Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”мови та спос≥б житт€ с≥мТњ, структура с≥м'њ, етапи життЇвого циклу с≥м'њ.




”мови житт€ с≥м'њ Ц це сукупн≥сть фактор≥в макросередовища (загальн≥ соц≥альн≥ умови) ≥ м≥кросередовища (найближче соц≥альне оточенн€).

фактори макросередовища:

Ц соц≥ально-економ≥чн≥;

Ц соц≥ально-пол≥тичн≥;

Ц соц≥ально-культурн≥;

Ц соц≥ально-психолог≥чн≥;

Ц еколог≥чн≥;

Ц демограф≥чн≥;

фактори м≥кросередовища:

Ц ступ≥нь урбан≥зованост≥ розселенн€ с≥мТњ (тип населеного пункту Ц м≥сто, село, чисельн≥сть мешканц≥в тощо);

Ц можлива зайн€т≥сть населенн€ (тип п≥дприЇмства, р≥вень необх≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ ≥ осв≥ти прац≥вник≥в, використанн€ переважно чолов≥чоњ чи ж≥ночоњ прац≥ та ≥н.);

Ц демограф≥чна структура середовища розселенн€;

Ц етн≥чн≥ характеристики середовища розселенн€;

Ц к≥льк≥сн≥ й €к≥сн≥ характеристики сфери обслуговуванн€;

Ц к≥льк≥сн≥ та €к≥сн≥ характеристики культурних установ, спортивних та ф≥зкультурних споруд;

Ц на€вн≥сть установ охорони здоров'€.

—труктура с≥мТњ Ц сукупн≥сть в≥дносин м≥ж њњ членами, включаючи, кр≥м родинних, систему духовних, моральних в≥дносин, у тому числ≥ в≥дносин влади, авторитету та ≥н.

¬ид≥л€ють види структури с≥мТњ:

јвторитарну структуру до €коњ вход€ть:

јвторитарн≥ с≥м'њ (характеризуютьс€ жорстким п≥дкоренн€м дружини Ц чолов≥ков≥, а д≥тей Ц батькам);

ƒемократичн≥ с≥мТњ (заснован≥ на розпод≥л≥ ролей зг≥дно з особист≥сними €кост€ми ≥ зд≥бност€ми подружж€, на р≥вн≥й участ≥ кожного з них у прийн€тт≥ р≥шень, добров≥льному розпод≥л≥ обов'€зк≥в у вихованн≥ д≥тей тощо).

 омун≥кац≥йна структура (найб≥льш вагомим вважаЇтьс€ встановленн€ м≥жособист≥сних канал≥в комун≥кац≥њ ≥ характеру њх функц≥онуванн€).

–ольова структура (пов'€зана з виконанн€м кожним членом с≥м'њ певних ролей, характеризуЇ систему взаЇмод≥й ≥ в≥дносин член≥в с≥м'њ в≥дпов≥дно до традиц≥й та звичањв, що ≥снують у сусп≥льств≥ в ц≥лому, найближчому соц≥альному оточенн≥ ≥ закр≥плених в особист≥сному досв≥д≥ член≥в с≥м'њ).

≈тапи життЇвого циклу с≥м'њ:

Ц утворенн€ с≥мТњ (вступ у перший шлюб);

Ц початок д≥тонародженн€ (народженн€ першоњ дитини);

Ц завершенн€ д≥тонародженн€ (народженн€ останньоњ дитини);

Ц ДпорожнЇ гн≥здоФ (вступ у шлюб ≥ вид≥ленн€ ≥з с≥м'њ останньоњ дитини);

Ц припиненн€ ≥снуванн€ с≥мТњ (смерть одного ≥з подружж€).

 

ќсновн≥ рол≥ ≥ндив≥да-члена с≥мТњ:

Ц щодо сусп≥льства в ц≥лому (роль члена сусп≥льства);

Ц виробничоњ д≥€льност≥ ≥ндив≥да (роль виробника);

Ц за його неформальними контактами з друз€ми, знайомими, сус≥дами (роль товариша);

Ц за контактами з родичами (с≥мейна роль).

 

“радиц≥йна роль, коли ж≥нка вела домашн≥ справи, господарство, народжувала ≥ виховувала д≥тей, а чолов≥к був хаз€њном, часто одноос≥бним власником майна ≥ забезпечував економ≥чну самост≥йн≥сть с≥м'њ, зм≥нилась. Ќин≥ переважна б≥льш≥сть ж≥нок в одних рег≥онах ≥ значна частина в ≥нших бере участь у виробнич≥й д≥€льност≥, економ≥чному забезпеченн≥ с≥м'њ на р≥вних правах, вир≥шуЇ загальнос≥мейн≥ питанн€. ÷е вплинуло на функц≥онуванн€ с≥м'њ, на особливост≥ с≥мейно-шлюбних в≥дносин, спри€ло зв≥льненню ≥ розвитков≥ особистост≥ ж≥нки-матер≥, р≥вност≥ подружж€.

 

‘орми шлюбу

Ўлюб Ц це с≥мейний (духовний, економ≥чний, сексуальний) союз (угода) м≥ж чолов≥ком ≥ ж≥нкою, що породжуЇ њх права й обов'€зки один до одного, до д≥тей та р≥дних.

–озгл€немо найпоширен≥ш≥ форми шлюбу:

 

‘ќ–ћ» ЎЋёЅ”

 

 ритер≥й ‘орма ¬изначенн€
¬иб≥р партнер≥в —орорат ¬довець удруге одружуЇтьс€ на молодш≥й сестр≥ пок≥йноњ дружини
Ћев≥рат ¬дова вибираЇ партнера серед брат≥в свого чолов≥ка
 узенний ћ≥ж двоюр≥дними родичами
ћорганатичний ћ≥ж партнерами р≥зного статусу
≈ндогам≥€ ѕартнер вибираЇтьс€ т≥льки з представник≥в своЇњ групи
≈кзогам≥€ ѕартнер вибираЇтьс€ т≥льки поза спор≥дненою групою
    „исельн≥сть шлюбноњ групи   ћоногам≥€   „олов≥к з ж≥нкою
Ѕ≥гам≥€   „олов≥к з двома ж≥нками або ж≥нка з двома чолов≥ками  
ѕол≥гам≥€   Ѕ≥льше одного нареченого (нареченоњ)
ѕол≥г≥н≥€ Ѕагато ж≥нок  
ѕол≥андр≥€  ≥лька ж≥нок, що Ї сестрами    
ѕрава подружж€   ѕатр≥архальний ƒом≥нуЇ чолов≥к
ћатр≥архальний ƒом≥нуЇ ж≥нка
≈гал≥тарний –≥вн≥ права у чолов≥ка ≥ ж≥нки
  ёридичне оформленн€ шлюбу   √ромад€нський ёридично не засв≥дчений
ќф≥ц≥йний ёридично засв≥дчений документами
‘≥ктивний ёридично засв≥дчений, проте, реально не ≥снуючий
ћ≥сце проживанн€ подружж€   ѕатр≥локальний ” батьк≥в чолов≥ка
ћатр≥локальний ” батьк≥в ж≥нки
Ќеолокальний (дислокальний) ќкремо один в≥д одного
”н≥локальний ќкремо в≥д батьк≥в

 

” с≥мейному кодекс≥ ”крањни (ст. 21) зазначаЇтьс€, що шлюбом Ї с≥мейний союз ж≥нки ≥ чолов≥ка, зареЇстрований в державному орган≥ рег≥страми акт≥в громадського стану. ѕроживанн€ одн≥Їю с≥м'Їю ж≥нки ≥ чолов≥ка без шлюбу не Ї основою дл€ виникненн€ у них прав ≥ обов'€зк≥в подружж€. –ел≥г≥йний обр€д шлюбу не Ї основою дл€ виникненн€ у ж≥нки ≥ чолов≥ка прав ≥ обов'€зк≥в подружж€. Ўлюбний в≥к дл€ ж≥нки встановлюЇтьс€ в 17 рок≥в, а дл€ чолов≥к≥в Ц у 18 рок≥в. «а за€вою особи, €ка дос€гла 14 рок≥в, за р≥шенн€м суду њй може бути надано право на шлюб, €кщо буде встановлено, що це в≥дпов≥даЇ њњ ≥нтересам. Ўлюб засновуЇтьс€ на в≥льн≥й згод≥ ж≥нки ≥ чолов≥ка. ѕримус ж≥нки ≥ чолов≥ка до шлюбу не допускаЇтьс€. як до реЇстрац≥њ, так ≥ п≥сл€ реЇстрац≥њ шлюбу подружж€ може заключити шлюбний догов≥р.

Ўлюб майже завжди об'ЇднуЇ двох ос≥б протилежноњ стат≥, проте в де€ких культурах допускаютьс€ р≥зн≥ види гомосексуального шлюбу. Ѕагато гомосексуальних чолов≥к≥в та ж≥нок живуть стаб≥льними парами. ” ¬еликобритан≥њ, наприклад, фактично кожна гомосексуальна пара з д≥тьми складаютьс€ з двох ж≥нок. Ќин≥шн≥й р≥вень техн≥ки штучного запл≥дненн€ вможливлюЇ дл€ лесб≥€нок мати д≥тей ≥ без гетеросексуальних контакт≥в. ѕослабленн€ колишньоњ нетерпимост≥ до гомосексуальност≥ спостер≥гаЇтьс€ сьогодн≥ в багатьох крањнах ™вропи та —Ўј. ¬ де€ких крањнах можна нав≥ть формально "одружитис€", хоча так≥ церемон≥њ й непередбачен≥ законом.

«азначимо, що останн≥ два-три дес€тил≥тт€ €к на «аход≥, так ≥ у нас набуваЇ дедал≥ б≥льшого поширенн€, особливо серед молод≥, так званий феномен сп≥вжитт€ (конкурб≥нат).

—п≥вжитт€ (конкурб≥нат) Ц це коли двоЇ людей живуть разом, маючи м≥ж собою сексуальн≥ стосунки, але не одружуютьс€.

ѕрот€гом 1980-2000 рр. к≥льк≥сть неодружених ж≥нок та чолов≥к≥в, що вол≥ли жити разом у одному дом≥, р≥зко зросла. —п≥вжитт€ стало широко практикуватис€ в студентському середовищ≥. «д≥йснен≥ у —Ўј досл≥дженн€ показують, що близько одн≥Їњ чверт≥ студент≥в живуть там ≥з партнерами, з €кими перебувають у сексуальних стосунках прот€гом певного пер≥оду навчанн€ в коледж≥ або ун≥верситет≥.

—оц≥ологи довод€ть, що у нас б≥льш≥сть молодих людей ставл€тьс€ до сп≥вжитт€ €к до "пробного шлюбу". Ѕ≥льш≥сть пар, що сп≥вживуть, одружуютьс€ через певний час або коли в них з'€вл€ютьс€ д≥ти.

 

 

“ипи с≥мТњ

—≥мТ€ Ц це соц≥альна сп≥льн≥сть (≥нститут ≥ група), €ка формуЇтьс€ на основ≥ шлюбу й зумовленоњ ним правовоњ та моральноњ в≥дпов≥дальност≥ подружж€ за здоровТ€ д≥тей та њх вихованн€.

ќсновн≥ ознаки с≥мТњ: шлюбн≥ звТ€зки, звТ€зки спор≥дненост≥, сп≥льний побут, сп≥льний с≥мейний бюджет.

ƒо специф≥чних обставин, в €ких формуЇтьс€, живе, функц≥онуЇ с≥м'€, належать: м≥сце проживанн€ (рег≥он, вид поселенн€); соц≥ально-класова та етн≥чна належн≥сть; матер≥альне становище; р≥вень осв≥ти ≥ культури член≥в с≥мТњ; традиц≥њ, ц≥нност≥, на €к≥ ор≥Їнтуютьс€ у своњх життЇвих планах ≥ прагненн€х члени с≥м'њ; стартова позиц≥€ (моральна й економ≥чна база, на €к≥й будуЇтьс€ кожна с≥м'€).

—усп≥льн≥ пор€дки, за €ких живуть люди певноњ ≥сторичноњ епохи ≥ певноњ крањни, обумовлюютьс€ ступенем розвитку, з одного боку Ц прац≥ з другого Ц с≥м'њ. „ерез с≥м'ю зм≥нюЇтьс€ покол≥нн€ людей, в н≥й людина народжуЇтьс€, через нењ продовжуЇтьс€ р≥д.

« одного боку, с≥м'€ Ц досить замкнуте об'Їднанн€ людей, €к≥ захищають св≥й внутр≥шн≥й св≥т, своњ таЇмниц≥ ≥ секрети, що протисто€ть зовн≥шн≥м впливам якщо с≥м'ю позбавити њњ внутр≥шнього св≥ту, зробити все що д≥Їтьс€ в н≥й, в≥дкритим дл€ сусп≥льства, вона розпадетьс€. « другого боку, с≥мТ€ Ц об'Їднанн€ людей, в≥дкрите дл€ всього, що в≥дбуваЇтьс€ у сусп≥льств≥. ƒл€ нењ характерн≥ проблеми, €кими живе сусп≥льство.

якою б герметично замкнутою с≥м'€ не була, вона повТ€зана ≥з сусп≥льством.  ожний член с≥мТњ збер≥гаЇ певну автоном≥ю ≥ завд€ки цьому входить у р≥зн≥ ≥нш≥ об'Їднанн€ людей, в р≥зн≥ соц≥альн≥ групи: виробнич≥, навчальн≥ колективи, дит€ч≥ та юнацьк≥ орган≥зац≥њ, сусп≥льн≥ рухи, пол≥тичн≥ парт≥њ та об'Їднанн€, вступаЇ у взаЇмов≥дносини з державними структурами, м≥сцевою владою, сус≥дами та ≥ншими сп≥льнотами. ¬≥дносини у с≥мТњ складаютьс€ не лише за волею њњ член≥в, а й п≥д впливом зовн≥шн≥х умов, соц≥ального житт€ сусп≥льства.

¬одночас с≥м'€ впливаЇ на в≥дносини у сусп≥льств≥, на характер процес≥в сусп≥льного житт€. ¬она не т≥льки задовольн€Ї потреби людей, що вступили у с≥мейний союз, а й виконуЇ р€д соц≥альних функц≥й ≥ Ї нев≥дТЇмним елементом соц≥альноњ структури сусп≥льства. “ому форма с≥м'њ не може бути дов≥льною. —≥м'€ ≥ шлюб Ц це форми, що по сут≥, в≥дносин подружж€, €к≥ санкц≥онован≥ сусп≥льством.

«а с≥мейним  одексом ”крањни, п≥дписаному ѕрезидентом ”крањни 10 с≥чн€ 2002р., с≥м'ю становл€ть особи, €к≥ проживають сум≥сно, пов'€занн≥ сп≥льним побутом ≥ мають взаЇмн≥ права ≥ обов'€зки. ѕодружж€ вважаЇтьс€ с≥м'Їю й тод≥ коли дружина або чолов≥к у зв'€зку з навчанн€м, роботою, л≥куванн€м необх≥дн≥стю догл€ду за батьками, д≥тьми та за ≥нших поважних причин не проживають разом.

 

 

 

–озгл€немо найпоширен≥ш≥ типи с≥мТњ:

 

“»ѕ» —≤ћТѓ

 ритер≥й “ип ¬изначенн€
’арактер спор≥дненост≥  онсангв≥нальна (кровно спор≥днена) ¬≥дносини базуютьс€ на кровн≥й спор≥дненост≥, а не на звТ€зках м≥ж подружж€м.
 онТюгальна (подружн€) ќсновними Ї в≥дносини м≥ж чолов≥ком ≥ ж≥нкою, а не кровно-родинн≥ звТ€зки.
 ≥льк≥сть покол≥нь ќднопокол≥нна ѕодружн€ пара без д≥тей
ѕроста (нуклеарна) ѕодружн€ пара з д≥тьми, €к≥ ще не одружен≥
—кладна (розширена) —кладаЇтьс€ з двох ≥ б≥льше покол≥нь, €к≥ живуть разом
Ќа€вн≥сть батьк≥в ѕовна  оли Ї батько ≥ мати
Ќеповна  оли в≥дсутн≥й хтось ≥з батьк≥в
 ≥льк≥сть д≥тей Ѕезд≥тна ЌемаЇ д≥тей
ќднод≥тна ќдна дитина
Ѕагатод≥тна “роЇ ≥ б≥льше д≥тей
–озпод≥л ролей ѕартнерська ¬заЇморозум≥нн€ подружж€ ≥ добров≥льний розпод≥л ролей
ћатр≥центрична ÷ентральне м≥сце пос≥даЇ мати
ѕатерпальна ÷ентральне м≥сце пос≥даЇ батько
—туп≥нь самост≥йност≥ јвтономна ™ самодостатньою, самост≥йною одиницею
√етерономна Ќе Ї екноном≥чно самодостатньою

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 978 | Ќарушение авторских прав


Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

491 - | 489 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.