Лекции.Орг


Поиск:




Проблеми етнічного розвитку сучасної України




Проблема національного відродження виступає однією з центральних в етносоціології. Це зумовлено тим, що нині український народ, будуючи свою державу, відроджує досвід минулого з метою перетворення національного організму в масово свідому націю. Цей процес здійснюється ступенево.

Існує три рівні національного відродження:

Академічний, культурницький, політичний.

Академічний (нація стає предметом уваги дослідників, які збирають і публікують народні пісні і легенди, прислів’я, досліджують звичаї і вірування, складають словники, досліджують історію);

Культурницький (мова, яка раніше була предметом вивчення, стає літературною і загальновживаною у науці, технічній літературі, політиці, громадському житті, побуті);

Політичний (усвідомлення потреб політичного самоврядування та суверенності, висунення вимог власної держави та досягнення або реалізація цієї мети).

Проблеми етнонаціонального розвитку української нації:

– скорочення питомої ваги українців у складі населення;

– зростання числа росіян, які проживали й проживають в Україні;

– звуження сфери вживання української мови;

– поділ населення України на три великі лінгвоетнічні групи: україномовних українців (40%), російськомовних українців (33-34%) та російськомовних росіян (20-21%);

– існування різного ставлення до проблем державного суверенітету;

– наявність різних політичних симпатій населення у різних регіонах.

Етнополітикаце діяльність держави у сфері етносоціального життя суспільства, що передбачає розробку і здійснення заходів, спрямованих на регулювання міжетнічних стосунків та забезпечення функціонування існуючих етнічних структур.

Державна національна політика базується насамперед на Конституції України, Декларації про державний суверенітет України, Акті проголошення незалежності України, Декларації прав національностей України а також на низці спеціальних законів. Зокрема, у Законі України «Про національні меншини» визначено статус, права та обов'язки осіб, що належать до титульної нації та інших етнонаціональних груп як колективних суб’єктів. Нині українське законодавство у цій галузі, і це визнано міжнародною громадськістю, є одним з найдосконаліших у Європі.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Герасимчук А.А., Палеха Ю.І., Шиян О.М. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 246 с. (С. 226-241).

2. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – К.: Каравела, 2004. – 456 с. (С. 226-241).

3. Нельга О.В. Теорія етносу. Курс лекцій: Навч. посібник. – Київ: Тандем, 1997. – 368 с.

4. Обушний М.І. Етнос і нація: проблеми ідентичності. – К.: Український Центр духовної культури, 1998. – 204 с.

5. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія. Навч. посібник. – К.: Лібра, 2002. – 256 с. (С. 181-200).

6. Примуш М.В. Загальна соціологія. Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 592 с. (С. 323-340).

7. Соціологія: курс лекцій. Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів / За ред. В.М.Пічі. 3-тє видання, стереотипне. Львів: «Новий світ-2000», 2003. – 312 с. (С. 141-154).

8. Соціологія: Підручник / За заг. редакцією проф. Андрущенка, проф. М.Горлача. – Харків–Київ, 1998. – 624 с. (С. 310-331).

9. Соціологія: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. В.Г.Городяненка. – К.: «Академія», 2003. – 560 с. (С. 340-354).

10. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник. Укладачі В.М.Піча, Ю.В.Піча, Н.М.Хома та ін. / За заг. ред. В.М.Пічі. – К.: «Каравела», Львів: «Новий світ 2000», 2002. – 480 с.

11. Соціологія культури: Навч. посібник // О.М.Семашко, В.М.Піча, О.І.Погорілий та ін.; за ред. О.М.Семашка, В.М.Пічі. – К: «Каравела», Львів «Новий світ-2000», 2002. – 334 с. (С. 114-129).

12. Тиводар М. Етнологія: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2004. – 624 с. (С. 68-24).

13. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003. – 544 с. (С. 256-293).

 

 

ТЕМА 6

 

СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї

 

 

1. Соціальна природа сім’ї

2. Форми шлюбу

3. Типи сім’ї

4. Функції сім’ї в суспільстві

5. Тенденції розвитку і перспективи сім’ї

6. Проблеми стабільності сім’ї

 

Соціальна природа сім’ї

Сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук – історії, економіки, права, соціології, психології, педагогіки, антропології, демографії, етнографії, етики тощо. Кожна з них відповідно до свого предмета вивчає специфічні сторони функціонування і розвитку сім'ї.

Історія досліджує виникнення сім'ї та її форми у різні періоди історії людського суспільства. В центрі уваги економіки знаходиться сім'я або домогосподарство як економічний, головним чином споживчий осередок, хоча в умовах переходу до ринкової економіки їй все більше відводиться місце як господарської виробничої одиниці. Етнографічні дослідження пов'язані з вивченням особливостей укладу життя і побуту сімей з різними етнічними характеристиками. Для демографії основний інтерес має питання про роль сім'ї і сімейної структури населення у його відтворенні. Соціальна психологія акцентує свою увагу на дослідженні сімейних конфліктів і динаміки розвитку сімейних груп. Педагогіка в основному займається вивченням виховної функції сім'ї, як одного з важливих факторів формування особистості. Правову науку цікавлять питання правовідносин між подружжям, між батьками і дітьми тощо.

Соціологія сім’ї зосереджує свою увагу на аналізі всієї сукупності важливих проблем, пов'язаних із сім'єю

Соціологія сім'ї – це галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.

Об’єктом соціології сім’ї є шлюбно-сімейні відносини, сфера сімейного життя.

Предметом вивчення соціології сім’ї є такі чинники:

– загальні основи та принципи шлюбу та сім’ї;

– взаємозв’язок сім’ї і суспільства;

– типи соціальних відносин, характерні для сім’ї;

– фактори, що визначають чисельність і структуру сімейної спільності;

– зв’язок сім’ї з іншими сферами соціального життя;

– суспільні функції сім’ї, її структура та особливості як соціального інституту, і як малої соціальної групи;

– мотивація шлюбів і розлучень, а також фактори, які сприяють плануванню сімейного життя;

– інтеграція та дезінтеграція сім’ї;

– типи і форми шлюбно-сімейних відносин, тенденції та перспективи їх розвитку;

– умови життя сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї.

Сім'я – соціальна система, яка має риси соціального інституту і малої соціальної групи, первинної і основної клітинки суспільства. Як соціальний інститут сім'я характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, які регламентують взаємні стосунки між подружжям, батьками, дітьми та іншими родичами.

Сім'ю як соціальний інститут ми аналізуємо тоді, коли особливо важливо з'ясувати, наскільки спосіб життя сім'ї, її функціонування в певних межах відповідають чи не відповідають тим чи іншим сучасним потребам суспільства. Модель соціального інституту дуже важлива для прогнозування майбутніх змін сім'ї.

 

Основні соціологічні підходи до вивчення сім’ї:

інтеракціоністський (взаємодія членів сім’ї);

інституціональний (аналіз сімейно-шлюбних відносин);

структурно-функціональний (аналіз сім’ї як системи);

еволюційний (єдина система підходів);

ситуаційний (цінності сім’ї).

Як малу соціальну групу сім'ю можна визначити як спільність, яка утворюється на основі шлюбу або кровному родстві, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємодопомогою і взаємною моральною відповідальністю подружжя за здоров'я дітей та їх виховання.

При аналізі сім’ї як малої соціальної групидоцільно виділяти три основних типи характеристик:

І. Характеристики групи в цілому: цілі та завдання сімейної групи, склад і структура сім'ї, соціально-демографічний склад сім'ї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії сімейної групи, структура влади, комунікації в сім'ї тощо;

ІІ. Характеристики зв'язків і відносин сімейної групи з більш широкими суспільними системами в межах соціальної структури суспільства (функції сім’ї у суспільстві);

ІІІ. Цілі, завдання і функції стосовно індивіда, групова регуляція поведінки та взаємодії індивідів у сім'ї, груповий контроль, групові санкції тощо, сімейні цінності, норми та зразки поведінки, включення індивіда в сім'ю, його задоволеність перебуванням у сім’ї її функціональними вимогами та ін.

Досліджуючи шлюбно-сімейні відносини, соціологія сім'ї використовує такі категорії:





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-22; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 397 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Вы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потерять берег из виду. © Христофор Колумб
==> читать все изречения...

608 - | 570 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.