Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈волюц≥€ ≥ революц≥€ в розвитку сусп≥льства




—учасне сусп≥льство Ц гранично динам≥чне сусп≥льство. ¬ ньому д≥ють не локальн≥, а пост≥йно д≥юч≥ ланцюги зм≥н, €к≥ ≥ готують €к≥сн≥ перетворенн€ в сусп≥льств≥ ≥ стимулюють його розвиток. «м≥ни пронизують вс≥ п≥дсистеми ≥ сфери сусп≥льства, вс≥ його р≥вн≥ ≥ слугують передумовою соц≥ального розвитку. ’оча жодне сусп≥льство не може об≥йтис€ без зм≥н, нав≥ть таке, €ке св≥домо намагаЇтьс€ це зробити, тим не менше окрем≥ сусп≥льства чин€ть б≥льший оп≥р зм≥нам, н≥ж ≥нш≥.

—оц≥альн≥ зм≥ни Ц зм≥ни, що в≥дбуваютьс€ впродовж де€кого часу у соц≥альних сп≥льнотах, групах, ≥нститутах, орган≥зац≥€х ≥ сусп≥льствах, в њх взаЇминах одне з одним, а також з ≥ндив≥дами.

«а своњм характером, внутр≥шньою структурою, м≥рою впливу на сусп≥льство, механ≥змом зд≥йсненн€ соц≥альн≥ зм≥ни можна под≥лити на дв≥ велик≥ групи: ≈волюц≥йн≥ та революц≥йн≥.

≈волюц≥йн≥ (зм≥ни частков≥, поступов≥, що зд≥йснюютьс€ €к достатньо ст≥йк≥ та пост≥йн≥ тенденц≥њ до зростанн€ або зменшенн€ €кихось €костей, елемент≥в в р≥зних соц≥альних системах). ≈волюц≥йн≥ зм≥ни можуть набувати висх≥дноњ або низх≥дноњ спр€мованост≥.

≈волюц≥йними за своњм характером можуть бути так≥ види зм≥н: структурн≥, функц≥ональн≥, процесуальн≥, мотивац≥йн≥.

¬с≥ сфери життЇд≥€льност≥ сусп≥льства п≥дл€гають в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ еволюц≥йним зм≥нам Ц економ≥чне житт€, р≥зноман≥тн≥ сп≥льноти, пол≥тичн≥ та орган≥зац≥йн≥ структури, системи ц≥нностей ≥ т.п. ≈волюц≥йн≥ зм≥ни можуть бути орган≥зован≥ св≥домо, ≥ в тому випадку вони набувають форми соц≥альних реформ (в≥дм≥на кр≥пацтва у 1848 р. в јвстро-”горськ≥й ≥мпер≥њ, реформа ѕ.—толип≥на на початку XX ст. в –ос≥њ, економ≥чне реформуванн€ у сучасн≥й ”крањн≥). ≈волюц≥йн≥ зм≥ни можуть в≥дбуватис€ ≥ стих≥йним шл€хом. як про таку загальну тенденц≥ю можна говорити про п≥двищенн€ впродовж останн≥х рок≥в середнього р≥вн€ осв≥ти населенн€ багатьох крањн та загальне зменшенн€ к≥лькост≥ неграмотних, хоча в р€д≥ крањн ц€ цифра (загальноњ к≥лькост≥ неграмотних) залишаЇтьс€ довол≥ високою.

–еволюц≥йн≥ зм≥ни в≥др≥зн€ютьс€ в≥д еволюц≥йних такими чинниками:

Ц вони не просто радикальн≥, а радикальн≥ у вищ≥й м≥р≥, вони передбачають докор≥нну ломку соц≥ального обТЇкта;

Ц вони не частков≥, а загальн≥, або нав≥ть всезагальн≥ зм≥ни;

Ц вони, €к правило, спираютьс€ на насильство.

—оц≥альна революц≥€ Ц предмет дискус≥й в ≥стор≥њ, соц≥олог≥њ та багатьох ≥нших сусп≥льних науках.  .ћаркс називав соц≥альн≥ революц≥њ Ђлокомотивами ≥стор≥њї, Ђмоторомї ≥сторичного розвитку, ¬.Ћен≥н трактував њх €к Ђсв€то вс≥х експлуатованих та пригн≥ченихї, а ѕ.—орок≥н назвав рос≥йсько-б≥льшовицьку революц≥ю 1917 р. Ђб≥йнеюї, письменник ≤.Ѕун≥н назвав свою книгу про нењ Ђѕрокл€т≥ дн≥ї.

 

 

—оц≥альн≥ рухи

—оц≥альн≥ рухи Ц сукупн≥сть колективних д≥й великоњ к≥лькост≥ людей, спр€мованих на п≥дтримку певних соц≥альних процес≥в ≥ зм≥н або на протид≥ю њм.

—тад≥њ розвитку соц≥альних рух≥в:

Ц ¬иникненн€ (стурбованост≥). Ќа ц≥й стад≥њ дом≥нують соц≥альна незадоволен≥сть певними аспектами житт€, почутт€ соц≥альноњ несправедливост≥, невпевненост≥.  риза традиц≥йноњ ≥деолог≥њ, в≥дчутт€ страху, нестаб≥льност≥ свого становища в соц≥альному середовищ≥, невпевненост≥ в ефективност≥ нововведень формують у людей соц≥альну стурбован≥сть.

Ц ќб'Їднанн€ (збудженн€). «анепокоЇн≥сть людей певною проблемою наст≥льки фокусуЇтьс€ на конкретних соц≥альних об'Їктах, що спонукаЇ њх до активних д≥й. ¬они гуртуютьс€ дл€ обговоренн€ проблем. «'€вл€ютьс€ аг≥татори, висуваютьс€ л≥дери. ¬≥д њх активност≥, зд≥бностей та попул€рност≥ залежить подальший розвиток руху. —аме на ц≥й стад≥њ л≥дери визначають його пол≥тику ≥ тактику, прагнуть залучити €комога б≥льше людей. –ух може формувати союзи з ≥ншими близькими рухами та орган≥зац≥€ми, попул€ризувати ≥дењ, доводити до громадськост≥ результати своњх д≥й. ÷€ стад≥€ розвитку сусп≥льного руху охоплюЇ, €к правило, незначний пром≥жок часу, завершуючись або переходом у фазу формал≥зац≥њ, або втратою у людей, будь-€коњ зац≥кавленост≥ до руху.

Ц ‘ормал≥зац≥њ ≥ бюрократизац≥њ. ÷≥Їњ фази дос€гають далеко не вс≥ рухи. ‘ормал≥зац≥€ та бюрократизац≥€ п≥двищують ефективн≥сть д≥€льност≥ руху, попул€рн≥сть л≥дер≥в. ≤деолог≥€ руху стаЇ визначеною та зрозум≥лою. ‘ормал≥зац≥€ перетворюЇ збуджен≥ маси в дисципл≥нованих учасник≥в руху, ч≥тк≥ше кристал≥зуЇ його мету. Ќа ц≥й стад≥њ формуютьс€ традиц≥њ п≥дтримки ≥ захисту ≥нтерес≥в його член≥в, символ≥ка ≥ кодекси.

Ц –озпаду ≥ зникненн€. –ух може припинити своЇ ≥снуванн€ нав≥ть на ранн≥х стад≥€х розвитку. ѕ≥д впливом внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х умов, п≥сл€ дос€гненн€ своњх завдань, або зникненн€ причин, що зумовили по€ву руху, в≥н розпадаЇтьс€ (припин€Ї своЇ ≥снуванн€) або ж перетворюЇтьс€ на соц≥альний ≥нститут чи орган≥зац≥ю.

ќсновн≥ типи соц≥альних рух≥в:

≈кспресивн≥ рухи. ¬иникають внасл≥док перебуванн€ людей у рамках обмеженоњ соц≥альноњ системи, €ка њх не задовольн€Ї. ” наш час ц≥ рухи про€вл€ютьс€ в молод≥жному середовищ≥ (х≥пп≥, рокери, байкери), коли њх учасники прагнуть створити свою субкультуру, дистанц≥юватись в≥д оф≥ц≥йного сусп≥льства. ƒе€к≥ експресивн≥ рухи звертають св≥й погл€д не в майбутнЇ, а в минуле Ц ветеран≥в в≥йни, монарх≥чн≥ рухи, рухи з в≥дродженн€ козацтва, €к≥ в≥дроджують забуту символ≥ку, ритуали тощо. “ак≥ рухи найчаст≥ше пов'€зан≥ з пасивною повед≥нкою, але ≥нод≥ можуть прокладати шл€х до реформ, повстань, збуджувати пасивне населенн€. “ому вони Ї пром≥жною ланкою м≥ж непол≥тичними та пол≥тичними рухами.

”топ≥чн≥ рухи. ѕостають на хвил≥ прагнень теоретично обірунтувати досконале людське сусп≥льство. —першу невелик≥ групи њх учасник≥в були виключно рел≥г≥йними (рух перших христи€н, рел≥г≥йн≥ секти —ходу). ¬они ви€вилис€ досить життЇздатними, оск≥льки њх учасники не прагнули до особистого щаст€ ≥ матер≥ального добробуту.

¬ опозиц≥њ до сучасних утоп≥чних рух≥в пост≥йно перебувають законослухн€н≥ громад€ни, €ких л€кають нов≥ культурн≥ зразки, рол≥ та пр≥оритети майбутнього Ђнайкращогої життЇвого укладу.

–еформаторськ≥ рухи. ѕороджують њх намаганн€ зм≥нити сусп≥льство або окрем≥ його структури без повноњ трансформац≥њ самого сусп≥льства. ƒл€ њх розгортанн€ необх≥дно, щоб учасники позитивно ставилис€ до пор€дку в сусп≥льств≥, зосереджуючись т≥льки на окремих негативних сторонах сусп≥льного устрою, а також могли висловлювати власн≥ думки та активно д≥€ти на п≥дтримку певноњ реформи. “ому широкий реформаторський рух можливий т≥льки в демократичному сусп≥льств≥.

–еформатори можуть зустр≥чатис€ з опором владних структур, особливо за авторитарного режиму. якщо реформи блокуютьс€, частина реформатор≥в може перейти на позиц≥њ революц≥йних рух≥в.

–еволюц≥йн≥ рухи. –озвиваютьс€ в атмосфер≥ загального соц≥ального невдоволенн€, прагнуть зруйнувати ≥снуючу соц≥альну систему ≥ встановити новий соц≥альний пор€док.

≤нод≥ дуже важко класиф≥кувати соц≥альний рух €к реформаторський або революц≥йний, оск≥льки в обох можуть брати участь €к пом≥ркован≥ реформатори так ≥ радикальн≥ революц≥онери, схильн≥ до насильницьких д≥й.

–ухи опору. ¬иникають серед тих людей, €к≥ вважають, що зм≥ни в сусп≥льств≥ в≥дбуваютьс€ надто радикально й швидко. ¬они акумулюють зусилл€ певних груп людей на блокуванн€ можливих або викор≥ненн€ уже зд≥йснених зм≥н, супроводжують €к революц≥йн≥, так ≥ реформаторськ≥ рухи. Ќаприклад, реформи у пострад€нських крањнах призвели до по€ви рух≥в опору реформам.

ќтже, сусп≥льн≥ рухи спр€мован≥ на стимулюванн€, розвиток соц≥альних процес≥в або на њх стримуванн€ чи нав≥ть придушенн€. ѕрирода ≥ характер, спр€мован≥сть њх залежать в≥д зм≥сту св≥тових, рег≥ональних ≥ нац≥ональних процес≥в, стану сусп≥льства.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1550 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

1691 - | 1474 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.