З початком процесів оновлення суспільства у середині 80-х років змінюється ставлення до соціології та усвідомлюється зростаюча потреба в її дослідженнях. Розвиток соціології стає нагальною потребою національного відродження України. Яскравим виявом цієї тенденції було створення восени 1990 р. Інституту соціології в системі Національної Академії Наук.
Інститут має широкі зв’язки з аналогічними зарубіжними інституціями. В ньому працює плеяда широко відомих у нас і за рубежем науковців-соціологів, серед яких Л.В.Сохань, В.М.Ворона, М.О.Шульга, А.О.Ручка, В.В.Танчер, Є.І.Головаха, В.І.Тарасенко, В.Л.Осовський, В.Є.Пилипенко, Н.В.Паніна, С.О.Макеєв, К.К.Грищенко, І.Прибиткова, С.Войтович, О.Донченко, І.Мартинюк, Є.Суїменко та ін.
У цей час відбуваються й інші важливі події для становлення української соціології. Створюється Соціологічна асоціація України, першим президентом якої став професор В.І.Волович. З 1993 р. асоціація є колективним членом Міжнародної соціологічної асоціації. В університетах відкриваються факультети та відділення для підготовки професійних соціологів, започатковуються соціологічні видання, утворюються спеціалізовані ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора соціологічних наук, починає виходити журнал «Філософська і соціологічна думка», а з 1998 р. – часопис «Соціологія: теорія, методика, маркетинг».
Значний внесок у розвиток вітчизняної соціології зробили вчені-соціологи, що працюють у вищих навчальних закладах Києва (М.Захарченко, М.Лукашевич, М.Пірен, І.Гавриленко, Л.Ніколаєнко, В.Хмелько, Ю.Яковенко та ін.), Харкова (О.Якуба, В.Астахова, В.Бакіров, В.Соболев, Л.Герасіна, І.Рущенко, В.Шкода, Ю.Чернецький, О.Сидоренко та ін.), Львова (А.Хоронжий, Н.Черниш, В.Піча), Одеси (І.Попова, Н.Побєда, Е.Гансова, В.Подшивалкіна, В.Оніщук та ін.), Дніпропетровська (В.Городяненко, В.Полторак) та інших центрів науки і освіти України.
Основні напрями сучасних соціологічних досліджень:
– виявлення закономірностей розвитку українського суспільства в національному і міжнародному контексті;
– особливості соціально-статусної стратифікації в умовах становлення ринкової економіки;
– соціальні умови й механізми формування ринкової економіки та підприємницької діяльності;
– фактори виникнення і механізми подолання соціальних конфліктів у процесі трансформації суспільства;
– динаміка масової свідомості населення та зміна його життєвих стратегій;
– розробка системи соціологічних показників та проведення маркетингових і моніторингових досліджень;
– вивчення соціальних проблем, соціальної структури та професійної орієнтації молоді;
– вплив засобів масової інформації на самовизначення молоді;
– застосування математичних методів у соціологічних дослідженнях;
– вивчення історії соціології;
– вивчення соціології освіти, проблем вищої школи, етносоціології, соціології підприємництва тощо.
Сьогодні соціологія знаходиться в пошуку власної автентичності, виробляє свою методологічну базу, концептуальну схему та відповідний їм понятійно-категоріальний апарат.
Указом Президента України від 25 квітня 2001 р. «Про розвиток соціологічної науки в Україні» передбачається запровадження державних наукових програм у галузі соціології, створення банку соціологічних даних, розвиток соціологічних і соціально-психологічних служб на підприємствах, установах, навчальних закладах, викладання «основ соціології» у середніх школах, гімназіях та ліцеях, поширення соціологічних знань серед населення тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Баранівський А.О. Соціологія. Курс лекцій. – К.: Центр навч. літератури, 2005. – 328 с. (С. 21-54).
2. Герасимчук А.А., Палеха Ю.І., Шиян О.М. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 246 с. (С. 7-30).
3. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 472 с. (С. 29-118).
4. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – К.: Каравела, 2004. – 456 с. (С. 56-77).
5. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія. Навч. посібник. – К.: Лібра, 2002. – 256 с. (С. 7-52).
6. Пилипенко В.Є., Вишняк О.І. Спеціальні та галузеві соціології: навч. посібник. – К.: Каравела, 2003. – 304 с. (С. 7-15).
7. Примуш М.В. Загальна соціологія. Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 592 с. (С. 41-197).
8. Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії / Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – 480 с. (С. 184-333).
9. Соціологія: курс лекцій. Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів / За ред. В.М.Пічі. 3-тє видання, стереотипне. Львів: «Новий світ-2000», 2003. – 312 с. (С. 30-69).
10. Соціологія: Навч. посібник / За ред. С.О.Макеєва. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 455 с. (С. 17-97).
11. Соціологія: Підручник / За заг. редакцією проф. Андрущенка, проф. М.Горлача. – Харків–Київ, 1998. – 624 с. (С. 28-176).
12. Соціологія: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. В.Г.Городяненка. – К.: «Академія», 2003. – 560 с. (С. 36-111).
13. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник. Укладачі В.М.Піча, Ю.В.Піча, Н.М.Хома та ін. / За заг. ред. В.М.Пічі. – К.: «Каравела», Львів: «Новий світ 2000», 2002. – 480 с.
14. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003. – 544 с. (С. 38-136).
15. Юрій М.Ф. Соціологія: підручник для студентів вищих навч. закладів. – К.: Дакор, 2004. – 552 с. (С. 22-136).
ТЕМА 3
СУСПІЛЬСТВО ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА
- Основні погляди і концепції щодо походження суспільства
- Типи і тенденції розвитку суспільства
- Соціальна структура суспільства та її елементи
- Соціальні спільноти і соціальні організації
- Соціальна взаємодія
- Соціальна група. Мала соціальна група. Велика соціальна група
- Соціальна мобільність та її види
- Поняття «соціальна стратифікація»
- Соціальна структура сучасного українського суспільства
- Соціальні відносини і соціальний контроль
- Еволюція і революція в розвитку суспільства
- Соціальні рухи
- Соціальні інститути, їх види і функції у суспільстві
