проведення польових робіт; – Перевірка, кодування, підготовка даних для обробки; – Уточнення інструментарію; – Обробка даних вручну чи за допомогою ЕОМ. |
| IV. Аналіз та інтерпретація отриманих даних | – Статистичний аналіз; – Перевірка гіпотез; – Написання звіту; – Розробка і впровадження рекомендацій. |
Створення програми починається з окреслення проблеми дослідження.
Соціальна проблема – суперечлива ситуація реального життя, що має масовий характер і стосується інтересів соціальних спільнот або груп.
Типи соціальної проблеми:
За метою дослідження:
– гносеологічні (логіко-пізнавальні) (спричинені нестачею інформації про стан, тенденції функціонування соціального об'єкта);
– предметні (зумовлені зіткненням інтересів соціальних спільнот, інститутів, які дестабілізують їхню життєдіяльність і стимулюють до активних дій).
За носіями:
– проблеми соціальних груп (соціально-демографічних, національних, професійних, політичних та інших);
– проблеми соціальних інститутів (виробничих підприємств, державних закладів та установ, закладів освіти, організацій тощо).
За масштабами поширеності:
– державні;
– регіональні;
Локальні.
За часом дії:
– довготривалі;
Нетривалі.
За глибиною суперечностей:
– однопланові (стосуються одного аспекту соціального явища, процесу);
– системні (характерні для багатьох елементів соціального явища, процесу);
– функціональні (спричинені порушенням глибинних зв'язків у механізмі функціонування соціального явища або процесу).
Об'єкт соціологічного дослідження – певна соціальна реальність, яка потребує цілеспрямованого вивчення (соціальні спільноти, суб'єкти, процеси у їх конкретних, відносно завершених станах та взаємодії).
Чинники, які впливають на об'єкт дослідження:
– загальні (характерні для всього класу подібних об'єктів);
– специфічні (характерні для конкретного об'єкта);
– зовнішні (знаходяться у навколишньому середовищі);
– внутрішні (містяться у самому об'єкті);
– функціональні (визначають функціональні зв'язки елементів об'єкта);
– структурні (забезпечують спосіб зв'язку елементів об'єкта);
– генетичні (зумовлюють походження і послідовність станів об'єкта);
– об'єктивні (не залежать від функціонування об'єкта);
– суб'єктивні (залежать від функціонування об'єкта);
– прямі (виявляються безпосередньо);
– опосередковані (проявляються у взаємодії з іншими факторами);
– індивідуальні (пов'язані з діяльністю окремих учасників);
– колективні (пов'язані з діяльністю соціальної спільноти, групи, колективу).
Предмет соціологічного дослідження – найбільш значущі з теоретичної або практичної точки зору особливості, сторони об'єкта, які необхідно дослідити.
Мета соціологічного дослідження – відповідь на питання, для чого воно проводиться, орієнтує дослідження на кінцевий результат, визначає логіку і спрямованість завдань, упорядковує різноманітні дослідницькі процедури.
Відповідно до мети існують такі типи соціологічних досліджень:
теоретико-пізнавальні (спрямовані на глибше пізнання явища чи процесу, отримання нового, різнобічного знання, вирішення соціальних проблем шляхом розробки нових підходів до їх вивчення);
прикладні (націлені на практичне розв'язання чітко окреслених соціальних проблем – організаційних, управлінських, соціально-психологічних, пов'язаних з вирішенням конфліктних ситуацій тощо).
Оскільки мета дослідження має узагальнений вигляд, для її досягнення треба розробити завдання.
Завдання соціологічного дослідження – логічно сформульовані настанови, вказівки, послідовне вирішення яких конкретизує поставлену мету і забезпечує її реалізацію.
Завдання соціологічного дослідження поділяють:
головні (передбачають пошук відповідей на головне запитання, безпосередньо пов'язане з розв'язанням поставленої проблеми);
часткові (виникають у процесі вирішення головних завдань, випливають з них і також спрямовані на розв'язання проблеми);
додаткові (можуть бути логічно не пов'язаними з метою дослідження, виникають у разі необхідності вирішення якихось додаткових питань, наприклад, методичних).
Гіпотеза в соціологічному дослідженні – обґрунтоване припущення про структуру, механізми функціонування і розвитку досліджуваного об'єкта.
Види гіпотез:
За змістом:
– описові (містять припущення про фактичний стан об'єкта, його функціонування);
– пояснюючі (орієнтовані на встановлення причин, чинників, що пояснюють механізми функціонування об'єкта);
– прогнозні (передбачають тенденції та напрями функціонування і розвитку об'єкта).
За рівнем аналізу:
– теоретичні (існують у формі теоретичних припущень);
– статистичні (формулюються як система показників й індексів статистики);
– емпіричні (постають як операційні поняття, індекси, показники).
За завданням дослідження:
–первинні (робочі гіпотези, висунуті в ході розробки програми дослідження);
– вторинні (висунуті замість первинних, якщо ті не підтверджуються під час дослідження).
Наукова гіпотеза може бути сформульована тільки у процесі попереднього системного аналізу досліджуваного об'єкта. Під час соціологічного дослідження вона може бути підтвердженою або спростованою. Щоб стати науковою, гіпотеза повинна відповідати вихідним принципам теорії наукового пізнання. Вона не повинна суперечити усталеним теоріям, дослідженим, перевіреним і точно встановленим фактам.
Оскільки соціологічне дослідження охоплює значну кількість операцій, конкретних процедур, специфічних технологій, важливо, щоб усі вони були чітко визначені, детально описані, логічно взаємопов'язані. Цьому сприяє робочий план соціологічного дослідження – впорядкування відповідно до програми основних етапів, термінів дослідження, використання матеріальних і людських ресурсів. Його розробляють поряд з програмою та організаційно-методичним планом соціологічного дослідження.
Робочий план передбачає такі види робіт:
—обговорення і затвердження програми та інструментарію дослідження;
—розробка проекту вибірки і схеми її коригування;
—складання інструкцій для групи, яка збиратиме первинну інформацію;
—тиражування методичного матеріалу та інструментарію для проведення пілотного (пробного) дослідження;
—проведення пілотного (пробного) дослідження, спрямованого на опанування методики збору первинних даних, випробування розробленого інструментарію;
—аналіз результатів пілотного (пробного) дослідження, внесення за його результатами коректив у програму, методичні документи та інструментарій;
—тиражування методичного матеріалу та інструментарію для проведення масового збирання соціологічної інформації;
—формування групи збирання первинної інформації та проведення відповідного інструктажу;
—остаточне вирішення організаційних питань щодо проведення масового дослідження;
—проведення польового дослідження для отримання первинних даних;
—складання інструкції щодо підготовки первинної інформації до обробки (перевірка зібраного матеріалу, редагування, кодування тощо);
—розробка аналітичних завдань для комп'ютера;
—введення первинної інформації до комп'ютера та її обробку;
—побудова таблиць, проведення математичних обчислень, перевірка гіпотез, проведення математичних розрахунків із застосуванням різних видів аналізу – регресійного, факторного, кластерного тощо;
—аналіз результатів дослідження і підготовка попереднього звіту;
—обговорення попереднього звіту, його висновків і рекомендацій;
—доопрацювання і затвердження остаточного звіту про дослідження, впровадження вироблених рекомендацій.
