Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософсько-соц≥олог≥чне розум≥нн€ особистост≥




Ѕудь-€ке сусп≥льство витрачаЇ багато зусиль дл€ того, щоби його члени усп≥шно засвоювали культурн≥ надбанн€ Ц норми, ц≥нност≥, ≥дењ, соц≥альний досв≥д, використовуючи дл€ цього систему осв≥ти, вихованн€, р≥зноман≥тн≥ засоби п≥дтримки культурних стандарт≥в життЇд≥€льност≥.

” результат≥ реал≥зац≥њ сусп≥льних зусиль кожну людину можна, до певноњ м≥ри, вважати продуктом соц≥альних в≥дносин, насл≥дком впливу на нењ соц≥ального середовища. —усп≥льство намагаЇтьс€ системно впливати на розвиток особистост≥. ¬оно використовуЇ свою культурну п≥дсистему Ц механ≥зми навчанн€ ≥ вихованн€ дл€ перетворенн€ природних потреб, ≥нстинкт≥в ≥ндив≥да в соц≥ально значущ≥ регул€тори його повед≥нки. ¬одночас людина, €к правило, не Ї пасивним результатом впливу сусп≥льства (оточенн€). ¬ажливою складовою формуванн€ особистост≥ Ї њњ самод≥€льн≥сть, самонавчанн€ ≥ самовихованн€.

‘ормуючи себе €к особист≥сть, ≥ндив≥д здобуваЇ можлив≥сть завд€ки своњй ц≥леспр€мован≥й активност≥ зд≥йснювати вплив на оточенн€ Ц окремих людей, соц≥альн≥ групи ≥ сусп≥льство в ц≥лому. “аким чином в≥дбуваЇтьс€ д≥алектична взаЇмод≥€ ≥ндив≥да ≥з соц≥альним середовищем. «акладен≥ в людин≥ психоб≥олог≥чн≥ задатки перетворюютьс€ за допомогою сусп≥льства та за активноњ участ≥ самоњ людини у соц≥ально значущ≥, соц≥ально-типов≥ властивост≥ особистост≥, що дозвол€ють њй брати повноц≥нну участь у сусп≥льному житт≥.

ќсобист≥сть Ї причиною ≥ насл≥дком ус≥х зм≥н у сусп≥льств≥. ¬она водночас виступаЇ об'Їктом ≥ суб'Їктом соц≥альних в≥дносин, соц≥ального розвитку. ѕерше обумовлено прагненн€м бути належним до соц≥уму, а друге Ц прагненн€м активно взаЇмод≥€ти з ним, зм≥нювати його у в≥дпов≥дност≥ до своњх у€влень шл€хом ви€вленн€ творчоњ ≥ндив≥дуальност≥ в процес≥ опануванн€ соц≥альних норм ≥ функц≥й, зд≥йсненн€ р≥зноман≥тних вид≥в д≥€льност≥.

—оц≥олог≥€ досл≥джуЇ особист≥сть €к суб'Їкт соц≥альних в≥дносин, вид≥л€ючи в н≥й соц≥ально-типов≥ характеристики, €к≥ розвиваютьс€ п≥д впливом соц≥альних ≥нститут≥в, а також шл€хи та канали зворотного впливу особистост≥ на соц≥альний св≥т.

—оц≥олог≥€ по-р≥зному трактуЇ пон€тт€ Ђлюдинаї, Ђособист≥стьї, Ђ≥ндив≥дї.

ѕон€тт€ Ђлюдинаї Ц вказуЇ на €к≥сну в≥дм≥нн≥сть людей в≥д тварин, служить дл€ характеристики всезагальних, притаманних ус≥м люд€м €костей ≥ особливостей, €к≥ знаход€ть св≥й ви€в у назв≥ Ђhomo sapiensї.

Ђ≤ндив≥дї Ц це конкретна людина, одиничний представник людського роду.

Ђќсобист≥стьї Ц це усталений комплекс €костей людини, набутих п≥д впливом в≥дпов≥дноњ культури сусп≥льства, конкретних соц≥альних груп ≥ сп≥льнот, до €ких вона належить ≥ до життЇд≥€льност≥ €ких залучена (служить дл€ характеристики соц≥ального в людин≥).

Ђ≤ндив≥дуальн≥стьї Ц це особлив≥ й специф≥чн≥ €кост≥ природн≥, соц≥альн≥, ф≥з≥олог≥чн≥, психолог≥чн≥, успадкован≥ й набут≥, €к≥ в≥др≥зн€ють одну людину в≥д ≥нших.

Ђќсобаї Ц розкриваЇ предметн≥ ознаки ≥ндив≥дуальност≥ щодо окремих соц≥альних структур (груп, колектив≥в, орган≥зац≥й, рух≥в, парт≥й, ≥нститут≥в).

 ожен ≥ндив≥д Ї людиною, ≥ т≥льки п≥д впливом сусп≥льства в≥н може стати особист≥стю. ѕри цьому особист≥сть Ї не т≥льки конкретним вираженн€м ≥ндив≥дуальност≥ людини, а й вт≥ленн€м соц≥ально значущих рис ≥ особливостей даного сусп≥льства, його культури, норм та ц≥нностей.

—учасн≥ дос€гненн€ наук про людину, передус≥м Ц ф≥з≥олог≥њ, психолог≥њ, соц≥олог≥њ, накопичен≥ ними конкретн≥ науков≥ результати дозвол€ють вид≥лити у сукупност≥ властивостей людини певн≥ структурн≥ компоненти, групи властивостей, котр≥ утворюють так зван≥ р≥вн≥ структури особистост≥:

Ц перший р≥вень Ц це генетично обумовлен≥, успадкован≥ компоненти структури особистост≥, психоф≥з≥олог≥чн≥ задатки;

Ц другий р≥вень Ц ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ властивост≥, що формуютьс€ на основ≥ генетично обумовлених;

Ц трет≥й р≥вень Ц соц≥ально значущ≥ компоненти, т≥ властивост≥, €к≥ формуютьс€ п≥д впливом соц≥альних зв'€зк≥в та в≥дносин, в процес≥ д≥€льност≥ людини.

 

Ќе т≥льки б≥олог≥чн≥ особливост≥ людини впливають на формуванн€ соц≥ально значущих властивостей, а й соц≥альн≥ €кост≥ мають здатн≥сть зм≥нювати психоф≥з≥олог≥чн≥ характеристики людини. —каж≥мо, добре в≥домо, що активна творча прац€ продовжуЇ працездатний в≥к людини.

 

ќсобист≥сть Ї предметом вивченн€ багатьох наук:

‘≥лософ≥€ розгл€даЇ особист≥сть €к суб'Їкт творчост≥, здатний п≥знавати ≥ зм≥нювати себе та оточенн€.

ѕсихолог≥€ вивчаЇ особист≥сть €к комплекс псих≥чних властивостей, стан≥в та процес≥в, акцентуючи увагу на ≥ндив≥дуальних в≥дм≥нност€х людей.

—оц≥олог≥€ прагне ви€вити в особистост≥ соц≥ально-типове, з'€сувати зм≥ст ≥ особливост≥ формуванн€ особистост≥ ≥ розвиток њњ потреб у нерозривному зв'€зку з функц≥онуванн€м ≥ розвитком соц≥альних груп та сп≥льнот. ¬она акцентуЇ увагу на вивченн≥ законом≥рностей зв'€зк≥в особистост≥ ≥ сусп≥льства, особистост≥ ≥ групи, регул€ц≥њ ≥ саморегул€ц≥њ соц≥альноњ повед≥нки. ≤ншими словами, соц≥олог≥чний анал≥з особистост≥ Ц це погл€д на њњ духовний ≥ життЇвий шл€х через призму способу мисленн€ та способу житт€ конкретного сусп≥льства та його складових соц≥альних груп.

як бачимо, "соц≥олог≥чна теор≥€ особистост≥" досл≥джуЇ особист≥сть €к об'Їкт ≥ суб'Їкт соц≥альних в≥дносин на р≥вн≥ взаЇмозв'€зк≥в ≥з соц≥альними групами та сп≥льнотами.

 

‘≥лософсько-соц≥олог≥чн≥ п≥дходи до вивченн€ особистост≥:

- ƒавньогрецька культурна традиц≥€ розробл€ла концепц≥ю Ђлюдини розумноњї (утверджуЇ думку про в≥дм≥нн≥сть людини ≥ тварини за ознакою розумност≥);

- ’ристи€нство (зв≥льненн€ людини в≥д влади космосу ≥ природи, перех≥д в залежн≥сть в≥д Ѕога. ќсобист≥сть трактуЇтьс€ €к божественне начало);

- Ќатурал≥стичн≥, позитив≥стськ≥ вченн€ (розгл€дають Ђлюдину д≥€льнуї ≥гноруючи сутн≥сну в≥дм≥нн≥сть м≥ж людиною ≥ твариною; людина вважаЇтьс€ особливим р≥зновидом тварини, що маЇ б≥льшу сукупн≥сть природних ознак);

- јнтрополог≥чне вченн€ (заперечуЇтьс€ прогресивн≥сть Ђлюдини розумноњї, Ђлюдини богопод≥бноњї ≥ Ђлюдини д≥€льноњї, визнаючи њх €к ≥стоту прагнучу. –озум розц≥нюЇтьс€ €к глухий кут еволюц≥њ, насл≥док втрати Ђвол≥ до житт€ї);

- “еор≥њ соц≥ального прогресу (соц≥альний прогрес людства Ї продуктом розумового розвитку ≥ д≥€льност≥ людини, залежить в≥д њњ ≥нтелектуальноњ основи);

- ѕсихолог≥чний напр€м (у повед≥нц≥ особистост≥ вбачаЇтьс€ перевага нелог≥чних вчинк≥в, €к≥ виступають результатом чуттЇвого стану людини, продуктом ≥ррац≥онального псих≥чного процесу);

- ‘рейдизм (початком ≥ основою житт€ ≥ндив≥да Ї ≥нстинкти, пот€ги ≥ бажанн€, притаманн≥ орган≥зму людини Ц людська життЇд≥€льн≥сть Ї результатом боротьби двох основних ≥нстинкт≥в Ц сексуального та агресивного, €к≥ Ї руш≥€ми прогресу, визначаючи д≥€льн≥сть р≥зних соц≥альних груп, народ≥в ≥ держав);

- —интезований п≥дх≥д (особист≥сть трактуЇтьс€ €к сукупн≥сть рац≥ональних ≥ чуттЇвих сутн≥сних €костей);

- —имвол≥чний ≥нтеракц≥он≥зм, феноменолог≥€ (на передн≥й план висуваютьс€ думки про зумовлен≥сть соц≥альних реал≥й св≥ту ≥ндив≥дуальними прагненн€ми ≥ бажанн€ми, вт≥леними у взаЇмод≥њ суб'Їкт≥в або духовних взаЇмозв'€зках особистостей).

- Ѕ≥хев≥оризм (основна увага звертаЇтьс€ на соц≥альну зумовлен≥сть повед≥нки ≥ вчинк≥в особистост≥, з'€суванн€ причин ≥ мотив≥в соц≥альноњ д≥€льност≥ людини).

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 433 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1209 - | 1086 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.